ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 810/965/16

касаційне провадження № К/9901/28088/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мустанг - 6» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 (суддя - Лиска І.Г.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 (головуючий суддя - Шурко О.І., судді - Василенко Я.М., Степанюк А.Г.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мустанг - 6» (далі у тексті - Товариство, ТОВ «Фірма «Мустанг - 6») до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі у тексті - Інспекція, Броварська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28.12.2015 №000392201,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма"Мустанг-6" звернулось до суду із адміністративним позовом до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.12.2015 №0003922201.

Обґрунтовуючи позов позивач зазначає, що безпідставними є висновки акту перевірки від 17.12.2015 № 285/10/10-06-22-01/34395593 про нереальність господарських операцій, які ґрунтуються на припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів між позивачем та ТОВ «Скай-Холдинг ЛТД», оскільки вони мали реальний характер - товари та послуги було надано контрагентом у повному обсязі та оплачено позивачем, дані факти підтверджуються документально. А відтак, висновки податкового органу вважає необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення протиправним і просить його скасувати.

У письмових запереченнях на позовну заяву відповідач вказує на те, що у ході проведеної перевірки було встановлено, що на підставі висновків акту надані документи по взаємовідносинах із вказаним контрагентом Позивача складені всупереч вимогам діючого законодавства України, в зв`язку з чим не має можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно із контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру, наявне лише документальне оформлення операції з реалізації послуг на адресу покупців, з чого відповідач дійшов висновку лише про документальне оформлення операцій, зважаючи на що, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно і підстави для їх скасування відсутні.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016, у задоволенні адміністративного позову Товариства до Броварської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28.12.2015 №000392201відмовлено.

Товариство, не погодившись із висновками судів попередніх інстанцій, подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та відправити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень. Зазначає, що вважає їх незаконними, необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам матеріального права, зокрема податкового законодавства, оскільки, під час перевірки позивачем надано усі первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій. Вважає недостатніми доводи відповідача щодо окремих недоліків в оформленні деяких документів, які не відносяться до первинних у розумінні норм податкового законодавства, для підтвердження нереальності господарських операцій, Інспекцією не підтверджено відсутність реальності господарської діяльності контрагента. Крім того, зазначає, що судами не було досліджено товарність операцій, не встановлено факту наявності чи відсутності реєстрації платника податку на додану вартість контрагента позивача - ТОВ «Скай-Холдинг ЛТД» на момент здійснення господарських операцій та виписки податкових накладних позивачу, а при винесенні вироку Дніпровським районним судом м. Києва від 04.09.2015 у справі № 755/16253/15-к директорові ТОВ «Скай-Холдинг ЛТД» у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205-1 Кримінального кодексу України, не досліджувались та не встановлені обставини щодо господарської діяльності ТОВ «Скай-Холдинг ЛТД» із позивачем, а сам вирок не стосується предмета доказування та не повинен прийматися судом.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04.08.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Гончарова І.А., Ханова Р.Ф.

Верховний Суд ухвалою від 09.08.2021 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив попередній розгляд справи на 10.08.2021.

У справі, що розглядається, суди встановили, що Інспекцією проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мустанг-6», код за ЄДРПОУ 34395593 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Скай-Холдинг ЛТД" за період з 01.01.2014 по 01.07.2015, за результатами якої 17.12.2015 складено акт "Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мустанг-6" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Скай-Холдинг ЛТД" за період з 01.01.2014 року по 01.07.2015 року" №285/10/10-06-22-01/34395593.

За результатами висновків акту перевірки ТОВ "Фірма "Мустанг-6" встановлено порушення: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, від 02.12.2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, (далі у тексті - ПК України, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), ТОВ «Фірма «Мустанг-6» занижено суму ПДВ за період з 01.01.2014 по 01.07.2015, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 102 833, 73 грн, в тому числі: за листопад 2014 року - 6 1066, 69 грн, за грудень 2014 року - 41 767, 04 грн; п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.2, п.п. 2.13, п.п. 2.14, п.п. 2.15, п.п. 2.16 п.2 та п.п. 3.2 п.3 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (із змінами та доповненнями). У ТОВ «Фірма «Мустанг-6» відповідно до п. 138.2, ст. 138, п. 44.1, ст. 44 та п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України відсутнє право на віднесення до складу витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства витрат по взаємовідносинам із ТОВ «Скай-Холдинг ЛТД», понесених у 2014 році на загальну суму - 617 002, 30 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.12.2015 № 0003922201, відповідно до якого ТОВ «Фірма «Мустанг-6» було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 128 543, 00 грн, в тому числі, за основним платежем у сумі 102 834, 00 грн та у сумі 25 709, 00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного (досудового) скарження, висновки акту перевірки та оскаржувані рішення залишені без змін.

Не погоджуючись із податковим повідомленням - рішенням платник податків звернувся до суду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на розрахунок податкових зобов`язань, визначених позивачу оскаржуваним рішенням, вплинули порушення, встановлені контролюючим органом при визначенні платником податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом - ТОВ «Скай-Холдинг ЛТД», що підтверджено змістом акту перевірки та розрахунком податкового зобов`язання позивача з податку на додану вартість.

Як вбачається із матеріалів справи, висновки Інспекції про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на матеріалах акта від 17.12.2015 № 285/10/10-06-22-01/34395593 про те, що протягом періоду, що ними перевірявся Інспекцією встановлено безтоварність господарських операцій за договорами, укладеними позивачем з ТОВ «Скай-Холдинг ЛТД».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач» та ТОВ «Скай-Холдинг ЛТД», на час укладення господарських договорів і їх виконання були діючими суб`єктами господарювання.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що 01.11.2014 між позивачем та ТОВ "Скай-Холдинг ЛТД" було укладено Договір поставки від 01.11.2014 №01/11-14.

Предметом поставки є обладнання для систем підрахунку відвідувачів, що далі іменується Товар. Цим договором Постачальник зобов`язаний поставити Товар Покупцю у кількості та в строки згідно цього Договору та Видатковим Накладним, що є невід`ємною частиною даного Договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар.

Судами встановлено, що ТОВ "Скай-Холдинг ЛТД" та позивач на виконання умов вищезазначеного договору оформили: податкові накладні №6 від 03.11.2014; №142 від 12.11.2014; №263 від 20.11.2014; №364 від 27.11.2014; №398 від 28.11.2014; №148 від 10.12.2014; №250 від 17.12.2014; №307 від 22.12.2014; видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки - фактури, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до наданих до суду та у ході здійснення перевірки первинних документів зазначений договір, специфікації до нього, рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні зі сторони ТОВ "Скай-Холдинг ЛТД" підписані директором ОСОБА_1 та відповідно до даних товарно-транспортних накладних водій/експедитор - безпосередньо був директор ТОВ "Фірма "Мустанг -6". Крім того, товарно-транспортні накладні (далі у тексті - ТТН) мають недоліки, а саме: в графі навантажувально-розвантажувальні послуги відсутній запис та замовником і вантажоодержувачем зазначено ТОВ "Фірма Мустан -6", а не ТОВ "Фірма "Мустанг -6". На видатковій накладній від 20.11.2014 №РН-0000340 відсутній підпис (від постачальника).

Також, встановлено судами, що 30.11.2014 між ТОВ "Мустанг-6" та ТОВ "Скай-Холдинг ЛТД" було укладено Договір надання послуг №04/11-14 від 24.11.2015.

Відповідно до даного договору ТОВ "Скай-Холдинг ЛТД" (Виконавець) зобов`язується виконувати за завданням ТОВ "Фірма "Мустанг-6" (Замовник): визначення місця встановлення приладів на об`єктах Замовника; визначення місця встановлення антен та передавачів на об`єктах Замовника; налагоджування приладів, встановлених на об`єктах Замовника; усунення причин хибних спрацювань сигналізації.

ТОВ "Скай-Холдинг ЛТД" та позивач на виконання умов вище зазначеного договору було оформлено: податкова накладна №494 від 31.12.2014, рахунок-фактура №СФ-0001170 від 31.12.2014, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №001170 від 31.12.2014.

Як встановлено судами, зазначений договір, податкова накладна №494 від 31.12.2014 року, рахунок-фактура №СФ-0001170 від 31.12.2014 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №001170 від 31.12.2014 року від ТОВ "Скай-Холдинг ЛТД" підписані директором ОСОБА_1

Водночас, 26.11.2014 між позивачем та ТОВ "Скай-Холдинг ЛТД" було укладено Договір про надання юридичних послуг №03/11-14 від 26.11.2014.

Предмет договору складають платні юридичні послуги, що надаються ТОВ "Скай-Холдинг ЛТД" (Виконавець) ТОВ "Фірма "Мустанг-6" (Замовник) на умовах, передбачених цим Договором.

ТОВ "Скай-Холдинг ЛТД" та позивач на виконання умов вище зазначеного договору було оформлено: рахунок-фактура №СФ-0001153 від 22.12.2014; рахунок-фактура №СФ-0001158 від 26.12.2014; податкова накладна №318 від 22.12.2014; податкова накладна №391 від 26.12.2014; акт здачі-прийняття робіт (надання послу) №001153 від 22.12.2014; акт здачі-прийняття робіт (надання послу) №001158 від 26.12.2014.

Як вірно зазначили суди першої та апеляційної інстанцій, що наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №001153 від 22.12.2014 та №001158 від 26.12.2014 містять лише загальну назву наданих послуг - юридичні послуги та аналіз господарської діяльності, без деталізації змісту та обсягу таких послуг; не містять часу скільки було затрачено, погодинної оплати, де саме і які саме послуги було надано, не містять інформацію про посаду особи, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що первинні документи були підписані зі сторони ТОВ "СКАЙ-ХОЛДИНГ ЛТД" , директором - ОСОБА_1 У свою чергу, матеріали справи містять копію вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 04.09.2015 у кримінальній справі № 755/16253/15-к (1-кп/755/939/15), винесеного за наслідками розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015100040000058 від 27.07.2015, відносно ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України. За висновками районного суду ОСОБА_1 вчинив всі необхідні дії щодо державної реєстрації суб`єкта господарської діяльності та відповідно, став засновником і директором юридичної особи ТОВ "СКАЙ-ХОЛДИНГ ЛТД" (ЄДРПОУ: 39270629) шляхом подачі державному реєстратору документів, в яких містилися завідомо неправдиві відомості та які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи. Дії ОСОБА_1 , які полягали у внесенні в документи, що відповідно до закону подавались для проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ "СКАЙ-ХОЛДИНГ ЛТД", завідомо неправдивих відомостей, призвели до того, що невстановлені слідством особи, набули можливості здійснення документального оформлення, начебто, проведених операцій з купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) від імені формально призначеного засновника та директора та, як наслідок, можливого незаконного обернення безготівкових коштів в готівкові.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що зі змісту вироку суду вбачається встановлення судом фіктивності фінансово-господарської діяльності контрагента позивача - ТОВ "СКАЙ-ХОЛДИНГ ЛТД" , факт створення ТОВ "СКАЙ-ХОЛДИНГ ЛТД" з метою прикриття незаконної діяльності та те, що від імені цього підприємства діяли особи, які не мали законних повноважень на його представництво. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлена відсутність у контрагента позивача фізичних, технічних та технологічних можливостей виконати договір (внаслідок відсутності відповідних дозвільних документів, кваліфікованого персоналу, основних фондів), що вказує не тільки на відсутність у сторін наміру здійснити господарську операцію, а і про її неможливість вчинення.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені у статті 44 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів виключно у разі фактичного здійснення платником податків господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини перша та друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є саме те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

У справі, що розглядається, суди відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, враховуючи встановлені контролюючим органом під час проведення перевірки обставини щодо не підтвердження фактичного здійснення операцій з придбання/отримання послуг, а відповідно і неправомірність формування позивачем податкового обліку за такими операціями, надали належну оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності з дотриманням вимог статей 70-72 86 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент розгляду судами даної справи) щодо оцінки доказів, та дійшли обґрунтованого висновку про недостовірність задекларованих позивачем даних податкового обліку, тоді як контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.12.2015 №000392201 діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що первинні документи були підписані зі сторони ТОВ "СКАЙ-ХОЛДИНГ ЛТД" , директором - ОСОБА_1, який вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 04.09.2015 у кримінальній справі № 755/16253/15-к (1-кп/755/939/15), визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною першою статті 205-1 Кримінального кодексу України. За висновками суду громадянин ОСОБА_1 вчинив всі необхідні дії щодо державної реєстрації суб`єкта господарської діяльності та відповідно, став засновником і директором юридичної особи ТОВ "СКАЙ-ХОЛДИНГ ЛТД" (ЄДРПОУ: 39270629) шляхом подачі державному реєстратору документів, в яких містилися завідомо неправдиві відомості. Дії ОСОБА_1 , які полягали у внесенні в документи, що відповідно до закону подавались для проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ "СКАЙ-ХОЛДИНГ ЛТД", завідомо неправдивих відомостей, призвели до того, що невстановлені слідством особи, набули можливості здійснення документального оформлення, начебто, проведених операцій з купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) від імені формально призначеного засновника та директора та, як наслідок, можливого незаконного обернення безготівкових коштів в готівкові.

Виходячи із системного аналізу вказаних положень податкового законодавства, встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, враховуючи, що позивачем не доведено фактичного здійснення господарських операцій з придбання відповідних послуг/товарів, а надані позивачем первинні документи складені всупереч положень статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та не відображають реального змісту господарських операцій, наявності вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 04.09.2015 у кримінальній справі № 755/16253/15-к, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку щодо наявності підстав у контролюючого органу для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від від 28.12.2015 №000392201.

Судами в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених позивачем у адміністративному позові, у запереченнях на апеляційну скаргу, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені позивачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків суду апеляційної інстанції.

Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у адміністративному позові, запереченнях на апеляційну скаргу та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанції вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами попередніх інстанцій було у повному обсязі, всебічно та об`єктивно надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень), зважаючи на що, відсутні підстави направлення цієї справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилання скаржника на необхідність допиту вказаних у касаційній скарзі осіб, у якості свідків, не змінюють встановлене судами фактичне не здійснення господарських операцій з придбання відповідних послуг/товарів позивачем та факт того, що первинні документи складені всупереч положень статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та не відображають реального змісту господарських операцій.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мустанг - 6» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 слід залишити без задоволення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, які відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мустанг - 6» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова