ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 805/1692/17-а

адміністративне провадження № К/9901/1819/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС України постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.06.2017 (суддя Голубова Л.Б.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.08.2017 (головуючий суддя Геращенко І.В., судді: Арабей Т.Г., Міронова Г.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" до Офісу великих платників податків ДФС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду із позовом до Офісу великих платників податків ДФС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2016 №0000464800, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 340097,79грн.

В обґрунтування позовних вимог платник податків зазначав, що відповідачем безпідставно застосовано до нього штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних за період жовтень-листопад 2015 року, при цьому податковим органом не прийнято до уваги тієї обставини, що порушення строків обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, що підтверджується відповідним сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.06.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.08.2017, позов задоволено.

Приймаючи такі рішення, суди виходили з того, що відповідач не мав права застосовувати до позивача штрафні санкції у зв`язку із пропуском ним граничного строку реєстрації податкових накладних, оскільки Товариство здійснює господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції й сертифікатом (висновком) Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили засвідчено настання у нього таких обставин, відтак позивач є звільненим від відповідальності за неналежне виконання обов`язків щодо своєчасної реєстрації податкових накладних.

Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, зазначаючи про відсутність в чинному законодавстві підстав для звільнення платників податків й, зокрема, Товариства від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.

Позивач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій, які він вважає обґрунтованими і законними, - без змін.

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.

Судами встановлено, що Товариство зареєстроване як юридична особа, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 31831942, є платником податку на додану вартість, знаходиться на податковому обліку Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС; місцезнаходження позивача: 85612, Донецька область, Мар`їнський район, м.Курахове, вул.Енергетиків, буд.34.

Посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт від 28.10.2016 №687/28-01-48/31831942.

Під час перевірки відповідачем встановлено порушення Товариством норм чинного законодавства, а саме пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині недотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За підсумками акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.11.2016 №0000464800, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 340097,79грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено платником податків до Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків, за результатами розгляду якого прийнято рішення від 20.01.2017 №3302/10/28-10-10-4-33 про залишення скарги без задоволення.

Також спірне податкове повідомлення-рішення було оскаржено й до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду якого прийнято рішення від 28.03.2017 №5258/6/99-99-11-03-01-25 про залишення скарги без задоволення.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 14.1.60 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Правила реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлені Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246.

Згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02.09.2014 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669-VII (далі - Закон № 1669-VII), який набув чинності 15.10.2014 та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до положень статті 10 Закону № 1669-VII протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

За положеннями статті першої цього Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014.

Пунктом 5 статті 11 Закону №1669-VII передбачено обов`язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.10.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014 у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1669-VII, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

05.11.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р, яким було зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053 та від 05.11.2014 №1079-р.

Так, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р м. Зугрес та м. Щастя (відокремлені підрозділи позивача) включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Як вже зазначалось, судами встановлено, що позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи - 31831942, місцезнаходження юридичної особи: 85612, Донецька область, Мар`їнський район, м.Курахове, вул.Енергетиків, буд.34, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про неправомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, адже долучений сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати від 05.09.2014 №2883/05-4 свідчить про те, що позивач є звільненим з 14.04.2014 від відповідальності за неналежне виконання своїх обов`язків щодо своєчасної реєстрації податкових накладних.

Проте Верховний Суд вважає такий висновок передчасним з огляду на невстановлення судами в повній мірі фактичних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення.

Так, статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частиною ж першою статті 14 вказаного вище Закону визначено, що Торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту.

Порядок же засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5), який набрав чинності з 18.12.2014 та чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 6.1. вказаного Регламенту передбачено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів (стаття 6.2. Регламенту)

Якщо сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України/регіональної ТПП для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення. Засвідчення форс-мажорних обставин у такому випадку проводиться на загальних засадах відповідно до цього Регламенту.

Аналізуючи вищезазначені норми, суд касаційної інстанції приходить до наступних висновків:

- на час виникнення спірних правовідносин, а саме з жовтня 2015 року по листопад 2015 року, діяв порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), визначений Регламентом, що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44(5), який і має застосовуватись до спірних правовідносин;

- порядком передбачено, що засвідченню підлягають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) по кожному окремому податковому та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання якого настало згідно нормативно - правових актів, проте таке виконання стало неможливим через наявність зазначених обставин;

- сертифікат не може засвідчувати форс-мажорні обставини на майбутнє. У разі якщо сертифікат про форс-мажорні обставини виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період саме з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення.

Суди ж попередніх інстанцій, взявши до уваги сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати 05.09.2014 №2883/05-4, як такий, що посвідчує обставини непереборної сили відносно несвоєчасної реєстрації податкових накладних у період з жовтня 2015 року по листопад 2015 року не врахували, що такий документ виданий, більше ані ж за рік до спірних правовідносин, й як наслідок не надали оцінку тому, чи засвідчує він обставини пов`язані з неможливістю своєчасної реєстрації податкових накладних.

Також судами не встановлено обставини щодо звернення/незвернення до ТПП України стосовно засвідчення обставин, які пов`язані з неможливістю зареєструвати податкові накладні у період з жовтня 2015 року по листопад 2015 року.

Не досліджено та не встановлено судами в повному обсязі і тих обставин на які позивач посилався в позовній заяві як на підставу неможливості виконати свій обов`язок щодо своєчасності реєстрації податкових накладних у період з жовтня 2015 року по листопад 2015 року, зокрема наявність у вказаний період активних бойових дій в зоні проведення антитерористичної операції, зокрема в місці знаходження позивача, тимчасове призупинення прийому поштових відправлень у відділеннях поштового зв`язку, надзвичайний режим роботи банківської системи у зазначений період в зоні АТО, неналежна робота Інтернет-зв`язку тощо.

Крім того суди не дослідили й обставин відносно того, які саме дії вживались позивачем з метою своєчасної реєстрації податкових накладних у період з жовтня 2015 року по листопад 2015 року (тобто чи позивач виконував обов`язок передбачений законодавством щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чи надавалась відмова в такій реєстрації зі сторони відповідача).

Таким чином, судами попередніх інстанцій не в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору по суті.

Водночас Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази. При цьому суд може вживати заходи щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина четверта статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Судами попередніх інстанцій зазначених вимог не виконано, у зв`язку з чим суд касаційної інстанції вважає передчасними їхні висновки щодо звільнення позивача від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.

Невстановлення та ненадання правової оцінки всім обставинам, які мають суттєве значення у справі, свідчить про недотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при вирішенні даного спору.

Враховуючи, що допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, судові рішення на підставі статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС України задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.06.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.08.2017 скасувати, а справу №805/1692/17-а направити на новий судовий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко,

Судді Верховного Суду