ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2020 року
м. Київ
справа №809/1334/17
адміністративне провадження №К/9901/65414/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Коваля Р.Й. (головуючого), Гудима Л.Я., Святецького В.В. у справі №809/1334/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про скасування висновку службового розслідування, поновлення на посаді, зарахування стажу роботи, визнання недійсним службового висновку, скасування наказу і відповіді та зобов`язання вчинити дії,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Ухвалою Івано-франківського окружного адміністративного суду від 06.10.2017 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі №809/1334/17 в частині позовних вимог до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про скасування висновку службового розслідування від 26.11.1997 та визнання недійсним службового висновку від 20.04.1998.
1.2. Ухвалою Івано-франківського окружного адміністративного суду від 06.10.2017 позовну заяву в частині позовних вимог про поновлення на посаді, зарахування стажу роботи з 1997 по 2017 рік, скасування наказу №239 від 28.11.1997 і відповіді від 22.07.2016 та зобов`язання вчинити дії - залишено без розгляду.
1.3. Позивач, не погоджуючись із вказаними ухвалами оскаржив їх в апеляційному порядку.
1.4. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2017 апеляційну скаргу на вказані ухвали залишено без руху і надано строк тривалістю 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
1.5. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.12.2017 апеляційну скаргу було повернуто скаржнику у зв`язку з неусуненням ним недоліків апеляційної скарги.
2. 22.12.2017 ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з клопотанням про продовження строків для сплати судового збору, як таких, що пропущені з поважних причин та про відкриття провадження в адміністративній справі.
3. Ухвалою Івано-франківського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні вказаного клопотання.
3.1. Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
3.2. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2018 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.
4. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 про відмову в задоволенні клопотання про продовження строку для сплати судового збору та відкриття провадження в адміністративній справі, як таке, що було помилково відкрите.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивач звернувся із касаційною скаргою, просить скасувати вказану ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
6. Аргументами касаційної скарги зазначено, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, а саме - приписів статтей 2 3 6 7 18 29 31 36 37 40 186 192 199 236 242 292 298 304 307 309 317 320 324 КАС України (у редакції, яка діяла з 15.12.2017).
7. У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДФС в Івано-Франківській області просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, як таку, що є законною та обгрунтованою.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
8. У статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діяла на час звернення з апеляційною скаргою) встановлено перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.
9. Так, за змістом вказаної статті, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності;
передачі справи на розгляд іншого суду; відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; затвердження умов примирення сторін; призначення експертизи; визначення розміру судових витрат; зупинення провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; відмови ухвалити додаткове рішення; роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; відмови у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; окрема ухвала; стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.
10. За такого правового регулювання, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що ухвала суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання, в тому числі щодо продовження строків для сплати судового збору, відкриття провадження у справі та призначення розгляду адміністративної справи окремо від судового рішення оскарженню не підлягає.
11. З огляду на зазначене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування апеляційним судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення.
12. Крім цього, колегія суддів зауважує, що 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до Розділу ІІІ Глави 2 «Касаційне провадження», зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
13. Частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
14. Аналіз наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що в разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
15. Тобто, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
16. При цьому, колегія суддів встановила, що скаржником у касаційній скарзі не наведено таких підстав, а вимоги зазначені у прохальній частині касаційної скарги виходять за межі касаційного оскарження, передбачені приписами статті 341 КАС України.
17. Натомість, за змістом ч.1-2 ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
19. Частиною 1 статті 350 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
20. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду апеляційної інстанції - залишенню без змін.
21. Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
22. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
23. Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року у справі №809/1334/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про скасування висновку службового розслідування, поновлення на посаді, зарахування стажу роботи, визнання недійсним службового висновку, скасування наказу і відповіді та зобов`язання вчинити дії - залишити без змін.
24. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Cуддя-доповідач І.В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М.М. Яковенко