ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2020 року
Київ
справа №808/3063/17
адміністративне провадження №К/9901/38712/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт»
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року (у складі головуючого судді Батрак І.В.)
та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року (колегія суддів у складі головуючого судді Чередниченка В.Є., суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.)
у справі №808/3063/17
за позовом Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт»
до Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області,
третя особа: прокуратура Запорізької області,
про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
I. ПРОЦЕДУРА
1. Державне підприємство «Бердянський морський торгівельний порт» (далі - ДП «БМТП») звернулось до суду з позовом до Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - Бердянський міськрайонний ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 13 вересня 2017 про відкриття виконавчого провадження (ВП №54659450) з виконання виконавчого листа №2а-2322/09/0870, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 28 квітня 2017 року про стягнення з боржника ДП «БМТП» суми необґрунтованої виручки у розмірі 484974,12 грн та суми штрафу в розмірі 969948,24 грн, стягувач Державна інспекція з контролю за цінами, винесену державним виконавцем Бердянського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області Григоряк Я.Ю.
2. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
3. У поданій касаційній скарзі ДП «БМТП» із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в квітні 2009 року Державна інспекція з контролю за цінами в Запорізькій області (правонаступником, якої є Державна інспекція України з контролю за цінами) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до ДП «БМТП» про стягнення економічних санкцій в сумі 1454922,36 грн, застосованих до підприємства на підставі рішення №100 від 24 червня 2008 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
5. Постановою суду від 7 вересня 2015 року у справі №2а-2322/09/0870 за позовом Державної інспекції України з контролю за цінами до ДП «БМТП», за участю прокуратури Запорізької області, про стягнення економічних санкцій, залишеною без змін ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року та Вищого адміністративного суду від 15 березня 2017 року, стягнуто з ДП «БМТП» до Державного бюджету України суму необґрунтованої виручки у розмірі 484974,12 грн та суму штрафу в розмірі 969948,24 грн.
6. 6 вересня 2017 року на адресу Бердянського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області надійшла заява (вх. №10136/16.8-3610) прокуратури Запорізької області від 31 серпня 2017 року №05/3-3019-15 про відкриття виконавчого провадження, до якої було долучено оригінал виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року у справі №2а-2322/09/0870, а також ухвалу суду від 2 червня 2017 року про поновлення прокуратурі Запорізької області строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, яка набрала законної сили.
7. У подальшому листом від 20 вересня 2017 року №05/3-3019-15 прокуратура Запорізької області звернулась до відповідача із листом про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі статей 14, 19, пункту 5 статті 34, статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку зі зверненням прокуратури області до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а саме стягувача у виконавчому провадженні Державної інспекції України з контролю за цінами на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, до розгляду цього питання судом по суті.
8. Постановою від 13 вересня 2017 року державним виконавцем Бердянського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області відкрито виконавче провадження ВП №54649450 з примусового виконання виконавчого листа №2а-2322/09/0870, виданого 28 квітня 2017 року Запорізьким окружним адміністративним судом про стягнення з ДП «БМТП» суми необґрунтованої виручки у розмірі 484974,12 грн та суми штрафу в розмірі 969948,24 грн, яка отримана ДП «БМТП» 26 вересня 2017 року, про що свідчить відбиток календарного штампу на вказаній постанові.
9. Позивач, вважаючи незаконним зазначене рішення, дії відповідача, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
10. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач діяв відповідно до вимог статті 19 Конституції України та Закону України «Про виконавче провадження».
11. Також суди виходили з того, що наявність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави підтверджена судами під час розгляду справи №2а-2322/09/0870 за позовом Державної інспекції України з контролю за цінами до ДП «БМТП», за участю прокуратури Запорізької області, про стягнення економічних санкцій по суті, а також судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у зазначеній справі.
12. ДП «БМТП» у своїй касаційній скарзі не погоджується з оскаржуваними рішеннями, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права.
13. Зазначає, що прокуратура Запорізької області у цій судовій справі не є стягувачем, оскільки це не узгоджується з вимогами частин першої та третьої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
14. Стягувачем у виконавчому провадженні у справі №2а-2322/09/0870 має виступати Державна інспекція України з контролю за цінами (або належним чином уповноважена нею особа), але не прокуратура Запорізької області, яка не заявляла позову, у зазначеній справі та, відповідно, не є стягувачем у ній.
15. Звертає увагу, що у матеріалах виконавчого провадження відсутня довіреність Державної інспекції України з контролю за цінами, якою остання уповноважувала б прокуратуру Запорізької області саме як стягувача у виконавчому провадженні у справі №2а-2322/09/0870 або інший документ, що підтверджує відповідні повноваження прокуратури згідно з пунктом 3 частини першої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження».
16. Також зазначає, що Державну інспекцію з контролю за цінами в Запорізькій області було ліквідовано 6 березня 2012 року, а її правонаступника - Державну інспекцію України з контролю за цінами - 11 серпня 2016 року.
17. Отже, на думку позивача, повноваження прокуратури Запорізької області як представника стягувача, який наприкінці серпня 2017 року подавав заяву про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом у справі №2а-2322/09/0870, не були підтверджені належним чином, у зв`язку з чим Бердянський міськрайонний ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області безпідставно виніс постанову від 13 вересня 2017 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2а-2322/09/0870, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 28 квітня 2017 року.
18. У відзиві на касаційну скаргу прокуратура Запорізької області вважає касаційну скаргу необґрунтованою, тому просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
20. Спірним у справі є питання законності дій відповідача під час відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом, за заявою прокуратури Запорізької області.
21. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
22. Відповідно до статті 1 зазначеного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
23. За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
24. Частина четверта цієї статті містить вичерпний перелік підстав, за наявності яких виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення.
25. Такими підставами є: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
26. Верховний Суд зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено, а позивачем не зазначено обставин у цій справі, за наявності яких відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби.
27. За таких обставин, відсутні підстави стверджувати про незаконність спірної постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП №54659450) з виконання виконавчого листа №2а-2322/09/0870, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 28 квітня 2017 року.
28. Доводи позивача про те, що прокуратура Запорізької області у цій судовій справі не може бути стягувачем, а отже державний виконавець не мав підстав для відкриття виконавчого провадження, не заслуговують на увагу, оскільки така обставина не є предметом доказування в межах саме цього спору.
29. Наведеній обставині, як правильно вказано судами першої та апеляційної інстанцій, надано оцінку у справі №2а-2322/09/0870.
30. Так, Верховний Суд у постанові від 22 листопада 2019 року, переглядаючи рішення судів у справі №2а-2322/09/0870 (ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 2 червня 2017 року, залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року, про поновлення прокуратурі Запорізької області строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання в адміністративній справі №2-а-2322/09/0870 за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області до ДП «БМТП») вказав, зокрема, таке.
31. На момент подання прокуратурою Запорізької області заяви про вступ у справу, чинне законодавство допускало здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді не лише у формі звернення до суду з позовом, але і шляхом її участі у розгляді справи судом на будь-якій стадії.
32. Тому, вступ прокуратури Запорізької області у дану адміністративну справу (№2а-2322/09/0870) означав здійснення нею у цій справі представництва інтересів держави, що слугувало підставою для видачі останній виконавчого листа від 28 квітня 2017 року, як це передбачено нормою статті 258 КАС України у відповідній редакції.
33. Таким чином, констатував Верховний Суд у справі №2а-2322/09/0870, попри відсутність у прокуратури Запорізької області статусу стягувача у виконавчому провадженні, враховуючи те, що в межах спірних правовідносин останньою здійснювалось представництво інтересів держави в особі Державної інспекції України з контролю за цінами в суді та те, що виконавчий лист від 28 квітня 2017 року видавався за її заявою, прокуратурі Запорізької області було надано право вчиняти від імені стягувача процесуальні дії, в тому числі, звертатись до суду першої інстанції із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа від 28 квітня 2017 року до виконання.
34. Отже, оскільки прокуратурі Запорізької області було надано право вчиняти від імені стягувача процесуальні дії, так як прокуратура здійснювала представництво інтересів держави відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідачем обґрунтовано розпочато примусове виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 7 вересня 2015 року у справі №2а-2322/09/0870 на підставі виконавчого листа, виданого 28 квітня 2017 року Запорізьким окружним адміністративним судом, за заявою прокуратури Запорізької області відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».
35. Аргументи позивача про відсутність у прокуратури Запорізької області довіреності чи іншого документа, який би уповноважував діяти останню від імені стягувача, є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, яке не містить норм, які б зобов`язували прокуратуру мати, зокрема, довіреність на представництво інтересів держави.
36. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.
37. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
38. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 343 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт» залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року у справі №808/3063/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
О.В. Калашнікова,
Судді Верховного Суду