ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2020 року

Київ

справа №805/3208/17-а

адміністративне провадження №К/9901/50146/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Донецькій області

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 (головуючий суддя - Л.А. Василенко, судді - А.В. Гайдар, Г.М. Міронова)

у справі № 805/3208/17-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Донецькій області,

третя особа - Покровський відділ поліції Головного управління Національної поліції у Донецькій області,

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 22.08.2017 № 402 о/с про звільнення зі служби в поліції згідно пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;

- поновити на службі в Національній поліції України на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 22.08.2017;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 22.08.2017 по день винесення рішення суду.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що рішення відповідача не містить факту невідповідності його займаній посаді, відповідачем не врахована позитивна оцінка позивача при проходженні служби, професійна та спеціальна підготовка.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2017 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

4. При прийнятті рішення суд першої інстанції прийшов до висновку щодо правомірності спірного наказу, оскільки відповідачем доведено факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни.

5. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано накази Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 17.08.2017 №1506; від 22.08.2017 №1533 та пункт 2 наказу № 402 о/с від 22.08.2017 в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дільничного офіцера поліції сектору превенції Покровського відділу поліції з 22.08.2017 зі служби в поліції згідно пункту 5 частини першої статті 77 (через службову невідповідність) Закону України «Про Національну поліцію». Поновлено ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Донецькій області з 23.08.2017. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 23.08.2017 до 03.04.2018 включно у сумі 80 644, 48 грн. з відрахуванням суми обов`язкових податків та зборів.

6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність наказів Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо звільнення позивача зі служби в поліції, оскільки постановами прокуратури Донецької області закриті кримінальні провадження стосовно позивача у зв`язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень щодо подій, які стали підставою для звільнення позивача.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує, що відповідачем під час проведення службового розслідування були встановлені докази, що доводять провину позивача.

Позиція інших учасників справи

9. У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Рух касаційної скарги

10. Ухвалою Верховного Суду від 13.06.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Донецькій області.

11. Ухвалою Верховного Суду від 19.02.2020 прийнято до провадження адміністративну справу та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

12. ОСОБА_1 з 15.08.2007 до 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 07.11.2015 до 22.08.2017 - в органах Національної поліції України.

13. Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 17.08.2017 №1506 за особисту недисциплінованість, грубе порушення вимог пунктів 1-4 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 7 Дисциплінарного статуту Органів внутрішніх справ України, відомчих наказів, що виразилося у ненаданні домедичної допомоги постраждалим особам, невжитті заходів до належного реагування на дорожньо-транспортну пригоду, внесенні недостовірних даних при оформленні адміністративних матеріалів, дільничного офіцера поліції Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції після закінчення тимчасової непрацездатності.

14. Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 22.08.2017 №1533 «Про виконання пункту 1 наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 17.08.2017 №1506» за особисту недисциплінованість, грубе порушення вимог пунктів 1-4 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 7 Дисциплінарного статуту Органів внутрішніх справ України, відомчих наказів, що виразилося у ненаданні домедичної допомоги постраждалим особам, невжитті заходів до належного реагування на дорожньо-транспортну пригоду, внесенні недостовірних даних при оформленні адміністративних матеріалів, дільничного офіцера поліції Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

15. Згідно з пунктом другим наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 22.08.2017 № 402 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 - дільничного офіцера поліції сектору превенції Покровського відділу поліції з 22.08.2017 звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 (через службову невідповідність) Закону України «Про Національну поліцію» на підставі наказів Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 17.08.2017 № 1506 та від 22.08.2017 № 1533.

16. Підставою прийняття наказу від 17.08.2017 № 1506 став висновок службового розслідування від 17.08.2017, яким встановлено, що 30.07.2017 року о 16 год 10 хв на 82 км. автодороги «Олександрівка-Красноармійськ-Костянтинопіль» у с. Новооленівка Покровського району Донецької області рухався автомобіль MAZDA 6, д.н. НОМЕР_1 , водій якого, не обравши безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням та виїхав на зустрічну смугу руху і скоїв лобове зіткнення з автомобілем CHEVROLET «Aveo», д.н. НОМЕР_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля CHEVROLET отримали тілесні ушкодження. Водій автомобілю MAZDA 6 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди та зник з місця події. 31.07.2017 прокуратурою Донецької області за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 30.07.2017 у с. Новооленівка Покровського району Донецької області за ймовірною участю ОСОБА_1 було відкрито кримінальне провадження № 4201705000000614 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України.

17. Викладені обставини дали посадовій особі, що проводила службове розслідування, вважати, що під час зазначеної дорожньо-транспортної пригоди за кермом автомобіля MAZDA 6 перебував саме ОСОБА_1 , який з метою уникнення відповідальності за вчинення правопорушення та приховування факту скоєння дорожньо-транспортної пригоди поїхав з місця пригоди, не доповівши про вказану подію керівництву Покровського відділу поліції.

18. Крім того, в ході проведення службового розслідування встановлено, що 02.08.2017 за фактом виявлення підроблень підписів правопорушників у адміністративних матеріалах, складених ОСОБА_1 20.03.2017 та 19.06.2017, було відкрито кримінальне провадження № 12017050410001991 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

19. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;6) інформувати безпосереднього керівника про обставини.

21. Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

22. Пунктом 4 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

23. За змістом пункту 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

24. Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (далі - Дисциплінарний статут) визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

25. Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

26. Згідно із частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

27. Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

28. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої, десятої та п`ятнадцятої статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

29. Відповідно до статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

30. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що звільнення позивача відбувалося з формулюванням «через службову невідповідність» на підставі пункту 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

31. За змістом пункту 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

32. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

33. Частинами третьою-п`ятою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

34. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що внаслідок процедури атестування поліцейський може бути звільнений через службову невідповідність, критерієм для визначення якої не виступає вчинення ним дисциплінарного проступку.

35. Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Закон України «Про Національну поліцію» чітко відрізняє таку підставу для звільнення поліцейського як службова невідповідність (пункту 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію») від звільнення «у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України» (пункт 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»), відтак положення Дисциплінарного статуту до спірних правовідносин не може бути застосовано.

36. Як зазначено вище, позивача було звільнено з посади саме на підставі пункту 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

37. Отже, звільнення поліцейського через службову невідповідність реалізується по окремій процедурі, в якій беруть участь атестаційні комісії. Тому поширювати на звільнення поліцейського за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» дію норм законодавства, що регулюють питання накладення дисциплінарного стягнення є безпідставним.

38. Крім того, колегія суддів касаційного суду вважає за необхідне зазначити, що з матеріалів справи встановлено, що службове розслідування було призначено за фактом дорожньо-транспортної пригоди, тобто предметом розслідування була інформація про можливу причетність дільничого офіцеру поліції ОСОБА_1 до скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

39. При цьому, під час проведення службового розслідування службова особа, що його проводила, зокрема, надала оцінку подіям, що не були предметом службового розслідування. Так, службовою особою органу поліції були перевірені кримінальні провадження № 4201705000000614 та № 12017050410001991, проте службове розслідування було призначено за фактом грубого порушення позивачем службової дисципліни.

40. Дійсно, 31.07.2017 прокуратурою Донецької області за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 30.07.2017 у с. Новооленівка Покровського району Донецької області за ймовірною участю ОСОБА_1 було відкрито кримінальне провадження № 4201705000000614 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України.

41. Висновком службового розслідування причетність ОСОБА_1 до скоєння дорожньо-транспортної пригоди не встановлена.

42. При цьому зібрані в ході службового розслідування матеріали не слугують висновку та не можуть слугувати тому, що позивач являється чи може являтися суб`єктом кримінального правопорушення. Такий висновок може зробити лише компетентний орган, якими є органи досудового розслідування.

43. Частиною першою статті 62 Конституції України, частиною другою статті 2 Кримінального кодексу України та частиною першою статті 17 Кримінального процесуального кодексу України закріплений правовий принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

44. У рішенні від 28.11.2002 по справі «Лавентс проти Латвії» Європейський Суд з прав людини зазначив, що пункт 2 статті 6 Європейської конвенції з прав людини вимагає від представників держави - насамперед суддів, що розглядають справу, та від інших представників органів влади, - щоб вони утримувалися від публічних заяв про те, що обвинувачений вчинив правопорушення, яке йому ставлять за вину, доти, доки ця вина не буде офіційно встановлена судом.

45. У рішенні від 10.02.1995 по справі «Аллене де Рібермон проти Франції» Європейський Суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

46. За таких обставин, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що накази від 17.08.2017 № 1506 та від 22.08.2017 № 1533, в яких вказується про грубе порушення службової дисципліни ОСОБА_1 є протиправними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

47. Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

48. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частина четверта статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).

49. Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 у справі, проте з підстав, викладених судом касаційної інстанції.

50. За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції підлягає зміні у мотивувальній частині щодо мотивів задоволення позову у справі.

Висновки щодо розподілу судових витрат

51. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 327 341 345 349 351 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області задовольнити частково.

2. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі № 805/3208/17-а змінити у мотивувальній частині щодо мотивів задоволення позову, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

3. В решті постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі № 805/3208/17-а залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк,

Судді Верховного Суду