ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2021 року
м. Київ
справа № 805/527/17-а
адміністративне провадження № К/9901/39554/18, К/9901/39551/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Блажівської Н. Є., Дашутіна І. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 805/527/17-а
за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби, Харківського відділення Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 серпня 2016 року № 0000234300, № 0000244100,
за касаційними скаргами Харківського управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби та Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: О. О. Шишов, І. В. Сіваченко, О. О. Чебанов) від 20 липня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Публічне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» (далі - позивач, підприємство) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС України, Харківського відділення Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 8 серпня 2016 року № 0000234300 про зменшення суми від`ємного значення податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 11734604 грн., № 0000244100 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за період липень 2013 року - грудень 2015 року на суму 12437644 грн. а застосування штрафних санкцій у розмірі 6218822 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю прийнятих податкових повідомлень-рішень та таким, що підлягають скасуванню з огляду на те, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується первинними та іншими бухгалтерськими документами, які, e свою чергу, були надані до перевірки, про що свідчить безпосередньо зміст акту перевірки: договорами, специфікаціями, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, сертифікатами якості, платіжними дорученнями, тощо. Крім того, в акті перевірки надана оцінка не господарським відносинам позивача з його контрагентами, а господарським відносинам з другими по ланцюгу контрагентами позивача.
3. Постановою Донецького окружного адміністративного суду (суддя О. В. Троянова) від 05 квітня 2017 року позов задоволено.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 8 серпня 2016 року № 0000234300 форми «В4», яким ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на загальну суму 11 734 601 грн.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 8 серпня 2016 року № 0000244100 форми «В1», яким ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 12437644 грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 6 218 822 грн.
4. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року, з урахуванням ухвал про виправлення описки, скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року та прийнято нову постанову, яким у адміністративному позові задоволено частково.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 8 серпня 2016 року № 0000234300 форми "В4" в частині зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ на загальну суму 10 261 857 грн.35 коп.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 8 серпня 2016 року № 0000244100 форми "В1" в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 9 957 828,06 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 4 978 914 грн.03 коп.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 14 серпня 2017 року Харківське управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року в частині задоволених позовних вимог.
6. Також, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 17 серпня 2017 року ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року в частині незадоволених позовних вимог, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року у цій справі залишити в силі.
7. Після усунення недоліків касаційних скарг, ухвалами Вищого адміністративного суду України від 12, 14 вересня 2017 року, 05 жовтня 2017 року здійснено процесуальне правонаступництво та замінено Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС у Дніпропетровській області на Харківське відділення Офісу великих платників податків ДФС, здійснено процесуальне правонаступництво та змінено Публічне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» на Приватне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод», відкрито касаційне провадження, встановлено десятиденний строк для подачі заперечень на касаційну скаргу, об`єднано касаційні провадження за касаційними скаргами Харківського управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби та Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» в одне касаційне провадження
8. 05 жовтня 2017 року на адресу Вищого адміністративного суду України надійшло заперечення на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а постанову суду апеляційної інстанції у цій справі в частині задоволення позовних вимог - без змін.
9. 07 листопада 2017 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з клопотанням про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції у справі до закінчення розгляду справи у касаційній інстанції, яку ухвалою Вищого адміністративного суду України відмовлено у її задоволенні.
10. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
11. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
12. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
13. 16 березня 2018 року касаційні скарги Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС та Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 у справі № 805/527/17-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).
14. Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2018 року прийнято до провадження матеріали касаційних скарг Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС та Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод».
15. На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року № 2223/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку», що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.
16. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
17. Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2021 року прийнято до провадження адміністративну справу № 805/527/17-а за касаційними скаргами Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС та Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод».
18. До початку розгляду даної справи, заявою від 15 липня 2021 року суддя Шишов О. О. заявив самовідвід, яку ухвалою Верховного Суду 15 липня 2021 року задоволено. Відведено суддю Шишова О. О. від розгляду касаційних скарг Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС та Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод».
19. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року № 1297/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи та замість відведеного судді Шишова О. О., обрано суддю Блажівську Н. Є. відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 15 липня 2021 року.
20. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
21. Станом на час розгляду справи письмового заперечення або відзиву на касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» до Вищого адміністративного суду України / Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її подальшого розгляду по суті.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
22. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач - ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» зареєстроване в статусі юридичної особи, включене до ЄДРПОУ за номером 05763599 та перебуває на обліку платників податків в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС України, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» здійснює господарську діяльність відповідно до свого Статуту затвердженого в новій редакції, затвердженого загальними зборами 15 березня 2016 року, протоколом №1. Позивач є платником податку на додану вартість.
23. У період з 30 березня 2016 року по 29 червня 2016 року податковим органом проведена планова виїзна перевірка позивача ЄДРПОУ 05763599 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 липня 2012 року по 31 грудня 2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2012 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт від 21 липня 2016 року № 422/28-0346-05763599, яким встановлено порушення податкового законодавства, а саме :
норм податкового законодавства пункту 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту на загальну суму 20902331 грн.;
пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму ПДВ, заявленого до відшкодування на загальну суму 20528958 грн.
24. Не погодившись із висновками акта перевірки № 422/28-0348/05763599 від 21 липня 2016 року, позивачем подано заперечення на акт №015/1420 від 27 липня 2016 року, за результатами розгляду якого відповідачем-1, було складено відповідь на заперечення № 7716/10/28-03-46 від 3 серпня 2016 року, якою висновки акта перевірки № 422/28-0348/05763599 від 21 липня 2016 року частково змінено в частині заниження податку на прибуток за період, що перевірявся.
25. 08 серпня 2016 року відповідачем-1 на підставі висновків акта перевірки № 422/28-0348/05763599 від 21 липня 2016 року, за порушення позивачем пункту 198.1 статті 198, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, було прийнято податкове повідомлення-рішення: форми «В4» № 000234300, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на загальну суму 11734601 грн., у тому числі по періодах: липень 2013 року на суму 1577086 грн., серпень 2013 року на суму 966640 грн., вересень 2013 року на суму 105922 грн., жовтень 2013 року на суму 211667 грн., листопад 2013 року на суму 62370 грн., грудень 2013 року на суму 28766 грн., січень 2014 року на суму 300025 грн., лютий 2014 року на суму 119959 грн., березень 2014 року на суму 176222 грн., квітень 2014 року на суму 106433 грн., травень 2014 року на суму 143197 грн., червень 2014 року на суму 155175 грн., липень 2014 року на суму 455491 грн., серпень 2014 року на суму 402300 грн., вересень 2014 року на суму 51700 грн., жовтень 2014 року на суму 833948 грн., листопад 2014 року на суму 892711 грн., грудень 2014 року на суму 463987 грн., січень 2015 року на суму 373347 грн., лютий 2015 року на суму 458369 грн., березень 2015 року на суму 518428 грн., квітень 2015 року на суму 1444062 грн., травень 2015 року на суму 43232 грн., червень 2015 року на суму 104423 грн., липень 2015 року на суму 1088560 грн., серпень 2015 року на суму 435341 грн., листопада 2015 року на суму 126252 грн., грудень 2015 року на суму 9338 грн.
26. Крім того, 08 серпня 2016 року першим відповідачем на підставі висновків акта перевірки № 422/28-0348/05763599 від 21 липня 2016 року, за порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188 пункту 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, було прийнято податкове повідомлення-рішення: форми «В1» №0000244100, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 12437644 грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 6218822 грн.
27. Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач до Офісу великих платників податків ДФС подав скаргу від 23 серпня 2016 року № 015/1570, за результатами розгляду якої Офіс великих платників податків ДФС прийняв рішення від 16 вересня 2016 року № 3502/10/28-10-10-4-33, яким податкові повідомлення-рішення від 8 серпня 2016 року залишив без змін, а скаргу без задоволення.
28. Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
29. Також, судами встановлено, що між позивачем як покупцем та ТОВ «Мега-Лит-7» як постачальником 09 жовтня 2014 року укладено договір № 029/5525-14. Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору постачальник зобов`язується передати покупцю в установлені строки феросплавну продукцію, вказану в специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти її та оплатити в порядку, який установлений даним договором.
30. Згідно умов договору, ТОВ «Мега-Лит-7» поставило позивачу товарно-матеріальні цінності визначені в специфікаціях та додаткових угодах для використання у виробничому циклі Позивача.
31. Вищенаведений договір поставки є чинним, не був визнаний судом недійсним та був діючими на момент, виниклих правовідносин.
32. На підтвердження виконання договору від 09 жовтня 2014 року, позивачем надано наступні документи: податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить відповідний витяг, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордера, платіжні доручення, сертифікати якості.
33. Поставлені ТОВ «МЕГА-ЛИТ-7» товарно-матеріальні цінності використані позивачем у власній господарській діяльності, а саме у його виробничому циклі, про що свідчать надані первинні бухгалтерські документи.
34. Суму податку на додану вартість відповідно до податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту, що відобразив у відповідних податкових деклараціях в розрізі контрагентів, які подано до податкового органу, де в Додатку № 5 до декларації, в розділі ІІ Податковий кредит визначено контрагента ТОВ «МЕГА-ЛИТ-7».
35. 28 листопада 2013 року між позивачем як покупцем та ТОВ «РЕГІОН-ТРЕЙДИНГ» як продавцем укладено договір № 029/8340-13. Відповідно до пункту 1.1 зазначеного Договору продавець зобов`язується передати покупцю у встановлені строки сировину кольорових металів, сплавів та феросплавну продукцію, вказаний в подальшому як товар, вказаний у специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язаний прийняти його та оплатити в порядку, установленому даним договором.
36. Згідно умов договору, ТОВ «РЕГІОН-ТРЕЙДИНГ» продало позивачу товарно-матеріальні цінності визначені в специфікації та додаткових угодах для використання у виробничому циклі Позивача.
37. Вищенаведений договір поставки є чинним, не був визнаний судом недійсним та був діючими на момент, виниклих правовідносин.
38. На підтвердження виконання правочину поставки ТМЦ, позивачем надано наступні документи: податкові, видаткові накладні, прибуткові ордера, розрахунок за придбаний товар був здійснений у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями. Факт отримання товар також підтверджується листами журналу ВОХР.
39. Поставлені ТОВ «РЕГІОН-ТРЕЙДИНГ» ТМЦ використовувались позивачем в господарській діяльності, а саме у його виробничому циклі, про що свідчать надані первинні бухгалтерські документи.
40. Суму податку на додану вартість згідно вказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту, що відобразив у відповідних податкових деклараціях в розрізі контрагентів, які подано до податкового органу, де в Додатку № 5 до декларації, в розділі ІІ Податковий кредит визначено контрагента ТОВ «РЕГІОН-ТРЕЙДИНГ».
41. 29 січня 2013 року між позивачем як покупцем та ТОВ «ВТП «МЕГАМЕТ» як постачальником укладено договір № 029/680-13. Відповідно до пункту 1.1 зазначеного Договору продавець зобов`язується передати покупцю у встановлені строки сировину кольорових металів, сплавів та феросплавну продукцію, вказаний в подальшому як товар, вказаний у специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язаний прийняти його та оплатити в порядку, установленому даним договором.
42. Згідно умов договору, ТОВ «ВТП «МЕГАМЕТ» поставило позивачу товарно-матеріальні цінності визначені в специфікації та додаткових угодах для використання у виробничому циклі Позивача.
43. Вищенаведений договір поставки є чинним, не був визнаний судом недійсним та був діючими на момент, виниклих правовідносин.
44. На підтвердження виконання правочину поставки ТМЦ, позивачем надано наступні документи: податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, видаткові накладні; сертифікати якості. Розрахунок за отриманий товар був здійснений у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями. Крім того, факт виконання умов договору, а саме його транспортування підтверджуються листами журналу ВОХР.
45. Поставлені ТОВ «ВТП «МЕГАМЕТ» товарно-матеріальні цінності використовувались позивачем в господарській діяльності, а саме у його виробничому циклі, про що свідчать надані первинні бухгалтерські документи.
46. Суму податку на додану вартість згідно вказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту, що відобразив у відповідних податкових деклараціях в розрізі контрагентів, які подано до податкового органу, де в Додатку № 5 до декларації , в розділі ІІ Податковий кредит визначено контрагента ТОВ «ВТП «МЕГАМЕТ».
47. 17 січня 2014 року між ТОВ «МЕГА-МЕТАЛЛ СКЛО» як постачальником та позивачем як покупцем укладено договір № 029/255-14. Відповідно до пункту 1.1 зазначеного Договору Постачальник зобов`язується передати Покупцю в установлені строки сировину кольорових металів, сплавів та феросплавну продукцію, указану в специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною даного договору, а Покупець зобов`язаний прийняти товар і оплатити його на умовах, встановлених даним Договором.
48. Крім того, 22 червня 2012 року між позивачем як покупцем та ТОВ «МЕГА-МЕТАЛЛ СКЛО» як продавцем укладено договір № 029/4657-12. Відповідно до пункту 1.1 зазначеного Договору Постачальник зобов`язується передати Покупцю в установлені строки сировину кольорових металів, сплавів та феросплавну продукцію, указану в специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною даного договору, а Покупець зобов`язаний прийняти товар і оплатити його на умовах, встановлених даним Договором.
49. Згідно умов договору, ТОВ «МЕГА-МЕТАЛЛ СКЛО» поставило позивачу товарно-матеріальні цінності визначені в специфікаціях та додаткових угодах для використання у виробничому циклі Позивача.
50. Вищенаведені договори є чинними, не були визнані судом недійсними та були діючими на момент, виниклих правовідносин.
51. На підтвердження виконання правочинів поставки ТМЦ, позивачем надано наступні документи: податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить відповідний витяг, видаткові накладні, сертифікати якості. Розрахунок за отриманий товар було здійснено у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями. Крім того, факт виконання умов договору, а саме його транспортування підтверджуються листами журналу ВОХР.
52. Отримані на підставі договору, укладеного з ТОВ «МЕГА-МЕТАЛЛ СКЛО» товарно-матеріальні цінності використовувались позивачем в господарській діяльності, а саме у його виробничому циклі, про що свідчать надані первинні бухгалтерські документи.
53. Суму податку на додану вартість згідно вказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту, що відобразив у відповідних податкових деклараціях в розрізі контрагентів, які подано до податкового органу, де в Додатку № 5 до декларації , в розділі ІІ Податковий кредит визначено контрагента ТОВ «Мега-Метал Скло».
54. Судом також встановлено, що 1 липня 2015 року між ТОВ «РЕГИОН-ТРЕЙДИНГ 9» як постачальником та позивачем як покупцем укладено договір № 029/2975-15. Відповідно до пункту 1.1 зазначеного Договору Постачальник зобов`язується передати Покупцю в установлені строки сировину кольорових металів, сплавів та феросплавну продукцію, указану в специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною даного договору, а Покупець зобов`язаний прийняти товар і оплатити його на умовах, встановлених даним Договором.
55. Згідно умов договору ТОВ «РЕГИОН-ТРЕЙДИНГ 9» поставило позивачу товарно-матеріальні цінності визначені в специфікаціях та додаткових угодах для використання у виробничому циклі Позивача.
56. Вищенаведений договір є чинним, не був визнаний судом недійсним та був діючим на момент, виниклих правовідносин.
57. На підтвердження виконання правочинів поставки ТМЦ, позивачем надано наступні документи: податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить відповідний витяг, видаткові накладні; прибуткові ордера, товарно-транспортні накладні. Розрахунок за отриманий товар був здійснений у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.
58. Отримані на підставі договору, укладеного з ТОВ «РЕГИОН-ТРЕЙДИНГ 9» товарно-матеріальні цінності використовувались позивачем в господарській діяльності, а саме у його виробничому циклі, про що свідчать надані первинні бухгалтерські документи.
59. Суму податку на додану вартість згідно вказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту, що відобразив у відповідних податкових деклараціях в розрізі контрагентів, які подано до податкового органу, де в Додатку № 5 до декларації , в розділі ІІ Податковий кредит визначено контрагента ТОВ «РЕГИОН-ТРЕЙДИНГ 9».
60. 14 жовтня 2014 року між ТОВ «НВП «ЛІОН ГРУП» як постачальником та позивачем як покупцем укладено договір № 029/5575-14. Відповідно до пункту 1.1 зазначеного Договору Постачальник зобов`язується передати Покупцю в установлені строки сировину кольорових металів, сплавів та феросплавну продукцію, указану в специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною даного договору, а Покупець зобов`язаний прийняти товар і оплатити його на умовах, встановлених даним Договором.
61. Згідно умов договору ТОВ «НВП «ЛІОН ГРУП» поставило позивачу товарно-матеріальні цінності визначені в специфікаціях та додаткових угодах для використання у виробничому циклі Позивача.
62. Вищенаведений договір є чинним, не був визнаний судом недійсним та був діючим на момент, виниклих правовідносин.
63. На підтвердження виконання правочинів поставки ТМЦ, позивачем надано наступні документи: податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить відповідний витяг, видаткові накладні, сертифікати якості; прибуткові ордера. Розрахунок за отриманий товар був здійснений у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.
64. Отримані на підставі договору, укладеного з ТОВ «НВП «ЛІОН ГРУП» товарно-матеріальні цінності використовувались позивачем в господарській діяльності, а саме у його виробничому циклі, про що свідчать надані первинні бухгалтерські документи.
65. Суму податку на додану вартість згідно вказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту, що відобразив у відповідних податкових деклараціях в розрізі контрагентів, які подано до податкового органу, де в Додатку № 5 до декларації, в розділі ІІ Податковий кредит визначено контрагента ТОВ «НВП «ЛІОН ГРУП».
66. 2 липня 2012 року між ТОВ «Вікогруп» як постачальником та позивачем як покупцем укладено договір № 029/4780-12. Відповідно до пункту 1.1 зазначеного Договору Постачальник зобов`язується передати Покупцю в установлені строки сировину кольорових металів, сплавів та феросплавну продукцію, указану в специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною даного договору, а Покупець зобов`язаний прийняти товар і оплатити його на умовах, встановлених даним Договором.
67. Згідно умов договору ТОВ «Вікогруп» поставило позивачу товарно-матеріальні цінності визначені в специфікаціях та додаткових угодах для використання у виробничому циклі Позивача.
68. Вищенаведений договір є чинним, не був визнаний судом недійсним та був діючим на момент, виниклих правовідносин.
69. На підтвердження виконання правочинів поставки ТМЦ, позивачем надано наступні документи: податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить відповідний витяг,, видаткові накладні, сертифікати якості, прибуткові ордери. Крім того, факт виконання умов договору, а саме його транспортування підтверджуються листами журналу ВОХР. Розрахунок за отриманий товар був здійснений у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.
70. Отримані на підставі договору, укладеного з ТОВ «Вікогруп» товарно-матеріальні цінності використовувались позивачем в господарській діяльності, а саме у його виробничому циклі, про що свідчать надані первинні бухгалтерські документи.
71. Суму податку на додану вартість згідно вказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту, що відобразив у відповідних податкових деклараціях в розрізі контрагентів, які подано до податкового органу, де в Додатку № 5 до декларації, в розділі ІІ Податковий кредит визначено контрагента ТОВ «Вікогруп».
72. Як вбачається з акта перевірки, підставою для висновків відповідача щодо відсутності реального характеру господарських операцій, здійснених між позивачем його контрагентами стали, зокрема, акт ДПІ у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів України у Донецькій області «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВТП «МЕГАМЕТ»» від 16 травня 2014 року № 469/05-64-22-02/33577006, податкова інформація Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області щодо ТОВ «РЕГИОН-ТРЕЙДИНГ 9» від 25 листопада 2015 року № 189/05-81-22-03/32688710, податкова інформація ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області щодо ТОВ «Мега-Лит 7» від 27 листопада 2015 року № 2654/8/08-29-22-0206/1058, від 24 березня 2015 року № 686/7/08-29-22-1304/1058, від 16 липня 2015 року № 2807/8/08-29-22-0206/386, від 4 листопада 2015 року № 4470/8/08-29-22-386, акт ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області «Про результати проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ВТП «МЕГАМЕТ»» від 16 травня 2014 року № 469/05-64-22-02/33577006, від 16 травня 2014 року № 469/05-64-22-02/33377006, акт ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Камур» від 30 квітня 2014 року № 448/05-62-22-03/35950774.
73. Як з`ясовано судами та підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності позивача є виробництво машин і устаткування для металургії. Тобто, саме для використання у виробничому процесі придбавалися матеріали у ТОВ «Мега-Метал Скло», ТОВ «Мега-Лит-7», ТОВ «Регіон-Трейдінг-9», ТОВ «ВКП «МЕГАМЕТ», ТОВ «НВП ЛІОН ГРУПП», ТОВ «Вікоргруп», ТОВ «Регіон-Трейдінг».
74. Судами також з`ясовано, що продукція, що закуповувалась, не належить до основних засобів, отже на неї не заводяться інвентарні картки із зазначенням заводських номерів та паспортів, та була використана позивачем для виробництва власного товару (сировина та запасні частини).
75. Всі правочини із контрагентами: ТОВ «Мега-Метал Скло», ТОВ «Мега-Лит-7», ТОВ «Регіон-Трейдінг-9», ТОВ «ВКП «МЕГАМЕТ», ТОВ «НВП ЛІОН ГРУПП», ТОВ «Вікоргруп», ТОВ «Регіон-Трейдінг» укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, не суперечать закону, їх предметами є речі, що не обмежені в цивільному обороті, а сторони під час здійснення господарських операцій мали правовий статус платників ПДВ, що зокрема підтверджується даними, розміщеними на офіційному сайті ДФС України «Електронний кабінет платника податків»: https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/ reestr.jspx
76. Разом з тим, судами попередніх інстанцій також встановлено, що 21 лютого 2013 року між ТОВ «Українська нафто-газова компанія» як постачальником та позивачем як споживачем укладено договір № 37/2003-13. Відповідно до пункту 1.1 зазначеного Договору постачальник передає споживачу природний газ, споживач зобов`язується прийняти та здійснити оплату за газ на мовах цього договору. Відповідно до п. 2.1 постачальник передає споживачу з 1 лютого 2013 року по 31 березня 2013 року газ в обсязі до 3050 тис. куб. м.
77. Згідно умов договору ТОВ «Українська нафто-газова компанія» поставило позивачу природного газу у кількості та у сумі визначеному в додаткових угодах для використання у виробничому циклі Позивача.
78. На підтвердження виконання правочинів передачі газу, позивачем надано наступні документи: податкові накладні, актами приймання-передачі природного газу з газотранспортною компанією; актами передачі-приймання природного газу. Розрахунок за прийнятий природній газ було здійснено у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.
79. Транспортування природного газу, який постачався за договором від 21 лютого 2013 року № 37/2003-13, здійснювалось у лютому-березні, травні-серпні 2013 на підставі договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 27 червня 2012 року № 9-Крм-пт, укладеного ПАТ «НКМЗ» з ДП «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» (далі з урахуванням реорганізації - ПАТ «Укртрансгаз»).
80. Під час виконання даного договору сторонами в порядку, встановленому пунктом 3 договору, було складено Акти наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами (далі Акти), згідно яких обсяг протранспортованого газу складає: у лютому 2013 - 1050,00 тис.куб.м. (Акт від 28.02.13 № 02-13-9-Крм-пт); у березні 2013 - 2600 тис.куб.м. (Акт від 31.03.13 № 03-13-9-Крм-пт); у травні 2013 - 3100 тис. куб.м. (Акт від 31.05.13 № 05-13-9-Крм-пт); у червні 2013 - 3 200 тис. куб.м. (Акт від 30.06.13 № 06-13-9-КРМ-пт); у липні 2013 - 3 640,881 тис.куб.м.(Акт від 31.07.13 № 07-13-9-КРМ-пт); у серпні 2013 - 3 091,706 тис. куб.м. (Акт від 31.08.13 № 08-13-9-КРМ-пт).
81. Стосовно транспортування природного газу у квітні 2013 суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно додаткової угоди від 17 червня 2013 року № 2 до договору постачання від 21 лютого 2013 року № 37/2003-13 ТОВ «Українська нафтогазова компанія» уклала договір з ПАТ «Укртрансгаз» на 9957828,06компанія" за місцезнаходженням, та свідчення його посадових осіб під час досудового розслідування, згідно яких ці особи не здійснювали реєстрацію та не приймали участь у його діяльності.
82. Під час дослідження матеріалів справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно протоколу допиту директора ТОВ «Українська нафтогазова компанія» ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження, вона ніколи ніяких договорів від імені ТОВ «Українська нафтогазова компанія» не укладала, ніяких первинних документів не підписувала та ніякої господарської діяльності від імені зазначеного ТОВ «Українська нафтогазова компанія» не вела, бухгалтерські документи та податкову звітність не підписувала.
83. Відносно ОСОБА_3 , була 07 вересня 2016 року Червонозаводським районним судом м. Харкова Харківської області винесена ухвала про закриття провадження по справі порушеної відносно неї по частині першій статті 205 Кримінального кодексу України, у зв`язку з закінченням строків давності, тобто по нереабілітуючим підставам.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
84. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.
85. Крім того, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, в зв`язку з чим, можливо зробити висновок про необґрунтованість завищення відповідачем податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість.
86. Також було зазначено, що відповідальність за наслідками неналежного виконання контрагентами позивача своїх обов`язків щодо несвоєчасного виконання власних податкових зобов`язань перед бюджетом не повинна бути покладена на добропорядних платників податку та не може вважатися підставою для відповідальності позивача.
87. Доказів на підтвердження того, що позивач або контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань, відповідачем до суду не надано.
88. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову погодився з висновками суду першої інстанції в частині щодо не доведення відповідачем обставин, які б свідчили про недійсність правочинів укладених між позивачем та ТОВ «Мега-Метал Скло», ТОВ «Мега-Лит-7», ТОВ «Регіон-Трейдінг-9», ТОВ «ВКП «МЕГАМЕТ», ТОВ «НВП ЛІОН ГРУПП», ТОВ «Вікоргруп», ТОВ «Регіон-Трейдінг». Натомість, позивачем надано достатній об`єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про зв`язок витрат по придбанню експедиторських послуг за договорами і укладеними з зазначеними контрагентами із його господарською діяльністю та фактичне використання їх у власній господарській діяльності. Виникнення у позивача права на формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій з ТОВ «Мега-Метал Скло», ТОВ «Мега-Лит-7», ТОВ «Регіон-Трейдінг-9», ТОВ «ВКП «МЕГАМЕТ», ТОВ «НВП ЛІОН ГРУПП», ТОВ «Вікоргруп», ТОВ «Регіон-Трейдінг» підтверджено відповідними податковими накладними. Податкові накладні позивач включив до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних. В акті перевірки немає жодного зауваження податкового органу щодо правильності оформлення податкових накладних.
89. Проте суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції щодо реальності господарських операцій з контрагентом ТОВ «Українська нафто-газова компанія», оскільки податкова звітність, яка стала підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності контрагента платника податків, а отже такі документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт реалізації товарів.
90. Скаржники у своїх касаційних скаргах не погоджуються з висновками суду апеляційної інстанції, вважають їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
91. Харківське управління Офісу великих платників податків ДФС не згодне з оскаржуваним рішенням суду апеляційної інстанції в частині задоволених вимог позивач, обґрунтовуючи це тим, що позивач в перевіряємому періоді мав господарські відносини з контрагентами, саме: ТОВ «Мега-Метал Скло», ТОВ «Мега-Лит-7», ТОВ «Регіон-Трейдінг-9», ТОВ «ВКП «МЕГАМЕТ», ТОВ «НВП ЛІОН ГРУПП», ТОВ «Вікоргруп», ТОВ «Регіон-Трейдінг». Перевіркою встановлено, що товари, реалізовані в ході виконання договорів постачання, мають невідоме джерело походження. Встановлені обриви ланцюгів постачання зокрема підтверджені даними, що містяться первинних документах, наданих позивачем до перевірки (сертифікати походження товару), матеріалами перевірок та податкових інформації, отриманих від інших ДПІ міст та районів згідно запитів.
92. Разом з тим, відповідач вказує, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи взагалі не досліджено витрати на транспортування придбаної продукції у постачальників ТОВ «Мега-Метал Скло», ТОВ «Мега-Лит-7», ТОВ «Регіон-Трейдінг-9», ТОВ «ВКП «МЕГАМЕТ», ТОВ «НВП ЛІОН ГРУПП», ТОВ «Вікоргруп», ТОВ «Регіон-Трейдінг», а саме: яким чином здійснювалось транспортування продукції, на кого покладено витрати на транспортування, яким транспортом проводилось перевезення товарів, що були придбані у перелічених контрагентів.
93. Позивач, не згоден з оскаржуваним рішенням суду апеляційної інстанції в частині, якою відмовлено у позові по господарським операціям позивача з ТОВ «Українська нафто-газова компанія», обґрунтовуючи це тим, що не можна ототожнювати ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 вересня 2016 року у справі № 646/8865/16-к, з обвинувальним вироком та вважати її належним доказом фіктивності господарської діяльності ТОВ «Українська нафтогазова компанія» у цій адміністративній справі. Відповідачем не додано вироку суду, що набрав законної сили, згідно якого ОСОБА_2 або інших осіб, причетних до створення ТОВ «Українська нафтогазова компанія», засуджено за вчинення злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України.
94. Посилаючись на правову позицію Вищого адміністративного суду України, позивач зазначає, що дефектність та наявність фіктивність контрагента платника податків, сама собою не свідчить про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність господарських операцій, а відтак не є вичерпним доказом при встановленні або нереальності операції, або відсутності у ній ділової мети. У спірному випадку у матеріалах справи відсутній жодний доказ про те, що позивача було залучено до протиправної діяльності свого контрагента. Навпаки, при укладанні договору з цим контрагентом позивач з метою прояву належної обачності витребував від ТОВ «Українська нафтогазова компанія» копії всіх документів, які передбачені законодавством як правоустановчі. Також, укладенню договору передувало листування між позивачем та ТОВ «Українська нафтогазова компанія», НАК «Навтогаз Україна», тощо, стосовно можливості майбутнього постачання газу з боку ТОВ «Українська нафтогазова компанія».
95. Крім того, на час укладання договору з позивачем відомості щодо будь-яких ознак фіктивності спірного підприємства були відсутні.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
96. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
97. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційних скарг, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
98. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України), що підлягає застосуванню у редакції на момент виникнення спірних правовідносин.
99. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).
100. Підпунктом 14.1.181 пунктом 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
101. Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України зазначено, що постачання товарів це будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
102. Відповідно до підпункту 14.1.231 Кодексу вбачається, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
103. Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
104. Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
105. Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
106. Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
107. Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
108. У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
109. Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пункту 201.11 статті 201 цього Кодексу.
110. За визначенням статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
111. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
112. Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
113. У відповідності до статті 1 Закону № 996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
114. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
115. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
116. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.
117. Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента), його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача), зокрема й щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.
118. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
119. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час розгляду справи судами) обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.
120. Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків неправомірно сформував податковий кредит, на підставі документів, які містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
121. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.
122. У ході розгляду справи судом апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 70-72 86 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час розгляду справи судами) та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення. У свою чергу Офісом, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
123. Суд касаційної інстанції зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду справи судами) також не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними
124. Крім того, відповідачем, у свою чергу, не подано належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
125. На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.
126. Щодо посилань відповідача на відсутність окремих сертифікатів відповідності (якості), колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію, ненадання позивачем у спірних правовідносинах сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення.
127. Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені іншими особами, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами Офіс під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.
128. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
129. Таким чином, встановлені у даній справі обставини свідчать про те, що спірні господарські операції і контрагентами ТОВ «Мега-Метал Скло», ТОВ «Мега-Лит-7», ТОВ «Регіон-Трейдінг-9», ТОВ «ВКП «МЕГАМЕТ», ТОВ «НВП ЛІОН ГРУПП», ТОВ «Вікоргруп», ТОВ «Регіон-Трейдінг» є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.
130. Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснені позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеними контрагентами позивача, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині.
131. Надаючи оцінку господарським операціям ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» з ТОВ «Українська нафто-газова компанія» слід зазначити наступне.
132. У спірному випадку на підтвердження протиправності формування податкового обліку за даним епізодом контролюючий орган посилався на фіктивність ТОВ «Українська нафто-газова компанія» як суб`єкта господарювання та свої доводи підтверджував ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова Харківської області від 07 вересня 2016 року по кримінальній справі № 646/8865/16-к про закриття провадження по справі порушеної відносно ОСОБА_3 по частині першій статті 205 Кримінального кодексу України.
133. У межах розгляду даної справи встановлено, що відповідно протоколу допиту директора ТОВ «Українська нафтогазова компанія» ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження, ніколи ніяких договорів від імені ТОВ «Українська нафтогазова компанія» не укладала, ніяких первинних документів не підписувала та ніякої господарської діяльності від імені зазначеного ТОВ «Українська нафтогазова компанія» не вела, бухгалтерські документи та податкову звітність не підписувала.
134. Даною ухвалою ОСОБА_3 була звільнена від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими обставинами. Зазначеним судовим рішенням у кримінальній справі підтверджено факт вчинення фіктивного підприємництва при створенні та існуванні ТОВ «Українська нафто-газова компанія».
135. Крім того, в межах цієї справи судом апеляційної інстанції встановлено, що від імені ОСОБА_3 , складалась податкова звітність яка стала підставою для формування податкового кредиту.
136. Положеннями пункту 3 статті 8 Закону № 996-XIV відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
137. Суд касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного суду, що документи, підписані невідомими особами, не можуть бути підставою для формування податкового обліку, що ставлять під сумнів реальність надання поставки товарів. Самі по собі податкові накладні та акти приймання-передачі природного газу не підтверджують право підприємства-позивача на формування податкового обліку.
138. Суд зазначає, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а тому господарські операції такого підприємства не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. При цьому суд апеляційної інстанції обґрунтовано врахував ті обставини, що директор ТОВ «Українська нафтогазова компанія» ОСОБА_3 не був належною особою підписантом, що здійснювала діяльність в межах господарських відносин, що була предметом перевірки.
139. Судом апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами, за якими Товариством було сформовано податковий облік, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в акті перевірки так і апеляційній скарзі, а також у запереченні на апеляційну скаргу, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржниками доводи в касаційних скаргах (аналогічні тим які були вказані в запереченні на позовну заяву, запереченні на апеляційну скаргу та в апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків суду апеляційної інстанції.
140. За наведених обставин та з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.
141. З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційних скаргах, не вбачається.
Керуючись статтями 250 341 344 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Харківського управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби та Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року у справі № 805/527/17-а - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді Н. Є. Блажівська
І. В. Дашутін