ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 808/2595/16

касаційне провадження № К/9901/31644/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.12.2016 (суддя Батрак І.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 (головуючий суддя - Добродняк І.Ю.; судді: Бишевська Н.А., Семененко Я.В.) у справі № 808/2595/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сот плюс» до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сот плюс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.08.2016 № 0001068291402.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 07.12.2016 адміністративний позов задовольнив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.04.2017 залишив постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.12.2016 без змін.

Запорізька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.12.2016, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: підпунктів 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 11 69 86 138 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).

Зокрема, наголошує на безтоварному характері оспорюваної господарської операції.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сот плюс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій і компанія» за травень 2015 року, результати якої оформлено актом від 25.07.2016 № 56/08-29-14-02-08/36015137.

За її наслідками орган доходів і зборів дійшов висновку про порушення позивачем вимог підпунктів 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв`язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої в ціні придбаного в Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій і компанія» феромарганцю 78 % (Р10) у кількості 20 тон, з огляду на непідтвердження реального характеру здійсненої поставки.

Обґрунтовуючи свою позицію, Запорізька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області посилалась на неможливість реалізації контрагентом розглядуваної продукції на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сот плюс» з огляду на нездійснення її придбання.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.08.2016 № 0001068291402, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 80800,00 грн. за основним платежем та 40400,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За правилами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарська операція для визначення податкового кредиту має бути фактично здійсненою та підтвердженою належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність такої операції, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваної господарської операції, судові інстанції встановили, що вона є реальною та підтверджується долученими Товариством з обмеженою відповідальністю «Сот плюс» до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарської операції та її учасників, підтверджують фактичність здійснення такої операції, а саме: специфікації; видаткової накладної; податкової накладної; акта звіряння взаємних розрахунків; платіжного доручення; документів, що свідчать про господарський характер понесених позивачем витрат.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Сот плюс» на підтвердження своєї позиції додатково подано докази походження товару, придбаного в Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій і компанія», зокрема, договір поставки від 25.05.2015 № ГЛ/250515, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій і компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галс Лідер» на поставку феромарганцю 78 % (Р10) у кількості 20 тон, специфікацію, видаткову накладну, податкову накладну, товарно-транспортну накладну.

Органом доходів і зборів, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку або можливої фіктивності його постачальника, як-от: пояснень посадової особи щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваного суб`єкта господарювання, судових рішень, вироків тощо, не наведено об`єктивних доводів щодо здійснення позивачем розглядуваної операції за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Таким чином, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про необ`єктивність доводів відповідача щодо неправомірності відображення Товариством з обмеженою відповідальністю «Сот плюс» податкового кредиту з податку на додану вартість за здійсненою з Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій і компанія» господарською операцією ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги контролюючого органу без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-IX, статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.12.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 у справі № 808/2595/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк