№ 810/3211/15 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2020 року

Київ

справа №810/3211/15

адміністративне провадження №К/9901/13955/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргуКиївської міської митниці ДФСна постановуКиївського окружного адміністративного суду від 17.11.2015 (суддя - Щавінський В.Р.)та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016 (колегія суддів: Костюк Л.О., Бужан Н.П., Твердохліб В.А.)у справі № 810/3211/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» доКиївської міської митниці ДФСтретя особаГоловне управління Державної казначейської служби України у м. Києвіпровизнання дій протиправними, стягнення ввізного мита,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (далі- Товариство) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі-Митниця), третя особа: ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві (залучена судом першої інстанції) про визнання протиправними дій Київської міської митниці ДФС щодо відмови у поверненні позивачу ввізного мита відповідно до заяви від 13.05.2015 вих. № УРБ 10/14-2080 та стягнення з Державного бюджету України ввізного мита у сумі 2202511,78 грн.

Обґрунтовуючи позов вказав, що ним було подано до Митниці заяву про повернення ввізного мита в розмірі 2202511,78 грн. У заяві зазначалося, що Товариство має право на повернення з бюджету ввізного мита у зв`язку із тим, що судами (в іншій справі) були визнані протиправними та скасовані 30 карток відмови у прийнятті митних декларацій про поміщення товару в режим реекспорту. До заяви були додані необхідні документи, а саме копії митних декларацій, рішень судів, оригінал довідки про відсутність заборгованості перед бюджетом. Крім того, усі формальні вимоги виконано, які передбачені для подання заяви про повернення коштів, але незважаючи на це, відповідач відмовив в поверненні ввізного мита, повідомивши про це у листі №3575/10/26-70-25-01-02 від 09.06.2015.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016 позов задоволено. Визнано протиправним дії Митниці щодо відмови у поверненні Товариству сум ввізного мита за заявою вих. №УРБ 10/14-2080 від 13.05.2015. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства сплачене ввізне мито у загальній сумі 2202511 (два мільйони двісті дві тисячі п`ятсот) грн. 78 коп.

Рішення судів мотивовані тим, що в судовому засіданні підтверджено факт своєчасного звернення позивача із заявою про повернення сум ввізного мита, та відсутності з боку відповідача будь-яких заперечень стосовно розміру заявленої до стягнення суми та податкового боргу у позивача, а тому дії Митниці в частині відмови у повернення позивачу з бюджету сум ввізного мита є протиправними.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити. Відповідач зазначає, що правових підстав для повернення митних платежів за товар, який позивачем був поміщений в режим реекспорту у відповідача не було, так як фактично позивачем обрано митний режим експорту. Тоді як скасування карток відмови в прийнятті митних декларації про поміщення товару в митний режим реекспорту (повернення) не свідчить про автоматичне поміщення таких товарів в режим реекспорту, з урахуванням застосованого позивачем митного режиму експорту (вивозу), що вказує на неможливість повернення митних платежів по такому товару, який раніше був імпортований (завезений) в Україну.

В письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу, які надійшли ще до Вищого адміністративного суду України позивач просить про залишення її без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанції без змін.

Переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи й правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою повернення TCC Global NV раніше ввезеного на митну територію України в режимі імпорту товару - дорожних валіз, сумок, рюкзаків торгової марки Wenger у кількості 89 674 шт. ТОВ «Фоззі-Фуд» було подано до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів митні декларації№ 360 від 07.08.2013, № 362 від 09.08.2013, № 373 від 09.08.2013, № 374 від 09.08.2013, № 1501 від 02.09.2013, № 375 від 09.08.2013, № 376 від 09.08.2013, № 403 від 20.08.2013, № 404 від 20.08.2013, № 406 від 20.08.2013, № 407 від 20.08.2013, № 1454 від 21.08.2013, № 1457 від 21.08.2013, № 1458 від 21.08.2013, № 1459 від 21.08.2013, № 413 від 22.08.2013, № 412 від 22.08.2013, № 415 від 22.08.2013, № 414 від 22.08.2013, № 1483 від 29.08.2013, № 434 від 30.08.2013, № 430 від 29.08.2013, № 1494 від 30.08.2013, № 1482 від 29.08.2013, № 1493 від 30.08.2013, № 1497 від 30.08.2013, № 1504 від 03.09.2013, № 1503 від 03.09.2013, № 431 від 29.08.2013.

Київською міжрегіональною митницею Міндоходів було відмовлено у прийнятті вказаних митних декларацій у день їх подання з оформленням карток відмови в прийнятті митної декларації: від 07.08.2013 №100250000/2013/30474, від 09.08.2013 №100250000/2013/30478, від 09.08.2013 №100250000/2013/30480, від 09.08.2013 №100250000/2013/30479, від 02.09.2013 №100250000/2013/30564, від 09.08.2013 №100250000/2013/30481, від 09.08.2013 №100250000/2013/30477, від 16.08.2013 №100250000/2013/30496, від 20.08.2013 №100250000/2013/30505, від 20.08.2013 №100250000/2013/30507, від 20.08.2013 №100250000/2013/30506, від 20.08.2013 №100250000/2013/30504, від 21.08.2013 №100250000/2013/30513, від 21.08.2013 №100250000/2013/30514, від 21.08.2013 №100250000/2013/30516, від 21.08.2013 №100250000/2013/30515, від 22.08.2013 №100250000/2013/30524, від 22.08.2013 №100250000/2013/30523, від 22.08.2013 №100250000/2013/30522, від 22.08.2013 №100250000/2013/30521, від 29.08.2013 №100250000/2013/30554, від 30.08.2013 №100250000/2013/30558, від 29.08.2013 №100250000/2013/30550, від 30.08.2013 №100250000/2013/30560, від 29.08.2013 №100250000/2013/30553, від 30.08.2013 №100250000/2013/30559, від 30.08.2013 №100250000/2013/30562, від 03.09.2013 №100250000/2013/30571, від 03.09.2013 №100250000/2013/30570, від 29.08.2013 №100250000/2013/30551.

Підставою відмови зазначено, що митна декларація не може бути поміщена у митний режим реекспорту, у відповідності до пп. 5 п. 1 ст. 86 Митного кодексу України, оскільки не виконуються умови п. 1 ст. 87 Митного кодексу України. Згідно наданих декларантом документів, для підтвердження ввезення товарів на митну територію України, засоби ідентифікації (ст. 326, п. 2 3 Митного кодексу України) при ввезенні не застосовувались.

Із врахуванням зазначених карток відмови у прийнятті митних декларацій в режимі реекспорт ТОВ «Фоззі-Фуд» подало нові митні декларації в режимі експорт від 13.08.2013 №100250000/2013/520258, від 13.08.2013 №100250000/2013/520259, від 13.08.2013 №100250000/2013/520256, від 13.08.2013 №100250000/2013/520257, від 02.09.2013 №100250000/2013/520411, від 13.08.2013 №100250000/2013/520260, від 13.08.2013 №100250000/2013/520261, від 16.08.2013 №100250000/2013/520284, від 21.08.2013 №100250000/2013/520311, від 21.08.2013 №100250000/2013/520310, від 21.08.2013 №100250000/2013/520313, від 21.08.2013 №100250000/2013/520312, від 21.08.2013 №100250000/2013/520320, від 21.08.2013 №100250000/2013/520321, від 21.08.2013 №100250000/2013/520322, від 21.08.2013 №100250000/2013/520323, від 22.08.2013 №100250000/2013/520333, від 22.08.2013 №100250000/2013/520334, від 22.08.2013 №100250000/2013/520332, від 22.08.2013 №100250000/2013/520331, від 29.08.2013 №100250000/2013/520395, від 30.08.2013 №100250000/2013/520397, від 29.08.2013 №100250000/2013/520390, від 30.08.2013 №100250000/2013/520399, від 29.08.2013 №100250000/2013/520394, від 30.08.2013 №100250000/2013/520398, від 30.08.2013 №100250000/2013/520403, від 03.09.2013 №100250000/2013/520417, від 03.09.2013 №100250000/2013/520416, від 29.08.2013 №100250000/2013/520388.

Крім того, ТОВ «Фоззі-Фуд» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, в якому просило визнати протиправним та скасувати зазначені карки відмови у прийнятті митних декларацій в митному режимі реекспорту.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2014 року у справі №826/1401/14 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2014 року скасовано; прийнято нову, якою позов задоволено, визнано протиправними та скасовано картки відмови Київської міжрегіональної митниці Міндоходів у прийнятті митних декларацій в режимі реекспорту.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 вересня 2014 року у справі №К/800/32349/14 залишено без задоволення касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, а рішення суду - без змін.

Судами встановлено, що Товариство звернулось до Митниці із заявою вих. № УРБ 10/14-2080 від 13.05.2015 про повернення надміру сплачених коштів в розмірі 2202511,78 грн.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що оскільки за наслідками судового оскарження (справа №826/1401/14) було визнано протиправними та скасовано картки відмови у прийнятті 30-ти митних декларацій в митному режимі реекспорт, раніше завезеного (імпортованого) на митну територію України товару (дорожні валізи, сумки, рюкзаки торгової марки Wenger у кількості 89 674 шт.), придбаного в TCC Global NV, то є підстави для повернення раніше сплаченого ввізного мита.

До вказаної заяви вих. №УРБ 10/14-2080 від 13.05.2015 Товариство долучило оригінал довідки про відсутність заборгованості перед бюджетом №11245/10/28-10-23-26 від 06.05.2015, копії рішень судів в справі №826/1401/14 (які набрали законної сили), а також копії митних декларацій, за якими товар було ввезено в митному режимі імпорт для підтвердження суми ввізного мита, митних декларацій, поданих в митному режимі реекспорт, карток відмови у їх прийнятті, митних декларацій, оформлених з врахуванням прийнятих карток відмови у митному режимі експорт. Заяву було підписано директором та головним бухгалтером позивача.

17.06.2015 ТОВ «Фоззі-Фуд» отримало відповідь Митниці вих. №3575/10/26-70-25-01-02 від 09.06.2015, згідно якої в задоволені вказаної заяви позивача було відмовлено, оскільки митне оформлення товару Товариства здійснено в митному режимі «експорт», а тому відсутні правові підстави для повернення коштів із державного бюджету. Таким чином, Київська міська митниця ДФС відмовила позивачу в поверненні сплаченого ввізного мита.

Не погоджуючись із відповіддю Митниці про відмову у поверненні митних платежів, позивач звернувся до суду.

Суд вважає висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог правильними, та такими, що зроблені з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена з дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Загальні положення щодо митних режимів передбачені Розділом V МК України, тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Зокрема згідно із статтею 70 МК України з метою застосування законодавства України з питань державної митної справи запроваджуються такі митні режими:

1) імпорт (випуск для вільного обігу);

2) реімпорт;

3) експорт (остаточне вивезення);

4) реекспорт;

5) транзит;

6) тимчасове ввезення;

7) тимчасове вивезення;

8) митний склад;

9) вільна митна зона;

10) безмитна торгівля;

11) переробка на митній території;

12) переробка за межами митної території;

13) знищення або руйнування;

14) відмова на користь держави.

Відповідно до частини другої статті 71 МК України поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 85 МК України передбачено, що реекспорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Для поміщення товарів у митний режим реекспорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

1) подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари;

2) надати органу доходів і зборів документи та відомості, необхідні для ідентифікації товарів, що реекспортуються;

3) у випадках, встановлених законодавством, подати органу доходів і зборів дозвіл на проведення зовнішньоекономічної операції з реекспорту цих товарів (частина 4 статті 86 МК України).

Суд погоджується з доводами відповідача, що вказаний товар вивезено з митної території України в режимі експорту, а не реекспорту, тобто повернення товару відбулось за процедурою поставки товару. Разом з тим, такі дії позивача були вимушеними та вчинені в зв`язку з прийняттям відповідачем карток відмови, які в подальшому скасовані судом. Відтак, сума ввізного мита позивачем сплачена надмірно і в такому випадку суд правильно прийшов до висновку про її повернення.

Відповідно до частини шостої статті 301 Митного кодексу України повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу України, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Відповідно до пункту 43.1. статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Пункти 43.4., 43.5. статті 43 Податкового кодексу України передбачають, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 43.6. статті 43 ПК України, повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Судами встановлено, що позивач виконав усі формальні вимоги, які передбачені Порядком №618.

Сума сплаченого ввізного мита підтверджуються копіями митних декларацій, оформлених в режимі імпорт, які оформлялися в електронному вигляді і в яких вказаний розмір сплачених сум ввізного мита.

Згідно з частинами першої, другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що враховуючи, що Товариством виконані всі необхідні умови для отримання митних платежів, а відповідач не вчинив дій, спрямованих на їх перерахування позивачу, позовні вимоги є обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341 345 349 350 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення.

2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду