ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 806/2095/17
адміністративне провадження № К/9901/21517/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Смоковича М.І., Шевцової Н.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, про визнання дій протиправними,провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Франовська К.С., судді: Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В.).
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації щодо відмови у наданні їй довідки-рахунку з розрахунковою сумою для викупу автомобіля марки "ЗАЗ-110206-41" 2006 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 та дозволу на сплату його залишкової вартості та його переоформлення;
- зобов`язати Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації надати їй дозвіл на сплату залишкової вартості автомобіля марки "ЗАЗ-110206-41" 2006 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 та надати дозвіл (письмове розпорядження) на перереєстрацію автомобіля марки "ЗАЗ-110206-41" 2006 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , на ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову посилалась на те, що її рідна сестра, ОСОБА_2 , 1959 року народження, як інвалід I групи з дитинства, мала право на забезпечення автомобілем на пільгових умовах, незалежно від медичних показань. ОСОБА_2 переселилася до неї у м. Київ та позивач здійснювала за нею догляд, проте ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 20.04.2017 року встановлено факт спільного проживання позивачки та ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 з грудня 2014 року по 28 жовтня 2016 року. 20.04.2017 року позивач, у визначений законодавством термін, звернулася до відповідача із вимогою щодо надання дозволу на перереєстрацію на її ім`я, як на іншого члена сім`ї, автомобіля марки "ЗАЗ-110206-41" 2006 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 . Проте, їй було відмовлено з посиланням на те, що вона не була зареєстрована із ОСОБА_2 за однією адресою, що не відповідає п. 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №999 від 19.07.2006 року. Вказувала, що один лише факт відсутності реєстрації за певною адресою не може бути самостійною підставою для обмеження законних прав та інтересів особи.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року, позовні вимоги були задоволені частково.
Зобов`язано Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації надати ОСОБА_1 довідку-рахунок з розрахунковою сумою для викупу автомобіля марки "ЗАЗ-110206-41" 2006 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 .
Зобов`язано Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації надати ОСОБА_1 дозвіл на сплату залишкової вартості автомобіля марки "ЗАЗ-110206-41" 2006 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 та надати дозвіл (письмове розпорядження) на перереєстрацію автомобіля марки "ЗАЗ-110206-41" 2006 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , на ОСОБА_1 .
У решті позовних вимог було відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач спільно проживала з інвалідом дитинства ОСОБА_2 з грудня 2014 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 та здійснювала за нею догляд. При цьому, реєстрація місця проживання є адміністративною дією, яка встановлює додатковий зв`язок особи з державою і не є обставиною, яка підтверджує чи спростовує фактичне місце проживання або перебування особи. Суд вказав, що у позивача як у члена сім`ї померлого інваліда, виникли законні сподівання щодо надання дозволу (письмового розпорядження) на перереєстрацію автомобіля марки "ЗАЗ-110206-41" 2006 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 ,номер двигуна НОМЕР_2 , на ОСОБА_1 після сплати залишкової вартості автомобіля, однак вона фактично була позбавлена можливості реалізувати своє право. Суд зазначив, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, суд першої інстанції дійшов висновків, що відповідач відмовляючи позивачу у надані дозволу на сплату залишкової вартості автомобіля, яким користувався інвалід та у надані дозволу на його переоформлення діяв правомірно, в рамках приписів Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999 (далі - Порядок).
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року в частині зобов`язання Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації надати ОСОБА_1 довідку-рахунок з розрахунковою сумою для викупу автомобіля марки "ЗАЗ-110206-41" 2006 року виготовлення, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_2 та надати ОСОБА_1 дозвіл на сплату залишкової вартості автомобіля марки "ЗАЗ-110206-41" 2006 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 та дозвіл (письмове розпорядження) на перереєстрацію автомобіля марки "ЗАЗ-110206-41" 2006 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 на ОСОБА_1 - було скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою у позові ОСОБА_1 було відмовлено. В решті постанову залишено без змін.
Відмовляючи в позовних вимогах, суд апеляційної інстанції вказав, що встановивши правомірність дій відповідача, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, що право позивача є порушеним та підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 довідку-рахунок з розрахунковою сумою для викупу автомобіля та дозвіл на сплату його залишкової вартості і перереєстрацію автомобіля на позивача. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
24 жовтня 2017 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року, в якій просила її скасувати та залишити в силі постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року.
В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Вказує, що має законні підстави для отримання довідки-рахунку з розрахунковою сумою для викупу, дозволу на сплату залишкової вартості автомобіля, та дозволу (письмового розпорядження) на перереєстрацію автомобіля марки "ЗАЗ-110206-41" 2006 року виготовлення, на ОСОБА_1 , однак в силу положень п. 16 Порядку №999 та враховуючи факт, що ОСОБА_1 на час смерті інваліда за місцем реєстрації інваліда не була зареєстрована, Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації не в змозі позитивно розглянути питання про надання дозволу на переоформлення автомобіля "ЗАЗ 110206" 20006 року випуску, яким була забезпечена ОСОБА_2 , тому вона була змушена звернутись до суду за захистом своїх прав. Скаржник вказує, що її сестра мала право на вибір свого місця проживання із збереженням усіх конституційних прав. В касаційні скарзі позивач виявила бажання взяти участь у касаційному розгляді справи.
Відповідачем не були надані Суду заперечення на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті вимог.
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серія 10 ААА №730703 від 29.09.2011, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 є інвалідом з дитинства, група інвалідності перша, інвалідність встановлено безтерміново, потребує постійного догляду. (а.с. 12)
Згідно довідки Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації №40/12 від 09.01.2007 року, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року №999 Головним управлінням праці та соціального захисту населення облдержадміністрації - рішенням колегії Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації №42 від 18 грудня 2006 року, ОСОБА_2 , інваліду 1 групи з дитинства, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , видано автомобіль ЗАЗ-110206-41, на пільгових умовах (доплата 30% від вартості транспортного засобу) з правом керування члена сім`ї - ОСОБА_3 . Автомобіль видано без права продажу, дарування і передачі іншій особі. (а.с. 15).
Відповідно до наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 , серія НОМЕР_4 , ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 21.09.1959 року в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис №1476. Батьками зазначено: матір - ОСОБА_3 , батько - ОСОБА_4 . (а.с. 17).
Як встановлено із копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 , серія НОМЕР_5 , ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 23.10.1955 року в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис №1473. Батьками зазначено: матір - ОСОБА_3 , батько - ОСОБА_4 . (а.с. 22).
Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_6 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 уклали шлюб 18 листопада 1975 року, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 18.11.1975 року зроблено запис №3771 (а.с. 22).
Сукупність наведених документів підтверджує факт того, що ОСОБА_7 є рідною сестрою ОСОБА_2 .
Відповідно да наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_7 від 29.10.2016 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 57 років, про що 29.10.2016 року зроблено відповідний актовий запис №16473.
Відповідно до змісту акту Житлової ремонтно-експлуатаційної організації №407 від 31.01.2015 року, встановлено, що дійсно за адресою АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_2 . Під час відвідування квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_2 , а також її речі знаходилися у квартирі. (а.с. 24).
Як встановлено із наявної у матеріалах справи копії довідки Комунального концерну "Центр комунального сервісу" №839 від 22.03.2017 року, ОСОБА_2 1959 року народження дійсно проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 23).
Питання встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , зокрема, були предметом розгляду у справі №295/3304/17.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 20 квітня 2017 року у справі №295/3304/17 встановлено факт, що ОСОБА_1 спільно проживала за адресою АДРЕСА_1 та постійно доглядала свою сестру, ОСОБА_2 , інваліда дитинства з грудня 2014 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 25 та зворот).
20 квітня 2014 року позивач звернулася із заявою на адресу т.в.о. начальника Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації Павлюка В.П. про надання дозволу на викуп автомобіля марки ЗАЗ модель 110206, 2006 року випуску, який був у використанні її сестри ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до змісту заяви вказує, що після смерті матері, ОСОБА_3 , яка мала право керувати автомобілем, позивач проживала разом із сестрою та здійснювала за нею догляд. Зазначає, що має намір переоформити автомобіль на своє ім`я. (а.с. 26).
Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації листом вих. №2029/02 від 22.05.2017 року повідомив позивачу, що її звернення розглянуто. Зазначив, що в документах, які надійшли до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації зазначено, що ОСОБА_1 на час смерті інваліда за місцем реєстрації інваліда не була зареєстрована, тому розглянути питання про надання дозволу на переоформлення автомобіля "ЗАЗ 110206" 20006 року випуску, яким була забезпечена ОСОБА_2 , на даний час, на жаль, не має можливості. Також повідомлено, що у випадку незгоди із відповіддю, ОСОБА_1 має право на її оскарження в судовому порядку (а.с.27 та зворот).
Не погоджуючись із наданою відповідачем відповіддю, вважаючи що Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації протиправно відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на переоформлення автомобіля "ЗАЗ 110206" 2006 року випуску, яким була забезпечена ОСОБА_2 , позивач звернулась із позовом до суду.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" від 6 жовтня 2005 року №2961-IV (далі - Закон №2961-IV), держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації та закупівлю спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення та забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування інвалідів, дітей-інвалідів, поширює інформацію про таку продукцію.
Частиною 9 статті 26 Закону №2961-IV встановлено, що перелік технічних та інших засобів реабілітації, порядок забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 3 статті 38 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року №875-XII, після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім`ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Технічні та інші засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім`ї померлого інваліда, дитини інваліда в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Механізм забезпечення легковими автомобілями інвалідів, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах врегульовано Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999 (далі - Порядок).
Абзацом шостим пункту 16 Порядку передбачено, що іншому члену сім`ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім`ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.
Відповідно до абзаців сьомого та восьмого пункту 16 Порядку визначено, що розрахункова сума для викупу автомобіля визначається головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики. В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, повертається (вилучається) головному, районному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції у повному комплекті.
Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Частиною 2 статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 № 1382-IV, реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Конституційний Суд України у рішенні від 14 листопада 2001 року по справі №1-31/2001 (справа щодо прописки) зазначив, що вільне пересування і вибір місця проживання є суттєвою гарантією свободи особистості, умовою її професійного і духовного розвитку. Це право, як і інші права і свободи людини, є невідчужуваним та непорушним (стаття 21 Конституції України). Водночас назване право не є абсолютним. Свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України можуть бути обмежені, але тільки законом (стаття 33 Конституції України).
Реєстрація місця проживання є адміністративною дією, яка встановлює додатковий зв`язок особи з державою і не є обставиною, яка підтверджує чи спростовує фактичне місце проживання або перебування особи.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
Колегія суддів зазначає, що головним завданням держави є захист інтересів людини, її прав і свобод.
При цьому, правова захищеність громадянина забезпечується в тому випадку, якщо держава здатна надійно гарантувати його основні конституційні права і свободи.
Так, Порядком забезпечення інвалідів автомобілями були обумовлені підстави, за яких іншому члену сім`ї померлого інваліда, залишається автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, зокрема, член сім`ї повинен бути зареєстрований за місцем реєстрації інваліда.
Виходячи з принципу логічної послідовності вказаної норми та мети її прийняття, вбачається, що член сім`ї померлого інваліда має право на залишення за собою автомобілю, яким особу - інваліда було забезпечено державою, у разі спільного проживання з такою особою з метою забезпечення догляду за нею.
Суди попередніх інстанцій встановили, що факт спільного проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 та догляду за сестрою, ОСОБА_2 , інвалідом дитинства з грудня 2014 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено Богунським районним судом м. Житомира по справі №295/3304/17.
Крім того, Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" вказує, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Отже, в даному випадку суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у позивача, як члена сім`ї померлого інваліда, що проживав з нею, виникли законні сподівання щодо надання дозволу (письмового розпорядження) на перереєстрацію автомобіля марки "ЗАЗ-110206-41" 2006 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , на ОСОБА_1 після сплати залишкової вартості автомобіля.
Суд наголошує, що першочерговим кроком будівництва повноцінної української державності є забезпечення реальної рівності громадян перед законом шляхом створення чітких правових норм, що не допускають неоднозначного тлумачення.
Колегія суддів зазначає, що найважливішим завданням держави є забезпечення реальних гарантій дотримання конституційних прав і свобод громадян і, насамперед, відновлення системи державних гарантій соціальних прав.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність відмови у позовних вимогах в частині зобов`язання Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації надати ОСОБА_1 довідку-рахунок з розрахунковою сумою для викупу автомобіля марки "ЗАЗ-110206-41" 2006 року виготовлення, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_2 та надати ОСОБА_1 дозвіл на сплату залишкової вартості автомобіля марки "ЗАЗ-110206-41" 2006 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 та дозвіл (письмове розпорядження) на перереєстрацію автомобіля марки "ЗАЗ-110206-41" 2006 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 на ОСОБА_1 та скасував рішення, що відповідає закону.
Згідно з частиною 1 статті 352 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись статтями 341 343 349-354 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року у справі № 806/2095/17 скасувати .
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року у справі № 806/2095/17 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіН.А. Данилевич М.І. Смокович Н.В. Шевцова