ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 805/168/16-а

адміністративне провадження № К/9901/11343/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Авдіївського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.05.2016, прийняту у складі головуючого судді Волгіної Н.П., та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016, постановлену у складі колегії суддів: Казначеєва Е.Г. (головуючий), Васильєвої І.А., Жаботинської С.В.

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У січня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - ГУМВС України в Донецькій області) та Авдіївського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просила суд:

1.1. - визнати протиправним та скасувати наказ ГУМВС України в Донецькій області від 27.02.2015 № 450 в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ;

1.2. - визнати протиправним та скасувати наказ ГУМВС України в Донецькій області від 20.03.2015 № 86 о/с в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ;

1.3. - поновити позивача на посаді слідчого слідчого відділення Авдіївського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області;

1.4. - зобов`язати Авдіївський міський відділ ГУМВС України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день прийняття постанови у справі

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначила, що вона з вересня 2008 року знаходилась на службі на посаді слідчого слідчого відділення Авдіївського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області. 26.05.2014 під час проходження служби дізналась про свою вагітність. У червні 2014 року перебувала у черговій відпустці.

3. 09.07.2014 незаконними збройними формуваннями захоплено Авдіївський міський відділ ГУМВС області. У позові зауважено, що на той час керівництво відділу було відсутнє, ніяких наказів особовому складу стосовно того - як діяти у ситуації, що склалась, не віддавалось.

4. Побоюючись за своє життя та життя майбутньої дитини позивач, за її твердженнями, відбула разом із чоловіком з м.Авдіївки до селища Южна Ломуватка Луганської області, де мешкають батьки позивача. 17.07.2014 її госпіталізовано до Брянківської міської лікарні № 3 з діагнозом «загроза зриву вагітності». Через розпочаті бойові дії 27.07.2014 усіх хворих лікарні було виписано через неможливість подальшого обслуговування хворих лікарнею. Позивачу було рекомендовано постільний режим. Як зазначає позивач, про госпіталізацію та підстави цієї госпіталізації (загроза зриву вагітності) позивач у телефонному режимі повідомляла тимчасово виконуючу обовязки першого заступника начальника СВ Авдіївського МВ ГУМВС області ОСОБА_2

5. 27.07.2014 у телефонній розмові з тодішнім начальником кадрового забезпечення Авдіївського МВ ОСОБА_3 , який на той час перебував (за інформацією, повідомленою ним самим позивачу у телефонній розмові) у відпустці, позивач зазначила, що у зв`язку із загрозою зриву вагітності не може прибути до місця служби, бажає взяти відпустку без утримання. Під час цієї розмови ОСОБА_4 було повідомлено, що Авдієвський ВМ на той час знаходився у м. Красний Лиман. Того ж дня, 27.07.2014, позивач разом із чоловіком у зв`язку із початком активних бойових дій у Луганській області та, зокрема, у селищі, де вони знаходились, виїхали (так як не мали іншого виходу) на територію Російської Федерації, де мешкають рідні ОСОБА_1 відповідно до пояснень позивача 28.11.2014 нею з м. Брянка заказаними листами до м. Маріуполя та м. Красний Лиман було направлено рапорт про надання їй відпустки без утримання. Після того як до Авдіївки увійшли українські військові позивачу через соціальні мережі стало відомо, що працівників МВ викликають на службу. Втім, позивачу у її стані здоров`я була заборонена дальня дорога, про що вона повідомила ОСОБА_2 та інспектора кадрового забезпечення МВ - ОСОБА_12 Електронною поштою позивач надіслала їм документи, які підтверджували факт вагітності. Зазначила, що лікарняний по вагітності та пологам на території Російської Федерації їй відкривати відмовлялись, так як вона не мала там відповідного офіційного статусу та перебувала на тимчасовій реєстрації.

6. На початку січня 2015 року, напередодні пологів, позивач дізналась від ОСОБА_6 про те, що її мають намір звільнити за порушення дисципліни у зв`язку із перебуванням на території Російської Федерації.

7. У січні 2015 року ОСОБА_1 народила дитину, а у листопаді 2015 року у позивача та її чоловіка з`явилась можливість повернутися до м. Авдіївки, що вони і зробили наприкінці листопада.

8. 22.12.2015 позивач звернулась до канцелярії Авдієвського МВ із запитом щодо того, чи є вона звільненою та у випадку підтвердження факту її звільнення надати витяг з такого наказу, матеріали службового розслідування та трудову книжку. У канцелярії Авдіївського МВ позивачу видали відповідь на її лист, копію витягу з наказу про звільнення. Пояснень щодо службового розслідування та відповідного висновку, а також трудової книжки видано не було. 11.01.2016 позивачу був наданий лист, в якому зазначено, що з матеріалами службових розслідувань її не ознайомлять, оскільки під час сильних обстрілів у лютому 2015 року всі матеріали були втрачені; видати трудову книжку також не є можливим, так як особова справа позивача разом із трудовою книжкою була захоплена (а.с. 3-6 том 1).

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

9. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 прийнята на службу в органи внутрішніх справ України з 21.08.2006 (а.с.198 том.1).

10. Перед звільненням позивач проходила службу в ОВС України на посаді слідчого слідчого відділення Авдіївського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області та мала звання капітан міліції (а.с.68-71, 110-113 том 1).

11. Відповідно до пояснень позивача та не заперечувалось відповідачами, позивач у травні 2014 року дізналась про свою вагітність та у червні 2014 року перебувала у черговій відпустці.

12. Згідно з довідкою Ліквідаційної комісії Авдіївського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області від 26.04.2016 № 1532, 09.07.2014 незаконними збройними формуваннями було захоплено Авдіївський міський відділ ГУ МВС України в Донецькій області. Особовий склад міського відділу на той час знаходився у відпустках.

13. З серпня 2014 року міський відділ та його особовий склад було розміщено за усним наказом начальника міськвідділу в приміщенні дільничного пункту міліції за адресою: м. Авдіївка, вул. Гагаріна, 8. На початок лютого 2015 року на період сильних бойових дій на території міста Авдіївки за наказом начальника МВ жінок з числа особового складу міського відділу було передислоковано до Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області. З травня 2015 року весь особовий склад повернуто до приміщення адміністративної будівлі Авдіївського МВ за адресою: м. Авдіївка, вул. Молодіжна, 4 (а.с.169 том 1).

14. Відповідно до пояснення позивача, вона разом із чоловіком виїхала з м. Авдіївки до селища Южна Ломуватка Луганської області та 17.07.2014 її було госпіталізована до гінекологічного відділення Брянківської міської лікарні № 3.

15. Відповідно до протоколу ультразвукового обстеження вагітних від 11.07.2014, позивач перебувала на 12 тижні вагітності (а.с.10 том 1).

16. Згідно з Довідкою про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців внутрішніх військ МВС від 26.07.2014 № 4, виданої Брянківською міською лікарнею № 3 (Луганська область), з 17.07.2014 до 26.07.2014 позивач перебувала на стаціонарному лікуванні у гінекологічному відділенні (а.с.9 том 1).

17. Позивач про вагітність, обставини госпіталізації через загрозу зриву вагітності та про тимчасову непрацездатність повідомляла у телефонному режимі 27.07.2014 тимчасово виконуючому обов`язки першого заступника начальника СВ Авдіївського МВ ГУМВС України в Донецькій області (далі - Авдієвський МВ) Шевченко С.В. Крім того, копія довідки про тимчасову непрацездатність направлялась електронною поштою співробітнику відділу кадрів Авдіївського МВ ГУМВС України в Донецькій області Козловій М.О. наприкінці жовтня 2014 року (а.с.186-189 том 1).

18. Відповідно до пояснень позивача, 27.07.2014 у телефонній розмові з начальником кадрового забезпечення Авдіївського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області Ревук О. , який на той час перебував у відпустці, позивач повідомила, що у зв`язку із загрозою зриву вагітності не може прибути до місця служби і тому бажає взяти відпустку без утримання та дізналась, що Авдієвський МВ ГУ МВС України в Донецькій області знаходився у м. Красний Лиман.

19. У матеріалах справи міститься рапорт позивача від 02.08.2014 на в.о. начальника Авдієвського МВ ГУМВС України в Донецькій області полковника міліції про надання відпустки без утримання строком до 22.08.2014 у відповідності із внесеними змінами до статті 26 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (а.с.12 том 1).

20. Згідно з поясненнями позивача, вказаний рапорт був складений 27.07.2014 та підписаний із зазначенням дати 02.08.2014.

21. 28.07.2014 рапорт було направлено матір`ю позивача засобами поштового зв`язку рекомендованими листами на адресу ГУ МВС в Донецькій області, що підтверджується фіскальними чеками Укрпошти з зазначеним адресатом: ГУМВД (м. Маріуполь) та ГОГУМВД (м. Красний Лиман) (а.с.13 том 1).

22. За інформацією сайту Укрпошти дані про відправлення зазначених конвертів відсутні, тому що не зареєстровані в системі. Крім того, зазначений рапорт направлявся позивачем електронною поштою співробітнику відділу кадрів ОСОБА_6 в жовтні 2014 року (а.с.186-189 том 1).

23. 27.07.2014 через активізування бойових дії у районі селища Южна Ломуватка Луганської області та неможливістю виїзду на підконтрольну Україні територію, позивач через пункт пропуску «Ізваріне» виїхала до родичів позивача на територію Російської Федерації (а.с.185 том 1).

24. Відповідно до медичних довідок, а саме щоденника наступних відвідувань лікарні м. Балаково Саратовська область Російська Федерація від 30.07.2014, 13.08.2014, 22.08.2014, 05.09.2014, позивач відвідувала лікаря та спостерігалась за період вагітності. Згідно записів, стан позивача та дитини підчас вагітності був ускладненим (а.с.11).

25. У зв`язку з припиненням позивачем виходу на службу з липня 2014 року, 21.11.2014 в Авдіївському МВ було затверджено висновок службового розслідування за фактом грубого порушення ОСОБА_1 службової дисципліни.

26. Наказом Авдіївського МВ ГУМВС України у Донецькій області від 21.11.2014 «Про покарання працівників Авдіївського МВ» капітана міліції ОСОБА_1 визнано такою, що порушила дисципліну; однак, зважаючи на пом`якшувальні обставини, було наголошено про необхідність надання останньою документів, які б свідчили про поважність причин її невиходу на службу. Цим же наказом було встановлено не нараховувати та не виплачувати позивачу грошове забезпечення з 01.10.2014.

27. Згідно з виписаного епікризу Балаковського перинатального центру від 02.02.2015, позивач в період з 21.01.2015 до 01.02.2015 знаходилась в перинатальному центрі. Пологи відбулись 28.01.2015. Післяпологовий період без ускладнень. Виписана під нагляд лікаря. Явка на протязі 5-7 днів після виписки (а.с.147 том 1).

28. Відповідно до свідоцтва про народження від 10.02.2015, ОСОБА_9 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Балаково Саратовська область Російська Федерація, про що 10.02.2015 складений актовий запис про народження № 236, мати ОСОБА_1 , місце державної реєстрації Відділ ЗАГС по м. Балаково та Балаковського району Управління по справам ЗАГС Уряду Саратовської області (а.с.14 том 1).

29. Крім того, відповідно до медичних документів позивач з 30.07.2014 перебувала під наглядом лікарів у зв`язку з загрозою зриву вагітності до 28.01.2015 та в подальшому після народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із тяжкою хворобою новонародженої дитини та здійснювала нагляд за дитиною.

30. Наказом начальника Авдіївського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 14.01.2015 № 3 «Про проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівниками Адіївського МВ», на виконання вимог статті 14 Дисциплінарного статуту ОВС України, пункту 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, призначено проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівниками Адіївського МВ (а.с.87, 116 том 1).

31. Авдієвським МВ ГУМВС України в Донецькій області складено акти від 15.01.2015, 22.01.2015, 29.01.2015, 05.02.2015 про відсутність на службі 15.01.2015, 22.01.2015, 29.01.2015, 05.02.2015 слідчого слідчого відділення Авдіївського МВ ГУМВС України в Донецькій області капітана міліції ОСОБА_1 (а.с.74-76, 119-122 том 1).

32. Згідно з рапортом інспектора СКЗ Авдіївського МВ лейтенанта міліції ОСОБА_6 від 15.01.2015, неодноразово здійснено дзвінки на телефон позивача, на які вона не відповідала. Однак за допомогою соціальних мереж позивач повідомила, що знаходиться на території Російської Федерації та готується до пологів (а.с.96, 126 том 1).

33. Відповідно до рапорту інспектора СКЗ Авдіївського МВ лейтенанта міліції ОСОБА_6 від лютого 2015, був здійснений дзвінок на мобільний телефон позивача та повідомлено про необхідність надати пояснення щодо відсутності, але позивач відмовилася від надання. Крім того, повідомлено, що відібрати пояснення від позивача немає можливості, оскільки позивач знаходиться за межами країни (а.с.93, 123 том 1).

34. Згідно з рапортами інспектора СКЗ Авдіївського МВ лейтенанта міліції ОСОБА_6 без дати, 26.01.2015, 02.02.2015 здійснено дзвінок на мобільний телефон позивача, який був вимкнений, також, електронною поштою повідомлено позивача про необхідність надання письмових пояснень щодо відсутності її на службі. На теперішній час пояснень не надано (а.с.94-95,124-125 том 1).

35. Відповідно до письмових пояснень інспектора СКЗ Авдіївського МВ лейтенанта міліції ОСОБА_6 від 06.02.2015 наданих ГУ МВС в Донецькій області, остання неодноразово зв`язувалась з позивачем за допомогою соціальних мереж, де повідомляла про те, що необхідно надати документи, які підтверджують її лікарняний у зв`язку з вагітністю та пологами, також, свідоцтво про народження дитини. Вперше позивач повідомила, що знаходиться в Російській Федерації 05.01.2015, на той час лікарняних її не надавали. Позивача повідомлено про необхідність надати будь-які документи, які підтверджують її вагітність, позивач пообіцяла надати. Про народження дитини дізналась ІНФОРМАЦІЯ_1 , а документи підтверджуючий цей факт не надано. Після чого знову повідомлено про необхідність надати відповідні документи, але до теперішнього часу позивач документи не надала (а.с.91-92, 127 том 1).

36. 08.02.2015 начальником Авдієвського МВ ГУМВС України в Донецькій області затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками Авдієвського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 08.02.2015 (а.с.78-80, 117-118 том 1).

37. Відповідно до висновку 21.11.2014 в Авдіївському МВ ГУМВС Украни в Донецькій області було затверджено висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни працівниками Авдіївського МВ та наказ № 380 від 21.11.2014 «Про покарання працівників Авдіївського МВ», у якому було визначено, що ОСОБА_1 порушила службову дисципліну, однак, зважаючи на пом`якшувальні обставини, було наголошено на необхідність надання підтверджуючих документів щодо відсутності її на службі. Станом на 15.01.2015 такі документи ОСОБА_1 надані не були, на службу остання також не вийшла. Каналами електронного зв`язку позивач надіслала інформацію про те, що народила дитину, що її пологи проходили на території Російської Федерації. Також, у висновку зазначено, що копії лікарняного та свідоцтва про народження дитини ОСОБА_1 не надала, про намір виїзду до іншої країни не повідомляла, дозвіл на виїзд до Російської Федерації від керівництва не отримувала. Зазначено, що їй було запропоновано надати письмові пояснення, але такі пояснення керівництву Авдіївського МВ від ОСОБА_1 не надходили. Будь-яких пом`якшувальних обставин відсутності на службі ОСОБА_1 не встановлено. Стосовно відсутності на службі позивача були складені відповідні акти від 15, 22, 29 січня 2015 року та 5 лютого 2015 року. Також у висновку вказано, що дисциплінарних стягнень станом на час складання цього висновку ОСОБА_1 не має.

38. Відповідно до резолютивної частини висновку, за особисту недисциплінованість, грубе порушення вимог статті 10 Закону України «Про міліцію», статті 8 Дисциплінарного статуту ОВС України, пунктів 2.2, 4.1 (розділ ІІІ) Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України № 155-2012, що виразилось у невиході на службу без поважних причин, виїзду за межі території України без дозволу керівництва ГУМВС області, вирішено клопотати перед керівництвом ГУМВС України в Донецькій області про звільнення з органів внутрішніх справ, працівників Авдіївського МВ, в тому числі і слідчого слідчого відділення Авдіївського МВ капітана міліції ОСОБА_1 Дні відсутності на службі ОСОБА_1 з 22.11.2014 по теперішній час вважати прогулами та грошове забезпечення не нараховувати.

39. Наказом Авдіївського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 09.02.2015 № 7 «Про покарання працівників Авдіївського МВ», за особисту недисциплінованість, грубе порушення вимог статті 10 Закону України «Про міліцію», статті 8 Дисциплінарного статуту ОВС України, пунктів 2.2, 4.1 (розділ ІІІ) Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України № 155-2012, що виразилось у невиході на службу без поважних причин, виїзду за межі території України без дозволу керівництва ГУМВС області, вирішено клопотати перед керівництвом ГУМВС України в Донецькій області про звільнення з органів внутрішніх справ, працівників Авдіївського МВ, в тому числі і слідчого слідчого відділення Авдіївського МВ капітана міліції ОСОБА_1 Дні відсутності на службі ОСОБА_1 з 22.11.2014 по теперішній час вважати прогулами та грошове забезпечення не нараховувати. (а.с.89-90, 128 том 1).

40. Наказом ГУМВС України в Донецькій області від 27.02.2015 № 450 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Авдіївського МВ ГУ МВС в області та покарання винних», задоволено клопотання Авдіївської МВ ГУМВС в області про звільнення з ОВС ОСОБА_1 . За особисту недисциплінованість, грубе порушення вимог статті 10 Закону України «Про міліцію», статті 8 Дисциплінарного статуту ОВС України, пунктів 2.2, 4.1 (розділу ІІІ) Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, невихід на службу без поважних причин з 22.11.2014 до цього часу, ОСОБА_1 звільнено з ОВС. УФЗБО ГУМВС в області дні відсутності на службі ОСОБА_1 з 22.11.2014, вважати прогулами, грошове забезпечення не нараховувати та не виплачувати (а.с.129 том 1).

41. Відповідно до витягу з протоколу № 4 засідання кадрової комісії ГУМВС України в Донецькій області від 17.03.2015, за результатами розгляду інформації начальника ВК та ПС УКЗ ГУМВС України в Донецькій області підполковника міліції ОСОБА_2 щодо звільнення працівників ГУМВС області за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) у запас Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, капітана міліції ОСОБА_1, слідчого слідчого відділення Авдіївського міського відділу, прийнято рішення щодо звільнення (а.с.82 том 1).

42. Наказом Головного управління МВС України в Донецькій області від 20.03.2015 № 86 о/с «По особовому складу», на підставі наказу ГУМВС України в Донецькій області від 27.02.2015 № 450, рішення кадрової комісії МВС України в Донецькій області від 17.03.2015, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановою на військовий облік) за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) капітана міліції ОСОБА_1, слідчого слідчого відділення Авдіївського міського відділу з 20.03.2015 без встановлення премії у березні 2015 року (а.с.81 том 1).

43. Згідно з наданих позивачем в суді пояснень, наприкінці листопада 2015 року вона повернулась на територію України.

44. 22.12.2015 позивач звернулась до Авдіївського ВП Красноармійського відділу поліції ГУНП в Донецькій області з заявою про надання інформації про знаходження позивача на службі у ОВС України, у разі звільнення надати витяг із службового розслідування, витяг з наказу про звільнення та повернути трудову книжку (а.с.135 том 1).

45. Авдіївське ВП Красноармійського відділу поліції ГУНП в Донецькій області листом від 28.12.2015 № 639 повідомило позивача, що наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 20.03.2015 № 86 позивача було звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 4 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни) (а.с.84, 133 том 1).

46. Відповідно до листа Авдіївського ВП Красноармійського відділу поліції ГУНП в Донецькій області від 07.01.2016 № 36, повідомлено позивача, що ознайомити з матеріалами службового розслідування стосовно звільнення позивача з ОВС не є можливим, тому, що під час сильних обстрілів у лютому 2015 році всі матеріали були втрачені. Видати оригінал трудової книжки на теперішній час не є можливим, оскільки, вона знаходилась в особовій справі, яку було захоплено разом з усіма особовими справами співробітників відділення поліції. Повідомлено про можливість отримати дублікат трудової книжки. Дублікат трудової книжки отримано 11.01.2016 (а.с.8, 83, 134 том 1).

47. За довідкою Ліквідаційної комісії Авдіївського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області від 03.03.2016 № 736, у зв`язку із захопленням у липні 2014 року адміністративної будівлі Авдіївського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області невідомими особами надати особову справу, копію послужного списку, оригінал трудової книжки ОСОБА_10 не є можливим (а.с.132 том 1).

48. Не погодившись із прийнятими стосовно неї наказами про звільнення позивач звернулась до суду із цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

49. Донецький окружний адміністративний суд постановою від 16.05.2016 позовні вимоги задовольнив частково.

50. Визнав протиправним та скасував наказ ГУМВС України в Донецькій області від 27.02.2015 № 450 в частині звільнення слідчого слідчого відділення Авдіївського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області капітана міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ.

51. Визнав протиправним та скасував наказ ГУМВС України в Донецькій області від 20.03.2015 № 86 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ у запас за пунктом 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_1 слідчого слідчого відділення Авдіївського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області з органів внутрішніх справ.

52. Поновити капітана міліції ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділення Авдіївського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області з 21.03.2015.

53. Зобов`язати Авдіївський міський відділ ГУМВС України в Донецькій області нарахувати ОСОБА_11 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного року після звільнення (з 21.03.2015 по 20.03.2016) в сумі 29 580 грн та виплатити (за відрахуванням зборів, податків та обов`язкових платежів).

54. У задоволенні інших позовних вимог відмовив.

55. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що Авдіївським міським відділом ГУМВС України в Донецькій області під час проведення службового розслідування та звільнення позивача були порушені вимоги чинного законодавства.

56. Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.07.2016 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

57. У касаційній скарзі ГУМВС України в Донецькій області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

58. У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що ОСОБА_1 не добросовісно віднеслася до своїх обов`язків (не повідомила про виїзд з країни, не отримала на це дозволу керівництва, не повідомила про своє місце знаходження безпосереднє керівництво, працівників кадрового забезпечення, не надала відповідні документи, які б підтверджували законність і поважність причин тривалої відсутності на службі), що і стало причиною її звільнення з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни.

59. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

60. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

61. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

62. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки на час прийняття спірних наказів регулювалися Законом України від 20.12.1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію» (далі - Закон № 565-ХІІ), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 №114 (далі - Положення № 114), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), Інструкцією «Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України», затвердженої Наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, Правилами поведінки та професійної етики рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затвердженими Наказом МВС України від 22.02.2012 № 155, зареєстрованими в Мінюсті 25.04.2012 за № 628/20941 (далі - Правила).

63. Відповідно до статті 16 Закону № 565-ХІІ, особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.

64. Відповідно до частини 10 статті 17 Закону № 565-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 № 382 при прийнятті на службу до міліції працівники складають присягу наступного змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), вступаючи на службу до органів внутрішніх справ України, складаю Присягу і урочисто клянуся завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю. Я присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов`язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ. Клянуся мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров`я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок. Якщо ж я порушу цю Присягу, то хай мене покарають за всією суворістю закону».

65. Згідно з пунктом 2.2 Розділу ІІІ Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України № 155-2012, професійний обовязок працівника полягає в безумовному виконанні закріплених Присягою, законами та професійно-етичними нормами завдань щодо забезпечення надійного захисту правопорядку, законності, громадської безпеки.

66. Відповідно до пункту 4.1 Правил, працівник органів внутрішніх справ, керуючись Присягою, відповідно до службового обовязку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе такі моральні зобовязання: визнавати пріоритет державних і службових інтересів над особистими у своїй діяльності; бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби; ставитися нетерпимо до будь-яких дій, які ображають та принижують людську гідність, заподіюють біль і страждання, являють собою тортури, жорстокість, нелюдське поводження з людьми; бути мужнім і безстрашним у небезпечних ситуаціях, які виникають під час припинення правопорушення, ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха, проведення заходів щодо порятунку життя і збереження здоровя людей; виявляти твердість і непримиренність у боротьбі зі злочинцями, застосовуючи для досягнення поставленої мети виключно законні і високоморальні принципи; зберігати і примножувати службові традиції органів внутрішніх справ.

67. Відповідно до статті 25 Закону № 565-ХІІ, працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність. Службова особа міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов`язки, несе відповідальність у встановленому порядку.

68. Згідно зі статтею 18 Закону № 565-ХІІ, порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

69. Згідно з пунктом 10 Положення № 114, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов`язки громадян, передбачені Конституцією України та іншими законодавчими актами, а їх права, обов`язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням. Вагітні жінки і матері з числа осіб рядового і начальницького складу користуються всіма правами і пільгами, встановленими законодавством.

70. За пунктом 17 Положення № 114, вагітні жінки і матері з числа осіб рядового і начальницького складу користуються всіма правами і пільгами, встановленими законодавством.

71. Відповідно до пункту 21 цього Положення, особи рядового і начальницького складу зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників.

72. Згідно з пунктом 23 Положення № 114, особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.

73. Відповідно до підпункту «є» пункту 64 Положення № 114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

74. Дисциплінарного статуту визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

75. Згідно зі статтею 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

76. Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом, статтею 7 якого передбачені обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України щодо дотримання службової дисципліни.

77. Статтею 7 Дисциплінарного статуту, визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

78. Види дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни наведені в статті 12 Дисциплінарного статуту, найсуворішим з яких є звільнення з органів внутрішніх справ, що застосовується як крайній захід дисциплінарного впливу.

79. За змістом статті 12 Дисциплінарного статуту, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

80. Відповідно до положень статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

VI. Оцінка Верховного Суду

81. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

82. Предметом перегляду у цій справі є правомірність звільнення слідчого слідчого відділення Авдіївського міського відділу капітана міліції ОСОБА_1 . з органів внутрішніх справ у запас за порушення дисципліни.

83. Як установлено під час розгляду справи судами попередніх інстанції позивач після закінчення відпустки (червень 2014 року) та лікарняного (який був закритий 26.07.2014) до прийняття відповідачем спірних наказів не виходила на роботу (на службу).

84. При цьому у жовтні 2014 року ОСОБА_10 направила електронною поштою другому відповідачу (інспектору СКЗ Авдіївського МВ Козловій М.О.) копію довідки про непрацездатність та протоколу про ультразвукове дослідження, з яких вбачається, що вона станом на 11.07.2014 була вагітною (а.с. 10), а з 17 по 26 липня 2014 року перебувала на лікуванні у Брянківської міської лікарні № 3 (а.с. 9, 145-146).

85. Інших документів, зокрема, листків непрацездатності за період її відсутності, позивач до працедавця не надавала. Рапорт про надання позивачу відпустки у серпні 2014 року, відповідачами отриманий не був, відповідно, наказ про надання ОСОБА_1 відпустки не приймався.

85. Відповідно до довідки ГУМВС в Донецькій області (а.с. 197) позивач мала допуск до державної таємниці. Згідно із положеннями статті 28 Закону України «Про державну таємницю» громадянин, якому надано допуск до державної таємниці, зобов`язаний, крім іншого, повідомляти посадових осіб, які надали йому доступ до державної таємниці, та відповідні режимно-секретні органи повідомляти у письмовій формі про свій виїзд з України.

87. Як установлено під час розгляду справи позивач про свій виїзд з України органи внутрішніх справ не повідомляла (в тому числі і електронними засобами).

88. Отже, вірними є висновки судів попередніх інстанцій, що у відповідачів були всі підстави вважати, що ОСОБА_1 порушила службову дисципліну.

89. Відповідно до частини першої статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступки, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

90. Як встановлено судами, у зв`язку з тривалим невиходом на службу позивача другим відповідачем 14.01.2015 був прийнятий наказ № 3 про проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівниками Авдіївського МВ, в тому числі і ОСОБА_1

91. 08.02.2015 за результатом проведеного службового розслідування був складений висновок, відповідно до резолютивної частини якого за особисту недисциплінованість, грубе порушення вимог статті 10 Закону України «Про міліцію», статті 8 Дисциплінарного статуту ОВС України, пунктів 2.2, 4.1 (розділ ІІІ) Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України № 155-2012 р., що виразилось у невиході на службу без поважних причин, виїзду за межі території України без дозволу керівництва ГУМВС області, вирішено клопотати перед керівництвом ГУМВС України в Донецькій області про звільнення з органів внутрішніх справ, працівників Авдіївського МВ, в тому числі і слідчого слідчого відділення Авдіївського МВ капітана міліції ОСОБА_1 (а.с. 117-118).

92. Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

93. При цьому, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватись тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи, її ставлення до виконання своїх службових обовязків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб РНС (рядового і начальницького складу) як вид дисциплінарного стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

94. Пунктом 17 Положення № 114 визначено, що вагітні жінки і матері з числа осіб рядового і начальницького складу користуються всіма правами і пільгами, встановленими законодавством.

95. Відповідно до частини третьої статті 184 КЗпП України, звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням. При цьому застосування ч. З ст. 184 КЗпП України не ставиться в залежність від своєчасного та належного повідомлення працівницею власника або уповноваженого ним органу про вагітність та про факт народження дитини.

96. У період звільнення ОСОБА_1 мала дитину віком до 3-х років, що підтверджується свідоцтвом про народження та випискою з перинатального центру (а.с. 14, 147 том 1). При цьому, як встановлено судами, про стан вагітності позивач повідомляла інспектора СКЗ Авдіївського МВ Козлова М.О., а у жовтні 2014 року направила вказаній особі електронним зв`язком копію довідки про тимчасову непрацездатність та протокол УЗД.

97. Обізнаність керівництва Авдіївського МВ про вагітність позивача підтверджується і поясненнями представника першого відповідача та матеріалами справи (а.с. 117-118, 126, 128 том 1).

98. Ураховуючи, що станом на час звільнення позивач мала дитину віком до 3- х років, повідомила другого відповідача (працівника Авдіївського МВ) засобами електронного зв`язку про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини, а під час вагітності (у жовтні 2014 року) надавала вказаній особі електронними засобами копії медичних документів, які підтверджували стан її вагітності, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що у відповідачів було відсутнє право звільняти ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ.

99. Крім того, згідно з Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013 №230 (далі - Інструкція № 230), службове розслідування повинно проводитись з суворим дотримання вимог законодавства, висновки службового розслідування мають ґрунтуватись на фактичних обставинах, повному, всебічному і об`єктивному дослідження обставин подій, підтверджуватись належними доказами та не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

100. Судами попередніх інстанцій установлено та матеріалами справи не підтверджується повідомлення позивача з боку відповідача про проведення службових розслідувань та ознайомлення з його висновками, позивачу не було запропоновано надати письмові пояснення з приводу обставин, які стали підставою для проведення службового розслідування, не складався акт про відмову в наданні пояснень, позивача не було ознайомлено під підпис із наказом про звільнення, що є порушенням Інструкції № 230 та статті 14 Дисциплінарного статуту.

101. Разом з цим, як встановлено судами, відповідно до електронної переписки позивача з співробітником відділу кадрів ОСОБА_6 за період з 29.10.2014 до 05.01.2015, та в подальшому Авдіївський міський відділ ГУ МВС України в Донецькій області жодним чином не повідомляв про службові розслідування в листопаді 2014 року та січні 2015 року, пропозицією щодо надання письмових пояснень з приводу проведення службового розслідування та доказів на підтвердження цих пояснень, з висновками не ознайомлював. Докази на підтвердження повідомлення позивача про проведення щодо неї службового розслідування, в тому числі, засобами електронного звязку або через соціальну мережу, не надано. Крім того, позивача не повідомлено про необхідність з`явитись до міського відділу, а лише повідомлено про необхідність надати копію лікарняного у зв`язку із вагітністю та пологами позивача, а після пологів - копію свідоцтва про народження дитини.

102. Натомість, із зазначеної переписки вбачається, що позивач повідомляв керівництво через зазначеного співробітника та електронне листування 27-29.10.2014 про перебування на території Російської Федерації, про вагітність та надіслання рапорту на відпустку, направлення відповідних документів засобами електронного звязку, а 05.01.2015 про можливі пологи найближчим часом та неможливість надання офіційної довідок з лікарні через відсутність офіційного статусу у позивача. Обізнаність керівництва Авдіївського МВ про вагітність позивача та перебування на території Російської Федерації підтверджується і поясненнями представника першого відповідача та матеріалами справи. Разом з цим, відповідач вказані обставини підчас службового розслідування не досліджував та їм не надавалась оцінка.

103. Посилання відповідача щодо не дослідження судами періоду з 14.01.2015 по 08.02.2015, в який позивач була відсутньою на службі без поважних причин є безпідставними. Так, судами установлено та матеріалами справи підтверджується, що в цей період згідно з виписаного епікризу Балаковського перинатального центру від 02.02.2015, позивач в період з 21.01.2015 до 01.02.2015 знаходилась в перинатальному центрі. Пологи відбулись 28.01.2015. Післяпологовий період без ускладнень. Виписана під нагляд лікаря. Явка на протязі 5-7 днів після виписки (а.с.147 том 1).

104. Крім того, відповідно до медичних документів позивач з 30.07.2014 перебувала під наглядом лікарів у зв`язку з загрозою зриву вагітності до 28.01.2015 та в подальшому після народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із тяжкою хворобою новонародженої дитини, та здійснювала нагляд за дитиною.

105. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

106. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

107. Ураховуючи положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).

108. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

109. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко