ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року

м. Київ

справа № 810/1752/15

адміністративне провадження № К/9901/41819/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року (суддя Дудін С.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року (головуючий суддя Аліменко В.О., судді: Безименна Н.В., Кобаль М.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТ-ТЕХНОЛОДЖИ" до Державної податкової інспекції в Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеінвест" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕТ-ТЕХНОЛОДЖИ" (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАНЕТ УКРАЇНА»; далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі - Інспекція, відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеінвест" (залученої до участі у справі ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2014 року №0000422203.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство посилалось на безпідставність висновків відповідача про порушення ним положень податкового законодавства та формування відповідних податкових вигод за результатами господарських операцій із контрагентом (ТОВ "Телеінвест"), які, як вважає податковий орган, фактично не відбулися, оскільки такі господарські операції є реальними, а їх виконання підтверджується сукупністю належних доказів (первинних документів).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року, адміністративний позов задоволено.

Приймаючи такі рішення, суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, дійшли переконання, що операції між позивачем та його контрагентом фактично проведені та належним чином документально оформлені; Товариством дотримано передбачені Податковим кодексом України (далі - ПК України) умови для формування податкових вигод, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення; водночас суди врахували й те, що висновки акту перевірки спростовані результатами проведення призначеної судом першої інстанції судово-економічної експертизи.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Інспекція подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В касаційній скарзі по суті зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій та прийняття ними рішень без повного, належного та всебічного дослідження всіх обставин справи. Насамперед йдеться про нереальність господарських операцій з контрагентом ТОВ "Телеінвест" (яке не мало необхідних трудових ресурсів для виконання умов укладених з ТОВ «ЛАНЕТ УКРАЇНА» договорів), на підставі яких позивачем формувались дані податкового обліку, а також про непідтвердження платником податку їх фактичного здійснення належними і допустимими доказами, оформленими у відповідності до вимог нормативних актів.

Позивач своїм правом на подання письмового відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не скористався.

В подальшому, касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року.

Відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08 лютого 2020 року.

Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.

Суди з`ясували, що в період з 20 по 29 жовтня 2014 року посадовою особою податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЛАНЕТ УКРАЇНА» (попередня назва Товариства, позивача у справі) з питань правильності нарахування, повноти сплати та своєчасності внесення до бюджету сум податків та зборів за період з 01 січня 2014 року по 31 серпня 2014 року, за результатами якої складено акт від 05 листопада 2014 року №525/26-57-22-04-21/36547435, яким, в свою чергу, встановлено порушення пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.2, 201.6, 201.7 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 10 444 398,00 грн., а саме: за липень 2014 року - на 5 373 056,00 грн. та за серпень 2014 року - на 5 071 342,00 грн.

До таких висновків контролюючий орган прийшов, вказавши про безпідставне включення ТОВ «ЛАНЕТ УКРАЇНА» до складу податкового кредиту за липень 2014 року коштів у розмірі 5 373 055,55 грн. та за серпень 2014 року - у розмірі 5 071 341,67 грн. за господарськими операціями (щодо сервісного обслуговування телекомунікаційного обладнання, модернізації волоконно-оптичної лінії зв`язку та сервісної підтримки (обслуговування) програмного забезпечення обладнання транспортної мережі) з ТОВ «Телеінвест», оскільки останнє не мало необхідних трудових ресурсів для виконання умов укладених з ТОВ «ЛАНЕТ УКРАЇНА» договорів; крім того Інспекції не вдалося провести зустрічну звірку ТОВ «Телеінвест» щодо підтвердження господарських відносин за період з 01 липня 2014 року по 31 серпня 2014 року, про що складено відповідний акт.

На підставі акту перевірки Інспекцією 18 листопада 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000422203, яким позивачу донараховано грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 15 666 597,00 грн., у тому числі: за основним зобов`язанням - 10 444 398,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 222 199,00 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як встановлено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже правові наслідки у виді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити також підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

У справі, що розглядається, суди встановили, що згідно з пунктом 3.2 Статуту Товариства предметом його діяльності є, зокрема: будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв`язку та енергопостачання.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №20417425 від 10 квітня 2015 року видами господарської діяльності позивача є: код КВЕД 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (основний); код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи; код КВЕД 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; код КВЕД 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього; код КВЕД 47.43 Роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, запису, відтворення звуку й зображення; код КВЕД 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв`язку; код КВЕД 61.20 Діяльність у сфері безпроводового електрозв`язку; код КВЕД 61.90 інша діяльність у сфері електрозв`язку; код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; код КВЕД 71.11 Діяльність у сфері архітектури; код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; код КВЕД 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність; код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

29 липня 2014 року між ТОВ «Телеінвест» (як продавцем) та ТОВ «ЛАНЕТ УКРАЇНА» (як покупцем) укладено договір поставки №Т-29.07.2014.001, за умовами якого продавець зобов`язався продати покупцю обладнання (товар), кількість, перелік та комплектність якого передбачені в специфікації (додаток №1 до договору).

Продавець здійснює поставку товару однією чи декількома партіями протягом тридцяти днів з дати підписання цього договору; передача товару може здійснюватись продавцем поетапно; прийом-передача товару по кожному з етапів оформлюється шляхом підписання сторонами відповідних документів про прийом-передачу товару (пункти 2.2, 3.2, 3.3 договору).

Також між сторонами підписано додаток №1 до договору, яким визначено асортимент, кількість та ціну товару.

З метою виконання умов вказаного договору ТОВ «Телеінвест» передано, а ТОВ «ЛАНЕТ УКРАЇНА» - прийнято товар на загальну суму 2 593 969,61 грн. (у тому числі ПДВ - 432 328,27 грн.), про що свідчить видаткова накладна №86 від 29 липня 2014 року.

24 липня 2014 року між ТОВ «Телеінвест» (як виконавцем) та ТОВ «ЛАНЕТ УКРАЇНА» (як замовником) укладено договір виконання робіт №Т-24.07.2014.001, за умовами якого виконавець зобов`язався виконати роботи з сервісного обслуговування телекомунікаційного обладнання, належного замовнику, вартість та орієнтований обсяг яких вказано в додатках №1 - 3, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.1.2 договору вартість фактично виконаного обсягу робіт вказується в актах здачі-приймання виконаних робіт, які складає виконавець.

Також між сторонами підписано розрахунок договірної ціни (додаток №1), за яким ціна робіт становить 4 408 200,00 грн. (у тому числі ПДВ - 734 700,00 грн.), розрахунок договірної ціни (додаток №2), відповідно до якого вартість робіт - 4 607 040,00 грн. (у тому числі ПДВ - 767 840,000 грн.) та розрахунок договірної ціни (додаток №3), зідно з яким вартість робіт - 4 209 360,00 грн. (у тому числі ПДВ - 701 560,00 грн.).

Задля виконання умов договору ТОВ «Телеінвест» здійснено, а ТОВ «ЛАНЕТ УКРАЇНА» - прийнято роботи з сервісного обслуговування телекомунікаційного обладнання на загальну суму 13 224 600,00 грн., про що свідчать акти приймання-здачі виконаних робіт: від 26 серпня 2014 року, від 28 серпня 2014 року та від 29 серпня 2014 року, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

02 липня 2014 року між ТОВ «Телеінвест» (як виконавцем) та ТОВ «ЛАНЕТ УКРАЇНА» (як замовником) укладено договір виконання робіт №Т-02.07.2014.001, за умовами якого виконавець зобов`язався виконати роботи з сервісного обслуговування телекомунікаційного обладнання, належного замовнику, вартість та орієнтований обсяг яких вказано в додатках №1-2, що є невід`ємною частиною цього договору.

На виконання умов договору ТОВ «Телеінвест» проведено, а ТОВ «ЛАНЕТ УКРАЇНА» - прийнято роботи на загальну суму 7 286 056,00 грн., про що свідчать акти приймання-здачі виконаних робіт, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Крім того між ТОВ «Телеінвест» (як підрядником) та ТОВ «ЛАНЕТ УКРАЇНА» (як замовником) укладались наступні договори на виконання робіт з модернізації мережі: №0907-14/Р від 09 липня 2014 року; №0807-14/Р від 08 липня 2014 року; №0307/14/Р-7 від 03 липня 2014 року; №0307-14/Р-8 від 03 липня 2014 року; №0307-14/Р-9 від 03 липня 2014 року; №0307-14/Р-10 від 03 липня 2014 року; №0307-14/Р-11 від 03 липня 2014 року; №0307-14/Р-12 від 03 липня 2014 року; №0207-14/Р-1 від 02 липня 2014 року; №0207-14/Р-2 від 02 липня 2014 року; №0207-14/Р-3 від 02 липня 2014 року; №020714/Р-4 від 02 липня 2014 року; №020714/Р-8 від 02 липня 2014 року; №020714/Р-5 від 02 липня 2014 року; №020714/Р-6 від 02 липня 2014 року; №030714/Р-6 від 03 липня 2014 року; №030714/Р-5 від 03 липня 2014 року; №030714/Р-4 від 03 липня 2014 року; №030714/Р-3 від 03 липня 2014 року; №030714/Р-1 від 03 липня 2014 року; №030714/Р-2 від 03 липня 2014 року.

За умовами вищевказаних договорів підрядник зобов`язався виконати наступні роботи:

- з модернізації волоконно-оптичної лінії зв`язку в м.Івано-Франківськ (за договором №0907-14/Р від 09 липня 2014 року);

- з модернізації волоконно-оптичної лінії зв`язку в м.Севєродонецьк Луганської області від будинку по вул. Гагаріна, 93 до буд. по просп. Радянському, 47-а (за договором №0807-14/Р від 08 липня 2014 року);

- з модернізації мережі у м.Соснівка, вул.Театральна, Львівська, Грушевського, Галицького, Кривоноса та Шевченка (за договором №0307/14/Р-7 від 03 липня 2014 року);

- з модернізації телекомунікаційних мереж у м.Чевонограді Львівської області, мікрорайон №2, в районі вулиць Бандери, Мазепи, Корольова (за договором №0307-14/Р-8 від 03 липня 2014 року);

- з модернізації телекомунікаційних мереж у м.Чевонограді Львівської області, мікрорайон №3, в районі вулиць Бандери, Корольова, Шептицького, Сокальська (за договором №0307-14/Р-9 від 03 липня 2014 року);

- з модернізації телекомунікаційних мереж у м.Чевонограді Львівської області, мікрорайон №4, в районі вулиць Шептицького, Сокальська, Стуса (за договором №0307-14/Р-10 від 03 липня 2014 року);

- з модернізації телекомунікаційних мереж у м.Чевонограді Львівської області, мікрорайон №5, в районі вулиць Шептицького, Івасюка, Стуса, Бандери (за договором №0307-14/Р-11 від 03 липня 2014 року);

- з модернізації телекомунікаційних мереж у м.Чевонограді Львівської області, мікрорайон №6, в районі вулиць Івасюка, Стуса, Паркова, Шевченка, Грінченка, Миру (за договором №0307-14/Р-12 від 03 липня 2014 року);

- з модернізації телекомунікаційних мереж №1-П в Оболонському районі м.Києва (за договором №0207-14/Р-1 від 02 липня 2014 року);

- з модернізації телекомунікаційної мережі №1-А в Оболонському районі м.Києва (за договором №0207-14/Р-2 від 02 липня 2014 року);

- з модернізації телекомунікаційної мережі №1-П в Подільському районі м.Києва (за договором №0207-14/Р-3 від 02 липня 2014 року);

- з модернізації телекомунікаційної мережі №1-А в Подільському районі м.Києва (за договором №0207-14/Р-4 від 02 липня 2014 року);

- з модернізації телекомунікаційної мережі №1-А в Шевченківському районі м.Києва (за договором №0207-14/Р-8 від 02 липня 2014 року);

- з модернізації телекомунікаційної мережі №1-П у Солом`янському районі м.Києва (за договором №0207-14/Р-5 від 02 липня 2014 року);

- з модернізації телекомунікаційної мережі №1-П у Шевченківському районі м.Києва (за договором №0207-14/Р-7 від 02 липня 2014 року);

- з модернізації телекомунікаційної мережі №1-А у Солом`янському районі м.Києва (за договором №0207-14/Р-6 від 02 липня 2014 року);

- з модернізації будинкової інформаційної телекомунікаційної системи у м.Червоноград та м.Соснівка (за договором №0307-14/Р-6 від 03 липня 2014 року);

- з модернізації внутрішньої будинкової інформаційної інтернет-мережі в м.Соснівка (за договором №0307-14/Р-5 від 03 липня 2014 року);

- з модернізації телекомунікаційної мережі у м.Червоноград Львівської області, мікрорайон №1, в районі вулиць Івасюка, Набережна, Корольова (за договором №0307-14/Р-4 від 03 липня 2014 року);

- з модернізації цифрової DVB-C ГС №2-2 в м.Червоноград (за договором №0307-14/Р-3 від 03 липня 2014 року);

- з модернізації мережі кабельного телебачення у м.Дрогобич (за договором №0307-14/Р-1 від 03 липня 2014 року);

- з модернізації телекомунікаційної мережі у м.Самбір (за договором №0307-14/Р-2 від 03 липня 2014 року).

Відповідно до пунктів 2.1 договорів вартість робіт договірна і згідно з розрахунком договірної ціни на модернізацію становить:

- 18 296,16 грн., крім того ПДВ - 3 659,23 грн., а всього - 21 955,39 грн. (за договором №0907-14/Р від 09 липня 2014 року);

- 13 924,36 грн., крім того ПДВ - 2 784,87 грн., а всього - 16 709,23 грн. (за договором №0807-14/Р від 08 липня 2014 року);

- 26 560,28 грн., крім того ПДВ - 5 312,06 грн., а всього - 31 872,34 грн. (за договором №0307/14/Р-7 від 03 липня 2014 року);

- 50 708,76 грн., крім того ПДВ - 10 141,75 грн., а всього - 60 850,51 грн. (за договором №0307-14/Р-8 від 03 липня 2014 року);

- 20 058,96 грн., крім того ПДВ - 4 011,79 грн., а всього - 24 070,75 грн. (за договором №0307-14/Р-9 від 03 липня 2014 року);

- 20 506,60 грн., крім того ПДВ - 4 101,32 грн., а всього - 24 607,92 грн. (за договором №0307-14/Р-10 від 03 липня 2014 року);

- 17 783,64 грн., крім того ПДВ - 3 556,73 грн., а всього - 21 340,37 грн. (за договором №0307-14/Р-11 від 03 липня 2014 року);

- 16 513,84 грн., крім того ПДВ - 3 302,77 грн., а всього - 19 816,61 грн. (за договором №0307-14/Р-12 від 03 липня 2014 року);

- 61 999,88 грн., крім того ПДВ - 12 339,98 грн., а всього - 74 399,86 грн. (за договором №0207-14/Р-1 від 02 липня 2014 року);

- 9 672,12 грн., крім того ПДВ - 1 934, 42 грн., а всього - 11 606,54 грн. (за договором №0207-14/Р-2 від 02 липня 2014 року);

- 43 581,84 грн., крім того ПДВ - 8 716,37 грн., а всього - 52 298,21 грн. (за договором №0207-14/Р-3 від 02 липня 2014 року);

- 6 231,68 грн., крім того ПДВ - 1 246,34 грн., а всього - 7 478,02 грн. (за договором №0207-14/Р-4 від 02 липня 2014 року);

- 8 789,40 грн., крім того ПДВ - 1 757,88 грн., а всього - 10 547,28 грн. (за договором №0207-14/Р-8 від 02 липня 2014 року);

- 79 493,92 грн., крім того ПДВ - 15 898,78 грн., а всього - 95 392,70 грн. (за договором №0207-14/Р-5 від 02 липня 2014 року);

- 74 147,16 грн., крім того ПДВ - 14 829,43 грн., а всього - 88 976,59 грн. (за договором №0207-14/Р-7 від 02 липня 2014 року);

- 17 441,64 грн., крім того ПДВ - 3 488,33 грн., а всього - 20 929,97 грн. (за договором №0207-14/Р-6 від 02 липня 2014 року);

- 68 257,28 грн., крім того ПДВ - 13 651,46 грн., а всього - 81 908,74 грн. (за договором №0307-14/Р-6 від 03 липня 2014 року);

- 101 197,44 грн., крім того ПДВ - 20 239,49 грн., а всього - 121 436,93 грн. (за договором №0307-14/Р-5 від 03 липня 2014 року);

- 35 278,48 грн., крім того ПДВ - 7 055,70 грн., а всього - 42 334,18 грн. (за договором №0307-14/Р-4 від 03 липня 2014 року);

- 32 864,88 грн., крім того ПДВ - 6 572,98 грн., а всього - 39 437,86 грн. (за договором №0307-14/Р-3 від 03 липня 2014 року);

- 78 861,16 грн., крім того ПДВ - 15 772,23 грн., а всього - 94 633,39 грн. (за договором №0307-14/Р-1 від 03 липня 2014 року);

- 42 089,36 грн., крім того ПДВ - 8 417,87 грн., а всього - 50 507,23 грн. (за договором №0307-14/Р-2 від 03 липня 2014 року).

Згідно з 4.1 договорів при завершенні робіт підрядник подає замовнику акт приймання виконаних робіт.

Пунктами 7.1 договорів сторони погодили, що останні діють до повного виконання сторонами свої зобов`язань.

З метою виконання умов вищевказаних договорів ТОВ «Телеінвест» проведено, а ТОВ «ЛАНЕТ УКРАЇНА» - прийнято роботи, про що свідчать акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3.

Розрахунки за договорами підтверджуються платіжними дорученнями за №564 - №573 від 10 вересня 2014 року, №1563 - №1575 від 10 вересня 2014 року.

Також між ТОВ «ЛАНЕТ УКРАЇНА» (як замовником) та ТОВ «Телеінвест» (як виконавцем) укладався ряд договорів про надання послуг, за умовами яких виконавець зобов`язався надати послуги з сервісної підтримки (обслуговування) наступних об`єктів:

- програмного забезпечення обладнання транспортної мережі (за договором №Т-01. 07.2014.002 від 01 липня 2014 року);

- апаратної частини обладнання транспортної мережі (за договором №Т29.07. 2014.001 від 29 липня 2014 року);

- програмного забезпечення обладнання транспортної мережі (за договором №Т29.07. 2014.002 від 29 липня 2014 року).

Відповідно до підпунктів 2.1.2 договорів сервісна підтримка (обслуговування) - проведення виконавцем регламентних (планових) або позачергових робіт (послуг), метою яких є підтримка роботи або відновлення роботи програмного забезпечення транспортної мережі, а також надання замовникові консультацій та інших послуг.

Згідно з пунктами 4.6 договорів підписаний сторонами відповідний акт приймання-передачі наданих послуг є підтвердженням надання виконавцем послуг в обсязі, передбаченому договором.

Пунктами 6.1 договорів встановлено, що загальна вартість послуг з сервісної підтримки (обслуговування) складає:

- 5 084 000,00 грн., крім того ПДВ - 1 016 800,00 грн., всього - 6 100 800,00 грн. (за договором №Т-01.07.2014.002 від 01 липня 2014 року);

- 9 252 208,33 грн., крім того ПДВ - 1 850 441,67 грн., всього - 11 102 650,00 грн. (за договором №Т29.07. 2014.001 від 29 липня 2014 року);

- 5 084 000,00 грн., крім того ПДВ - 1 016 800,00 грн., всього - 6 100 800,00 грн. (за договором №Т29.07.2014.002 від 29 липня 2014 року).

Відповідно до пунктів 7.1 договорів вони діють до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Сторонами підписано додатки до договорів, а саме: перелік обладнання (додаток №1), календарний план надання послуг з сервісної підтримки обладнання (додаток №2), процедура надання сервісної підтримки (обслуговування) (додаток №3), зразок акту приймання-передачі наданих послуг (додаток №4) та контактні особи в ході виконання договору (додаток №5).

На виконання договорів ТОВ «Телеінвест» надано, а ТОВ «ЛАНЕТ УКРАЇНА» - прийнято послуги з сервісної підтримки (обслуговування) програмного забезпечення обладнання, про що сторонами підписано акти приймання-передачі наданих послуг: від 31 серпня 2014 року до договору №Т29.07.2014.002 від 29 липня 2014 року; від 31 липня 2014 року до договору №Т-01.07.2014-001 від 01 липня 2014 року; від 31 липня 2014 року до договору №Т-01.07.2014-002 від 01 липня 2014 року.

Здійснення ТОВ «ЛАНЕТ УКРАЇНА» розрахунків підтверджується платіжними дорученнями №1577 від 10 вересня 2014 року; №1660 від 10 вересня 2014 року; №549 від 11 серпня 2014 року, №549 від 02 вересня 2016 року, №563 від 04 вересня 2014 року, №1440 від 11 вересня 2014 року, №1467 від 14 вересня 2014 року, №1576 від 10 вересня 2014 року, №000000001 від 03 вересня 2014 року, №0000000002 від 03 вересня 2014 року, №0000000003 від 03 вересня 2014 року, №0000000001 від 28 серпня 2014 року, №0000000002 від 28 серпня 2014 року, №000000001 від 22 серпня 2014 року, №0000000001 від 26 серпня 2014 року, №0000000004 від 13 серпня 2014 року, №0000000003 від 13 серпня 2014 року, №000000002 від 13 серпня 2014 року, №0000000001 від 13 серпня 2014 року, №000000002 від 12 серпня 2014 року, №000000001 від 12 серпня 2014 року та 0000000001 від 15 серпня 2014 року.

За всіма переліченими договорами ТОВ «Телеінвест» виписувались ТОВ «ЛАНЕТ УКРАЇНА» податкові накладні, суми ПДВ за якими включені ним до складу податкового кредиту за липень - серпень 2014 року.

При цьому з метою забезпечення належного виконання робіт позивачем передано ТОВ «Теленівест» матеріали, які попередньо придбані у інших контрагентів - ТОВ «Телерадіокомпанія «Інтермедіа», ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Ромсат», ТОВ «Євромета», ТОВ «Зитем» та ТОВ «Стілнет» на підставі укладених з ними договорів.

Крім того, транспортування обладнання здійснювалось за рахунок ТОВ «ЛАНЕТ Україна» шляхом залучення іншого суб`єкта господарювання - ТОВ «Науково-виробнича компанія «Ромсат», що підтверджується укладеним з ним договором і товарно-транспортними накладними.

Оцінюючи наслідки спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентом, суди вказали, що наявні первинні документи дають можливість визначитися з їх суттю, змістом та обсягом, ідентифікувати учасників та перевірити правильність відображення операцій в податковому обліку, а відтак, дійшли переконання, що у ході перевірки Товариством подана вся необхідна первинна документація та інші докази на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом, а також того, що укладені угоди мали на меті настання дійсних правових наслідків, що обумовлені ними.

Разом з тим, суди відмітили, що відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення операцій між позивачем та його контрагентом, як і не доведено, що зміст укладених між ними угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів, або приховування дійсного об`єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Не підтверджено відповідачем й невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Крім того, в межах розгляду даної справи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз проводилась судово-економічна експертиза, за результатами якої експертом складено висновок від 24 червня 2016 року №22524/15-45, в якому, в свою чергу, вказано, що 1) викладений Інспекцією в акті перевірки №525/26-57-22-04-21/36547435 від 05 листопада 2014 року висновок про заниження ТОВ «ЛАНЕТ УКРАЇНА» податку на додану вартість документально не підтверджується; 2) оплата ТОВ «ЛАНЕТ УКРАЇНА» робіт, послуг та товару, виконаних, наданих та поставлених ТОВ «Телеінвест» за договорами, укладеними з ТОВ «ЛАНЕТ УКРАЇНА» в період з 01 січня 2014 року по 31 серпня 2014 року, підтверджується наданими на дослідження платіжними дорученнями (з відмітками банківських установ про їх проведення у систем платежів) на суму 13 732 000,00 грн. (у тому числі ПДВ - 2 288 666,67 грн.); 3) дослідженням даних, відображених у представлених документах стосовно взаємовідносин ТОВ «ЛАНЕТ УКРАЇНА» з ТОВ «Телеінвест», а саме: договірної документації: договорів поставки, договорів виконання робіт, договорів на виконання робіт з модернізації мережі, договорів про надання послуг (з урахуванням додатків, актів передачі обладнання для виконання монтажних робіт при модернізації до них), а також договору перевезення вантажів №2008-12 від 20 серпня 2012 року, укладеного ТОВ «ЛАНЕТ УКРАЇНА» з ТОВ «НВК «Ромсат»); первинної документації: актів приймання-передачі послуг, актів приймання-здачі виконаних робіт та видаткові накладні, довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3), актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в), актів про витрату обладнання замовника, що було використано при модернізації до вищезазначених договорів, а також акту надання послуг №731049 від 31 липня 2014 року за договором перевезення вантажів №2008-12 від 20 серпня 2012 року; товарно-транспортних накладних на транспортування обладнання вантажоодержувачу ТОВ «ЛАНЕТ УКРАЇНА» від вантажовідправника ТОВ «Телеінвест» через ТОВ «НВК «Ромсат»; податкових накладних, виписаних ТОВ «Телеінвест» на адресу ТОВ «ЛАНЕТ УКРАЇНА» за вищевказаними договорами; платіжних документів щодо оплати за договорами, а також щодо оплати за послуг з перевезення за договором перевезення вантажів №2008-12 від 20 серпня 2012 року; регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «ЛАНЕТ УКРАЇНА» по контрагенту ТОВ «Телеіневест»; карток субконто за 2014 рік, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за січень-серпень 2014 року, звіту по проводках за 2014 рік (у тому числі по рахунку 644 «податковий кредит») та співставленням предметів договорів з номенклатурою отриманих та оплачених ТОВ «ЛАНЕТ УКРАЇНА» товарів (робіт, послуг) розбіжностей не встановлено.

Більш того, суди враховували, що відповідачем не здійснювалась перевірка контрагента на предмет наявності у останнього необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності, зокрема, основних фондів, матеріальних та трудових ресурсів, укладених цивільно-правових угод з іншими суб`єктами господарювання щодо надання послуг або виконання робіт. Висновки ж контролюючого органу про неможливість здійснення вказаним підприємством господарських операцій із позивачем ґрунтуються виключно на оцінці податкової інформації, що, як визнали суди, не є достатнім для об`єктивного встановлення дійсних обставин.

В цьому контексті, слід зазначити, що усталеною є практика Верховного Суду, яка, якщо її систематизувати, полягає в тому, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Сама ж лише по собі наявність податкової інформації щодо контрагентів контрагента та неможливість проведення зустрічної звірки останнього не можуть бути самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій.

З огляду на викладене та зважаючи на положення частини 1 статті 341 КАС України, яка передбачає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, Верховний Суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про наявність, в даному випадку, правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи ж касаційної скарги не впливають на правильність прийнятих судами рішень й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник Р.Ф. Ханова І.Я.Олендер