ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року

м. Київ

справа № 808/1394/16

адміністративне провадження № К/9901/27348/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Бердянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердянська Сільгосптехніка» про стягнення податкового боргу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердянська Сільгосптехніка» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.05.2016 (суддя - Семененко М.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016 (головуючий суддя - Чепурнов Д.В., судді: Сафронова С.В., Поплавський В.Ю.) у справі №808/1394/16.

встановив:

Бердянська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - Бердянська ОДПІ) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердянська Сільгосптехніка» (далі - ТОВ «Бердянська Сільгосптехніка») податковий борг в розмірі 100193,92 грн., в т.ч. з податку на додану вартість в розмірі 99953,28 грн. та 240,64 грн. з єдиного податку з юридичних осіб.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.05.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016, позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Бердянська Сільгосптехніка» оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.05.2016, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ «Бердянська Сільгосптехніка» посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права - пунктів 59.1-59.5 статті 59, підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60, пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, та процесуального права - статей 7,11, 49,86, пункту 3 частини першої статті 128, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, зазначає, що податковий борг за податковою вимогою від 12.05.2014 №710-25 був погашений, податкова вимога вважається відкликаною.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи прийняті у справі судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, станом на 13.04.2016 у ТОВ «Бердянська Сільгосптехніка» наявний податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 99953,28 грн. та пеня єдиного податку з юридичних осіб в розмірі 240,64 грн., що підтверджується довідкою контролюючого органу про стан частини податкового боргу (а.с.6)

Заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем грошового зобов`язання, визначеного в податкових деклараціях податку на додану вартість:

№9175058842 від 19.08.2015, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1422,00 грн., граничний термін сплати 30.08.2015;

№9194523056 від 20.09.2015 - 12455,00 грн., граничний термін сплати 30.09.2015;

уточнюючий розрахунок до декларації №9217355241 від 22.10.2015 за 01.07.2015 - 25592,00 грн.;

уточнюючий розрахунок до декларації №9217355241 від 22.10.2015 за 01.07.2015 - 768,00 грн.;

№9215705083 від 20.10.2015 - 24417,00 грн.;

уточнюючий розрахунок до декларації №9237422201 від 20.11.2015 за 01.09.2015 - 11800,00 грн.;

уточнюючий розрахунок до декларації №9237422201 від 20.11.2015 за 01.09.2015 - 354,00 грн.;

№9237245179 від 19.11.2015 - 7321,00 грн.;

уточнюючий розрахунок до декларації №9257785693 від 21.12.2015 за 01.10.2015 - 825,00 грн.;

уточнюючий розрахунок до декларації №9257785693 від 21.12.2015 за 01.10.2015 - 25,00 грн.;

Крім того, у зв`язку з несвоєчасною сплатою узгоджених грошових зобов`язань, контролюючим органом, в порядку статті 129 Податкового кодексу України, відповідачу нарахована пеня з податку на додану вартість в розмірі 14974,28 грн. та з єдиного податку з юридичних осіб в розмірі 240,64 грн.

У зв`язку з наявною за відповідачем переплатою в розмірі 590,00 грн. та нарахуванням контролюючим органом пені в розмірі 0,53 грн. сума податкового зобов`язання з податку на додану вартість складає 30280,53 грн.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

Податковим органом було сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу №710-25 від 12.05.2014, яка отримана останнім 02.06.2014, що підтверджується підписом бухгалтера ТОВ «Бердянська Сільгосптехніка» на корінці податкової вимоги.

Доказів оскарження податкової вимоги у судовому порядку відповідачем до суду не надано.

За правилами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Надаючи оцінку доводам відповідача про сплату податкового боргу судом апеляційної інстанції з`ясовано, що відповідно до облікової картки відповідача сплачені ним протягом 2015 року суми на погашення податкового боргу зараховані позивачем в рахунок податкового боргу в порядку першочерговості податкових зобов`язань за минулі роки, в зв`язку з чим після направлення податкової вимоги податковий борг у підприємства збільшився.

Так, згідно з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Тобто, Бердянська ОДПІ здійснила процедуру погашення податкових зобов`язань у відповідності до вимог передбачених пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, а саме в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховано, що внесена відповідачем сума в рахунок погашення податкового боргу, не призвела до повного погашення боргу, який рахується за підприємством, у той же час, як приписами пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України передбачено відкликання податкової вимоги у випадку, коли відбулося повне погашення суми податкового боргу платника податків.

Таким чином, з огляду на неповне погашення суми податкового боргу, відсутні підстави вважати вимогу податкового органу відкликаною.

За наведених обставин та з урахуванням того, що заходи по погашенню відповідачем податкового боргу не призвели до його погашення, доказів про сплату податкового боргу відповідачем під час вирішення справи судами попередніх інстанцій не надано, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Бердянська Сільгосптехніка» спірної суми податкової заборгованості.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердянська Сільгосптехніка» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.05.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016 у справі №808/1394/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова