ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 805/4629/16-а

касаційвне провадження № К/9901/40242/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області (далі - Інспекція) на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.01.2017 (суддя - Кошкош О.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 (головуючий суддя - Компанієць І.Д., судді - Сухарьок М.Г., Ястребова Л.В.) у справі за позовом Комунального підприємства «КОМПАНІЯ «ВОДА ДОНБАСУ», в особі Слов`янського регіонального виробничого управління КП «КОМПАНІЯ «ВОДА ДОНБАСУ» (далі - Підприємство) до Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року Підприємство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.10.2016 №0018901202 та №0018931202.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Підприємство послалось на те, що: об`єкти оподаткування, щодо яких згідно з позицією Інспекції у Товариства виникло податкове зобов`язання, знаходяться у м. Слов`янську, тоді як згідно зі статтею 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 30.01.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 18.10.2016 №0018901202 та №0018931202.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовані тим, що: Підприємство зареєстроване та здійснює свою господарську діяльність на території м. Слов`янська Донецької області, тобто у населеному пункті, на території якого здійснювалась та здійснюється антитерористична операція, земельні ділянки також розташовані в м. Слов`янську, період проведення антитерористичної операції триває, пільги, встановлені статтею 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», поширюються на позивача як платника земельного податку, який перебував та перебуває на території проведення антитерористичної операції; сертифікатом №1735 про настання обставин непереборної сили від 25.11.2014, відповідно до якого позивачу засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької та Луганської областей та дотримання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів; згідно статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобов`язань, є наявність у такого суб`єкта господарювання сертифіката торгово-промислової палати про засвідчення форс мажорних обставин; оскільки згідно з оспорюваних податкових повідомлень-рішень Підприємству були нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату ним грошових зобов`язань із земельного податку, то позивач звільняється від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов`язань щодо сплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань, з огляду на те, що він виконав усі вимоги законодавства, які є підставою для такого звільнення до 07.06.2016.

Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 02.10.2017 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, при цьому доводи касаційної скарги зводиться до цитування норм законодавства та змісту акта перевірки.

Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06.06.2022 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 07.06.2022.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» (код ЄДРПОУ 00191678, 87547, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. К. Лібкнехта, будинок 177А) зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом 03.09.2007.

До складу юридичної особи входить відокремлений підрозділ Слов`янське регіональне виробниче управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (код ЄДРПОУ 35397869, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, вул. Університетська, 13).

30.09.2016 Інспекцією проведено камеральну перевірку дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання, за результатами якої складено акт №5570/12-02-35397869, за висновками якого встановлено порушення позивачем термінів сплати узгодженого грошового зобов`язання з земельного податку за земельні ділянки Маяківської с/р по податковим деклараціям від 05.02.2014 №9004445998, від 18.02.2015 №9017567653, від 22.02.2016 №9022145137, встановлені пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки Інспекція 18.10.2016 прийняла податкові повідомлення-рішення: №0018901202, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб зобов`язано сплатити штраф у розмірі 12 089, 51 грн та №0018931202, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб зобов`язано сплатити штраф у розмірі 33 697, 38 грн.

16.11.2016 Головним управлінням ДФС у Донецькій області за результатом адміністративного оскарження прийнято рішення № 6538/10/05-99-10-01-12-1 про залишення скарги щодо скасування податкових повідомлень-рішень без розгляду.

Також, судами було встановлено, що Підприємством був отримані сертифікати Торгово-промислової палати України № 1201 від 29.10.2014, № 1735 від 25.11.2014, якими Торгово-промислова палата України засвідчила позивачу факт настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння податків та обов`язкових платежів. Також вказано, що на момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.147, 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; земельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Згідно з пунктом 286.2 пункту 286 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності з 15.10.2014, визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Положеннями статті 6 Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, а саме - під час проведення антитерористичної операції звільнити суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що саме здійснення господарської діяльності на території проведення антитерористичної операції є підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Місто Слов`янськ Донецької області, на території якого знаходиться земельна ділянка, на якій Підприємство провадить господарську діяльність, входить до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р (втратило чинність) і Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р (чинне).

З огляду на положення статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суб`єкти господарювання звільнені від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності на період проведення антитерористичної операції в силу прямої дії Закону.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що застосування до Підприємства штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань із орендної плати за землю за період з 10.06.2014 до 07.06.2016 (дати коли позивач здійснював свою господарську діяльність на адміністративній території Донецької області, де здійснювалася антитерористична операція), тобто до внесення змін до цієї норми відповідно до приписів ст.10 Закону №1669 є протиправним.

При цьому, оскільки 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» є спеціальним законом у спірних правовідносинах, тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Також, статтею 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» яка має пряму дію, не вимагається додаткове отримання сертифіката про засвідчення настання форс-мажорних обставин.

У свою чергу, матеріалами справи підтверджується, що 25.11.2014 Підприємством був отриманий сертифікат Торгово-промислової палати України № 1735 про настання обставин непереборної сили, яким засвідчено настання непереборної сили з 10.06.2014 для Підприємства при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів.

Таким чином, доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, є безпідставними, а суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі обставин, з огляду на що підстави для скасування ухвалених у даній справі рішень судів попередніх інстанцій відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Інспекції підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 30.01.2017 та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017- без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.01.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк