ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 806/570/16

адміністративне провадження № К/9901/28377/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Володарсько-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року (головуючий суддя - Токарев М.С.)

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Бучик А.Ю., судді - Жизневська А.В., Котік Т.С.)

у справі №812/737/16

за позовом ОСОБА_1

до Володарсько-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області

про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, платник) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Володарсько-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - контролюючий орган, ГУ ДФС у Житомирській області), в якому просила:

- визнати протиправними дії Володарсько-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Головного управління ДФС у Житомирській області;

- визнати протиправним та скасувати прийняті на підставі акта перевірки №66/21-15 від 29.12.2015 податкові повідомлення - рішення форми «С» від 29.12.2015 за №0000332100, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 6 800,00 грн та за №0000342100, яким до платника застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 6 800 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з порушенням вимог податкового законодавства, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Володарсько-Волинської об`єднаної державно податкової інспекції Головного управління Головного управління ДФС у Житомирській області від 29 грудня 2015 року за №0000332100 та №0000342100. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позові вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі №293/1259/15-а визнано протиправним та скасовано постанову адміністративної комісії при виконкомі Гловинської селищної ради №2 від 02.09.2015 по справі про адміністративне правопорушення. Також суди вказали про відсутність правових підстав для застосування до платника фінансових санкцій на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» з огляду на відсутність факту вчинення ОСОБА_1 складу адміністративного порушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП України).

Не погодившись із вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, скаржник подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, встановлений законом.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

29 грудня 2016 року від позивача надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якому він зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.

12 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).

Підпунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 28 липня 2015 року відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення від 28.07.2015 №022066 за частиною другою статті 156 КУпАП, яким зафіксовано факт продажу платником пляшки пива « 1715» ємністю 1 літр та двох цигарок особі, яка не досягла 18 років.

Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Головинської селищної ради від 02 вересня 2015 року позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та застосовано до неї стягнення у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 510,00 грн.

29 грудня 2015 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення за №0000332100, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 6 800,00 грн, та № 0000342100, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 6 800,00 грн.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі Закон України №481/95-ВР) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Відповідно до частини першої статті 15-3 Закону України №481/95-ВР встановлено заборону на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Абзацом 9 частини другої статті 17 Закону України № 481/95-ВР передбачена відповідальність за порушення вимог статті 15-3 Закону України № 481/95-ВР, а саме фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі - 6 800,00 грн.

Згідно з положеннями частини першої та четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що була чинною на момент прийняття рішень судами попередніх інстанцій) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як зазначалося вище, постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Головинської селищної ради від 02 вересня 2015 року позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП та застосовано до неї стягнення у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 510,00 грн.

Постановою Черняхівського районного суду Житомирської області від 20 квітня 2016 року у саправі №293/1259/15-а у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головинської селищної ради Черняхівського району Житомирської області про скасування постанови адмінкомісії Головинської селищної ради від 02 вересня 2015 року №2 про адміністративне правопорушення відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі №293/1259/15-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 20 квітня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову адміністративної комісії при виконкомі Гловинської селищної ради №2 від 02.09.2015 по справі про адміністративне правопорушення. Житомирський апеляційний адміністративний суд зазначив про відсутність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.156 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для застосування до позивача фінансових санкцій за порушення пункту 2 частини першої статті 15-3 Закону України № 481/95-ВР.

Аналогійна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі 814/792/17.

Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Володарсько-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області слід залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 341 344 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Володарсько-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова