ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2020 року

Київ

справа №805/1674/15-а

адміністративне провадження №К/9901/8402/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум»

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 (суддя-доповідач Компанієць І.Д., судді: Сухарьок М.Г., Гаврищук Т.Г.)

у справі № 805/1674/15-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум»

до Рубіжанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби Луганської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранум» (далі - позивач, ТОВ «Гранум») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Рубіжанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби Луганської області (далі - відповідач, Рубіжанська ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.04.2015 № 0000981501.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.06.2015 адміністративний позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.06.2015 та відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.06.2015.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачем отримано довідку відділу Держземагенства у Кремінському районі Луганської області, відповідно до якої в дужках міститься примітка, що грошова оцінка земельних ділянок, які знаходяться у користуванні позивача, здійснена без застосування коефіцієнту 1,756. Отже, безпідставним є посилання відповідача на лист відділу Держземагенства у Кремінському районі Луганської області від 30.03.2015, оскільки вказаний лист на запит відповідача не є офіційним документом і не відповідає змісту довідок, виданих цим же органом позивачу. Відтак, позивач у податкових деклараціях використав офіційні відомості, надані уповноваженим державним органом, про грошову оцінку земельних ділянок. Посилання відповідача на те, що позивач повинен був самостійно застосувати коефіцієнт 1,756, на думку позивача, є необґрунтованими, оскільки вказаний коефіцієнт не є коефіцієнтом індексації, на який вказує норма підпункту 2921.1.2 пункту 2921.1статті 2921 Податкового кодексу України. Також у податковому повідомленні-рішення вказано на порушення пункту 292.2 статті 292 Податкового кодексу України, що стосується визначення доходу від продажу основних засобів юридичними особами- платниками єдиного податку, в той час як нарахування єдиного податку платникам четвертої групи передбачено статтею 2921 Податкового кодексу України. Крім того, відповідно до приписів підпункту 295.9.2 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України платники 4 групи сплачують річну суму податку щоквартально. Податкове повідомлення-рішення прийнято у квітні 2015 та зобов`язує позивача сплатити повну суму річного зобов`язання у 10-денний строк.

Відповідач в письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з єдиного податку 4 групи (фіксованого сільськогосподарського податку) ТОВ «Гранум» за 2015 рік, висновки якої викладено в акті від 20.03.2015 № 48/1501-31586254.

Перевіркою встановлено порушення з боку позивача пункту 292.2 ст.292 Податкового кодексу України, внаслідок чого платником занижені податкові зобов`язання з єдиного податку 4 групи (фіксованого сільськогосподарського податку) на суму 51 160, 53 грн. по Бараниківський с/раді; на суму 52 862, 99 грн. по Єпіфанівській с/раді. Разом з тим, зі змісту акта перевірки вбачається, що відповідачем допущено описку та фактично встановлено порушення положень 2921.2 статті 2921 Податкового кодексу України.

07.04.2015 за результатами перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000981501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання у розмірі 63 950, 66 грн, з яких 51 160, 53 грн - сума основного платежу, 12 790,13 грн - сума штрафних санкцій.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

На підставі пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Листом № 6-28-0.22-215/2-15 від 14.01.2015 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель» Державне агентство земельних ресурсів України на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України повідомило, що кумулятивне значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель з 1995 року станом на 1 січня 2015 року становить 3,997.

На підставі пункту 2921.1 ст.2921 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до пункту 2921.2 статті 2921 Податкового кодексу України базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого розділом XII цього Кодексу.

Згідно пунктом 2921.3 статті 2921 Податкового кодексу України підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння податку у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

21.02.2015 позивачем до податкового органу подані податкові декларації з єдиного податку 4 групи по Бараниківській сільраді та по Єпіфанівській сільраді Кремінського району Луганської області (а.с.33-41).

В зазначених деклараціях нормативна грошова оцінка земель, зайнятих ріллею, вказана товариством без застосування коефіцієнту 1,756, що не заперечувалося сторонами.

Начальником відділу Держземагенства у Кремінському районі Луганської області товариству надана довідка від 24.02.2015 року № 19-28-0.2-399/2-15 про розмір площі та грошову оцінку земельних ділянок по Бараниківській с/раді та по Єпіфанівській с/раді Кремінського району Луганської області, які знаходяться у користуванні позивача. При цьому в листі зазначено, що вказана грошова оцінка земельних ділянок станом на 01.01.2015 року зазначена без врахування коефіцієнта 1,756.

Судом апеляційної інстанції зроблено запит до відділу Держгеокадастру у Кремінському районі Луганської області, у відповідь на який суду надано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, відповідно до яких нормативно-грошова оцінка 1 га с/г угідь ріллі, розташованої на території Бараниківської сільської ради станом на 01.01.2015 року з урахуванням коефіцієнту індексації 3,997 та коефіцієнту 1,756, який застосовується до показників нормативно-грошової оцінки ріллі) становить 22614,85 грн.

Грошова оцінка 1 га с/г угідь пасовищ станом на 01.01.2015 року (з урахуванням коефіцієнту індексації 3,997) становить 3903,95 грн.

Нормативно-грошова оцінка 1 га с/г угідь ріллі, розташованої на території Єпіфанівської сільської ради станом на 01.01.2015 року з урахуванням коефіцієнту індексації 3,997 та коефіцієнту 1,756, який застосовується до показників нормативно-грошової оцінки ріллі) становить 20433,07 грн.

Згідно підпункту підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Таким чином, вірним є висновок суду апеляційної інстанції, що позивач, як платник податків, повинен був самостійно обчислити суму податку, тобто нормативну грошову оцінку земель із застосуванням коефіцієнту 1,756 та визначити отриману суму в деклараціях.

Колегія суддів зазначає, що зазначене в довідці від 24.02.2015 № 19-28-0.2-399/2-15 формулювання «грошова оцінка станом на 01.01.2015 року (без урахування коефіцієнту 1,756) 1 га становить…» не означає, що такий коефіцієнт не підлягає застосуванню та не позбавляє обов`язку платника податку враховувати коефіцієнт при визначенні розміру плати за землю.

Інші доводи касаційної скарги не впливають на правильність вирішення спору судом апеляційної інстанції та не спростовують висновків податкового органу про заниження позивачем грошового зобов`язання.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 243 246 250 341 345 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 у справі № 805/1674/15-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. ВасильєваСудді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко