ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2022 року

м. Київ

справа № 805/3053/16-а

касаційне провадження № К/9901/38852/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.04.2017 (суддя - Крилова М.М.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 (колегія суддів: головуючий суддя - Шишов О.О., судді - Сіваченко І.В., Чебанов О.О.) у справі №805/3053-16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" до Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання нечинною вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-218-23 від 05.05.2016 в розмірі 401 582, 79 грн, -

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» (далі - позивач, Товариство) звернулось в Донецький окружний адміністративний суд із позовом до Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач, податковий орган) про визнання нечинною вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-218-23 від 05.05.2016 в розмірі 401 582, 79 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначає про те, що 13.05.2016 ТОВ «Сади Донбасу» поштою отримало від Костянтинівської ОДПІ вимогу про сплати боргу (недоїмки) № Ю-218-23 від 05.05.2016, в якій є посилання про наявність станом на 30.04.2016 у ТОВ «Сади Донбасу» боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 401 582, 79 грн та вимога сплатити цей борг. Як вважає позивач, боргу у підприємства зі сплати єдиного внеску не існує та за березень 2016 року до оплати належна сума складала 36 408, 75 грн, яку платник самостійно сплатив до казначейства платіжними дорученнями від 19.04.2016 в сумі 36 408,75 грн, а за квітень 2016 року до сплати належала сума 38 644, 68 грн, а платіжним дорученням від 18.05.2016 сплачено 38 397, 21 грн. Однак, із доводів відповідача вбачається, що ця сума рахується за даними інформаційної системи податкового органу, тобто Костянтинівська ОДПІ на порушення ст. 255 КАС України не виправляє помилки, наявні у інформаційній системі податкової служби, оскільки ігнорує обставини, встановлені попередніми судовими рішеннями у справах № 805/90/16-а, № 233/6572/15-а, № 233/7045/15-а, № 233/7049/15-а, №805/358/16-а.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.04.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 позов задоволено частково: скасовано вимогу Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 05.05.2016 №Ю-218-23 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 401 582, 79 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що внесені Законом України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669-VII) зміни до статті 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) звільняють від сплати єдиного внеску суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції (далі - АТО); оскільки на час розгляду цієї справи Президент України не приймав указ про завершення проведення АТО, то період проведення АТО триває; відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464-VI за невиконання обов`язків платника єдиного внеску, в період із 14 квітня 2014 року до закінчення АТО до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.04.2017, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

В обґрунтування своїх вимог Костянтинівська ОДПІ посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, вважає рішення прийнято без надання вірної правової оцінки обставинам справи, а саме: судами невірно застосовано норми статей 4, 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Так, відповідач зазначає, що законодавство не передбачає автоматичне списання недоїмки, яка виникла на підставі звітності платника єдиного внеску лише за фактом перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», доповнено пунктом 9-3, згідно якого платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції та сертифікат Торгово-Промислової палати України.

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

15 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).

Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу», зареєстроване встановленому порядку у якості юридичної особи та включено до ЄДРПОУ за № 30736395, адреса: вул. Юбілейна, 38, с. Полтавка, Костянтинівський район, Донецька область, 85172, про що свідчить онлайн - відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

До 23.09.2015 місцезнаходження позивача було зареєстровано за адресою: вул. Артема, 74, м. Донецьк, Донецька обл.

Відповідач - Костянтинівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, зокрема, забезпечує реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску.

Судом встановлено, що 18.02.2015 позивач звертався до Донецької торгово-промислової палати з заявою №22-10/2-1 про засвідчення форс-мажорних обставин при виконанні обов`язків платника єдиного внеску.

У відповідь на це звернення листом від 11.03.2015 № 1124/05-5.4 Донецька торгово-промислова палата повідомила ТОВ «Сади Донбасу», що Законом № 1669 внесені зміни до Закону № 2464, яким звільнено осіб від виконання своїх обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану (а.с.82-83).

Неможливість виконання позивачем податкових зобов`язань Торгово-промислова палата України засвідчила сертифікатами (висновками) № 2853 від 04.02.2015 та № 4549 від 22.06.2015. Ці обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній справі №805/2341/16-а, що набрало законної сили, а тому відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України не потребує доказування під час розгляду цієї справи.

02.03.2016 ТОВ «Сади Донбасу» звернулося до Костянтинівської ОДПІ із заявою про списання податкового боргу в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

30.03.2016 позивач звернувся до Костянтинівської ОДПІ із заявою про звільнення його від виконання обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, на підставі п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Судом встановлено, що 05.05.2016 Костянтинівською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області сформовано вимогу № Ю-218-23 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску станом на 30.04.2016 в розмірі 401 582,79 грн. (а.с.7).

З розрахунку боргу (недоїмки) по вимозі від 05.05.2016 № Ю-218-23 з єдиного соціального внеску вбачається, що борг по єдиному внеску в сумі 401 582,79 грн. складається за період з 21.09.2015 по 20.04.2016, з яких період виникнення та залишок несплаченої суми: 21.09.2015 - нараховано 21864,27 грн., сплачено 816,35 грн., залишок - 21047,92 грн., 20.10.2015 - 77 495,96 грн., 20.11.2016 - 1 043 342,21 грн., 21.12.2015 - 45 093,44 грн., 20.01.2016 - 48 828,54 грн., 22.02.2016 - 30 004,78 грн., 21.03.2016 - 38 361,19 грн., 20.04.2016 - 36 408,75 грн. (а.с.61).

Зазначене також підтверджується інформаційною карткою платника податків (а.с.62-72).

Судом встановлено, що в період з вересня 2015 року по квітень 2016 року засобами електронної пошти як страхувальник ТОВ «Сади Донбасу» надавало звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове держане соціальне страхування.

У цей період ТОВ «Сади Донбасу» сплачувало єдиний внесок у строки, встановлені Законом № 2464, проте Костянтинівська ОДПІ зараховувала внесені позивачем платежі в рахунок погашення недоїмки в порядку календарної черговості її виникнення, про що свідчать виписка по рахунку ТОВ «Сади Донбасу», сформована ПАТ «Перший український міжнародний банк» за 17.05.2016 (а.с.25-26).

Не погоджуючись зі сформованою вимогою товариство з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» оскаржила її до Головного управління ДФС у Донецькій області та до ДФС України.

Рішеннями Головного управління ДФС у Донецькій області №3301/10/05-99-10-01-12-1 від 16.06.2016 та ДФС України від 11.08.2016 № 17431/6/99-99-11-07-02-25 скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» на вимогу № Ю-218-23 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску станом на 30.04.2016 в розмірі 401 582,79 грн. залишені без задоволення, а вимогу - без змін (а.с.12-15, 19-21).

Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо прийняття зазначених актів індивідуальної дії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Частиною восьмою цієї статті встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, зазначено, м. Костянтинівка та с. Полтавка Костянтинівського району Донецької області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р було зупинено дію Розпорядження від 30.10.2014 № 1053-р. Проте, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 у справі № 826/18327/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 02.04.2015, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р визнано нечинним.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України по даній справі було зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду до розгляду касаційної скарги Кабінету Міністрів України у Вищому адміністративному суду України.

Отже, розпорядження від 30.10.2014 № 1053-р було чинне у період з 30.10.2014 по 04.11.2014 та у період з 02.04.2015 по 27.04.2015. Відповідно, знаходження населених пунктів, зазначених у вказаному у Розпорядженні № 1053-р Переліку (в тому числі, м. Артемівськ, м. Красноармійськ) у вказані періоди часу на території, де проводилась антитерористична операція - встановлено.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р визнано такими, що втратили чинність Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р» та затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, зазначено м. Костянтинівка.

Частиною 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»: розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3, згідно якого платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення платника від виконання своїх обов`язків, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

При цьому, ненадання позивачем заяви про звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання обов`язку щодо своєчасного перерахування єдиного внеску не є безумовною нормою, оскільки надання такої заяви відповідачу згідно з наведеними вище положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», передбачено в разі невиконання обов`язку, визначеного частиною другою статті шостої цього Закону, щодо своєчасної та в повному обсязі сплати єдиного внеску, а не в разі звільнення платника єдиного внеску від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зазначеного обов`язку.

Судами з`ясовано, що 02.03.2016 ТОВ «Сади Донбасу» звернулося до Костянтинівської ОДПІ із заявою про списання податкового боргу в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

30.03.2016 позивач звернувся до Костянтинівської ОДПІ із заявою про звільнення його від виконання обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, на підставі п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Позивачем до суду надано сертифікат Торгово-промислової палати України №2853 (від 04.02.2015 №498/05-4) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано позивачу та яким засвідчені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зокрема, акти тероризму на території Донецької області, щодо сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору у граничний строк: 17.05.2014, період дії форс-мажорних обставин з 17.05.2014, дата закінчення не зазначена.

Також до суду надано сертифікат Донецької торгово-промислової палати №4549 (від 22.06.2015 №887/12.12-03) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано позивачу та яким засвідчені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зокрема, акти тероризму на території Донецької області, щодо сплати податку на додану вартість за червень та липень 2014 року, період дії форс-мажорних обставин з 01.07.2014. по 25.09.2014р.

Наведені обставини свідчать, що позивач виконав усі вимоги законодавства, що є підставою для звільнення останнього від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань щодо своєчасної сплати єдиного внеску відповідно до вимоги контролюючого органу.

Водночас Верховний Суд зазначає, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Також, слід зазначити, що наявність або відсутність сертифікату Торгово-промислової палати також не впливає на вирішення спірних відносин, оскільки аналіз наведених вище законів та нормативно-правових актів, якими регулюються спірні відносини, дає підстави для висновку, що відповідальність у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій за невиконання обов`язку щодо своєчасного перерахування єдиного внеску в повному обсязі не застосовується до платників єдиного внеску за умови, якщо вони перебувають на обліку в податкових органах на території, де здійснювалася антитерористична операція.

Отже, рішення судів попередніх інстанцій про скасування вимоги від 05.05.2016 №Ю-218-23 про сплату суму недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 401582,79 грн. є правильними та підлягають залишенню без змін.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судів попередніх інстанцій.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.04.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова