№ 808/4127/15 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2020 року

Київ

справа №808/4127/15

касаційне провадження №К/9901/11864/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Київської митниці ДФС (далі - Митниця) на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2015 (суддя - Нечипуренко О.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 (головуючий суддя - Прокопчук Т.С., судді - Божко Л.А., Лукманова О.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» (далі - Товариство) до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

УСТАНОВИВ:

У липні 2015 року Товариство звернулось до суду із позовом до Митниці, у якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 125110008/2015/010068/2 від 03.06.2015; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125110008/2015/00025 від 03.06.2015.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що Митниці були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів, що надійшли до України на підставі зовнішньоекономічного контракту, які не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та інших характеристик, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України. Митниця витребувала додаткові документи, відмовила у прийнятті митної декларації та прийняла рішення про коригування митної вартості товару. Вважаючи картку відмови та рішення Митниці такими, що не відповідають чинному законодавству, позивач просив їх скасувати.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 05.11.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016, позов задовольнив у повному обсязі: визнав протиправними і скасував картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125110008/2015/00025 від 03.06.2015 та рішення про коригування митної вартості товарів № 125110008/2015/010068/2 від 03.06.2015, прийняті Митницею.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що Товариство для оформлення товару за першим методом (за ціною контракту) надало усі передбачені чинним законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується; на вимогу Митниці Товариством були надані усі необхідні додаткові документи та пояснення; Митниця безпідставно застосувала резервний метод визначення митної вартості товару та не довела неможливість визначення митної вартості товару за ціною контракту та необхідності визначення такої вартості за другорядним методом. Також суд виходив з того, що скасування рішення Митниці про коригування митної вартості товарів є підставою для скасування картку відмови.

Митниця оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 26.08.2016 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості може бути наявність в спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах ЄАІС ДМСУ інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів; здійснивши аналіз попередніх митних оформлень та рішень інших митних органів щодо митного оформлення подібних товарів, які надходили на адресу Товариства, було з`ясовано, що на ідентичний товар наявні рішення про коригування митної вартості, а саме - Запорізької митниці від 14.05.2015 № 1120500000/2015/000090/1 та Миколаївської митниці від 27.05.2015 № 504050002/2015/000007/2, згідно з якими митна вартість товару встановлена на рівні 1,84 дол. США. Решта доводів скаржника зводиться до цитування норм Митного кодексу України.

Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.01.2020 прийняв касаційну скаргу Митниці до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 28.01.2020.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що між Товариством (продавцем) та PELAGOS P/F (Фарерські острови) (продавцем) був укладений контракт № 188F/2015Р від 30.04.2015, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у власність заморожену чи охолоджену рибу різних видів та морепродукти, у кількості та в строки вказані в інвойсах на кожну партію товару, які є невід`ємною частиною контракту.

На підставі вищезазначеного контракту Товариством на митну територію України був ввезений товар - морожена скумбрія ціла 400-600 гр., загальною вагою 19500 кг.

Для митного оформлення ввезеного товару Товариством 03.06.2015 було подано електронну вантажну митну декларацію № 125110008/2015/108848, в якій зазначено вартість товару за першим методом - ціною угоди, а саме 1,15 дол. США за 1 кг.

До декларації Товариством були надані наступні документи: контракт № 188F/2015Р від 30.04.2015; інвойс № SDA140306.2 від 22.05.2015; калькуляція постачальника від 22.05.2015; прас - лист від 20.05.2015; міжнародна товарно-транспортна накладна № 002123 від 27.05.2015; довідка про транспортні витрати б/н від 27.05.2015; договір доручення № 30-10/14 від 30.10.2014; дублікат ветеринарного свідоцтва серії ЄРД-00 № 203005 від 02.06.2015; ветеринарний (санітарний) сертифікат № LТ0176295 /L2-5415 від 27.05.2015; сертифікат походження № ВС 29097 від 22.05.2015; сертифікат якості №43-2015 від 22.05.2015; експортна декларація №15LTUB000EK000C914 від 27.05.2015.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення заявленої Товариством митної вартості товару за основним методом Митницею на адресу Товариства було надіслане повідомлення про необхідність надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Заявою від 03.06.2015 за вих. № 06/02-468 Товариство повідомило Митницю, що на даний момент не має можливості надати додаткові документи, проте затребувані документи будуть подані протягом 80 днів з момент митного оформлення товару згідно з пунктом 8 статті 55 Митного кодексу України.

03.06.2015 Митниця відмовила Товариству у прийнятті митної декларації та склала картку відмови в митному оформлені товарів № 125110008/2015/00025, а також прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №12511008/2015/010068/2 за резервним методом 2г) у розмірі 1,84 дол. США за 1 кг. Відповідно до пункту 8 статті 57 Митного кодексу України з урахуванням інформації, наявної у митному органі (рішення про коригування митної вартості від 14.05.2015 № 1120500000/2015/000090/1 та від 27.05.2015 № 504050002/2015/000007/2, згідно з якими митна вартість товару встановлена на рівні 1,84 дол. США).

Також судами було встановлено, що після випуску товару у вільний обіг, відповідно до поданої до митного органу митної декларації №125110008/2015/108881 від 03.06.2015 Товариством листом №06/02-553 від 18.06.2015 було надано Митниці додаткові документи, а саме: експертний висновок Запорізької ТПП № ОИ-287 від 08.06.2015 щодо ринкової вартості товару; листи б/н від 17.06.2015 та №06/02-552 від 18.06.2015; договір міжнародного транспортного експедирування №2015МЭ/ЗМ від 02.01.2015; рахунок №VIS 128 від 02.06.2015; акт виконаних робіт №128 від 02.06.2015, які разом з поданими Товариством до митного оформлення документами повністю підтверджують заявлену митну вартість товару за ціною договору.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною четвертою вказаної статті встановлено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини одинадцятої статті 264 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що: Товариство одночасно з митною декларацією в повному обсязі надало до Митниці документи, які підтверджують митну вартість товару, згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, тоді як Митниця не довела, що подані Товариством документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; висновки про якісні та вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, є додатковими документами у розумінні частини третьої статті 53 Митного кодексу України; за змістом умов постачання FCA правил Інкотермс 2010 «Free Carrier» («Франко перевезник») означає, що продавець здійснює передачу товару перевізнику або іншій особі, номінованій покупцем, у власних приміщеннях або у іншому обумовленому пункті. Відповідно FCA від продавця вимагається виконання формальностей для вивезення, якщо такі застосовуються; це умови постачання, коли основну частину перевезення забезпечує покупець, при цьому, покупець самостійно обирає вид транспорту, сам організовує весь ланцюг доставки, укладає договори перевезення. Обов`язок продавця з постачання вважається виконаним, коли він постачає товар - після його митного оформлення у режимі експорту в обумовленому місті. Згідно умов FCA покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару від поіменованого місця постачання. При цьому Митниця не обґрунтувала та не довела неможливість визначення митної вартості за ціною контракту (методом № 1). Також, суди виходили з того, що скасування рішення Митниці про коригування митної вартості товарів є підставою для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Таким чином, доводи Митниці, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2015 та ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні її касаційної скарги слід відмовити.

При цьому, Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду враховано, що рішення про коригування митної вартості від 14.05.2015 № 1120500000/2015/000090/1 та від 27.05.2015 № 504050002/2015/000007/2, згідно з якими митна вартість товару встановлена на рівні 1,84 дол. США, та які були використані Митницею як джерело інформації при прийнятті рішення про коригування митної вартості, були визнані протиправними та скасовані згідно судових рішень у адміністративних справах № 808/3468/15 та № 808/4231/15.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Митниці підлягає залишенню без задоволення, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2015 та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду