ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 810/3071/18
адміністративне провадження № К/9901/5564/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 810/3071/18
за позовом ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправними, скасування рішень та поновлення на роботі,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року, прийняте у складі головуючого Василенко Г.Ю.,
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Мєзєнцева Є.І., суддів Файдюка В.В., Чаку Є.В.,
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Переслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області (далі - відповідач, Переслав-Хмельницька РДА Київської області), в якому просила:
1.1 визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Клименка Ю.В. «Про відкликання з відпустки ОСОБА_1 » від 21 травня 2018 року № 63-к;
1.2 визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області від 21 травня 2018 року №64-к «Про припинення повноважень ОСОБА_1 »;
1.3 поновити ОСОБА_1 на посаді заступника голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області та стягнути з Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області за період вимушеного прогулу ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату з 21 травня 2018 року до дня фактичного поновлення на посаді.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з жовтня 2016 року займала посаду заступника голови Переяслава-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області. Розпорядженням голови Переяслав-Хмельницької РДА від 11 квітня 2018 року № 57-к «Про надання додаткової оплачуваної відпустки ОСОБА_1 », останній було надано додаткову відпустку у період з 12 квітня по 26 квітня 2018 року. У зв`язку з перебуванням позивача на лікарняному у період відпустки, останній було продовжено відпустку ще на 14 календарних днів, а саме з 21 травня 2018 року по 04 червня 2018 року включно. 21 травня 2018 року новопризначеним головою Переяслав-Хмельницької РДА Клименком Ю.В. було відкликано позивача з відпустки, про що видано наказ №63-к, та прийнято наказ №64-к «Про припинення повноважень ОСОБА_1 ». Позивач вважає, що такі дії відповідача є незаконними, суперечать нормам чинного законодавства України, оскільки прийняті з порушенням норм статей 41 79 Кодексу законів про працю України, статті 12 Закону України «Про відпустки». Вказані обставини і стали підставою звернення до суду з позовом.
3. Представник відповідача проти задоволення позову заперечив та зазначив, що звільнення позивача відбулось у суворій відповідності до вимог чинного законодавства України. Також відповідач наголошує, що вступаючи на посаду заступника голови місцевої державної адміністрації, особа вважається попередженою про своє можливе звільнення в силу прямої вказівки закону, а саме на частину третю статті 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» у зв`язку з призначенням на посаду нового голови місцевої державної адміністрації. На підставі зазначеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 , розпорядженням голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 10 жовтня 2016 року №278-к була призначена на посаду заступника голови Переяслав-Хмельницької РДА, як така, що успішно пройшла по конкурсу.
5. Розпорядженням Президента України від 07 квітня 2018 року №59/2018-п Клименка Юрія Васильовича призначено головою Переяслав-Хмельницької РДА Київської області з 13 квітня 2018 року зі строком випробування один місяць та оплатою праці відповідно до законодавства.
6. 10 квітня 2018 року позивач на ім`я в.о. голови Переяслав-Хмельницької РДА ОСОБА_3 написала заяву про надання їй додаткової відпустки тривалістю 15 календарних днів.
7. Розпорядженням в.о. голови Переяслав-Хмельницької РДА від 11 квітня 2018 року за №57-к «Про надання додаткової оплачуваної відпустки ОСОБА_1 », останній надано було додаткову оплачувану відпустку з 12 квітня 2018 року по 26 квітня 2018 року.
8. Під час перебування у відпустці, позивач також знаходилась на лікарняному у період часу з 13 квітня по 26 квітня 2018 року а також з 27 квітня 2018 року по 20 травня 2018 року, що підтверджується листками непрацездатності серії АДІ №176684, та №176685.
9. 21 травня 2018 року ОСОБА_1 на ім`я голови Переяслав-Хмельницької РДА Київської області було подано заяву, якою позивач надала згоду на відкликання її з додаткової відпустки з 21 травня 2018 року.
10. За наслідком розгляду вказаної заяви, головою адміністрації Клименком Ю.В. було винесено розпорядження від 21 травня 2018 року № 63-к, згідно з якого ОСОБА_1 відкликано з додаткової оплачуваної відпустки з 21 травня 2018 року, для виконання невідкладної та непередбачуваної роботи.
11. Цього ж дня, позивачем на ім`я голови райдержадміністрації Клименка Ю.В. було написано заяву про припинення її повноважень на посаді заступника голови адміністрації, відповідно до положень статті 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».
12. 21 травня 2018 року головою Переяслав-Хмельницької РДА Клименком Ю.В. на ім`я голови Київської обласної державної адміністрації Горгана О.Л. було направлено подання про погодження звільнення ОСОБА_1 з посади заступника голови Переяслав-Хмельницької РДА, у зв`язку з припиненням своїх повноважень, відповідно до положень статті 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрацією», згідно з поданою нею заявою.
13. За наслідком розгляду вказаного подання, головою Київської обласної державної адміністрації Горганом О.Л. погоджено звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, що підтверджується листом від 21 травня 2018 року №11-21/2204.
14. Розпорядженням голови Переяслав-Хмельницької РДА Клименком Ю.В. від 21 травня 2018 року за №64-к «Про припинення повноважень ОСОБА_1 », відповідно до положень Закону України «Про державну службу», статті 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та статті 24 Закону України «Про відпустки», було припинено повноваження ОСОБА_1 на посаді заступника голови Переяслав-Хмельницької РДА з 21 травня 2018 року; вирішено виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані нею дні щорічної основної відпустки за період роботи з 11 жовтня 2017 року по 22 січня 2018 року, у кількості 9 календарних днів, за період роботи з 23 січня 2018 року по 21 травня 2018 року у кількості 8 календарних днів, компенсацію за невикористані нею дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2017 рік у кількості 14 календарних днів та за 2018 року у кількості 15 календарних днів (разом 46 днів).
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
15. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
16. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідачем не було порушено порядку звільнення позивача із займаної посади, а тому відсутні підстави для скасування оскаржених розпоряджень та поновлення позивача на займаній посаді, оскільки з положень Закону України "Про місцеві державні адміністрації" вбачається, що заступник голови місцевої державної адміністрації зобов`язаний заявити про припинення своїх повноважень перед новопризначеним головою адміністрації в день його призначення. Закон України "Про місцеві державні адміністрації" не містить альтернативного вибору варіанту поведінки заступником голови місцевої державної адміністрації. Тобто, Законом встановлено граничний термін перебування заступника голови місцевої державної адміністрації на займаній посаді.
16.1. Додатково суди попередніх інстанцій зазначили, що відсутність підстав для задоволення позовних вимог про скасування розпорядження про звільнення позивача з посади свідчить і про відсутність підстав для задоволення вимог про поновлення позивача на посаді, а також про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки вказані вимоги є похідними від вимоги про скасування розпорядження від 21 травня 2018 року № 64-К.
16.2. Також суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що розпорядження від 21 травня 2018 року № 63-к, про відкликання ОСОБА_1 із додаткової оплачуваної відпустки видано з додержанням положень вищезазначеного законодавства, що регулює питання відпусток, а тому вимога про його скасування задоволенню не підлягає, оскільки норми Кодексу законів про працю України та Закону України «Про відпустки» не містять вичерпний перелік підстав для відкликання з відпустки, регламентують тривалість та порядок надання щорічних відпусток, порядок відкликання з відпустки у випадках передбачених законодавством за ініціативою власника або уповноваженого ним органу та ніяким чином не встановлюють заборони щодо відкликання з відпустки за ініціативою робітника.
IV. Касаційне оскарження
17. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано у суді 26 лютого 2019 року.
18. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
19. В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що позивача було призначено на посаду без зазначення строку трудового договору, а отже, на думку позивача, посилання судів попередніх інстанцій на встановлений Законом України «Про місцеві державні адміністрації» граничний термін перебування на посаді заступника голови місцевої адміністрації є помилковим.
19.1. Також заявник касаційної скарги уважає, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин приписи Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» оскільки вказаний закон не розповсюджується на вказані правовідносини. Проте, суди попередніх інстанцій в порушення норм матеріального права не застосували до спірних правовідносин (розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області від 21 травня 2018 року №64-к «Про припинення повноважень ОСОБА_1 ») норм Кодексу законів про працю України.
19.2. Додатково позивач звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено такої підстави для відкликання з відпустки як «заява особи», а отже, на думку заявника касаційної скарги, розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Клименка Ю.В. «Про відкликання з відпустки ОСОБА_1 » від 21 травня 2018 року № 63-к є незаконним та підлягає скасуванню.
19.3. Окремо, позивач звертає увагу, що судами першої та апеляційної інстанцій не було досліджено порушення процедури звільнення позивача, оскільки копії розпоряджень про припинення повноважень, наявних в матеріалах справи не містять підпису голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації.
19.4. Також позивач, звертає увагу, що підставою для видання оскаржуваного розпорядження слугувала саме заява про припинення повноважень, а не про звільнення з посади, як це визначено нормами Кодексу законів про працю України. А отже не можна ототожнювати поняття припинення повноважень та припинення трудових відносин (звільнення з посади).
19.5. Крім того, позивач звертає увагу, що в порушення Кодексу законів про працю України її не було видано копію наказу про звільнення та не було проведено повних розрахунок.
20. 05 березня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Шарапи В.М., суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А. відкрито касаційне провадження та витребувано із Київського окружного адміністративного суду справу № 810/3071/18.
21. 04 квітня 2019 року справа № 810/3071/18 надійшла до Верховного Суду.
22. 12 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року № 722/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
23. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шишова О.О., суддів -Дашутіна І.В., Яковенка М.М.
24. 23 вересня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року № 1785/0/78-20 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
25. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., суддів -Данилевич Н.А., Мацедонську В.Е.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
26. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
27. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
28. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
29. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
30. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
31. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
32. Відповідно до частини першої статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
33. За змістом частини першої статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з цього Кодексу й інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
34. Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначає Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 09 квітня 1999 року № 586-XIV (далі - Закон № 586-XIV).
35. За приписами частини другої статті 10 Закону № 586-XIV перший заступник та заступники голови районної державної адміністрації призначаються на посаду та звільняються з посади головою районної державної адміністрації за погодженням з головою обласної державної адміністрації.
36. Перші заступники та заступники голів місцевих державних адміністрацій заявляють про припинення своїх повноважень новопризначеним головам місцевих державних адміністрацій у день їх призначення (частина третя статті 10 указаного Закону).
37. Пунктом 3 частини першої статті 39 Закону № 586-XIV встановлено, що голови місцевих державних адміністрацій: призначають на посади та звільняють з посад своїх заступників, керівників структурних підрозділів відповідно до статей 10 та 11 цього Закону.
38. Відповідно до пункту 9-1 частини третьої статті 3 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII дія цього Закону не поширюється на голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників.
39. Відповідно до частин шостої - восьмої статті 79 КЗпП України поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.
39.1. Невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
39.2. Відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства, установи, організації з додержанням вимог частини шостої цієї статті та в інших випадках, передбачених законодавством. У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.
40. Аналогічні норми викладені у статті 12 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі - Закон № 504/96-ВР) щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.
40.1. Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
40.2. Відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог частини першої цієї статті та в інших випадках, передбачених законодавством. У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.
VI. Позиція Верховного Суду
41. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.
Щодо розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Клименка Ю.В. «Про відкликання з відпустки ОСОБА_1 » від 21 травня 2018 року № 63-к.
42. За загальним правилом в питаннях регулювання публічної служби пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини.
43. Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначає Закон № 586-XIV.
44. Так питання відкликання працівника із щорічної відпустки не врегульоване Законом № 586-XIV, отже до вказаних правовідносин підлягає застосуванню загальні норми трудового законодавства.
45. Аналізуючи приписи частини восьмої статті 79 КЗпП України та частини третьої статті 12 Закону № 504/96-ВР Верховний Суд зауважує, що працівник може бути відкликаний із щорічної відпустки лише за певних умов:
- згоди працівника на відкликання з відпустки, яка може бути оформлена шляхом подання відповідної заяви;
- наявність підстав: для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства та в інших випадках, передбачених законодавством.
- із додержанням вимог поділу щорічної відпустки працівника на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.
46. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 21 травня 2018 року ОСОБА_1 на ім`я голови Переяслав-Хмельницької РДА Київської області було подано заяву, якою позивач надала згоду на відкликання її з додаткової відпустки з 21 травня 2018 року.
47. За наслідком розгляду вказаної заяви, головою адміністрації Клименком Ю.В. було винесено розпорядження від 21 травня 2018 року № 63-к, згідно з якого ОСОБА_1 відкликано з додаткової оплачуваної відпустки з 21 травня 2018 року, для виконання невідкладної та непередбачуваної роботи.
48. Верховний Суд зауважує, що приписами КЗпП України та Закону № 504/96-ВР не передбачено такої підстави для відкликання із щорічної відпустки, як виконання невідкладної та непередбачуваної роботи.
49. Таким чином, Верховний Суд уважає, що суди попередніх інстанцій дійшли неправильного висновку, що розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Клименка Ю.В. «Про відкликання з відпустки ОСОБА_1 » від 21 травня 2018 року № 63-к прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
50. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України (у редакції до 08 лютого 2020 року) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
51. Отже, рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року у частині відмови у задоволенні позову про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Клименка Ю.В. «Про відкликання з відпустки ОСОБА_1 » від 21 травня 2018 року № 63-к підлягають скасуванню із прийняттям у цій частині нової постанови про задоволення позову.
Щодо розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області від 21 травня 2018 року № 64-к «Про припинення повноважень ОСОБА_1 ».
52. У спірних правовідносинах стаття 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» №586 визначає підстави звільнення позивача із займаної посади.
53. Верховний Суд зауважує, що при формулюванні причин звільнення заступника голови районної державної адміністрації не має застосовуватися норми КЗпП України, оскільки, в даному випадку, на спірні відносини поширюються положення спеціального законодавства, а саме норми Закону №586.
54. Звільнення заступника голови районної державної адміністрації на підставі статті 10 Закону України № 586-XIV не є звільненням з ініціативи власника.
55. Вказана норма містить додаткову, особливу підставу для звільнення працівника, пов`язану з його статусом, якої не містять КЗпП України. Ця підстава законом пов`язується не з волевиявленням працівника чи голови райдержадміністрації, а з самим фактом призначення нового керівника адміністрації. Статтею 10 Закону №586 для заступників голови райдержадміністрації передбачено обов`язок заявити про складення повноважень перед новопризначеним головою.
56. Пунктом 3 частини першої статті 39 та частини третьої статті 10 Закону №586 визначено, що юридичним наслідком призначення нового голови районної державної адміністрації є право останнього звільнити перших заступників та заступників голови районної державної адміністрації із займаних посад внаслідок автоматичного припинення їх повноважень, про що вони заявляють новому голові адміністрації.
57. Звільненню новопризначеним головою районної державної адміністрації своїх заступників на підставі частини третьої статті 10 Закону №586 не може передувати дотримання певного додаткового порядку припинення їх повноважень, крім самого факту припинення цих повноважень в силу закону.
58. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 823/117/17 і Верховний Суд у цій справі не вбачає підстав відступати від неї.
59. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням Президента України від 07 квітня 2018 року №59/2018-п Клименка Юрія Васильовича призначено головою Переяслав-Хмельницької РДА Київської області з 13 квітня 2018 року зі строком випробування один місяць та оплатою праці відповідно до законодавства.
60. Розпорядженням голови Переяслав-Хмельницької РДА Клименком Ю.В. від 21 травня 2018 року за №64-к «Про припинення повноважень ОСОБА_1 », відповідно до положень Закону України «Про державну службу», статті 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та статті 24 Закону України «Про відпустки», було припинено повноваження ОСОБА_1 на посаді заступника голови Переяслав-Хмельницької РДА з 21 травня 2018 року.
61. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідачем не було порушено порядку звільнення позивача із займаної посади, а тому відсутні підстави для скасування оскарженого розпорядження та поновлення позивача на займаній посаді.
62. Верховний Суд уважає такий висновок передчасним виходячи із наступного.
63. Позивач при розгляді справи в судах попередніх інстанцій, як на підставу для задоволення позову, посилалася на те, що в оскаржуване розпорядження про припинення повноважень взагалі не містить підпису голови Переяслав-Хмельницької РДА.
64. Відповідно до пунктів 48-49 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 посадові особи підписують документи в межах своїх повноважень, визначених актами законодавства, іншими нормативно-правовими актами відповідно до Інструкції з діловодства в електронній формі та інструкції з діловодства установи. Порядок підписання документів іншими особами у разі відсутності керівника установи та посадових осіб, які уповноважені їх підписувати, визначається наказом (розпорядженням) керівника установи.
65. Підпис складається з найменування посади особи, яка підписує документ (повного - у разі, коли документ надрукований не на бланку, скороченого - у разі, коли документ надрукований на бланку), особистого підпису, ініціалу імені і прізвища, наприклад:
66. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
67. Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
67.1. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
68. Судами попередніх інстанцій не було надано оцінку доводу позивача щодо наявності підпису на оскаржувану розпорядженні про припинення повноважень позивача та не досліджено наданий доказ на предмет належного оформлення відповідно до вимог пунктів 48-49 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55.
69. Проте, дослідження вказаного доказу має значення для правильного вирішення справи.
70. Частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
71. Відповідно до частин другої та четвертої статті 353 КАС України (у редакції до 08 лютого 2020 року) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
71.1. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
72. Оскільки судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не досліджено зібрані у справі докази, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень.
73. Таким чином, Верховний Суд погоджується із доводами касаційної скарги щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, у зв`язку із цим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів попередніх інстанцій у частині відмови в задоволенні позову про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області від 21 травня 2018 року №64-к «Про припинення повноважень ОСОБА_1 », поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу, підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 353 КАС України.
Керуючись статтями 3 341 345 349 351 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року скасувати.
3. Прийняти нову постанову, якою у частині визнання незаконним та скасування розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Клименка Ю.В. «Про відкликання з відпустки ОСОБА_1 » від 21 травня 2018 року № 63-к позов задовольнити.
4. Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Клименка Ю.В. «Про відкликання з відпустки ОСОБА_1 » від 21 травня 2018 року № 63-к.
5. В іншій частині справу № 810/3071/18 за позовом ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправними, скасування рішень та поновлення на роботі направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.В. Шевцова
Судді: Н.А. Данилевич
В.Е. Мацедонська