№ 805/224/18-а - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року

м. Київ

справа №805/224/18-а

касаційне провадження № К/9901/58259/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін у режимі відеоконференції касаційну скаргу Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (далі - УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області) на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 (головуючий суддя - Гайдар А.В., судді - Блохін А.А, Сіваченко І.В.) у справі за позовом Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс ВПП ДФС) (правонаступником якого є Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Східне МУ ДПС по роботі з ВПП)) до Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області про стягнення податкового боргу у сумі 2295047,40 грн та зустрічним позовом Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області до Офісу великих платників податків ДФС про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

секретар судового засідання - Сірак І.М.,

представник УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області - Каморніков Ю.С.,

представник Східного МУ ДПС по роботі з ВПП - Колодка Б.О.,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Офіс ВПП ДФС звернувся до суду з позовом до УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області, в якому просив стягнути з УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області з рахунків у банківських установах, які обслуговують платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків, податковий борг у розмірі 2295047,40 грн, з яких: заборгованість з податку на додану вартість в сумі 7834,08 грн; заборгованість з податку на прибуток у розмірі 2233218,88 грн; заборгованість з військового збору у розмірі 53993,54 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Офіс ВПП ДФС зазначив, що УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області станом на 27.11.2017 має податковий борг перед бюджетом в сумі 2295047,40 грн, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень та нарахування пені, який на підставі пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підлягає стягненню з платника податків з рахунків у банківських установах, які обслуговують платника податків, а також за рахунок готівки, що належить УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області в рахунок погашення податкового боргу в сумі 2295047,40 грн.

05.03.2018 УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області подало зустрічний позов, в якому просить визнати дії контролюючого органу по надсиланню (врученню) податкових повідомлень-рішень і податкових вимог, в порядку, визначеному статтями 58, 59 ПК України, протиправними та зобов`язати Офіс ВПП ДФС утриматися від вчинення певних дій, а саме: по надсиланню (врученню) УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області податкових повідомлень-рішень і податкових вимог.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області зазначило, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області з 17.11.2015 перебуває в стані припинення, ліквідація як платника податків не пов`язана з банкрутством, а строк для заявлення кредиторами вимог сплинув 19.01.2016, а тому контролюючий орган не має правових підстав для висування вимог щодо стягнення з УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області податкового боргу, оскільки з 17.11.2015 УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області втратило статус платника податків відповідно до законодавства. УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області зауважує, що контролюючий орган 21.12.2015 звернувся до ліквідаційної комісії УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області із заявою про визнання кредиторських вимог у сумі 9088292,09 грн., які платник податків визнав лише у сумі 320249,28 грн. (рішення ліквідаційної комісії УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області від 01.02.2016 № 12л/к), проте контролюючий орган оскаржив рішення ліквідаційної комісії в судовому порядку і на теперішній час у Господарському суді Донецької області триває розгляд справи №905/972/16 про визнання кредиторських вимог в сумі 8768042,81 грн, натомість, контролюючий орган регулярно надсилає на адресу платника податків податкові повідомлення рішення та вимоги, якими постійно нараховує податкові зобов`язання та штрафні санкції, чим фактично збільшує розміри кредиторських вимог, які безпідставно називає податковими зобов`язаннями, що суперечить положенням пункту 58.1 статті 58 ПК України.

Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 14.03.2018 позовні вимоги Офісу ВПП ДФС задовольнив частково: стягнув з рахунків УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області у банківських установах кошти в рахунок погашення податкового боргу: з податку на додану вартість у розмірі 7834,08 грн; з податку на прибуток у розмірі 2233218,88 грн; з військового збору у розмірі 53993,54 грн. В решті позовних вимог відмовив. В задоволенні зустрічного позову відмовив.

Задовольняючи позовні вимоги у визначеній судом частині, суд першої інстанції виходив з того, що сума податкового боргу підтверджується наявними матеріалами справи, грошові зобов`язання платника, визначені контролюючим органом, є узгодженими, своєчасно не сплаченими, відтак наявні підстави для стягнення боргу в судовому порядку.

Відмовляючи в іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача готівкових коштів, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не проведено алгоритм дій, визначений ПК України, стосовного боргу, який виник на підставі акту перевірки від 03.07.2017 №46/28-10-47-10/ 08596860 , відтак, стягнення повинно відбуватися з рахунків у банківських установах.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем не наведено жодних доказів порушення надіслання (вручення) податковим органом податкових повідомлень рішень від 27.07.2017, якими позивачу були визначені грошові зобов`язання, натомість, в матеріалах справи наявні докази надіслання зазначених податкових повідомлень рішень УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 17.07.2018 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов Офісу ВПП ДФС до УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області задовольнив частково: стягнув з рахунків УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області у банківських установах кошти в рахунок погашення податкового боргу: з податку на додану вартість у розмірі 7834,08 грн; з податку на прибуток у розмірі 2233218,88 грн; з військового збору у розмірі 53993,54 грн. В решті позовних вимог відмовив. В задоволенні зустрічного позову УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області до Офісу ВПП ДФС про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовив.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, проте зважаючи на допущення судом першої інстанції норм процесуального права щодо розгляду справи за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, аналогічне за змістом.

УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області, не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанцій а частині задоволених позовних вимог Офісу ВПП ДФС, подав до суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог Офісу ВПП ДФС та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області з 17.11.2015 перебуває в стані припинення, ліквідація як платника податків, не пов`язана з банкрутством, а строк для заявлення кредиторами вимог сплинув 19.01.2016, тому контролюючий орган не має правових підстав для висування вимог щодо стягнення заборгованості. УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області зауважує про неврахування судом апеляційної інстанції того, що Господарський суд Донецької області рішенням від 22.06.2018 у справі №905/972/16 зобов`язав Ліквідаційну комісію УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області включити вимоги кредитора - Офісу ВПП ДФС в сумі 8768042,81 грн до реєстру вимог кредиторів, а у подальшому вказане рішення було виконано рішенням Ліквідаційної комісії УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області від 06.07.2018 №56 л/к шляхом включення до третьої черги вимог кредиторів УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області, що свідчить про те, що питання погашення податкового боргу відповідачем було вирішено в законному порядку відповідно до зазначеного вище рішення суду. Скаржник доводить, що суд апеляційної інстанції безпідставно не застосував положення статті 97 ПК України, які, на його думку, підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 16.08.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області, витребував матеріали справи із суду першої інстанції та за клопотанням скаржника зупинив виконання постанови суду апеляційної інстанції щодо задоволених позовних вимог про стягнення з рахунків УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області у банківських установах коштів у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 7834,08 грн, з податку на прибуток у сумі 2233218,88 грн, з військового збору у сумі 53993,54 грн, до закінчення перегляду такого судового рішення в касаційному порядку.

Офіс ВПП ДФС у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області залишити без задоволення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.11. призначив справу до касаційного розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін на 03.12.2024, а ухвалою від 20.11.2024 - замінив Офіс ВПП ДФС його процесуальним правонаступником - Східним МУ ДПС по роботі з ВПП та задовольнив заяву - Східного МУ ДПС по роботі з ВПП про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи скаржника та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій установили, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку платника з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2014 по 31.03.2017, результати якої оформлені актом від 03.07.2017 №46/28-10-47-10/08596860 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення платником вимог:

підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 44.1 статті 44 ПК України (в редакції після 01.01.2015), в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 1449486,00 грн та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 8431562,00 грн;

абзацу 4 пункту 57.1 статті 57 ПК України, в наслідок чого платником несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошових зобов`язань з авансових внесків з податку на прибуток згідно наданої податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік у розмірі 485440,30 грн, з затримкою понад 30 календарних днів;

пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПК України (в редакції після 01.01.2015), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3483,00 грн;

пункту 201.10 статті 201 ПК України, пунктів 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, яке виявилось у відсутності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки на суму 9482,00 грн, в тому числі: що підлягають наданню покупцям в розмірі 1140,00 грн; що не підлягають наданню покупцям в розмірі 8342,00 грн;

пункту 49.1, підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 ПК України, підпункту 1 пункту 5 Розділу II Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 за №159/28289 (далі - Порядок №21) внаслідок несвоєчасного подання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року з граничним терміном подання 20.08.2014;

пункту 70.16 статті 70, підпунктів «б», «г», «ґ» пункту 176.2 статті 176 ПК України, пункту 3.1, розділу 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 №49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2014 за №228/25005 (далі - Порядок № 49) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556 (далі - Порядок №4), внаслідок чого платником подано податкову звітність (форма №1-ДФ) за 2-4 квартали 2014 року, 2-4 квартали 2015 року, 3 квартал 2016 року, з недостовірними відомостями та помилками;

підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171, абзацу «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України, в наслідок чого платник несвоєчасно перерахував податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 2749275,36 грн, в тому числі за 2014 рік в сумі 1584328,75 грн, 2015 рік в сумі 1164 946,61 грн, з порушенням встановлених ПК України граничних строків перерахування податку з доходів фізичних осіб;

підпункту 168.4.7 пункту 168.4, підпункту 168.1.5 пункту 168.5 статті 168, пункту 171.1 статті 171, абзацу «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України, внаслідок чого платником, як податковим агентом, не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 519884,06 грн;

підпунктів 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1, підпункту 168.4.1 пункту 168.4 статті 168 ПК України, а саме: платником несвоєчасно перераховано податок з доходів фізичних осіб з заробітної плати працівників підприємства, внаслідок чого відповідно до вимог підпункту 129.1.3 пункту 129.1, пункту 129.4 статті 129 ПК України нарахована пеня по податку з доходів фізичних осіб в сумі 5900,98 грн;

абзацу 1 пункту 8 статті 9 розділу III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), в частині несвоєчасної сплати суми єдиного внеску по коду бюджетної класифікації 710100 за січень 2015 року у сумі 410503,92 грн по терміну сплати 20.02.2015, за лютий 2015 року у сумі 379268,17 грн по терміну сплати 20.03.2015, за березень 2015 року у сумі 430856,02 грн по терміну сплати 20.04.2015, за квітень 2015 року у сумі 443712,05 грн по терміну сплати 20.05.2015, за травень 2015 року у сумі 307912,65 грн по терміну сплати 22.06.2015, за червень 2015 року у сумі 403383,24 грн по терміну сплати 20.07.2015, за липень 2015 року у сумі 296834,67 грн по терміну сплати 20.08.2015, за серпень 2015 року у сумі 325995,81 грн по терміну сплати 21.09.2015, за вересень 2015 року у сумі 360749,84 грн по терміну сплати 20.10.2015, за жовтень 2015 у сумі 170800,89 грн по терміну сплати 20.11.2015;

абзацу 1 пункту 8 статті 9 розділу ІІІ Закону №2464-VI в частині несплати суми єдиного внеску частково за жовтень 2015 року - січень 2016 року, січень - лютий 2017 року в загальній сумі 254735,29 грн;

абзацу 1 пункту 8 статті 9 розділу III Закону №2464-VI в частині несвоєчасної сплати суми єдиного внеску по коду бюджетної класифікації 710200 за січень 2015 року у сумі 183 659,99 грн по терміну сплати 20.02.2015, за лютий 2015 року у сумі 54625,21 грн по терміну сплати 20.03.2015, за березень 2015 року у сумі 45628,62 грн по терміну сплати 20.04.2015, за квітень 2015 року у сумі 118461,71 грн по терміну сплати 20.05.2015, за травень 2015 року у сумі 21196,21 грн по терміну сплати 22.06.2015, за серпень 2015 року у сумі 19528,64 грн по терміну сплати 21.09.2015, за вересень 2015 року у сумі 218356,41 грн по терміну сплати 20.10.2015, за жовтень 2015 року у сумі 176964,41 грн по терміну сплати 20.11.2015, за листопад 2015 року у сумі 91866,24 грн по терміну сплати 21.12.2015;

абзацу 1 пункту 8 статті 9 розділу III Закону №2464-VI в частині несплати суми єдиного внеску частково за листопад 2015 року, січень 2016 року у загальній сумі 25528,41 грн, за що передбачена відповідальність пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI, частиною 3 статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

статті 16-1 розділу XX «Перехідні положення», підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171 ПК України, внаслідок чого платником несвоєчасно перераховувався військовий збір на загальну суму 255107,53 грн, а саме з порушенням встановленого Кодексом граничного строку перерахувань податку для місячного податкового періоду;

статті 16-1 розділу XX «Перехідні положення», підпунктів 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1, підпункту 168.4.1 пункту 168.4 статті 168 ПК України, що призвело до несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб з заробітної плати працівників підприємства, за що відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1, пункту 129.4 статті 129 ПК України нарахована пеня в сумі 1122,42 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.07.2017: №0004544710, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 170,00 грн; №0004554710, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3483,00 грн, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 870,75 грн; №0004564710, яким до платника застосовано штраф у розмірі 570,00 грн; №0004504710, яким до платника застосовано штраф у розмірі 97088,06 грн; №0004574710, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1449486,00 грн, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 362371,50 грн; №0004524710, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 16169,15 грн, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 8869,06 грн; №0004514710, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 27832,91 грн, нарахована пеня у розмірі 1122,42 грн.

Сума податкового боргу, яка утворилась на підставі зазначених податкових повідомлень-рішень, які отримані УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області 10.08.2017, становить 1968032,85 грн.

Також, контролюючим органом на підставі пункту 129.4 статті 129 ПК України платнику була нарахована пеня у розмірі 327014,55 грн., з огляду на що загальна сума заборгованості перед бюджетом, яку контролюючий орган просив стягнути з УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області, склала 2295047,40 грн.

Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведених процесуальних приписів та вимог касаційної скарги УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області касаційному перегляду підлягає питання правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час ухвалення судового рішення в частині задоволених позовних вимог Офісу ВПП ДФС про стягнення з рахунків УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області у банківських установах коштів у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 7834,08 грн, з податку на прибуток у сумі 2233218,88 грн, з військового збору у сумі 53993,54 грн., оскільки доводів та підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції щодо решти позовних вимог касаційна скарга УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області не містить.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить із такого.

Матеріалами справи підтверджується, що УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області є юридичною особою, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 17.11.2015 перебуває в стані припинення за рішенням засновників в результаті її ліквідації.

Контролюючий орган 21.12.2015 звернувся до Голови ліквідаційної комісії УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області із заявою №6572/8/28-013-25 про включення до реєстру кредиторів, в якій вказав, що УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області станом на 15.12.2015 має податковий борг перед бюджетом у сумі 9088292,09грн., який складається з: податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у сумі 142084,35грн. (основний платіж 78442грн., пеня 63642,35грн.); податку на додану вартість на суму 8645912,49грн. (основний платіж 6960897,68грн., пеня 1685014,81грн.); земельного податку з юридичних осіб у сумі 2554,42грн.; орендної плати з юридичних осіб у сумі 27457,90 грн; з ЄСВ у сумі 243695,55грн.; ЄСВ з військовослужбовців у сумі 26587,38 грн.

За результатами розгляду вимоги кредитора Ліквідаційна комісія УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області прийняла рішення від 01.02.2016 №12 л/к, згідно якого вимоги контролюючого органу були задоволені в розмірі 320249,28 грн. До складу визнаної суми кредиторських вимог увійшли наступні суми: 2554,42 грн. земельний податок; 27457,90 грн. - орендна плата; 254349,61 грн. ЄСВ; 35887,35грн. ЄСВ військовослужбовців. Згідно приписів частини першої статті 112 Цивільного кодексу України визнані вимоги в сумі 320249,28грн. включені ліквідаційною комісією УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області до третьої черги кредиторів. Також, в рішенні за результатами розгляду вимоги кредитора від 01.02.2016 №12 л/к зазначено, що ліквідаційна комісія УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області відмовляє у визнанні решти вимог та вважає ці вимоги безпідставними і протиправними.

Наслідком невизнання ліквідаційною комісією УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області частини суми кредиторських вимог контролюючого органу стало звернення останнім до Господарського суду Донецької області із позовом до Ліквідаційної комісії УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області про визнання кредиторських вимог в сумі 8768042,81 грн.

Господарський суд Донецької області рішенням від 22.06.2018 у справі № 905/972/16 позовні вимоги Офісу ВПП ДФС до Ліквідаційної комісії УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області задовольнив: обов`язав Ліквідаційну комісію УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області включити вимоги кредитора - Офісу ВПП ДФС у сумі 8768042,81 грн. до реєстру вимог кредиторів. В мотивувальній частині рішення вказано, що матеріалами справи була підтверджена саме ліквідація, а не реорганізація УДСО при ГУМВС України в Донецькій області.

За інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішення Господарського суду Донецької області від 22.06.2018 у справі № 905/972/16 набрало законної сили 23.07.2018, у зв`язку з чим 24.07.2018 судом був виданий відповідний наказ.

Разом з цим, вважаючи, що у УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області наявний податковий борг у розмірі 1968032,85 грн., який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 27.07.2017, які не оскаржувалися УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області та набули статусу узгоджених, з огляду на що контролюючим органом на вказаний податковий борг була нарахована пеня у розмірі 327014,55 грн., контролюючий орган звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області податковий борг у загальній сумі 2295047,40 грн.

Процедура ліквідації регулюється, зокрема, Цивільним та Господарським кодексами України, законами України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», «Про господарські товариства», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ліквідація - це одна із форм припинення юридичної особи. Ліквідація юридичних осіб здійснюється без переходу прав i обов`язків підприємства, що ліквідується, до інших осіб, тобто без правонаступництва. При ліквідації підприємства його права й обов`язки припиняються.

За приписами статті 104 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ЦК України) та статті 59 Господарського кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ГК України), юридична особа припиняється також в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Майнові претензії кредиторів юридичної особи, що ліквідується, задовольняються з її майна. Для виплати грошових сум кредиторів встановлена спеціальна черговість, яка визначена статтею 112 ЦК України. Так, у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом. У другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результатів його інтелектуальної, творчої діяльності. У третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів), у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

За змістом підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 36.1, 36.5 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

За приписами абзацу 1 пункту 129.4 статті 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За приписами пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно із частиною першою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

За приписами статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 110 ЦК України ліквідація юридичної особи відбувається, зокрема за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Порядок здійснення розрахунків з кредиторами, зокрема з кредиторами, вимоги яких підтверджені рішенням суду, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням власника (власників) визначено статтями 111 112 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 111 ЦК України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов`язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Зокрема, відповідно до пункту 3 частини першої статті 112 ЦК України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів). Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

Згідно із частиною третьою статті 112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Матеріалами справи підтверджується та знайшло своє відображення в оскаржуваному судовому рішенні, що УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області з 17.11.2015 перебуває в стані припинення, а згідно рішення Господарського суду Донецької області від 22.06.2018 у справі № 905/972/16 останнього зобов`язано включити вимоги кредитора - Офісу ВПП ДФС у сумі 8768042,81 грн до реєстру вимог кредиторів.

За інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень (адміністративні справи № 808/1047/17, № 200/12532/19-а), станом на 01.09.2018 кредиторські вимоги Офісу ВПП ДФС у сумі 8768042,81 грн включено до третьої черги задоволення вимог кредиторів. Вказане рішення Господарського суду Донецької області набрало законної сили 23.07.2018, у зв`язку з чим 24.07.2018 судом був виданий відповідний наказ.

Згідно з інформацією із витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області перебуває в стані припиненні, відомості про юридичних осіб-правонаступників відповідача відсутні.

За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню стаття 98 ПК України, яка регулює порядок погашення грошових зобов`язань або податкового боргу у разі реорганізації платника податків, на яку, як на підставу для задоволення позовних вимог, посилався контролюючий орган, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції.

Погашення грошових зобов`язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов`язаної з банкрутством, врегульоване у статті 97 ПК України.

Відповідно до пункту 97.1 статті 97 ПК України у цій статті під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.

Згідно із пунктом 97.2 статті 97 ПК України у разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов`язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України.

Тобто, положення статті 97 ПК України є спеціальними, які встановлюють особливості погашення податкового боргу у разі ліквідації платника податків, не пов`язаної з банкрутством.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, Верховний Суд вказує, що стягнення коштів з банківського рахунку, на якому акумулюються кошти підприємства, що ліквідується, призводить до порушення порядку черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої статтею 112 ЦК України, що, в свою чергу, порушує приписи статті 97 ПК України, оскільки стягнення коштів з банківських рахунків відбувається негайно після направлення податковим органом до банківської установи платіжної вимоги, без дотримання порядку черговості задоволення кредиторських вимог.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов неправомірного висновку в частині задоволення позовних вимог Офісу ВПП ДФС про стягнення з рахунків УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області у банківських установах коштів у рахунок погашення податкового боргу: з податку на додану вартість у розмірі 7834,08 грн; з податку на прибуток у розмірі 2233218,88 грн; з військового збору у розмірі 53993,54 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

З огляду на викладене, касаційна скарга УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області підлягає задоволенню, рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню в частині задоволених позовних вимог, а в решті рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 349, ст. 351, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.03.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 скасувати в частині задоволених позовних вимог про стягнення з рахунків Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області у банківських установах коштів у рахунок погашення податкового боргу: з податку на додану вартість у розмірі 7834,08 грн; з податку на прибуток у розмірі 2233218,88 грн; з військового збору у розмірі 53993,54 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.03.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 03.12.2024.

...........................

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду