ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 року

м. Київ

справа № 806/1175/15

касаційне провадження № К/9901/27715/18

Верховний Суд у складі колегії суддів першої палати Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.05.2015 (суддя: Лавренчук О.В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2015 (судді: Кузьменко Л.В., Зарудяна Л.О., Іваненко Т.В.) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Житомирської ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 10.03.2015: № 0000342100 про застосування на підставі статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 34000 грн; № 0000352100 про застосування на підставі статті 20, пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 370,30 грн; № 000362100 про застосування на підставі пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що контролюючий орган не надав їй документів на проведення перевірки. У день перевірки позивачка не здійснювала торгівельну діяльність з реалізації будь-яких товарів, зокрема підакцизних товарів, зазначених в акті перевірки, неуповноважувала будь-яку особу бути представником під час здійснення перевірки. У приміщенні, в якому проводилась перевірка, здійснює господарську діяльність також ТОВ «Два перця». Неознайомлення платника податків з наказом на проведення перевірки, відомостями про дату її початку та місце проведення є підставою для визнання перевірки незаконною, а акт перевірки, складений за таких порушень, немає правових наслідків.

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 20.05.2015 адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 10.03.2015 № 0000342100, № 0000352100 та № 000362100. Стягнув з Державного бюджету України на користь позивачки судовий збір в сумі 182,70 грн.

Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.09.2015 залишив без змін постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.05.2015.

Житомирська ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зазначаючи, що суди неповно з`ясували обставини, посилаючись при цьому на зафіксовані в акті перевірки обставини та норми матеріального права.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27.09.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Верховний Суд ухвалою від 13.07.2020 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 14.07.2020.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.

Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України в.о. начальника Головного управління ДФС в Житомирській області видав наказ від 12.02.2015 № 99 на проведення фактичної перевірки щодо дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, на підставі якого видав направлення від 12.02.2015 № 100, № 101 та № 102 для проведення такої перевірки.

Унаслідок фактичної перевірки Головне управління ДФС в Житомирській області склало акт від 14.02.2015 № 11/21/2622811302, в якому зафіксувало порушення позивачкою вимог: статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що полягало у здійсненні роздрібної торгівлі тютюновими виробами без ліцензії; пунктів 1, 2, 5 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що полягало у проведенні розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, з видачою відповідного розрахункового документа, та непроведення розрахунків у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення; пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що полягало у неведенні обліку товарних запасів за місцем їх реалізації; підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, пункту 44.1 статті 44, пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, що полягало у неведенні книги обліку доходів та витрат.

На підставі акта перевірки Житомирська ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області прийняло податкові повідомлення-рішення від 10.03.2015:

№ 0000342100 про застосування до позивачки на підставі абзацу п`ятого частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 34000 грн;

№ 0000352100 про застосування до позивачки на підставі статті 20, пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 370,30 грн;

№ 000362100 про застосування до позивачки на підставі пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510,00 грн.

Суди попередніх інстанцій також установили, що під час проведення фактичної перевірки в магазині, одна частина якого перебуває в користуванні фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на підставі договору суборенди від 01.08.2014, а інша - у ТОВ «Два перця», були присутні лише продавець ОСОБА_2 та товарознавець ОСОБА_3, які згідно з актами № 12/21/2622811302 та № 13/21/2622811302 відмовились від підписання та отримання акта перевірки з відповідними додатками.

Допитана в попередньому судовому засіданні як свідок товарознавець ОСОБА_3 пояснила, що на момент здійснення перевірки і на час пояснень перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Два перця». Ці пояснення свідка підтверджуються копією трудового договору, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Два перця», копією наказу № 4 про прийняття на роботу та копією трудової книжки.

На запитання суду, з ким перебуває у трудових відносинах продавець ОСОБА_2 , свідок пояснила, що продавець працює за трудовим договором з ТОВ «Два перця». Ці пояснення свідка підтверджується копією трудового договору, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Два перця», копією наказу № 5 про прийняття на роботу та копією трудової книжки.

На запитання суду, кому належать підакцизні товари, контрольна закупка яких була здійснена особами, які здійснювали перевірку, свідок пояснила, що реалізацію алкогольних та тютюнових виробів здійснює ТОВ «Два перця». Ці пояснення свідка підтверджується письмовими поясненнями ТОВ «Два перця», згідно з якими ТОВ «Два перця» реалізує підакцизний товар на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами серії від 06.06.2014 № 425863 та ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 06.06.2014 серії АЕ № 425372. Зазначений в акті перевірки товар: коньяк «Ай -Петрі» 0,25л, цигарки «Прима срібна», «Ван оул вино», бренді «Каховський», коньяк «Ай -Петрі» 0,25л та пиво «Радомишль» є власністю ТОВ «Два перця», що підтверджується переліченими видатковими накладними та товарно - транспортними накладними.

Корольовський районний суд м. Житомира постановою від 08.05.2015 у справі № 296/3057/15-п закрив провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії) у зв`язку з відсутністю в її діях складу вказаного правопорушення.

Отже, відповідач в судах попередніх інстанцій не довів, що він відповідно до вимог пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України вручив позивачці або її уповноваженому представнику або особам, які фактично проводять розрахункові операції копію наказу про проведення фактичної перевірки, а також те, що позивачка здійснювала господарську діяльність із порушенням норм законів, зафіксованих в акті перевірки. Відтак, відповідач не довів, що позивачка вчинила податкове правопорушення у розумінні пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України, яке відповідно до пункту 109.2 цього Кодексу тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Суд касаційної інстанції, з огляду на положення статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права і не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів на іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до встановлених цими судами на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів обставин.

Переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справ, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди не допустили неправильного їх застосування до установлених ними на підставі безпосередньо досліджених доказів обставин. Відповідач у касаційній скарзі не наводить обґрунтованих доводів, які б ставили під сумнів чи спростували висновки судів попередніх інстанцій.

Керуючись статтями 343, 350, 355, 356, 359, 375, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.05.2015 та Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2015 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Т.М. Шипуліна В.В. Хохуляк