ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2020 року

Київ

справа №805/1424/16-а

адміністративне провадження №К/9901/19410/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Руссоль-Україна"

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Жаботинська С.В., судді - Васильєва І.А., Казначеєв Е.Г.)

у справі № №805/1424/16-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Руссоль-Україна"

до Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Руссоль-Україна" (далі - позивач, ТОВ "Руссоль-Україна") звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Слов`янська ОДПІ, відповідач), в якому просило зобов`язати відповідача прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу у розмірі 3 084, 44 грн, нарахованого позивачу за порушення граничного терміну сплати суми грошового зобов`язання з екологічного податку від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідності до вимог ст. 101 Податкового кодексу України (далі - ПК України) звернувся до відповідача із заявою про списання безнадійного податкового боргу, однак Слов`янська ОДПІ листом від 10.05.2016 безпідставно відмовила Товариству у списанні безнадійного податкового боргу.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.07.2016 позов задоволено повністю:

- зобов`язано Слов`янську об`єднану державну податкову інспекцію головного управління ДФС у Донецькій області прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» в розмірі 3 084, 44 грн, нарахованого за порушення граничного терміну сплати суми грошового зобов`язання з екологічного податку від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» судовий збір у розмірі 1 378 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що настання для позивача форс-мажорних обставин підтверджується відповідним сертифікатом Торгово-Промислової палати України, а з огляду на дотримання позивачем вимог податкового законодавства та надання достатньої кількості документів, що підтверджують настання обставин непереборної сили, які призвели до виникнення безнадійного податкового боргу, у контролюючого органу не було правових підстав для відмови у списанні безнадійного податкового боргу Товариства.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 апеляційну скаргу Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області задоволено, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.07.2016 скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявність у позивача сертифікату Торгово-промислової палати України, виданого на підставі пп. 100.4, 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не є підставою для несплати податкових зобов`язань, та не є обставинами, що звільняють платника податку від відповідальності за несплату узгоджених грошових зобов`язань, а засвідчує лише факт, який повинен братись до уваги контролюючим органом для надання платнику податку розстрочення/або відстрочення сплати таких зобов`язань через настання обставин непереборної сили.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.07.2016. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що Торгово-промисловій палаті України, відповідно до законодавства, надано право лише засвідчувати факт настання обставин непереборної сили, а посилання у сертифікаті на конкретні статті нормативно-правових актів не є обов`язком Торгово-промислової палати України. Вказує, що настання факту форс-мажорних обставин не може бути застосовано до конкретних статей ПК України і якщо факт наявності форс - мажорних обставин підтверджено на даній території, то такий сертифікат має поширюватися на усі правовідносини відносно оподаткування, що виникли між позивачем та контролюючим органом.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства.

Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.

09 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Руссоль-Україна" (код ЄДРПОУ 37653064, 84150, Донецька обл., смт. Райгородок, Слов`янський район, вул. Куйбишева, будинок 28), є юридичною особою з 11.05.2011, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за №37653064, перебуває на обліку як платник податків у Слов`янській ОДПІ.

Позивачем, засобами електронного зв`язку подано до контролюючого органу податкову декларацію з екологічного податку від 22.04.2014 за № 9022222994 за 1-й квартал 2014 року, де самостійно визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 15 422, 21 грн за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.

Посадовими особами вілповідача 30.10.2015 проведено камеральну перевірку дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання ТОВ "Руссоль-Україна".

За результатами перевірки складено акт № 1506/15-02 від 30 жовтня 2015 року (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення Товариством термінів сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з екологічного податку від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, яка повинна бути сплачена до бюджету відповідно до п. 57.1 ст. 57, п. 250.2 ст. 250 ПК України: термін сплати - 20.05.2014, проте фактично сплачено 08.09.2014.

На підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.11.2015 №0015011502, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Руссоль-Україна" за затримку на 111 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання у розмірі 15 422, 20 грн зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 3 804, 44 грн з екологічного податку від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення від 13.11.2015 №0015011502 а судовому порядку.

Так, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.01.2016 у справі №805/4961/15-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.03. 2016, у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Руссоль-Україна" до Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0015011502 від 13.11.2015 відмовлено.

26.04.2016 позивач звернувся до Слов`янської ОДПІ з заявою № 233, в якій просив списати податковий борг у сумі 3 084, 44 грн, нарахований за порушення граничного терміну сплати суми грошового зобов`язання з екологічного податку від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 13.11.2015 №0015011502 на підставі ст. 101.2.4 п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України та п. 4 розділу 2 Наказу Міндоходів України від 10.10.2013 № 577.

До заяви Товариство додало сертифікат Торгово-промислової палати України від 08.09.2014 № 2929/05-4 про настання обставин непереборної сили, виданий відповідно до п.п. 100.4 і 100.5 ст. 100 ПК України, яким з 02.05.2014 засвідчено настання обставин непереборної сили.

Листом від 10.05.2016 №8008/10/05-22-17 відповідач відмовив Товариству у списанні безнадійного податкового боргу, пославшись на те, що списання безнадійного податкового боргу регламентується п.п.101.2.4 п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України. Тобто списання податкового боргу позивачу, який виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), відповідачем можливий лише при наявності сертифікату Торгово-промислової палати України з обов`язковим посиланням на п.п. 101.2.4 п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права до спірних правовідносин, Верховний Суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 14.1.175 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання;

Відповідно до пункту 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Підпунктом 101.2.4 пункту 101.2 статті 101 ПК України встановлено, що під терміном "безнадійний" розуміється, у тому числі, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Пунктом 101.5 статті 101 ПК України регламентовано, що контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до статті 101 ПК України розроблений Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577.

У відповідності до підпункту 4 пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку, під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Такий факт непереборної сили підтверджується зокрема Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Підпунктом 4.1 розділу ІV вищенаведеного Порядку встановлено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов`язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

До заяви обов`язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

Крім цього, згідно зі статтею 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VII, протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до статті 10 вказаного вище Закону протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідно до частин 1-3 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону № 1669-VІІ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширювалась на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Статтею 11 цього Закону Торгово-промисловій палаті України надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, наданий позивачем до заяви про списання безнадійного податкового боргу сертифікат (висновок) Торгово - промислової палати України від 08 вересня 2014 року № 2929/05-4 засвідчує позивачу настання форс-мажорних обставин з 02 травня 2014 року відповідно до пунктів 100.4 та 100.5 ст. 100 ПК України, які регулюють розстрочення та відстрочення сплати грошових зобов`язань, що не є тотожним списанню податкового боргу.

Сертифікат Торгово - промислової палати України, який звільняє від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань (як передбачено ст. 10 Закону України №1669) позивачем до заяви додатково поданий не був.

За таких обставин суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для здійснення списання безнадійного податкового боргу позивачу у відповідності до ст. 101 Податкового кодексу України з врахуванням доданого позивачем до заяви сертифікату Торгово-промислової палати України, а тому відповідачем правомірно відмовлено позивачу у списанні податкового боргу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.12.2018 у справі №805/3055/16-а, від 26.11.2019 №805/761/16-а, від 29.01.2019 №805/689/15-а.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанцій при вирішенні спірного питання порушені норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Руссоль-Україна" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року- без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова