ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2021 рокуl

м. Київ

справа №809/1565/17

провадження № К/9901/52056/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Мороз Л.Л., Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Державної служби геології та надр України до Приватного підприємства «Надра» про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 23 січня 2007 року № 4202, за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у складі судді Беньківської Н.В. від 24 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М., Шавеля Р.М. від 26 квітня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Державна служба геології та надр України звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Надра» про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 23 січня 2007 року № 4202, у якому просила:

- припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4202 від 23 січня 2007 року виданого Приватному підприємству «Надра».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року, у задоволенні позовних вимог Державній службі геології та надр України було відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, із яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що на виконання приписів законодавства та взятих на себе зобов`язань ПП «Надра» в установленому порядку підготувало та подало звіти про рух запасів за 2015 рік та 2016 рік, про що свідчать копії звітних балансів запасів корисних копалин, копії яких наявні в матеріалах справи, а тому твердження позивача про відсутність щорічного звіту про рух запасів за 2015 рік є безпідставним та не узгоджується з матеріалами справи.

4. 29 листопада 2017 року відповідачем укладено договір № 459 з Державною комісією України по запасах корисних копалин на державну експертизу повторної геолого-економічної оцінки (ГЕО) запасів піску Луковищецького родовища у Рогатинському районі Івано-Франківської області, термін виконання якої - три місяці. У зв`язку з укладенням вказаного договору відповідачем проведено розрахунок вартості робіт, отримано рахунок-фактуру від 29 листопада 2017 року на оплату державної експертизи оцінки запасів корисних копалин на суму 101 725,57 грн копії матеріалів надіслано до ДКЗ України.

5. На час звернення позивачем до суду із позовною заявою та розгляду справи, відповідачем ужито заходів щодо проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовища корисних копалин та усунуто порушення законодавства в частині подання щорічної звітності про рух запасів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Державна служба геології та надр України звернулась із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій установлено, що ПП «Надра» надано спеціальний дозвіл користування надрами № 4202 від 23 січня 2007 року з метою видобування піску придатного в якості сировини для виготовлення штукатурних розчинів та для застосування в дорожньому будівництві, благоустрою, рекультивації та планування територій на об`єкті надрокористування - Луковищецькому родовищі (Рогатинський район, Івано-Франківська область).

Невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 4202 від 23 січня 2007 року є Угода від 05 червня 2007 року про умови користування надрами з метою промислової розробки Луковищецького родовища будівельного піску.

8. Пунктом 13.2 Угоди передбачено, що відповідач зобов`язаний в установленому порядку подавати до ДНВП «Геоінформ України» щорічні звіти про рух запасів відповідно до форм державної звітності.

9. Листом від 26 квітня 2016 року № 02/302-1493 Державне науково-виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд України» повідомило позивача, що відповідачем не подано інформації щодо руху запасів корисних копалин за 2015 рік.

10. 16 серпня 2016 року Державною службою геології та надр України прийнято наказ № 255 щодо зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами за № 4202 від 23 січня 2007 року та встановлено тридцятиденний термін для усунення порушення.

11. У зв`язку зі встановленням порушення відповідачем вимог пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин в частині непроведення повторної державної експертизи, наказами Держгеонадра України від 01 вересня 2016 року № 287, від 30 грудня 2016 року № 505 встановлено терміни для усунення вказаного порушення законодавства - надано термін для усунення порушень до 01 лютого 2017 року.

12. Наказом Державної служби геології та надр України від 11 січня 2017 року № 6 внесено зміни до наказу № 255 від 16 серпня 2016 року у частині заміни підстав для зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та зазначено підставою зупинення спеціального дозволу № 4202 від 23 січня 2007 року підпункт 1 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами з підстав порушення статті 24 Кодексу України про надра, пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин та надано 30 календарних днів для усунення порушень.

13. Державною службою геології та надр України на адресу ПП «Надра» направлено лист-запит від 13 травня 2017 року, у якому зазначено про необхідність висловлення у 15-денний строк позиції (згоди/незгоди) щодо припинення права користування надрами згідно спеціального дозволу № 4202 від 23 січня 2007 року, який згідно з копією повідомлення про вручення рекомендованого відправлення отриманий відповідачем 23 травня 2017 року.

14. Згідно пояснень позивача, викладених в позовній заяві, відповіді на лист-запит Державною службою геології та надр України від ПП «Надра» отримано не було.

15. У зв`язку із порушенням, на думку Державної служби геології та надр України, ПП «Надра» Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами та відсутністю згоди щодо припинення права користування надрами згідно спеціального дозволу № 4202 від 23 січня 2007 року, Державна служба геології та надр України звернулась до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

16. Касаційна скарга обґрунтована тим, що Державне науково-виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд України» листом від 26 квітня 2016 року № 02/302-1493 повідомило позивача, що інформація, у тому числі, від надрокористувача ПП «Надра» щодо руху запасів не надходила.

17. Тобто надрокористувач (ПП «Надра») порушив умови Угоди, які зобов`язаний виконувати у встановленому порядку.

18. На підставі виявленого порушення Державною службою геології та надр України винесено наказ від 16 серпня 2016 року № 255 щодо зупинення дії спеціального дозволу на користування кадрами, та встановлено термін для усунення порушень законодавства про надра з боку відповідача - 30 календарних днів.

19. Також, у зв`язку з порушенням відповідачем вимоги пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, наказом Держгеонадр України № 287 від 01 вересня 2016 року, відповідачу надавалось 30 календарних днів для проведення повторної державної експертизи.

У зв`язку з неусуненням відповідачем порушень у вказаний термін, Державною службою геології та надр України, наказом від 30 грудня 2016 року № 505 установлено відповідачу додатковий термін до 01 лютого 2017 року для усунення порушень.

20. У встановлений термін ПП «Надра» не усунуло порушення.

21. Оскільки неподання звітності передбаченою Угодою та непроведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин, є порушенням вимог передбачених спеціальним дозволом та законами України, наявні підстави для анулювання Дозволу, згідно із статтею 26 Кодексу України про надра та пункту 23 Порядку № 615.

22. ПП «Надра» подано відзив на касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року, у якому воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Частиною першою статті 19 Кодексу України про надра установлено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

25. Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, встановлення порядку діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів визначає Закон України «Про довільну систему у сфері господарської діяльності».

26. Згідно із частиною першою статті 4-1 Закону України «Про довільну систему у сфері господарської діяльності» порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

27. Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174 є Держгеонадра.

28. Пунктом 9 Положення про Державну службу геології та надр України також визначено, що Держгеонадра у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України і наказів Мінприроди видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

29. На виконання вимог, зокрема, статті 16 Кодексу України про надра постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 було затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - Порядок № 615), який регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.

30. Частиною 2 статті 24 Кодексу України про надра передбачено, що користувачі надр зобов`язані:

1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;

3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;

4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

31. За змістом частин першої-третьої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

32. Відповідно до пункту 23 Порядку № 615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

33. Згідно із положеннями частини сьомої статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

34. Пунктом 22 Порядку № 615 установлено, що дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів державної фіскальної служби у передбачених тим же пунктом випадках.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

35. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку.

36. У разі відсутності спору, Державна служба геології та надр України має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3 та 7 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, це право припиняється у судовому порядку.

37. Держгеонадра уповноважена здійснювати геологічний контроль суб`єктів господарювання з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. При цьому, Держгеонадра може зупинити дію спеціального дозволу, у тому числі за поданням відповідного центрального органу виконавчої влади.

38. Водночас, анулювання раніше зупиненого спеціального дозволу можливе, зокрема, у разі, якщо надрокористувачем не усунуто порушення, які стали підставою для зупинення дії дозволу.

39. Судом першої інстанції було встановлено, що фактичними підставами звернення Державної служби геології та надр України із цим позовом щодо припинення Приватному підприємству «Надра» права користування надрами стало тривале не усунення відповідачем порушень законодавства у сфері надрокористування, у зв`язку з чим зупинена дія дозволу, а саме:

- неподання відповідачем інформації щодо руху запасів корисних копалин за 2015 рік;

- непроведення повторної державної експертизи і оцінки запасів родовищ корисних копалин, яка має проводитись через кожні 5 років експлуатації ділянки надр.

41. З інформаційного звіту про результати аналізу стану виконання особливих умов спеціальних дозволів на користування надрами в частині звітності надрокористувачів щодо руху запасів за 2015 рік убачається, що Державне науково-виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд України» надіслало Державній службі геології та надр України перелік надрокористувачів, які отримали спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування корисних копалин, але не звітували до Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» щодо руху запасів (форми 5-гр, 6-гр, 7-гр) за 2015 рік та перелік надрокористувачів, які звітували до Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» щодо руху запасів, але не проводили видобуток корисних копалин протягом 2014- 2015 років.

42. У матеріалах справи міститься витяг з переліку, під номером 78 у якому зазначено ПП «Надра».

43. Однак із вищевказаного витягу не вбачається, що ПП «Надра» включено до переліку надрокористувачів, які отримали спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування корисних копалин, але не звітували до Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» щодо руху запасів (форми 5-гр, 6-гр, 7-гр) за 2015 рік.

44. Натомість, у матеріалах справи наявний звітний баланс запасів корисних копалин за 2015 рік поданий ПП «Надра» (а.с. 90).

45. Отже, твердження позивача про відсутність щорічного звіту про рух запасів за 2015 рік є безпідставним та не узгоджується з матеріалами справи.

46. Пунктом 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865 (далі - Положення № 865) (у редакції, чинній до 26 березня 2008 року) було передбачено, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться обов`язково у тому разі, коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими ДКЗ, або якщо списані та передбачені до списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством.

Повторна і додаткова експертизи та оцінка запасів корисних копалин проводяться у порядку, передбаченому цим Положенням.

47. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин» внесені зміни до пункту 25 Положення № 865 та викладено у наступній редакції:

«Повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр, а також у разі:

- коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством;

- коли різниця у розмірі становить понад 20 відсотків порівняно з фактичними техніко-економічними та фінансовими показниками господарської діяльності, пов`язаної з видобуванням корисних копалин, а також коли зміни в технологічних схемах призводять до такої різниці».

48. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 року № 1236 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» постанову Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 визнано такою, що втратила чинність з 12 січня 2011 року.

49. Відповідно до пункту 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2005 року № 870, визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом.

50. Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи про його скасування.

51. Конституційний Суд України у рішенні від 03 жовтня 1997 року № 4-зп зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

52. Крім того, у пункті 2 рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

53. Водночас із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 року № 1236 зміни та доповнення до Положення № 865 не вносились, попередня редакція пункту 25 Положення № 865 не відновлювалась.

54. Відновлення чинності пунктом 25 Положення № 865 мало місце лише у грудні 2017 року з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин», якою пункт 25 Положення № 865 викладено у новій редакції.

55. Оскільки станом на час прийняття позивачем рішення про зупинення дії спеціального дозволу пункт 25 Положення № 865 був нечинними, то фактично відсутні підстави вважати, що відповідачем допущено порушення умов користування надрами та, відповідно, відсутні підстави для анулювання спеціального дозволу.

56. Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 804/215/18, від 20 січня 2021 року у справі № 822/2970/17.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

57. За правилами пункту 3 частини першої статті 349, частин першої, четвертої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

58. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

59. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, судові рішення залишити без змін, змінивши їх в частині мотивів та підстав відмови у задоволенні позову.

Керуючись статтями 341 345 349 351 354 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду 24 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року змінити, виклавши її мотивувальну частину відповідно до мотивів, наведених у цій постанові Верховного Суду.

В решті касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді Л.Л. Мороз

В.М. Шарапа