ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 810/4025/16
касаційне провадження № К/9901/36453/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Броварської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області (далі - Інспекція) на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2017 (суддя - Лапій С.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 (головуючий суддя - Саприкіна І.В., судді - Карпушова О.В., Кучма А.Ю.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроресурс» (далі - Товариство) до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
В грудні 2016 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.02.2015 № 0006291501.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалось на те, що: Товариство не змінювало свого місця реєстрації (місцезнаходження), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; 13.02.2015 Товариство отримало повідомлення № 303 від 13.02.2015 від Реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, на яке своєчасно, а саме - 12.03.2015 надало реєстратору документи згідно опису для проведення дії «Підтвердження відомостей про юридичну особу»; сам факт отримання товариством від Інспекції акту від 13.02.2015 № 82/10-06-15-01-09/30468873 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2004 по 31.12.2014» спростовує твердження податкового органу про відсутність Товариства за місцезнаходженням та, як наслідок, про неможливість проведення зустрічної звірки; визначене Інспекцією грошове зобов`язання з податку на додану вартість згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення вже було предметом спору у інших судових справах, а саме - А10/085-07, № 2-а-9214/09/1070, № 10/015-07, № 2-а-5301/09/1070, за результатами розгляду яких позовні вимоги Товариства були задоволенні, а податкові повідомлення-рішення - скасовані.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 26.01.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 14.02.2015 № 0006291501.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що: будь-яких доказів внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідного запису щодо відсутності Товариства за юридичною адресою або про відсутність Товариства за місцезнаходженням Інспекцією суду надано не було, а навпаки протягом 6 місяців було неодноразово «Підтверджено відомості про юридичну особу», зокрема, як і до так і після складання акту від 13.02.2015 № 82/10-06-15-01-09/30468873 про неможливість проведення зустрічної звірки; місцезнаходження Товариства за адресою: 07420, Київська обл., Броварський р-н, смт Калита, вул. Червоноармійська, 14, підтверджується також договором оренди від 01.08.2000 № 137/48 та договором про доставку поштових відправлень та періодичних друкованих видань від 02.10.2014 № 10; у період з 01.01.2004 по 31.12.20144 судами неодноразово розглядалися справи за позовом Товариства до Інспекції, у процесі розгляду яких досліджувалися обставини щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2004 по 31.12.2014.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 05.09.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, щo суди не надали належної правової оцінки тому, що: станом на дату проведення зустрічної звірки - 13.02.2015 Товариство обліковувалось у податкового органу зі станом « 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням»; зустрічною звіркою встановлено відсутність об`єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення статей 134 138 185 198 Податкового кодексу України за період з 01.01.2004 по 31.12.2014; проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності встановлено відсутність у Товариства необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, технічного персоналу у необхідній кількості, власних виробничих активів, власних складських приміщень, транспортних засобів у необхідній кількості, відсутність ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, платник не знаходиться за місцезнаходженням, що свідчить про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності Товариства за період з 01.01.2004 по 31.12.2014. Решта доводів скаржника зводиться до цитування норм Податкового кодексу України та змісту акту про неможливість проведення зустрічної звірки.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18.10.2018 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 26.10.2020 - визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 27.10.2020.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що місцезнаходженням Товариства є адреса: 07420, Київська обл., Броварський р-н, смт Калита, вул. Червоноармійська, 14, підтверджується: договором оренди від 01.08.2000 № 137/48; договором про доставку поштових відправлень та періодичних друкованих видань від 02.10.2014 № 10; витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.12.2016, у якому міститься інформація про те, що станом на 01.11.2006, 27.07.2011, 08.08.2012, 15.09.2014, 11.12.2014, 06.02.2015, 12.03.2015 державним реєстратором була проведена реєстраційна дія «Підтвердження відомостей про юридичну особу.
Також, судами було встановлено, що 13.02.2015 Товариство отримало повідомлення № 303 від 13.02.2015 від Реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, на яке своєчасно, а саме - 12.03.2015 надало реєстратору документи згідно опису для проведення дії «Підтвердження відомостей про юридичну особу».
13.02.2015 Інспекція склала акт № 82/10-06-15-01-09/30468873 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2004 по 31.12.2014», у висновках якого вказала про те, що: звіркою Товариства не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинах з платниками податків за період з 01.01.2004 по 31.12.2014; звіркою встановлено відсутність об`єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення статей 134 138 185 198 Податкового кодексу України за період з 01.01.2004 по 31.12.2014.
На підставі висновків вказаного акту про неможливість проведення зустрічної звірки Інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення від 14.02.2015 № 0006291501, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 14119555,63 грн. - за основним платежем та на 4706518,54 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Положеннями частини першої статті 93 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Згідно з абзацом першим пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Абзацом 1 частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
Абзацом 7 частини другої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.
Частиною 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.
Положеннями статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Зважаючи на те, що будь-яких належних та допустимих доказів щодо відсутності Товариства за юридичною адресою або про відсутність Товариства за місцезнаходженням Інспекцією матеріали справи не містять, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що доводи Інспекції про відсутність Товариства за місцезнаходженням ґрунтуються на припущеннях та не містять під собою будь-якої доказової бази.
Наказом ДПА України від 22.04.2011 № 236 були затверджені Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, пунктом 4.4 яких (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб`єкта господарювання, зокрема у зв`язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб`єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб`єкта господарювання (посадових осіб суб`єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.
Згідно з пунктами 4.6, 4.7 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 № 236 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за результатами проведення зустрічної звірки складається Довідка про результати проведення зустрічної звірки (далі - Довідка) (додаток 5) у двох примірниках та реєструється в Журналі реєстрації довідок/актів не пізніше останнього робочого дня терміну, відведеного для проведення зустрічної звірки відповідно до пункту 3.2 або 4.5 Методичних рекомендацій. Довідка підписується та вручається суб`єкту господарювання у порядку, передбаченому пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 «Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок», не пізніше наступного робочого дня від дати її складання.
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вказує, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може містити інформацію щодо фінансово-господарських відносин суб`єкта господарювання, оскільки складається у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб`єкта господарювання.
За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі висновків акту про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства, є обґрунтованими.
Таким чином, доводи Інспекції, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2017 та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні її касаційної скарги слід відмовити.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи зазначене, касаційна скарга Інспекції підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2017 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 - без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Броварської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова