ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 804/8234/17
адміністративне провадження № К/9901/64402/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 804/8234/17
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, треті особи - Первинна професійна спілка «Правозахисники країни», Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу,
за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Дніпровського окружного адміністративного суду (суддя Кучма К. С.) від 08 лютого 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Чередниченко В. Є., Іванов С. М., Панченко О. М.) від 13 вересня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа - Первинна професійна спілка «Правозахисники країни», в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ № 1521 від 11 жовтня 2017 року Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності командира роти № 5 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в місті Дніпро Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1 .
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що спірний наказ винесений без урахування усіх обставин, що мають значення для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, та не містить достатніх доказів вчинення ним дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією. Підстав для оголошення такого суворого дисциплінарного стягнення як догана взагалі не було, оскільки на час його оголошення у нього були відсутні діючі дисциплінарні стягнення. В наказі не конкретизовано, невиконання якого нормативно-правового акта йому ставиться у провину. Крім цього, наказ № 1521 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності датується 11 жовтня 2017 року, тобто стягнення накладено більше ніж через два місяці з дня закінчення службового розслідування, що є порушенням ч. 2 ст. 16 Дисциплінарного статуту ОВС та є підставою для визнання його незаконним.
3. Дніпропетровським окружним адміністративним судом у судовому засіданні 16 січня 2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.
4. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року, задоволено адміністративний позов.
Визнано протиправним та скасовано наказ № 1521 від 11 жовтня 2017 року Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності командира роти № 5 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в місті Дніпро Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1 .
Присуджено з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 640 грн.
5. Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, 17 жовтня 2018 року Департамент патрульної поліції Національної поліції України звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
6. Ухвалою Верховного Суду (склад колегії суддів: Бевзенко В. М. - суддя-доповідач, Данилевич Н. А., Шарапа В. М.) від 24 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження та установлено строк для подання відзиву.
7. 20 листопада 2018 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому позивач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
8. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 752/0/78-20 від 07 травня 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Бевзенка В. М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.
9. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 травня 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Дашутін І. В., Шишов О. О.
10. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до свого провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом ДПП від 21 січня 2016 року № 9 о/с позивач призначений на посаду інспектора роти № 3 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в місті Дніпрі ДПП.
12. Наказом ДПП від 02 серпня 2016 року № 202 о/с ОСОБА_1 призначений на посаду командира роти № 5 батальйону № 2 УПП в м. Дніпрі ДПП.
13. Наказом ДПП № 1521 від 11 жовтня 2017 року позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
14. Вважаючи рішення відповідача протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що оскаржуваний наказ в частині, що стосується позивача було прийнято на підставі висновків, які не містить висновок службового розслідування. Крім цього, спірний наказ прийнятий поза межами місячного строку, встановленого законом для притягнення винної особи до відповідальності.
16. Суди дійшли висновку, що спірний наказ винесено без урахуванням усіх обставин, що мають значення для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а також не містить достатніх доказів вчинення останнім дисциплінарного проступку. Спірний наказ № 1521 про притягнення ОСОБА_1 дисциплінарної відповідальності винесений 11 жовтня 2017 року, тобто стягнення накладено більше ніж через місяць з дня закінчення службового розслідування, що є порушенням ч. 2 ст. 16 Дисциплінарного статуту ОВС.
17. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
18. Зокрема, скаржник зазначив, що матеріалами службового розслідування повністю доведено провину позивача, а строк накладення дисциплінарного стягнення відповідачем не пропущений, оскільки останній чекав на рішення прокуратури Дніпропетровської області за результатами проведеного службового розслідування.
19. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми матеріального та процесуального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями про задоволення позовних вимог.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Враховуючи положення п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
21. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.
22. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
24. Відповідно до п. 4 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
25. Відтак, до затвердження відповідним законом Дисциплінарного статуту Національної поліції України підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року за № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).
26. Відповідно до ст. 2, 5 Дисциплінарного статуту, підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку - невиконання чи неналежне виконання ним службової дисципліни.
27. Згідно ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об`єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.
28. Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
29. Статтею 25 Дисциплінарного статуту передбачено, що працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.
30. Згідно ч. 9 ст. 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.
31. Отже, один із елементів, що передує накладенню дисциплінарного стягнення, є доведеність вини працівника по невиконанню чи неналежному виконанню покладених на нього трудових обов`язків. Провина працівника у вчиненні дисциплінарного проступку має вияв у вигляді прямого чи опосередкованого наміру. Відтак, має бути доведено, що працівник хотів чи свідомо допускав настання несприятливих роботодавцеві наслідків.
32. Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано статтею 14 Статуту, зокрема, з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
33. Службове розслідування в органах внутрішніх справ - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.
Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об`єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно - правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника органів внутрішніх справ і його ставлення до вчиненого.
34. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно висновку службового розслідування, службове розслідування було призначено за фактом події, що мала місце 03 червня 2017 року за участю окремих співробітників УПП в місті Дніпрі ДПП та гр. ОСОБА_2 .
За результатами службового розслідування зроблено наступні висновки затверджені 02 серпня 2017 року: службове розслідування за фактом події, що мала місце 03 червня 2017 року за участю гр. ОСОБА_2 та окремих співробітників УПП в місті Дніпрі ДПП закінчити; копію матеріалів службового розслідування направити до прокуратури Дніпропетровської області для розгляду та прийняти рішення щодо внесення відомостей до ЄРДР; про результати службового розслідування повідомити заявника; рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих співробітників поліції в місті Дніпрі ДПП прийняти після прийняття рішення прокуратурою Дніпропетровської області; матеріали службового розслідування передати на зберігання до відділу документального забезпечення Управління патрульної поліції і мсті Дніпрі ДПП.
35. Відтак, суди дійшли висновку, що за результатами службового розслідування зроблено висновок виключно щодо направлення до прокуратури Дніпропетровської області копії матеріалів службового розслідування для розгляду та прийняти рішення щодо внесення відомостей до ЄРДР та притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих співробітників поліції в місті Дніпрі ДПП прийняти після прийняття рішення прокуратурою Дніпропетровської області.
При цьому, за результатами службового розслідування висновок щодо встановлення факту дисциплінарного порушення з боку позивача не робився.
36. Також, судами встановлено, що згідно спірного наказу, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності став висновок службового розслідування затверджений 02 серпня 2017 року, який було складено за результатами службового розслідування, проведеного на підставі наказу ДПП від 11 липня 2017 року № 3264 «Про призначення та проведення службового розслідування» за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими інспекторами Управління патрульної поліції в м. Дніпрі ДПП, що мало місце 03 червня 2017 року.
Наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності обґрунтований тим, що позивачем порушено вимоги частини 6 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року № 1395, розділу ІІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 року № 1376, частини 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постаново Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №ПОЗ (зі змінами), статей 260-261 268 КУпАП, п.п.1 та 13 ч.1 ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», п.п.1, 2 ч.1 ст.18, ч.6 ст.45 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, що виразилося у не повідомленні свого керівника про застосування до особи спеціального засобу кайданки, затриманні громадянина з метою огляду на стан сп`яніння, порушенні часу проведення огляду водія транспортного засобу, складанні протоколу про адміністративне затримання не за своїм прізвищем та допущенні у ньому виправлень, та внесенні в нього неправдивих відомостей, а також у тому, що затриманому не було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.55 56 59 63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
37. Проте, судами встановлено, що висновок службового розслідування затверджений 02 серпня 2017 року не містить висновку про порушення позивачем службової дисципліни, що виразилося у не повідомленні свого керівника про застосування до особи спеціального засобу кайданки, затриманні громадянина з метою огляду на стан сп`яніння, порушенні часу проведення огляду водія транспортного засобу, складанні протоколу про адміністративне затримання не за своїм прізвищем та допущенні у ньому виправлень, та внесенні в нього неправдивих відомостей, а також у тому, що затриманому не було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 55 56 59 63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
38. Відтак, колегія суддів підтримує висновки судів попередніх інстанцій, що за результатами службового розслідування висновок щодо встановлення факту дисциплінарного порушення з боку позивача не робився, а такі висновки зроблені безпосередньо у спірному наказі, що свідчить про його необґрунтованість та відсутність достатніх доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
39. Крім цього, відповідно до ст. 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
40. Судами встановлено, що згідно наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 11 липня 2017 року № 3264 «Про призначення службового розслідування», призначено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин події, яка мала місце 03 червня 2017 року за участю гр. ОСОБА_2 та окремих співробітників УПП в місті Дніпрі ДПП.
Начальником Департаменту патрульної поліції Національної поліції України 02 серпня 2017 року затверджено висновок службового розслідування за фактом події, що мала місце 03 червня 2017 року за участю окремих співробітників УПП в м. Дніпрі ДПП в тому числі і позивача та гр. ОСОБА_2 .
41. Тобто, 02 серпня 2017 року службове розслідування закінчено, а отже місячний строк для притягнення винної особи до відповідальності розпочинає свій відлік саме з цієї дати.
42. Листом № 15-2111 вих-17 від 14 вересня 2017 року прокуратура Дніпропетровської області, повідомила управління ПП в м. Дніпрі ДПП України про те, що висновок службового розслідування не містить інформації про вчинення працівниками поліції будь-якого кримінального правопорушення та відсутні підстави для внесення відомостей в ЄРДР.
43. Відтак, колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слід обраховувати з дати отримання листа прокуратури Дніпропетровської області № 15-2111 вих-17 від 14 вересня 2017 року, оскільки це суперечить вимогам ст. 16 Дисциплінарного статуту. Крім цього, кримінальне провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення за фактом події, що мала місце 03 червня 2017 року у відношенні позивача не порушувалися, що додатково підтверджує обов`язок відповідача діяти відповідно до вимог ст.16 Дисциплінарного статуту.
44. Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що спірний наказ в частині, що стосується позивача було прийнято на підставі висновків, які не містить висновок службового розслідування, а також не дотримання відповідачем строку притягнення винної особи до відповідальності, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову.
45. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.
46. Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
47. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; п. 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; п. 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Ruiz Torija v.Spain серія A. 303-A; п. 29).
48. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі задоволення позовних вимог.
49. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
50. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
51. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 341 345 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року у справі № 804/8234/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов