ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2020 року

Київ

справа №804/8112/17

адміністративне провадження №К/9901/52226/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального закладу освіти "Середня загальноосвітня школа №20" Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2018 року (суддя Жукова Є.О.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року (судді: Мельник В.В., Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.) у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу освіти "Середня загальноосвітня школа №20" Дніпровської міської ради про застосування заходів реагування,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 20» Дніпровської міської ради (далі по тексту - відповідач), в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Високовольтна, 30 Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 20» Дніпровської міської ради, до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов`язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об`єкта.

В обґрунтування адміністративного позову Позивач зазначав, що подальша експлуатація підприємства Позивача із виявленими за наслідками перевірки порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 804/8112/17 адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 20» Дніпровської міської ради про застосування заходів реагування - задоволено повністю. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Високовольтна, 30 Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 20» Дніпровської міської ради, до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов`язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об`єкта. Стягнуто з Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 20» Дніпровської міської ради, судовий збір у розмірі 1 600,00 грн на користь Державного бюджету України

Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що подальша робота об`єкта Відповідача з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей. Не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки роботи школи, безпеки школярів, вчителів та співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Скаржник у касаційній скарзі зазначив, що ним усунуто майже всі порушення, виявлені під час проведення перевірки, разом з тим, можливість усунення усіх порушень не залежить від волі Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 20» Дніпровської міської ради, оскільки потребує значних фінансових витрат, при цьому зауважено, що органом управління Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради було включено у бюджет м. Дніпро на 2018 рік, капітальні видатки у сумі 108 955 119 грн, у тому числі на встановлення автоматичної пожежної системи, встановлення пожежних гідрантів, встановлення протипожежних дверей, страхування пожежної дружини, оброблення дерев`яних конструкцій вогнегасним розчином, ремонту будівель та приміщень закладів освіти відповідно до програми розвитку освіти у м. Дніпрі на 2016-2020 роки, про що свідчить рішення сесії Дніпровської міської ради № 3/27 від 06 грудня 2017 року. З огляду на вказане вважають, що ними було вжито всіх заходів щодо виконання тих порушень, що не можуть бути виконані самим відповідачем через відсутність права на ведення власної фінансової діяльності.

Скаржник зазначає, що на час звернення до суду касаційної інстанції ним усунуто всі порушення правил пожежної безпеки, що загрожують життю та здоров`ю людей. На підтвердження цього у відповідача позивачем у період з 24 травня 2018 року по 25 травня 2018 року було проведено позапланову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної безепеки, за результатами якої складено акт №561 від 25 травня 2018 року та не було виявлено порушень правил пожежної безпеки, що загрожують життю та здоров`ю людей.

На переконання скаржника, позивачем не надано суду будь-яких доказів щодо прийняття позивачем відносно відповідача відповідного рішення (припису) про усунення відповідачем порушень, виявлених актом перевірки №642 від 31 жовтня 2017 року у відповідності до вимог статтей 68 69 Кодексу цивільного захисту України, а також частини восьмої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Також скаржник вважає, що звернення до суду позивача з цим позовом є передчасним на необґрунтованим, оскільки сам акт №642 від 31 жовтня 2017 року не містить вимог позивача та встановлених строків, які підлягають виконанню суб`єктом, не є рішенням суб`єктів владних повноважень, а тому такий акт не може служити належним доказом невиконання скаржником законних вимог позивача.

Позиція інших учасників справи.

Заперечення на касаційну скаргу від позивача до суду не надходили, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Комунального закладу освіти "Середня загальноосвітня школа №20" Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу освіти "Середня загальноосвітня школа №20" Дніпровської міської ради про застосування заходів реагування.

Протоколом передачі судової справи раніше визначено колегію суддів для розгляду цієї касаційної скарги у наступному складі: судді - доповідача Бучика А. Ю., суддів: Гімона М.М., Мороза Л.Л.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року № 1105/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді Гімона М.М.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: судді - доповідача Бучика А. Ю., суддів: Мороза Л.Л., Рибачука А.І.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року № 1159/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з відведенням суддів: судді - доповідача Бучика А. Ю., суддів: Мороза Л.Л., Рибачука А.І.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: суддя-доповідач Загороднюк А. Г., судді: Єресько Л. О., Соколов В. М.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 26 березня 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

У відповідності до наказу від 29 вересня 2017 року № 53, виданого Головним управлінням ДСНС України у Дніпропетровській області, посвідчення на перевірку від 17 жовтня 2017 р. № 1222, Головним управлінням ДСНС України у Дніпропетровській області було проведено позапланову перевірку Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 20» Дніпровської міської ради за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Високовольтна, 30.

В акті позапланової перевірки від 31 жовтня 2017 року № 642 Головним управлінням ДСНС України у Дніпропетровській області в рядках 1-15 були зазначені виявлені позивачем порушення, а саме: приміщення не дообладнано системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації, системою передавання пожежних сповіщень, системою оповіщення про пожежу), що є порушенням розділу V п. 1.2 таблиця А.1 п.7.3 дод. «Б», таб. «Б-1» ППБУ ДБН В.2.5-56:2014; допущено глухі металеві грати на вікнах, що є порушенням розділу III п.2.1.6 ППБУ; не оброблено вогнезахисною сумішшю дерев`яні конструкції горища з складанням акту, що є порушенням розділу III п.2.5, 2.6,2.7,2.8 ППБУ; не забезпечено будівлю блискавко захистом, що є порушенням розділ IV п.1.21 п. 4.3 ППБУ ДСТУ Б В.2.5-38:2008; не надано сертифікати відповідності та протоколи випробувань лабораторії (з мокрими печатками) про визначення відповідності вимогам пожежної безпеки на оздоблювальні матеріали підлоги в коридорах поверхів, що є порушенням розділу НІ п.2.23, розділу ІІ п.9, п.7.3.3 ППБУ ДБН В.1.1-7:2016; не забезпечено пристроями для самозачинення та ущільнення в притулах двері на сходові клітини, що є порушенням розділу III п.2.23, 2.37 ППБУ; допущено замикання евакуаційних виходів з сходової клітини на зовні (західний вихід), з коридору цокольного поверху на зовні, на замок що перешкоджає їх вільному відкриванню зсередини без ключа, що є порушенням розділу III п. 2.27,2.37 ППБУ; допущено встановлення турнікету на шляху евакуації (1-й поверх), що є порушенням розділу III п. 2.37 пп. 1 ППБУ; коридори основні проходи та сходові клітки не забезпечені евакуаційним освітленням, що є порушенням розділу III п.2.31 ППБУ; пожежні кран-комплекти не укомплектовано рукавами, стволами, що є порушенням розділу V п.2 пп. 2.2 ППБУ; кожен пожежний кран-комплект не рідше одного разу на рік не піддають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування, що є порушенням розділу V п.2 пп.2.2 ППБУ; плани евакуації не виконані на фотолюмінісцентній основі, що є порушенням статті 55. п.1, п.10.7 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ) ДСТУ 7317:2013; з метою встановлення факту наявності або відсутності джерел небезпеки, які за певних обставин можуть ініціювати виникнення надзвичайної ситуації, а також визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій, не проведено ідентифікацію об`єкта господарської діяльності, що є порушенням п. 7. п. 6. п. 3.1.1. наказу МНС України від 16 серпня 2005 року № 140, «Методики ідентифікації потенційно-небезпечних об`єктів» ПТБ; керівник та посадові особи, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, не пройшли навчання в установленому законодавством порядку, що є порушенням п. 15 ПКМУ № 444 від 26 червня 2013 року; не забезпечено працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту, що є порушенням пункт 2 частини першої статті 20 пункти 4.3, 4.6 КЦЗУ, ПКМУ №1200, ПТБ.

Відповідно до акта позапланової перевірки від 17 січня 2018 року № 59, складеного позивачем, було встановлено усунення недоліків, зазначених в акті від 31 жовтня 2017 року № 642 та поряд з цим неусунутими залишились наступні недоліки, а саме:

приміщення не дообладнано системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації, системою передавання пожежних сповіщень, системою оповіщення про пожежу, що є порушенням розділу V п.1.2 ППБУ, табл. А.1 п.7.3 Дод. «Б», таб. «Б-1» ДБН В.2.5-56:2014; допущено глухі металеві грати на вікнах, що є порушенням Розділу III п.2.16 ППБУ; не обладнано вогнегасною сумішшю дерев`яні конструкції горища з складанням акту, що є порушенням розділу III п.2.5, 2.6, 2.7, 2.8 ППБУ; не забезпечено будівлю блискавко захистом, що є порушенням розділу IV п.1.21 п.4.3 ППБУ ДСТУ Б.В.2.5-38:2008; пожежні кран-комплекти не укомплектовано рукавами, стволами, що є порушенням розділу V п.2 пп.2.2 ППБУ; кожен пожежний кран-комплект не рідше одного разу на рік не піддають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування, що є порушенням розділу V п.2 пп.2.2 ППБУ; не забезпечено працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту, що є порушенням п.2 ч.1 ст.20 п.4.3, 4.6 КЦЗУ, ПКМУ N 1200, ПТБ.

Пояснень або зауважень до проведеного заходу та складеного акту перевірки від 31 жовтня 2017 року № 642 з боку відповідача не надходило.

Застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта відповідача і було предметом судового розгляду.

Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Пунктом 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Згідно із пунктом 25 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Пунктом 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що пожежна безпека - пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Відповідно до частини другої статті 17 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту здійснює прогнозування спільно із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Згідно із частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно підпункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (надалі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно із частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною четвертою статті 4 Закону № 877-V визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно із пунктом 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року № 457 (далі - Класифікатор) "Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності".

У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Приписами пункту 4 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1052 від 16 грудня 2015 року, встановлено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань зокрема здійснює разом із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

Предметом судового контролю у цій справі є застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Високовольтна, 30 Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 20» Дніпровської міської ради, до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов`язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об`єкта.

Доводи скаржника про те, що звернення до суду позивача з цим позовом є передчасним є безпідставними, оскільки, відповідно до приписів статті 68 КЦЗУ орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Позивач у даній справі є органом, який здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування підвідомчій йому території щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що подальша робота об`єкта відповідача (на час звернення позивача до суду) з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей. Не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки роботи школи, безпеки школярів, вчителів та співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо.

Відповідно до статті 341 КАС України Верховний Суд не має права збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду, не надає оцінку акту № 561 від 25 травня 2018 року, оскільки на час судового розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій, вказаного акту не було і оцінка йому, як доказу по справі не надавалась.

Доводи та аргументи відповідача зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і свідчать про незгоду скаржника із правовою оцінкою судів обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

Також Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги .

За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій.

Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій не підтвердилися під час розгляду касаційної скарги у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 341 343 349 350 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального закладу освіти "Середня загальноосвітня школа №20" Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк

Судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов