ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року

м. Київ

справа №810/1144/16

адміністративне провадження №К/9901/42279/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засідання касаційну скаргу Генічеської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 (колегія суддів: Ганечко О.М., Літвіна Н.М. Коротких А.Ю.) у справі № 810/1144/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «УКпостач» до Генічеської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «УКпостач» з позовом до Генічеської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення якими зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість у позивача та такі рішення підлягають скасуванню, оскільки вони складені на підставі висновків, які не відповідають дійсним обставинам та нормам законодавства. Таким чином, податковим органом безпідставно відмовлено йому в бюджетному відшкодуванні.

Крім того, у клопотанні про поновленні на продовження процесуальних строків, зазначає, що вказаний адміністративний позов перебував на розгляді в Окружному адміністративному суді Автономної Республіки Крим, на момент надання Автономній Республіці Крим статусу тимчасово окупованої території України внаслідок збройної агресії Російської Федерації розгляд адміністративної справи не закінчено. Всупереч положенням статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII адміністративну справу Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим до Київського окружного адміністративного суду відповідно до встановленої цим Законом підсудності передано не було, у зв`язку з чим він був змушений звернутися до суду за захистом порушеного права самостійно із наявними у нього документами і матеріалами, необхідними для розгляду і вирішення спору по суті.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2016 (суддя - Василенко Г.Ю.) позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000490700/1 від 25 січня 2011 року, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополь.

Рішення суду мотивовано наявністю в матеріалах справи висновку експертизи №73/11 в адміністративній справі №2а-1538/11/21/0170 від 01.12.2014, яка проведена згідно ухвали Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 18.04.2011, згідно якої позивачем обґрунтовано включено до складу бюджетного відшкодування за жовтень 2010 ПДВ в сумі 2116041,00 грн. Також факт придбання позивачем товарів (робіт, послуг) за досліджуваними операціями у постачальників, перелік яких наведений в акті перевірки та у висновку експертизи, підтверджується дослідженими первинними документами щодо товарів (робіт, послуг) на суму 11796 494,94 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1966082,51 грн. Факт оплати позивачем у вересні 2010 року товарів (робіт, послуг) за досліджуваними операціями з контрагентами підтверджується наданими та дослідженими первинними документами щодо товарів (робіт, послуг) на суму 13026379,87 грн. (у тому числі ПДВ 2171063,31 грн.).

Суд апеляційної інстанції, постановою від 24.01.2017 змінив рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині, хоча по суті погодився із висновком суду першої інстанції про задоволення позову. Судом апеляційної інстанції були витребувані первинні документи, за наслідками яких позивачем формувались податкові зобов`язання за жовтень 2010 року, надавши оцінку яким, суд зауважив про безпідставність прийнятого відповідачем спірного у даній справі податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з рішеннями судe апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати у задоволені позову відмовити. Вказується, що суди не врахували того, що сума податкового кредиту по вказаним операціям частково виникли у зв`язку із наданням авансів контрагентам у вересні 2010 року, але які не пов`язані з отриманням товарів (робіт, послуг) всього на суму 2116041,69 грн.

Письмового відзиву від позивача на вказану касаційну скаргу до Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що у період з 25.11.2010 по 08.12.2010 посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні 2010 року

За результатами проведеної перевірки підприємства позивача складено акт від 15.12.2010 №430/07-00/30169718, яким встановлено порушення п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме частина залишку від`ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів у попередніх податкових періодах зменшено на 2116041 грн. Також перевіркою враховано результати акту перевірки за вересень 2010 року, відповідно якого, значення рядку 22.2 податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року зменшено на 756312 грн.

На підставі результатів акту від 15.12.2010 №430/07-00/30169718, відповідач виніс податкове повідомлення-рішення №0000490700/0 від 20.12.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2116041,00 грн., у зв`язку із тим, що товари/робити/послуги за які позивачем було заплачено ним не отримано.

Не погоджуючись із вказаними податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду, який позов задовольнив, з чим погоджується Верховний Суд, з огляду на наступне.

У пункті 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 (далі - Закон №168/97-ВР, чинного на час виникнення спірних правовідносин) платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов`язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особою, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д» пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Податкові зобов`язання з ПДВ у відповідності до положень Закону №168/97-ВР визначаються сальдовим методом, який передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум ПДВ у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності (підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно вимог підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

При цьому у відповідності до пункту 7.5.1. пункту 7.5 статті 7 даного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналогічні положення містить Податковий кодекс України.

Так, пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платника податку визначено як особу, на яку згідно із цим Кодексом на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів.

Одночасно пунктом 36.5 статті 36 ПК України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених Податковим кодексом або законами з питань митної справи.

Податкові зобов`язання з ПДВ у відповідності до пункту 200.1 статті 200 ПК України визначаються сальдовим методом, який передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум ПДВ у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності.

Відповідно до приписів підпункту «а» пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу положень пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону №996-ХІV, підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини другої статті 3 Закону №996-ХІV на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника на формування податкового кредиту, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Так, вирішуючи спір по суті та посилаючись на положення податкового законодавства чинного на час виникнення спірних правовідносин, суди дійшли правильного висновку, що наведеними правовими нормами, в першу чергу, регламентовано пряму взаємозалежність правильності врахування платником податку у податковому обліку витрат на оплату придбаних у контрагента товарів/робіт/послуг чи отримання відповідного доходу від підтвердження проведених господарських операцій належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Очевидним є те, що висловлені доводи відповідача в акті перевірки, з якими він пов`язує факти виникнення права у позивача суми податкового кредиту, з огляду на неотримання проплаченого ним товару від третіх осіб (контрагентів) суперечить приписами пункту 7.5.1. пункту 7.5 статті 7 даного Закону №168/97-ВР, адже позивач, набув таке право з моменту першої із подій, а саме після оплати товару. При цьому факт оплати товару підтверджується відповідачем, а тому доводи відповідача в касаційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не гуртуються на приписах вищенаведеного податкового законодавства.

Крім того, Верховний Суд відзначає, що судом апеляційної інстанції в рамках даної справи було витребувано і досліджено всі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих контрагентами, які на час здійснення господарських операцій були зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

При цьому, правильно взято до уваги, що податковий орган в обґрунтування прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень не навів обставин, які б вказували на безтоварність операцій.

Так судами досліджено зміст, та дійсність настання наслідків по укладених між позивачем та його контрагентами наступних договорів.

У травні 2008 року між ТОВ «Вип Принт Груп» (Продавець) та ПАТ «Укпостач» (Покупець) укладено договір поставки № 003/20/1-213 комплектів для оформлення холодильних шаф, далі Товар, за умовами якого ТОВ «Вип Принт Груп» зобов`язане поставити, а ПАТ «УКпостач» зобов`язане прийняти та оплатити відповідний товар.

04.08.2010 між сторонами ПАТ «УКпостач» (Замовник) з ТОВ «Дайвер лтд» (Підрядчик) укладено договір виконання робіт № 58-А-003/20/3-304, відповідно до умов якого, Підрядчик зобов`язується виконати відповідну роботу у відповідності ДБН, ТУ, а замовник прийняти та оплатити виконану роботу, а саме, розширення цеху по випуску холодильного обладнання в м. Красноперекопськ на території ПАТ «Укпостач» за адресою: АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Північна, 1а, укріплення бетону та пристрій демпферних швів.

04.01.2011 між сторонами ПАТ «Укпостач» (Замовник) та ТОВ «Магістраль-Крим» (Виконавець) укладено договір № 04/01-2011 року виконання робіт відповідно до проектно-кошторисної документації на об`єктах Замовника, розташованих за адресою: АР Крим, м. Армянськ, а саме, облаштування підлоги складських приміщень та облаштування майданчика під автотранспорт.

В грудні 2008 року між НВП «Хартон Плант ЛТД» ( Виконавець) та ПАТ «УКпостач» (Замовник) укладено договір № 238/2008-003/20/1-424 виготовлення та передачі продукції, згідно специфікації. п.1.1. Договору.

21.01.2009 року між ТОВ «Техпромполімер» (Виконавець) та ПАТ «Укпостач» (Замовник) укладено договір № 003/20/2-21, відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується виготовити та передати у власність Замовнику вироби з проволки (асортимент, кількість вказується у Специфікаціях).

22.12.2009 між ТОВ «Восьмий колір» (Постачальник) та ПАТ «Укпостач» (Покупець) укладено договір поставки № 87ВК-003/20/2-320. Згідно умов вказаного договору Постачальник зобов`язується поставити та передати, а Покупець прийняти та оплатити комплекти для оформлення холодильних шаф, далі Товар. п.п.1.1

06 листопада 2006 року між ТОВ «Данфосс» (Постачальник) та ПАТ «Укпостач» (Покупець) укладено договір поставки №003/20-13.

У березня 2010 року між ПАТ «Укпостач» (Замовник) та ТОВ «ЛЛентаб» (Виконавець) укладено договір № U/01М/03/2010 виконання будівельних робіт.

Встановлено, що 03.04.2010 року між ПАТ «Укпостач» (Покупець) та ТОВ «Спецмонтажсервіс» укладено договір поставки №003/20/2-96.

03.11.20006 року між ТОВ «Нормаізол» (Постачальник) та ПАТ «Укпостач» укладено договір поставки № 003/20-96.

В жовтні 2008 року між ПАТ «Укпостач» (Покупець) та ТОВ «Потенціал» (Постачальник) укладено договір поставки №003/20/1-379.

08.01.2010 року між ТОВ «Індустріальні колеса» (Продавець) та ПАТ «Укпостач» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 08/01/08г. Відповідно до умов вказаного договору, Продавець зобов`язується проставити Товар, а Покупець прийняти та оплатити: колеса і ролики італійської компанії «Tellure Rota», далі Товар, відповідно до відвантажених документів. (п.1.1 Договору).

У лютому 2009 року між ТОВ «Мікроприлад» (Постачальник) та ПАТ «Укпостач» (Покупець) укладено договір поставки № 22-2009-003/20/2-56.

07.06.2009 року між ТОВ «Нілс» (Постачальник) та ПАТ «Укпостач» (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 003/20/2-212. Згідно умов вказаного договору Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити Товар, а саме, полку для холодильного шафи та захисну решітку п. 1.1 Договору.

27.12.2006 року між ТОВ « Фурнітура-Сервіс» (Постачальник) та ПАТ «Укпостач» укладено Договір поставки № 1/12 обладнання.

0.04.2010 року між ТОВ «Альянс» ( Продавець) та ПАТ «Укпостач» (Покупець) укладено договір № 003/20/3-166. Відповідно до умов вказаного договору Продавець зобов`язується продати, а Покупець купити металопродукцію, номенклатура, кількість, ціна вказується у Специфікаціях, яка є невід`ємною частиною вказаного договору. (п.1.1 Договору).

05.09.2010 року між ПАТ «УКпостач» (Замовник) та БВП «Строитель плюс» (Підрядник) укладено договір підряду № 330-003/20/3-303. Згідно умов договору, замовник зобов`язується прийняти та сплатити відповідну роботу, а саме, розширення цеху по виробництву холодильного обладнання, встановлення фундаменту, виготовлення та монтаж металоконструкцій.

В грудня 2009 року між ЗАТ «Харпластмасс» з ПАТ «УКпостач» укладено договір підряду № 003/20/2-329. Відповідно до умов вказаного договору, п.1.1, Підрядчик зобов`язується виготовити, поставити та передати у власність Замовника пластмасові вироби, відповідно до Специфікацій № 1, Замовник прийняти та оплатити даний Товар.

15.07.2009 року між ТОВ «Северсталь-Україна» (Продавець) та ПАТ «УКпостач» укладено договір № 000000741. Відповідно до договору та заявки постачальнику № 7027 від 28.09.2010, купувався товар: рулон с пол. Покритием 0,45 08 пс 6029. у кількості 28.058698 т.

Встановлено, що між ПАТ «УКпостач» (Замовник) та Керчинська філія ДП «Кримський науково дослідний центр стандартизації (Виконавець), метрології та сертифікації» укладено договір № 3. Згідно умов вказаного Договору п.1.1, Виконавець зобов`язується виконати, а Замовник зобов`язується сплатити і прийняти роботу за наданими метрологічними послугами (повірка ЗВТ, ремонт ЗВТ, атестація лабораторій та інші види робіт).

14.01.2010 року між ПП «Майстер-Кабель» (Постачальник) та ПАТ «УКпостач» (Покупець) укладено договір поставки № 14-01/10-003/20/3-13.

12.03.2010 року між ПАТ «Укпостач» ( Замовник) та ТОВ «СК Будсервіс» (Підрядчик) укладено договір ген підряду № 003/20/3-84. За умовами вказаного договору п.1.1 Договору, підрядчик зобов`язується за рахунок Замовника виконати роботі у відповідності з проектно-кошторисною документацією, які відповідають вимогам СНиП, ДБН, ТУ на об`єктах Замовника, за адресою: АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Північна, 1а, сдати результати роботи в експлуатацію в строки передбачені Договором, а Замовник зобов`язується прийняти та сплатити виконання роботи.

15.08.2009 року між ПАТ «Укпостач» (Покупець) та ТОВ «Гефеле Україна) укладено договір поставки № 003/20/2-163. Відповідно до умов вказаного договору п.1.1., Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність , а Покупець прийняти та оплатити кріпильно-будівельні матеріали.

У грудня 2005 року між ТОВ «Галпак» (Постачальник) та ПАТ «Укпостач» (Покупець) укладено договір поставки № 491/08 товару.

07.07.2009 року між ТОВ «ЮГ «Метпром» ( Постачальник) та ПАТ «УКпостач» (Покупець) укладено договір поставки № 003/20/2-190. Умовами вказаного договору передбачено, що Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та сплатити сталь оцинковану, далі Товар, відповідно до специфікацій.

У лютому 2010 року між ТОВ «Техноінокс» (Продавець) та ПАТ «УКпостач» (Покупець) укладено договір № 005/10/1. За умовами вказаного договору, Продавець продає, а Покупець купує металопродукцію.

06.01.2010 року між ПАТ «УКпостач» (Покупець) та ТОВ «Торговий дім ОЙЛ ГРУП» (Постачальник) укладено договір поставки товару №О-0176.

27.09.2010 року між ПАТ «УКпостач» (Замовник) та ТОВ «Нові монтажні технології» ( Підрядник) укладено договір підряду № 003/20/3-326. За умовами договору, Замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботу, а саме: ремонтно - будівельні роботи, покрівлі цеху по виробництву холодильного обладнання

12.01.2009 між ПП «ФБМ-Україна» (Продавець) та ПАТ «УКпостач» укладено договір купівлі-продажу № 003/20/2-75. За умовами договору п.2.1, Продавець продає, а Покупець купує кріпильно-будівельні матеріали.

26.05.2010 року між ПАТ «УКпостач» (Замовник) та ТОВ «Перша експериментальна типографія» (Виробник) укладено договір поліграфічної продукції № 26/05/П. За умовами Договору, п.1.1, Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується своєчасно та якісно виготовити поліграфічну продукцію та передати Замовнику.

У січні 2010 році між ТОВ «Рекламна компанія» (Постачальник) та ПАТ «УКпостач» (Покупець) укладено договір поставки № 003/20/3-30, згідно якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити комплект для оформлення холодильних шаф.

Між ТОВ «Мікрологістик» та ПАТ «УКпостач» укладено договір № 003/20/1-4 від 08.01.2008, згідно якого позивачем було придбано у ТОВ «Мікрологістик» колеса 3302-NL-030-В у кількості 660 шт., для виробництва охолоджувачів, які в подальшому були реалізовані згідно Контракту № L/2008/EU від 26.11.2007 року з з UBC LOGISTYKA, що підтверджує реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Мікрологістик».

26.09.2007 між ПАТ «УКпостач» (Замовник) та ПТК «Спецштамп» (Підрядчик) укладено договір підряду № 003/20-375, за умовами якого Підрядник зобов`язується виготовити своїми силами за свій рахунок, на своєму обладнані із свого матеріалу та передати у власність Замовнику ручки та корпусні деталі для холодильного обладнання, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити Продукцію, вказану у Специфікаціях.

Між ПАТ «УКпостач» та ТОВ «Компанія Атлас» укладено договір поставки згідно якого, позивачем було придбано у ТОВ «Компанія Атлас» ролики обертальні STA-9 у кількості 4 шт.

При цьому, суди попередніх інстанцій дослідили наявність сформованих по вказаним договореним відносинам з вказаними контрагентами похідних документів. Також судами було встановлено, що отримані товари/роботи/послуги за наслідками укладених договорів були використані позивачем для ведення власної господарської діяльності.

Разом з тим, Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідач в акті перевірки не наводить будь-яких суджень, які б могли заперечити факт завершеності вказаних господарських операцій, які в тому числі підтверджуються оплатою приданих позивачем товарів/робіт/послуг.

Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що позивач не допустив порушень вимог податкового законодавства, що свідчить про протиправність прийняття спірних у даній справі податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341 343 349 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Генічеської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник