№ 809/1056/16 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року

м. Київ

справа №809/1056/16

адміністративне провадження №К/9901/38502/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін як суд касаційної інстанції справу №809/1056/16 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування картки відмови і рішення про коригування митної вартості, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 (головуючий суддя Большакова О.О., судді: Глушко І.В., Макарик В.Я.),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся суду з позовом до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби (далі також - Митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 11.08.2016 №206050001/2016/000288/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.08.2016 №206050001/2016/00332.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем всупереч норм, встановлених статтею 57 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

Відповідач проти позову заперечував, вказував, що прийняте рішення про коригування митної вартості є правомірним та обґрунтованим. При проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, посадовою особою Митниці встановлено, що у документах, наданих позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містяться всі відомості відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.09.2016 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні адміністративного позову виходив з того, що приймаючи оскаржуване рішення про відмову у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості товару митний орган діяв на підставі в межах повноважень та у спосіб передбачений законом. У зв`язку з ненаданням позивачем належних документів на підтвердження заявленої митної вартості, у відповідача не було можливості застосувати митну вартість, визначену позивачем, тому при здійсненні митної оцінки відповідачем правомірно застосований резервний метод визначення митної вартості товарів, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.09.2016 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.

Апеляційний суд посилався на те, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Митниця звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.03.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 у справі №809/1056/16.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали справи №809/1056/16 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 19.10.2020 матеріали справи прийнято до провадження, касаційний розгляд призначено у судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін на 20.10.2020.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач вказує, що апеляційним судом порушено норми матеріального права, під час розгляду справи мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а висновки суду про доведеність окремих обставин не відповідають обставинам справи, таким чином оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню. Митниця вказує, що декларантом не подано повний перелік документів для підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а також зауважує, що спрацювала система ризиків, також, декларанту було направлено електронне повідомлення з вимогою надати висновок експерта. Натомість, декларантом повідомлено митний орган про неможливість надати такий висновок, в якості цінової інформації позивач надав сторінку каталогу «Schwackeliste» 03/2016. Ненадання відповідних документів та відсутність у документах відомостей, що містять числові значення щодо ціни товару, слугували підставою відмови у митному оформленні товарів за ціною, заявленою декларантом. Відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, у якому останній вказує, що касаційна скарга не містить доводів про порушення апеляційним судом норм права. Як зауважує позивач, митний орган не зазначив в чому полягає сумнів на момент розмитнення, які додаткові документи слід надати, які є розбіжності у поданих документах. На думку позивача, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем не було повідомлено декларанта, які саме числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена, були відсутні. У касаційній скарзі, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.08.2016 декларантом ФОП ОСОБА_2 як представником ОСОБА_1 подано до митниці електронну митну декларацію №206050001/2016/401552 для митного оформлення транспортного засобу марки AUDI А 6, 2013 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 . Згідно даної декларації декларантом розрахована митна вартість товару в сумі 10000,00EUR (274936,72грн).

На підтвердження заявленої митної вартості товару були подані Івано-Франківській митниці документи, а саме акт про проведення огляду ( переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 06.08.2016 №209090001/2016/00504, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 22.02.2013 № НОМЕР_2 , рахунок-фактура (інвойс) від 02.08.2016 №167468, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) від 02.08.2016 №3105, сертифікат про походження товару загальної форми від 02.08.2016 №S101964811, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання, копія митної декларації країни відправлення від 02.08.2016 №16NL13804C21F44563, копію митної декларації від 10.08.2016 №206050001/2016/401552.

Під час здійснення митного контролю, митницею встановлено, що заявлена митна вартість вищезазначеного транспортного засобу нижча від вартості ідентичних або подібних транспортних засобів у джерелах цінової інформації, а саме каталозі «Schwackeliste» 03/2016, який використовується митними органами відповідно до наказу державної митної служби України «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів» від 13.10.2006 за № 885.

11.08.2016 Івано-Франківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 11.08.2016 №206050001/2016/000288/2, згідно з яким вартість транспортного засобу визначено в сумі 13765,00EUR. Митну вартість товару визначено за резервним методом. Перший метод не застосований, у зв`язку з відсутністю в документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари. 2-5 методи визначення митної вартості не застосовані у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5. Джерело інформації: каталог « Schwackeliste» 03/2016 ст.184, з врахуванням коригувань на комплектацію автомобіля та технічний стан. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені пунктом 5 частини другої статті 55 та главою 4 Митного Кодексу України.

Позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.08.2016 №206050001/2016/00332.

У подальшому позивачем було оформлено ВМД від 11.08.2016 №206050001/2016/401564 з коригуванням вартості товару, за якою товар був випущений у вільний обіг.

Вважаючи прийняте Митницею рішення протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом.

Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Як встановлено частиною першою статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини другої статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи прийняття відповідачем оскаржуваного рішення мотивовано наявністю у поданих документах розбіжностей, а також наявність у наданих позивачем документах не всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Судом першої інстанції встановлено, що приймаючи рішення про коригування митної вартості товару митний орган використав: каталог Schwackeliste 2014 03/2016, з врахуванням коригувань на комплектацію автомобіля та технічний стан. При цьому, як підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами інформацію до Івано-Франківської митниці щодо ціни транспортного засобу, заявленого до митного оформлення надано самим декларантом. Таким чином, на підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про те, що митницею обґрунтовано був застосований резервний метод визначення митної вартості.

У свою чергу, апеляційний суд вказав, що як вбачається з матеріалів справи, для підтвердження заявленої митної вартості товарів і обраний метод її визначення позивач подав відповідні документи. Жодних претензій до поданих документів, в яких була вказана ціна договору, митниця не висловила і не запропонувала надати інші документи на підтвердження заявленої ціни. Суд дійшов висновку, що Митниця не довела, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідач не обґрунтував неможливість застосування попередніх методів, а тому підстав для застосування резервного методу немає. З вказаного слідує, що відповідачем необґрунтовано відмовлено у митному оформлені товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою апеляційним судом. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, з`ясовано, що суд апеляційної інстанцій не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Івано-Франківської митниці без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 у справі №809/1056/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду