ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 808/1771/18
провадження № К/9901/4329/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.02.2019 (головуючий суддя Калашник Ю.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Шлай А.В., суддів Кругового О.О., Прокопчук Т.С.)
у справі №808/1771/18
за позовом ОСОБА_1
до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України міста Запоріжжя
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України міста Запоріжжя, в якому просив суд:
а) визнати протиправною бездіяльність Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України міста Запоріжжя щодо не зарахування його заробітку з 01.01.1991 по 31.10.1995, на підставі довідки про заробітну плату за період роботи в ТОВ фірма "АЕК" (МП "АЕК") за № 03-06/К-542 від 05.10.2017, виданої архівним управлінням Запорізької міської ради при обчисленні пенсії;
б) зобов`язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України міста Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком із зарахуванням заробітку з 01.01.1991 по 31.10.1995, на підставі довідки про заробітну плату за період роботи в ТОВ фірма "АЕК" (МП "АЕК") за № 03-06/К-542 від 05.10.2017, виданої архівним управлінням Запорізької міської ради, починаючи з 01.02.2018.
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2018, у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Верховного Суду від 26.02.2019 скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2018, а справу скеровано на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. Під час повторного розгляду справи Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 22.07.2019, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019, у задоволенні позову відмовив.
5. 12.02.2020 ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.02.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 у справі №808/1771/18, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову повністю.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 31.07.2016 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Центральному об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та йому призначено пенсію за віком.
7. 31.07.2016 позивачу призначена пенсія за віком із розрахунку стажу 32 роки 5 місяців 10 днів та із заробітної плати 1313,05 грн. за період з 01.07.2000 по 30.06.2016.
8. 10.10.2017 позивачем до пенсійного органу надана архівна довідка про заробітну плату за період роботи з 01.10.1990 по 31.10.1995 у ТОВ фірма «АЕК» № 03-06/К-542 від 05.10.2017.
9. Листом від 13.10.2017 № 352/К-9 позивача повідомлено, що перерахунок пенсії буде здійснено після отримання акту перевірки довідки про заробітну плату контрольно-перевірочним відділом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
10. 11.01.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області складено акт № 220/1 від 11.01.2018 перевірки достовірності довідки про заробітну плату для розрахунку пенсії, наданої Архівним управлінням Запорізької міською радою. У зазначеному акті зроблено висновок, що за результатами перевірки архівної довідки, яка видана ОСОБА_1 та первинних документів, що підтверджують нарахування заробітної плати, встановлено зайве включення сум заробітку для обчислення пенсії сум заробітної плати за період з 1991 по 1995 рік у зв`язку із не нарахуванням на ці суми страхованих внесків.
11. 16.02.2018 Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Запоріжжя надано ОСОБА_1 відповідь, в якій зазначено, що відповідно до акту перевірки та заяви позивача від 06.02.2018 відповідачем проведено перерахунок. Розмір пенсії склав 1 373,00 грн.
12. Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії за архівною довідкою, включаючи заробітну плату за 1991 - 1995 роки, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами та сплатою страхових внесків, надана позивачем архівна довідка про заробітну плату за період 1991-1995 роки не може бути врахована при розрахунку пенсії, оскільки на суму заробітку за вказані періоди не нараховувались страхові внески.
14. У своїй касаційній скарзі позивач наголошує, що:
- висновки судів попередніх інстанцій є хибними та ґрунтуються на припущеннях;
- при новому розгляду судами не виконано вказівок Верховного Суду та не встановлено всіх обставин справи;
- суди не дослідили ряд документів, наявних у справі;
- наявні у справі документи в повній мірі підтверджують право позивача на зарахування його заробітку з 01.01.1991 по 31.10.1995 при обчисленні розміру пенсії.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
16. Відповідно до статті 40 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року, становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
17. Таким чином, для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
18. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
19. Тобто, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
20. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 17 березня 2015 року у справа № 21-11а15 та Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 358/1179/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 686/6278/17.
21. Ключовим правовим питання у справі є наявність/відсутність у позивача права на зарахування його заробітку з 01.01.1991 по 31.10.1995 (на підставі довідки про заробітну плату за період роботи в ТОВ фірма "АЕК" (МП "АЕК") за № 03-06/К-542 від 05.10.2017, виданої архівним управлінням Запорізької міської ради) при обчисленні пенсії.
22. Колегія суддів звертає увагу, що доводи заявника касаційної скарги щодо протиправності дій Пенсійного органу, щодо добросовісного виконання ним своїх обов`язків, щодо наявності факту сплати всіх визначених законодавством відрахувань із заробітної плати, яку він отримував у період з 01.01.1991 по 31.10.1995, дублюють позицію позивача, викладену в позові та в апеляційній скарзі.
23. Оцінюючи наведені в касаційній скарзі доводи, Суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка.
24. Так, судами встановлено, що з метою проведення перевірки достовірності даних архівної довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 05.10.2017 №03-06/К-542, яка надана позивачу Архівним управлінням Запорізької міської ради, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснено перевірку, про що складений акт перевірки №220/1 від 11.01.2018. Для перевірки даних архівної довідки архівним управлінням Запорізької міської ради були надані відомості (особові рахунки) про нарахування заробітної плати працівникам та службовцям Малого підприємства «АЕК» (з 31.03.1992 ТОВ "АЕК "ЛТД") за період з 1990 по 1995 роки (архівний фонд № 2762, оп. 1-к, спр. 1. арк. 3-4).
25. За результатами перевірки архівної довідки та первинних документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області встановлено зайве включення сум заробітку для обчислення пенсії сум заробітної плати за період з 1991 по 1995 рік у зв`язку з ненарахуванням на ці суми страхових внесків (нарахування страхових внесків, внесків на загальнообов`язкове пенсійне страхування працюючих громадян відсутні у відомостях (особових рахунків) про нарахування заробітної плати.
26. На всі виплати, які ТОВ фірма «АЕК» зафіксувало у відомостях про нарахування заробітної плати та звітах за період з 31.10.1991 по 31.10.1995, мали бути нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України (що є необхідною умовою, яка надає право на отримання пенсії), проте проведеною перевіркою встановлено, що страхові внески взагалі не були нараховані на суми заробітної плати позивача, що знайшло своє підтвердження у Акті перевірки №220/1 від 11.01.2018.
27. Так, в матеріалах справи містяться відомості, виданих архівним управлінням Запорізької міської ради вих. № 04-21/К-351 від 25.06.2018 на підставі архівного фонду 2762, Оп. 1-к. спр. 2., арк. 3-4, яка надавалась позивачем до апеляційної скарги. Натомість, апеляційним судом встановлено, що під час проведення перевірки достовірності архівної довідки від 05.10.2017 № 03-06/К.542 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевірялися дані відомостей (особового рахунку) про нарахування заробітної плати позивачу, що містяться в архівному Фонді № 2762, оп. 1-к, спр. 1. арк. 3-4, на підставі яких була видана архівна довідка. Відомості, що знаходяться в архівному фонді № 2762, Оп. 1-к. спр. 2, арк. 3-4 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області не перевірялися, оскільки для перевірки Архівне управління надає лише той архівний фонд, який був підставою для видачі довідки.
28. Також, судом першої інстанції досліджено відомості сплати страхових внесків за період з 1991 по 1995 роки Форма 4-ПФ, які надані представником відповідача та встановлено, що вказані відомості містять розбіжності із первинними документами, на підставі яких була видана Архівна довідка №03-06/К.542, зокрема:
у звітах Форми 4-ПФ за 1991 рік вбачається, що загальний фонд заробітної плати середньої чисельності працівників списочного складу на кінець звітного періоду за 1991 рік складає 65718,00 крб., що є значно меншим, ніж сума заробітної плати одного лише позивача, вказаної у первинних документах за 1991 рік, яка складає 307000,00 крб.
у звітах Форми 4-ПФ за 1992 рік вбачається, що загальний фонд заробітної плати середньої чисельності працівників списочного складу у кількості 75 чол. на кінець звітного періоду за 1992 рік складає 2.276.894,00 крб., що є значно меншим, ніж сума заробітної плати одного лише позивача, вказаної у первинних документах за 1992 рік, яка складає 18.850.000,00 крб.
29. Також у Звіті Форма 4-ПФ за 1992 рік фонд заробітної плати за січень 1992 та квітень 1992 року відсутній, натомість в Архівній довідці №03-06/К.542 у вказаних місяцях суми зазначені.
30. У звітах Форми 4-ПФ вказані нарахування заробітної плати по підприємству, і саме з цих сум були сплачені страхові внески, а не із тих сум, які вказані у перинних документах.
31. У звітах Форми 4-ПФ за 1993 рік загальний фонд заробітної плати середньої чисельності працівників списочного складу у кількості 23 чол. на кінець звітного періоду за 1993 рік складає 57.174.051,00 крб., що є значно меншим, ніж сума заробітної плати одного лише позивача, вказаної у первинних документах за 1993 рік, яка складає 194.000.000,00 крб.
32. У звітах Форми 4-ПФ за 1994 рік загальний фонд заробітної плати середньої чисельності працівників списочного складу на кінець звітного періоду за 1994 рік визначений лише за І квартал та складає 25682 тис. крб., що є значно меншим, ніж сума заробітної плати одного лише позивача, вказаної у первинних документах за 1994 рік, яка складає 915.000.000,00 крб.
33. У звітах Форми 4-ПФ за 1995 рік загальний фонд заробітної плати середньої чисельності працівників списочного складу не вказаний, що свідчить про несплату страхових внесків протягом звітного періоду. Натомість, у первинних документах за 1995 рік сума заробітної плати позивача вказана 929.500.000,00 крб. (а.с.191).
34. Для перевірки Головному управлінню Пенсійного фонду даних Архівної довідки про заробітну плату для обчислення пенсії були надані відомості (особові рахунки) про нарахування заробітної плати працівникам та службовцям ТОВ фірма «АЕК» (МП «АЕК»). Факт розбіжності даних та зайвого включення сум заробітку для обчислення пенсії сум заробітку у зв`язку із не нарахуванням на ці суми страхових внесків був зафіксований Головним управлінням Пенсійного фонду в Запорізькій області при перевірки архівної довідки та викладений у Акті від 11.01.2018 №220/1.
35. На виконання ухвали суду апеляційної інстанції про витребування доказів та надання пояснень по обставинам прийняття звітів про нарахування страхових внесків, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомлено суд про неможливість з`ясування способу подачі ТОВ «АЕК ЛТД» (МП "АЕК") звітів до органу Пенсійного фонду України у 1994, 1995 роках. Проте, обов`язок по належному складанню звітів про нарахування страхових внесків покладається на відповідальних осіб підприємства.
36. Суди обґрунтовано зазначили, що позивач, який був керівником зазначеного підприємства, був зобов`язаний складати звіти про нарахування страхових внесків, подавати їх до територіального органу Пенсійного фонду України та сплачувати страхові внески.
37. Жодних нових аргументів, які б спростовували наведені вище висновки судів, у касаційній скарзі не зазначено. Твердження позивача про добросовісність його дій на чолі зазначеного підприємства та про відсутність претензій у відповідних органів при ліквідації зазначеного підприємства ніяким чином зазначені вище висновки не спростовують. Загальні твердження про недослідження судами всіх обставин справи теж сприймаються судом критично, з огляду на той факт, що позивач мав змогу самостійно долучити до справи необхідні на його погляд документи на спростування зазначених вище обставин.
38. Відсутність встановленого факту підтвердження нарахування заробітної плати позивача у спірний період первинними документами виключає можливість задоволення позову.
39. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
40. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
41. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
42. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
43. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.
44. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову. Доводи касаційної скарги ґрунтуються на невірному тлумаченні позивачем норм матеріального та процесуального права.
45. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.
46. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
47. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 350 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.02.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 у справі №808/1771/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб