ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2022 року
м. Київ
справа №806/5120/15
адміністративне провадження № К/9901/32599/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26.04.2016 (суддя - Шимонович Р.М..) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 (судді -Кузьменко Л.В., Зарудяна Л.О., Іваненко Т.В.)
у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання дій незаконними, скасування постанови та припису,
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати дії головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області Казакова О.І. незаконними та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.10.2015 №7-ю/к-3554/15;
- визнати дії головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області Казакова О.І. незаконними та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил 30.09.2015 №8/15-к.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі постанови слідчого відділу Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області Булія Б.П. від 10.07.2015 (том 1, а.с.46-47) та на підставі направлення для проведення позапланової перевірки №9/15-к від 24.09.2015 (том 1, а.с.48) посадовою особою управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області проведено позапланову перевірку на об`єкті: "Реконструкція власного складського приміщення (літ. С) з переплануванням під магазин промтоварів по АДРЕСА_1 ", за результатами якої складено акт від 30.09.2015 (том 1, а.с.13-14).
У ході перевірки встановлено, що позивач розробив та передав замовнику - ФОП ОСОБА_3 проектну документацію, виготовлену з порушенням вимог містобудівного законодавства, а саме: проектна документація розроблена без основних вихідних даних - містобудівних умов та обмежень.
30.09.2015 відповідачем складено припис №8/15-к, яким вимагає у ТОВ "Портал" до 30.12.2015 усунути порушення вимог Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Мінрегіону за №45 від 16.05.2011, статті 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" (том.1, а.с.12).
Підставою для прийняття спірного припису стало виявлене у ході перевірки порушення вимог Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого Наказом Мінрегіону за №45 від 16.05.2011 та статті 4 Закону України "Про архітектурну діяльність". Зокрема, у акті перевірки зафіксовано, що при проектуванні об`єкта будівництва "Реконструкція власного складського приміщення (літ. С) з переплануванням під магазин промтоварів по АДРЕСА_1 " розробником проектної документації ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги містобудівного законодавства, а саме: проектна документація розроблена без містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.
13.10.2015 управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №7-ю/к-3554/15, якою ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини першою статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 124020,00 грн. (том 1, а.с.10).
Не погодившись із приписом і постановою позивач звернувся до суду із даним позовом.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.04.2016, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано припис управління державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №8/15-к від 30.09.2015.
Визнано протиправною та скасовано постанову управління державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №7-ю/к-3554/15 від 13.10.2015.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем розроблено ескізний проект, який лише відображає передпроектні ескізні наміри забудови і не потребує отримання містобудівних умов та обмежень.
Крім того, суди виходили з того, що обов?язок отримання містобудівних умов та обмежень покладено на замовника будівництва, тому вимагати усунути порушення позивачем у відповідача не було підстав.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликається на те, що в порушення містобудівного законодавства позивачем розроблено проект архітектурно-будівельних креслень на об`єкт архітектури «Реконструкція власного складського приміщення (літ. С) з переплануванням під магазин промтоварів по АДРЕСА_1 » без містобудівних умов та обмежень.
Таким чином, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил виданий позивачу відповідно до вимог містобудівного законодавства.
Відповідач вважає, що постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню в частині задоволення позовних вимог, а за наслідками касаційного розгляду необхідно прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Архітектор - автор проекту або уповноважена ним особа бере участь у прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта архітектури та підписує відповідний акт.
Положеннями статті 26 вказаного Закону передбачено, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані, зокрема, додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування; не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови. Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.
Згідно з частиною першою статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (Закон №3038, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 затверджений Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, який визначає процедуру розроблення проектної документації на будівництво об`єктів та поширюється на суб`єктів містобудування.
Відповідно до пункту 9 цього Порядку (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення. При проектуванні об`єктів експериментального будівництва враховуються також індивідуальні технічні вимоги та вимоги державних будівельних норм щодо науково-технічного супроводу.
Пунктом 11.2 цього Порядку передбачено стадії проектування: для об`єктів І та II категорій складності проектування здійснюється: в одну стадію - стадія робочий проект (далі - стадія РП); у дві стадії - для об`єктів невиробничого призначення - стадія ескізний проект (далі - стадія ЕП), а для об`єктів виробничого призначення та лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури - стадія техніко-економічний розрахунок (далі - стадія ТЕР) та для обох - стадія РП; для об`єктів III категорії складності проектування здійснюється в дві стадії: стадія проект (далі - стадія П); стадія робоча документація (далі - стадія Р); для об`єктів IV та V категорій складності проектування виконується в три стадії: для об`єктів невиробничого призначення - стадія ЕП або, за відповідним обґрунтованим рішенням замовника, стадія техніко-економічне обґрунтування (далі - стадія ТЕО), а для об`єктів виробничого призначення та лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури - стадія ТЕО; стадія П; стадія Р.
Такі ж стадії проектування передбачені Державними будівельними нормами України ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
Відповідно до пункту 6.1 цих ДБН ЕП (ескізний проект) розробляється на підставі вихідних даних для принципового визначення вимог до містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних та функціональних рішень, підтвердження можливості створення об`єкта невиробничого призначення, його кошторисної вартості. У складі ЕП можуть виконуватися інженерно-технічні розробки, а також схеми інженерного забезпечення об`єкта.
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем на замовлення ФОП Пасечного було розроблено ескізний проект "Реконструкція власного складського приміщення (літ. С) з переплануванням під магазин промтоварів по вул. Щорса, 63 у м. Житомирі", який було надано під час перевірки дотримання ФОП Пасечним вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
При цьому, судами встановлено що зазначений проект розроблено позивачем без отримання вихідних даних - містобудівних умов та обмежень.
Таким чином відповідач правомірно притягнув позивача до відповідальності відповідно до абзацу 2 частини першої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та виніс припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Покликання позивача на те, що ним було розроблено лише ескізний проект, який передбачав передпроектні ескізні наміри забудови, з чим погодились суди попередніх інстанцій, є безпідставним, оскільки відповідно до Порядку №45 та ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» розробка ескізного проекту як стадії проектування передбачає обов?язкове отримання вихідних даних, в т.ч. містобудівних умов та обмежень.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 26 Закону №3038 проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
За змістом наведеної норми, обов?язок отримання вихідних даних покладено також і на проектувальника, відтак висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності у відповідача підстав вимагати у позивача усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил згідно оскаржуваного припису.
Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 341 345 351 355 356 359 КАС України,
п о с т а н о в и в:
Касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області задовольнити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26.04.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 у цій справі скасувати.
В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук