ПОСТАНОВА
Іменем України
28 січня 2020 року
Київ
справа №812/823/15
адміністративне провадження №К/9901/27135/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 (суддя - Ковальова Т.І.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.05.2016 (головуючий суддя - Компанієць І.Д., судді: Ляшенко Д.В., Ястребова Л.В.) у справі №812/823/15 за позовом Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
Приватне акціонерне товариство «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (далі - ПрАТ «ЛИНІК» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську) від 30.01.2014 №0000051702 №0000031702.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14.03.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.05.2016, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, СДПІ з ОВП у м. Луганську оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14.03.2016, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.05.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
Доводи касаційної скарги дублюють висновки акту перевірки, які були підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, та доводи апеляційної скарги.
Так, основним доводом СДПІ з ОВП у м. Луганську є те, що для цілей оподаткування визначальним критерієм для кваліфікації діяльності платника як господарської є спрямованість такої діяльності на отримання доходу, визначальною ознакою господарської діяльності є наявність ділової мети, що полягає в намірі отримати економічний ефект від операції.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПрАТ «ЛИНІК» від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2013 року та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2013 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 14.01.2014 №2/28-05-17-02/32292929, в якому відображено висновок про порушення:
Пункту 198.3 статті 198 Податкового кредиту України - завищено податковий кредит на 7965968,00 грн., в т.ч. жовтень 2013 року - 7965968,00 грн.;
пунктів 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України - завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на суму 7576421,00 грн., в т.ч. за жовтень 2013 року на 7576421,00 грн.;
пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України - занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на суму 389547,00 грн., в т.ч. жовтень 2013 року - 389547,00 грн., що призвело до заниження суми, яка підлягає перерахуванню до бюджету у розмірі 398035,00 грн., в т.ч. за жовтень 2013 року 398035,00 грн.;
пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України - завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на суму 2918419,00 грн., в т.ч.: жовтень 2013 року на 2918419,00 грн.
На підставі названого акту перевірки, 30.01.2014 відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
№0000051702 про зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ в сумі 7576421,00 грн.;
№0000031702 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 2918419,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1459209,50 грн.;
№0000041702 про збільшення суми грошового зобов`язання ПДВ в розмірі 389547,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 194 773,50 грн.
За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача або інших обставин, які окремо або в сукупності могли б свідчити про непов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди ( тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а при відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Для підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».
Виходячи з наведених правових норм, можливо зробити висновок, що для цілей оподаткування кваліфікуючою ознакою господарської діяльності є її спрямованість на отримання доходу, що дозволяє платнику податку формувати податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів/робіт/послуг на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Слід зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з податку на додану вартість, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.
Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду.
Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).
В свою чергу, господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.
Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.
За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Згідно довідки АБ №684049 з Єдиного Державного Реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), виданої Управлінням статистики у місті Лисичанську 23.12.2014 основним видом діяльності ПрАТ "ЛИНІК" є - виробництво продуктів нафтопереробки.
За період, який підлягав перевірці встановлено, що підприємство не здійснювало переробку нафти та виробництво і реалізацію нафтопродуктів.
Листом від 12.06.2012 ПрАТ "ЛИНІК повідомлено, що відповідно до рішення Наглядової ради ПрАТ "ЛИНІК" від 01.03.2012 діяльність ПРАТ "ЛИНІК" з виробництва нафтопродуктів зупинена на період проведення позапланового ремонту.
З метою підтримки обладнання в робочому стані, здійснення ремонту власними силами та сторонніми організаціями, для поповнення оборотних коштів, та для фінансування господарської діяльності підприємство отримало кредити та фінансову зворотну допомогу, а саме:
за договором займу № 01-03/12 від 01.03.2012. TNK SH SH Investments Limited надає ПРАТ "ЛИНІК" займ для поповнення оборотних коштів та для фінансування господарської діяльності передбаченої Статутом ПРАТ "ЛИНІК". Максимальний ліміт заборгованості складає 80 000 000 доларів США. Відсоткова ставка за користування Займом встановлюється в розмірі 7,3% річних;
за кредитним договором № 21-180-1 від 03.09.2004р. Skilton Limited, Кіпр надає ПрАТ "ЛИНІК" грошові кошти в позику в мережах Револьверної кредитної лінії, що далі іменується "Кредитна лінія", з максимальним лімітом заборгованості до 28 200 000 доларів США. Відсоткова ставка за користування грошовими коштами в рамках Револьверної кредитної лінії, встановлюється у розмірі 11% річних. Кредит надається ПрАТ "ЛИНІК" для поповнення оборотних коштів, здійснення інвестицій та оплата будь-яких видатків, пов`язаних із здійсненням інвестиційної діяльності;
за договором №01Ф від 08.02.2013 про надання поворотної фінансової допомоги, ТОВ "ТНК-Індастріз Україна" надає ПрАТ "ЛИНІК" поворотну фінансову допомогу,сума Допомоги за Договором становить 136 000 000 грн.. За цим Договором проценти чи будь-яка інша винагорода за користування Допомогою не нараховуються.
Відповідно умов вищевказаних договорів, за рахунок отриманих кредитів та фінансової допомоги ПрАТ "ЛИНІК" поповнює власні оборотні кошти, внаслідок чого сплачує отримані товари (роботи, послуги) та формує податковий кредит, без наявної на те розумної економічної причини (ділової мети), що складає передумови в подальшому декларувати від`ємне значення з ПДВ та відповідно бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, за рахунок яких в майбутньому буде погашено отриману фінансову допомогу та отримані кредити.
Основними постачальниками ПрАТ "ЛИНІК" у жовтні 2013 року були: ТОВ "Інспекторат Україна" відповідно до укладених договорів від 30.06.2011 № 100 про відбір та доставку проб нафтопродуктів, надання послуг по контролю якості у червні 2013 року; ТОВ "РН Коммерс" відповідно до укладених договорів від 01.01.2013 № 0001ПЦ, "Другий загін державної охорони " відповідно до укладеного договору від 01.01.2013 № 3 про послуги з забезпечення пожежної охорони за жовтень 2013 року; ТОВ "Мединський і К" відповідно до укладеного договору від 29.12.2012 № 020203-0528 про пасажирські перевезення; ДП "Лисичанське СУ 10" відповідно до укладеного договору від 06.09.2013 №020201-0326, від 17.09.13 №020202-0376, від 01.01.2012 № 1Р/12 про виконання роботи з ремонту; ТОВ "Сєвєродонецький котельно-механічний завод" відповідно до укладеного договору від 17.05.13 №020102-0183; ТОВ "Уніхімтек-Україна" відповідно до договору від 12.09.2013 №020101-0355; ТОВ "Торгівельна компанія Інтехресурс" відповідно до договору від 23.05.2013 №020101-0213; ТОВ "Тара-Маркет" відповідно до договору від 04.07.2013 №020203-0261.
Податковий кредит ПРАТ "ЛИНІК" сформовано за рахунок взаємовідносин з наступними контрагентами:
Згідно договору від 01.01.2013 № 000-1 ПЦ на постачання електричної енергії, укладеного з ТОВ "ТНК - РН Коммерс", ПрАТ "ЛИНІК" придбавало електроенергію через мережі ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання, та до складу податкового кредиту згідно декларації за жовтень 2013 року було включено податкові накладні отримані від ТОВ "ТНК-РН Коммерс". Оприбуткування здійснювалось згідно акту фактичного постачання електричної енергії від 31.10.2013.
Крім ТОВ "ТНК - РН Коммерс", постачальником електроенергії та наданням послуг з перетікань електроенергії у жовтні 2013 року було ТОВ "ЛЕО". Постачання електроенергії та надання послуг з перетікань електроенергії відбувалось згідно договору від 01.01.2007 №100.
Згідно умов вищенаведених договорів постачальник - ТОВ "ЛЕО" продає електричну енергію споживачу - ПрАТ "ЛИНІК" для забезпечення потреб електричних установок споживача.
До складу податкових зобов`язань ПрАТ "ЛИНІК" за жовтень 2013 року включено податкові накладні на реалізацію електроенергії та послуг з перетікань електроенергії, а саме: ПАТ "Київстар" від 01.01.2013 № 172; ТОВ "Ман Ойл Групп Україна" від 02.04.2012 № 050104-0575; ТОВ "Мединський і К" від 01.01.2013 № 3; ТОВ "ТНК-РН Коммерс" від 29.12.2012 № 2; Луганська дирекція УГППС "Укрпошта" від 29.12.2012 № 4; ТОВ "Інспекторат Україна" від 01.07.2011 № 102, ПАТ "ЛНП" від 25.08.2009 № 803/2009/ах, ТОВ "ТНК-РН Бізнессервіс-Україна" від 29.12.2012 №ТБС-216, ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" від 30.04.2010 № є-10; КП Лисичанський з-д ЗБВ від 30.04.2010 № 56; БО "Домобудівельник" від 21.01.2012 № 030501-0038; ФОП Подкуйко від 30.04.2010 №3-єл, ДП "ЛСУ 10" від 01.10.2009 №1-2009є, ПАТ "Лисичанськнафтопродукт" від 29.12.2012 №383, МТС Україна від 0101.2011 №5, ОСОБА_1 від 10.10.2013 №3.
01.10.2013 між позивачем та ТОВ "Луганськвода" укладено договір № 51-13 про постачання питної води та додаткова угода № 1а до договору про постачання питної води.
До складу податкового кредиту згідно декларації за жовтень 2013 року також включено податкові накладні отримані від ТОВ "Луганськвода", а саме: від 24.10.2013 №8/410 оприбуткування здійснювалось на підставі актів приймання - передачі, факт оплати підтверджено платіжними дорученнями.
До складу податкових зобов`язань ПРАТ "ЛИНІК" за жовтень 2013 року включено податкові накладні на реалізацію послуг з водопостачання за рахунок придбаної питної води у ТОВ "Луганськвода", а саме: КП "Термоізоляція-52" від 05.12.2009 № И-05/1, ДП Донецька залізниця від 10.02.2009 № Д/БМЕС-09100/НЮ, Луганська дирекція УГППС "Укрпошта" від 29.12.2012 № 4, ТОВ "Мединський і К" від 01.01.2013 № 3, ДП ЛСУ №10 від 01.07.2009 № 19, ПАТ "ЛНП" від 12.12.2009 № 176/09/ах, ТОВ "Інспекторат Україна" від 01.07.2011 № 102, ВО "Домобудівельник" від 30.12.2008 № Д-38-2008, ПАТ "Укртранснафта" від 01.01.2010 № 3052-10/058-00, Трест "Рубіжанськхімбуд" від 30.12.2008 №Д-40-2008, ТОВ "ТНК-РН Бізнессервіс-Україна" від 29.12.2012 №ТБС-216.
28.08.2012 між позивачем та ПАТ "Укртелеком" укладено договір № 888311 про постачання телекомунікаційних послуг.
До складу податкового кредиту згідно декларації за жовтень 2013 року включено податкові накладні отримані від ПАТ "Укртелеком", а саме: від 30.09.2013 №№9584/440, 2848/440, 9583/440, 366/880, 865/440, від 31.07.2013 №3189/4400, факт оплати підтверджується платіжними дорученнями.
Згідно договору від 29.08.2011№ 937ОР Замовник - ПрАТ "ЛИНІК" доручає, а Виконавець - ТОВ "Інспекторат Україна" приймає зобов`язання по виконанню наступних послуг: відбір Виконавцем проб нафти, нафтопродуктів, реагентів та інш. з вагоно-цистерн, резервуарів та інших тар та їх постачання в лабораторію для аналітичного контролю; постачання виконавцем відібраних Замовником проб нафти, нафтопродуктів, реагентів та інші з технологічних об`єктів в лабораторію для аналітичного контролю.
ПрАТ "ЛИНІК сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ "Інспекторат Україна" у жовтні 2013 року на суму ПДВ 1 460 696,66 грн., а саме згідно наступних податкових накладних: від 31.05.2013 №№366, 373.
Також встановлено, що ПРАТ "ЛИНІК" у жовтні 2013 року отримувало послуги з пасажирських перевезень від ТОВ "Мединський і К" (і.п.н. 322769705) договір від 29.12.2012 № 020203-0528. До складу податкового кредиту згідно декларації за жовтень 2013 року було включено податкові накладні, отримані від ТОВ "Мединський і К", а саме:від 10.10.2013 №169, від 20.10.2013 №373, від 10.05.2013 №117.
До складу податкового кредиту згідно декларації за травень 2013 року включено податкові накладні отримані від ТОВ "Другий загін державної пожежної охорони" та Управління державної служби охорони при ГУМВ України в Луганській області, а саме: від 31.05.2013 № 7236, від 31.05.2013 № 7211, від 31.10.2013 № 667.
Податковий кредит по декларації за жовтень 2013 року складає - 7 970 212 грн., за результатами перевірки - 4 244 грн.
Відповідачем не заперечувався факт надання позивачем в ході перевірки первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій в період, охоплений перевіркою, зауваження до їх змісту в акті перевірки відсутні. Не заперечувався відповідачем і той факт, що податкові накладні, спірні суми податкового кредиту за якими віднесені позивачем до податкового кредиту, виписані його контрагентами, які на час їх оформлення знаходились в Єдиному державному реєстрі, а також мали реєстрацію платників податку на додану вартість.
Висновок про порушення позивачем податкового законодавства, що стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідачем зроблено на підставі того, що господарська діяльність ПрАТ "ЛИНІК" у перевіряємому періоді не направлена на отримання доходу, оскільки позивач не здійснює виробництво нафтопродуктів, а лише надає послуги вартісного характеру з оренди приміщень, обладнання, земельної ділянки, вартість придбаних товарів (робіт, послуг), у зв`язку з чим може бути віднесена до податкового кредиту сума податку на додану вартість за жовтень 2013 року лише в межах господарської діяльності, яку ПрАТ "ЛИНІК" здійснював протягом перевіряємого періоду, тобто в частині послуг, які було перевиставлено та виставлено покупцям послуг за рахунок яких сформовано податкові зобов`язання з ПДВ (отримано доходи) у жовтні 2013 року.
Вирішуючи даний спір судами попередніх інстанцій обґрунтовано враховано, що господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є нормальним процесом здійснення господарської діяльності.
В силу приписів статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Положеннями статей 43 та 44 Господарського кодексу України встановлена свобода підприємницької діяльності, зокрема: право комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Відповідно до частини першої статті 627 Цивільного кодексу України, з урахуванням положень статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов`язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції. Таким чином, прибутковість або збитковість певних господарських операцій або діяльність платника в цілому за один податковий період не може слугувати підставою для висновку про відсутність ділової мети або спрямованості діяльності не на отримання прибутку, тобто для одержання необґрунтованої податкової вигоди.
Обов`язок щодо підтримання технологічного обладнання в безпечному для навколишнього середовища та населення зобов`язує позивача утримувати певну чисельність персоналу з виплатою йому заробітної плати, дотримання державних стандартів щодо забезпечення персоналу питною водою, належних санітарних умов праці (тепло, електропостачання, санітарні приміщення для зберігання одягу, миття, прання спецодягу, видача молока за шкідливі умови праці тощо), а тому придбання таких послуг має відбуватися незалежно від того чи виробляє підприємство нафтопродукти, чи тимчасово зупинилося для проведення ремонтних робіт.
Таким чином, суди попередніх інстанції обґрунтовано не прийняли до уваги доводи податкового органу про відсутність у ПрАТ "ЛИНІК" права на формування податкового кредиту за операціями з придбання питної води, молока, послуг з хімчистки та прибирання приміщень послуг з доставляння працівників ПРАТ "ЛИНІК" на підприємство транспортом, забезпечення теплом тощо.
Постановою Кабінету Міністрів України № 808 від 28.12.2013 «Про затвердження переліку видів діяльності та об`єктів» затверджено перелік видів та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку діяльність.
Відповідно до зазначеної постанови, діяльність ПрАТ ЛИНІК", пов`язана з нафтопереробкою та віднесена до такої, яка становить підвищену екологічну небезпеку.
Виробнича діяльність позивача передбачає під час експлуатації обладнання проведення обов`язкових регламентних операцій навіть при зупиненому технологічному процесі, тобто вчасний ремонт та технічна підтримка якого регламентується певними локальними нормативними актами, а також обов`язковими нормами, встановленими законодавством та є фактично складовою функції єксплуатаціі.
Для проведення періодичних капітальних та поточних ремонтів, реконструкцій підприємство закуповує товарно-матеріальні цінності в одному податковому періоді, а використовує їх в інших, оскільки ремонт або реконструкція може тривати достатньо великий час.
При цьому податковий орган не надав суду переконливих доказів того, що купівля у жовтні 2013 року ТМЦ, здійснена без мети використання у подальшій господарській діяльності.
ПрАТ "ЛИНІК" має власну теплоелектроцентраль, яка виробляє парову та електричну енергію та відповідно до законодавства зобов`язане надавати послуги субабонентам незалежно від того чи виробляються нафтопродукти.
Відповідачем безпідставно не враховано, що у ПрАТ "ЛИНІК" існує обов`язок щодо підтримки технологічного обладнання в належному стані для чого в холодний період використовуються теплоносії на більшості установок навіть в період, коли виготовлення нафтопродуктів зупинено. На період ремонту підприємство також використовує пар для технологічних процесів ремонту (пропарювання) технологічних трубопроводів та ємкостей.
Неможливим є безпечне функціонування технологічного підприємства без енергоресурсів (води, газу, електричної енергії), що не піддається сумніву, тому виключення з податкового кредиту господарських операцій щодо їх придбання є необґрунтованим.
На постійній основі на ПрАТ "ЛИНІК" працюють очисні захисні споруди для зменшення негативного впливу на оточуюче природне середовище робота цеху потребує придбання реагентів для стаціонарних та пересувних лабораторій, тощо, а отже виключення з податкового кредиту таких операцій є неправомірним.
За технічними нормами та правилами в постійній роботі також перебуває азотна станція, що виробляє інертний газ (азот) для заповнення трубопроводів та ємкостей для попередження пожеж та вибухів.
Для проведення постійного моніторингу за герметичним станом трубопроводів та ємкостей на постійній основі відбувається робота компресорної, що подає очищене та підготовлене повітря під тиском на прибори та прилади.
Для забезпечення постійних робіт, проведення ремонтних робіт задіяним є весь персонал підприємства, для якого в виробничих цехах створюються належні побутові умови, здійснюється його доставка на підприємство.
На зберіганні у ПрАТ "ЛИНІК" є залишок товарних продуктів нафтопереробки та між позивачем і ТОВ "Інспекторат "Україна" укладено угоду на проведення аналізу нафтопродуктів перед їх відвантаженням, що є обов`язковою законодавчою умовою реалізації нафтопродуктів.
Дострокове припинення договору в односторонньому порядку не передбачено його умовами і тягне для ПрАТ "ЛИНІК" господарські санкції. Так, відповідно до пункту 2.14 цього договору, у разі дострокового його розірвання ПрАТ "ЛИНІК" зобов`язано буде працевлаштувати 132 штатних працівників, які раніше були виведені (в аутсорсинг) зі штату за умовами цього договору на термін до червня 2014 року. До того ж, цей контрагент продовжує надавати послуги з проведення аналізів не лише тих нафтопродуктів, що продає підприємство, але й на установках, що перебувають в роботі - ТЕЦ, азотна станція, станція підготовки повітря тощо, які є обов`язковими для ведення технологічного процесу.
Отже, висновки податкового органу щодо відсутності права у позивача на податковий кредит за окремими господарськими операціями, у зв`язку із тимчасовою зупинкою окремого виду діяльності (переробки нафтопродуктів) є необґрунтованими.
Враховуючи викладене, при здійсненні господарської діяльності, керуючись принципами свободи підприємницької діяльності, суб`єкти господарювання самостійно здійснюють свою підприємницьку діяльність і з цією метою визначають власні комерційний розрахунок та комерційний ризик, залучають матеріально-технічні, фінансові та інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом, вільно укладають договори, не заборонені законом, самостійно обирають контрагентів.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, рішення судів попередніх інстанцій про необґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є правильними та підлягають залишенню без змін.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна ,
Судді Верховного Суду