ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 805/3195/17-а

адміністративне провадження № К/9901/35839/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2017 (головуючий суддя: Бабаш Г.П.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 (головуючий суддя: Ястребова Л.В., судді: Блохін А.А., Компанієць І.Д.) у справі №805/3195/17-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Донецькій області або відповідач), в якому просила:

визнати протиправними дії з приводу надання неправомірних відмов в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду строком на 14 років, площею 7,4 га ріллі, площею 16,3га ріллі, площею 14,3 га ріллі, площею 1,5 га пасовищ, площею 4,6 га ріллі, площею 1,0 га пасовищ із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Керменчицької сільської ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пунктів для сінокосіння і випасання худоби (листи ГУ Держгеокадастру від 12.06.2017 №№Д-2261/0-1695/6-17, Д-2264/0-1691/6-17, Д-2270/0-1690/6-17, Д-2268/0-1679/6-17, Д-2263/0-1680/6-17, Д-2267/0-1681/6-17);

зобов`язати виключити з переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які можуть бути виставлені на земельні торги, земельну ділянку площею 7,4 га ріллі, площею 16,3 га ріллі, площею 14,3га ріллі, площею 1,5 га пасовищ, площею 4,6 га ріллі, площею 0,1 га пасовищ із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Керменчицької сільської ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пунктів для сінокосіння і випасання худоби (земельні ділянки, на які подані клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою);

зобов`язати розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду строком на 14 років площею 7,4 га ріллі, площею 16,3 га ріллі, площею 14,3 га ріллі, площею 1,5га пасовищ, площею 4,6 га ріллі, площею 1,0 га пасовищ із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Керменчицької сільської ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пунктів для сінокосіння і випасання худоби, зареєстрованих в ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 12.05.2017 №№ Д-2261/0/5-17, Д-2264/0/5-17, Д-2270/0/5-17 відповідно до вимог Земельного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідач відмовив їй у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення бажаних земельних ділянк в користування з підстав, що не передбачені законодавством, зокрема, у зв`язку з намірами включити їх до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які можуть бути виставлені на земельні торги, а також наявності розбіжностей щодо площі цих земельних ділянок.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2017, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018, позов задоволено частково:

визнано протиправними відмови ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, викладені у листах від 12.06.2017 №№Д-2261/0-1695/6-17, Д-2264/0-1691/6-17, Д-2270/0-1690/6-17, Д-2268/0-1679/6-17, Д-2263/0-1680/6-17, Д-2267/0-1681/6-17, в наданні ОСОБА_1 дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду строком на 14 років, площею 7,4 га ріллі, площею 16,3 га ріллі, площею 14,3 га ріллі, площею 1,5 га пасовищ, площею 4,6 га ріллі, площею 1,0 га пасовищ із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Керменчицької сільської ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пунктів для сінокосіння і випасання худоби;

зобов`язано відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду строком на 14 років площею 7,4 га ріллі, площею 1,5 га пасовищ, площею 4,6 га ріллі, площею 1,0 га пасовищ із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Керменчицької сільської ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пунктів для сінокосіння і випасання худоби, зареєстровані в ГУ Держгеокадастру у Донецькій області 12.05.2017 за №№Д-2261/0/5-17, Д-2263/0/5-17, Д-2267/0/5-17 та Д-2268/0/5-17.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 16,300 га, 14,300 га, 7,400 га, оскільки на момент вирішення цього питання постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними», якою затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними (далі - Стратегія), не набула чинності. Також суди встановили, що земельні ділянки площею 7,4 га ріллі, 1,5 га пасовищ, 4,6 га ріллі, 01 на пасовищ із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Керменчуцької сільської ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пунктів для сінокосіння і випасання худоби, відповідно до відомостей, наявних на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які буде виставлено на земельні торги, не включені.

Відмовляючи у задоволенні позовних, суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, земельні ділянки площею 14,2684 га (кадастровий номер 1421284000:01:001:0616) та 16,3 га, розміщені на території Керменчицької сільської ради Великоновосілківського району включені до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які буде виставлено на земельні торги, а тому зважаючи на заборону відчуження таких земельних ділянок до завершення торгів, позовні вимоги про виключення цих земельних ділянок з переліку задоволенню не підлягають.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить суд скасувати зазначені судові рішення в оскаржуваній частині та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржник зазначає, що відповідно до статті 117 Конституції України постанови Уряду є обов`язковими до виконання. Так, у Стратегії Уряд визначив, що отримання земельних ділянок в оренду для сінокосіння, випасання худоби, городництва можливе лише за результатами земельних торгів. Відповідно, з врахуванням бажаного позивачем цільового призначення земельних ділянок, такі можуть бути передані лише за результатами земельних торгів. Також скаржник зазначив, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою не гарантує позитивного вирішення питання по суті, а отже у разі відмови позивачці у передачі земельних ділянок в оренду її очікування будуть невиправданими.

Ухвалою Верховного Суду від 13.04.2018 відкрито касаційне провадження у справі.

В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 18.07.2019 визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Позивачка правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалася.

Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій у межах спірних правовідносин встановлено, що 12.05.2017 позивачка звернулася до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області з клопотаннями про надання їй дозволу на розробку проектів щодо відведення земельних ділянок в оренду строком на 14 років по наступним земельним ділянкам: площею 16,3000 га, 14,3000 га, 7,4000 га, 4,6 га, 1,0 га та 1,5 га з цільовим призначенням для сінокосіння, випасання худоби та території Керменчицької сільської ради Великоновосілківського району Донецької області (за межами населених пунктів). До клопотання позивачкою було надано: копію паспорта громадянина України; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; графічні матеріали; інформаційні довідки, видані міськрайоннним управлінням Держгеокадастру у Великоновосілківському районі та м. Донецьку ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, стосовно кожної земельної ділянки та графічні матеріали земельних ділянок.

Відповідно до інформаційних довідок від 04.05.2017 №0-5-0.181-1010/112-17; №0-5-0.181-1014/112-17; №0-5-0.181-1011/112-17; №0-5-0-181-1009/112-17; №0-5-0.181-1013/112-17; №0.5.0.181-1012/112-17, виданих міськрайонним управлінням Держгеокадастру у Великоновосілківському районі та м. Донецьку ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, витребувані в оренду земельні ділянки загальною площею 1,04 га , у тому числі 1,04 га пасовищ, для сінокосіння і випасання худоби; 7,40 га, у тому числі 7,40 га ріллі, для городництва; 16,30 га, у тому числі 16,30 га ріллі, для городництва; 1,48 га, у тому числі 1,48 га пасовищ, для сінокосіння і випасання худоби; 4,65 га, у тому числі 4,65 га ріллі для городництва ; 14,2684 га, у тому числі 14,2684 га ріллі, для городництва відповідно на території Керменчицької сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, за даними форми 6-зем належать до земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі. Зазначені земельні ділянки в користування чи власність не надавались, до особливо цінних земель, в тому числі земель природно-заповідного фонду, історико-культурного призначення та земель іншого природоохоронного оздоровчого, рекреаційного призначення не віднесена. Бажане місце розташування земельної ділянки відповідає вимогам раціональної організації території та компактності землекористування, схемі землеустрою, техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці затвердженим у встановленому законом порядку. Нормативна грошова оцінка витребуваної ділянки не проведена. Витребувана земельна ділянка відповідно до інформаційної довідки № 0-5-0.181-1010/112-17 сформована, зареєстрована в НКС за кадастровими номерами 1421284000:01:001:0618; відповідно до інформаційної довідки № 0-5-0.181-1009/112-17 за кадастровим номером 142284000:01:001:0619; за інформаційною довідкою 0-5-0.181-1013/112-17 за кадастровим номером 1421284000:01:001:0613; за інформаційною довідкою № 0-5-0.181-1012/112-17 за кадастровим номером 1421284000:01:001:0616. Дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок не надавався. Роботи з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення на зазначених земельних ділянках не проводилися (а.с. 60, 66, 72, 77, 84,90).

Листами від 12.06.2017 №Д-2264/0-1691/6-17, №Д-2270/0-1690/6-17, Д-2261/0-1695/6-17, ГУ Держгеокадастру у Донецькій області за результатами розгляду клопотань повідомило позивачку про неможливість надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок площею 16,3000 га; 14,300 га, 7,400 га відповідно, у зв`язку із намірами включити їх до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які можуть бути виставлені на земельні торги (а.с. 14, 16, 18).

По питанню щодо передачі земельних ділянок площею 4,6 га, 0,1 га та 1,5 га відповідач листами від 12.06.2017 №Д-2263/0-1680/6-17, №Д-2267/0-1681/6-17 та №Д-2268/0-1679/6-17 проінформував позивачку про те, що площа бажаних земельних ділянок не співпадає з інформацією, наявною в Держгеокадастрі, у зв`язку з чим така потребує уточнення. Позивачці рекомендовано повторно звернутися до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області за вирішенням порушеного у зверненні питання.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачка звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.

За змістом статті 3 ЗК України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Положеннями частини третьої статті 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до частини першої статті 34 ЗК України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Згідно із частиною третьою статті 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Положеннями статті 123 ЗК України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Водночас, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Таким чином, ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує. Тобто, відповідно до статті 123 ЗК України порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у користування;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 Земельного кодексу України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення.

За змістом норм права, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок, всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у користування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в якості підстав для відмови у наданні позивачці в користування земельних ділянок площею 16,3000 га, 14,300 га, 7,400 га відповідно, ГУ Держгеокадасту у Донецькій області вказав на наміри включити такі до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які можуть бути виставлені на земельні торги.

Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЗК України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу. Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови. Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Отже, законодавцем чітко визначено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів, тому вирішальним фактором є включення земельних ділянок до переліку земель, які виставлені на земельні торги.

Така правова позиція відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 29.05.2019 у справі №2040/7204/18.

Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, земельні ділянки площею 14,2684 га (кадастровий номер 1421284000:01:001:0616) та 16,3 га, розміщені на території Керменчицької сільської ради Великоновосілківського району, включені до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які буде виставлено на земельні торги.

Відтак, з врахуванням включення цих земельних ділянок до Переліку, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог щодо зазначених земельних ділянок.

Разом з цим, суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до відомостей, наявних на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, земельні ділянки площею 7,4 га ріллі, площею 1,5 га пасовищ, площею 4,6 га ріллі, площею 0,1 га пасовищ із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Керменчицької сільської ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пунктів для сінокосіння і випасання худоби, до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які буде виставлено на земельні торги, не включені. Відповідно, у відповідача не було правових підстав, визначених частиною третьою статті 123 ЗК України, для відмови позивачці у надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання цих земельних ділянок у користування.

Також суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відхилили твердження відповідача про наявність розбіжностей щодо площі бажаних земельних ділянок, оскільки конкретний розмір земельної ділянки визначається на стадії розробки проекту землеустрою. Крім того, підстава, як-то наявність розбіжностей щодо площі бажаної земельної ділянки, відсутня у вичерпному переліку підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Обґрунтовано відхилені судами також посилання відповідача на обмеження, встановлені Постановою Уряду №413, що стосується передачі земельних ділянок в оренду для сінокосіння, випасання худоби, городництва без проведення земельних торгів, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин (12.06.2017), зазначений нормативний документ не набрав чинності (постанова Уряду набрала чинності - 17.06.2017).

Верховний Суд враховує, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування, проте необґрунтована відмова органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у наданні цього дозволу фактично створює перешкоди для реалізації права особи на землю.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позову.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами першої та апеляційної інстанцій. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позов та апеляційній скарзі з урахуванням яких судами вже надана оцінка встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України» та «Рябих проти Російської Федерації», у справі «Нєлюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а тому підстави для їх скасування - відсутні.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 у справі №805/3195/17-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

В. М. Бевзенко

С. Г. Стеценко