№ 812/82/17 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року

м. Київ

справа № 812/82/17

провадження № К/9901/20151/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Єресько Л.О., Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року (у складі головуючого судді - Шембелян В.С.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року (у складі колегії суддів: головуючого судді - Гайдара А.В., суддів: Компанієць І.Д., Ястребової Л.В.) у справі №812/82/17,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 16 січня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного територіального управління юстиції в Луганській області, в якому просила суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного територіального управління юстиції в Луганській області, яке оформлене наказом № 2/В від 06.01.2017 «Про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_1».

2. В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що свою нотаріальну діяльність позивач здійснює за адресою: АДРЕСА_1 та за весь час здійснення нею нотаріальної діяльності жодних порушень, які б стосувалися вимог робочого місця нотаріуса, не було.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.04.2017 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Старобільського районного суду Луганської області у цивільній справі № 420/1390/16-ц.

3.2. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 поновлено провадження у справі.

3.3. Іншою ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 замінено первісного відповідача Головне територіальне управління юстиції в Луганській області на його правонаступника - Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків).

4. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01.12.2020, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021, позовні вимоги задоволено.

5. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що:

ОСОБА_1 на момент перевірки та постановлення оскарженого наказу здійснювала свою нотаріальну діяльність у приміщенні (квартирі) за адресою: квартира АДРЕСА_1 ;

за рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 06.08.2020 у справі № 420/1390/16-ц, яке набрало законної сили, визнано, що вказана квартира належить самій позивачці, право власності на яку набуте нею з моменту нотаріального посвідчення та реєстрації договору - з 10.06.2010;

відтак, 26.12.2016 під час проведення перевірки діяльності позивача комісією встановлено недостовірні обставини, що ОСОБА_2 належить на праві спільної сумісної власності квартира, яке є робочим місцем ОСОБА_1 , яку він постійно відвідує, що спричиняє перешкоди нотаріусу у дотриманні нотаріальної таємниці, у зв`язку з чим 06.01.2017 відповідачем прийнято спірний наказ № 2/В «Про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_1 », яким приватна нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_1 зупинена з 10.01.2017 до приведення її робочого місця у відповідність до вимог, встановлених Законом, але не більше 60 днів з дня виявлення порушень.

6. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що на виконання вимог частини другої статті 77 КАС України, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

7. Суд апеляційної інстанції додатково вважав неприйнятними доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо правомірності спірного рішення та посилання на пояснення позивача про вільний доступ до приміщення нотаріуса її колишнього чоловіка ОСОБА_2 , які зазначені в довідці від 26.12.2016, оскільки дані обставини не підтверджені належними та допустимим доказами та заперечувались позивачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї

8. Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021 у справі №812/82/17, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

9. У касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі, скаржник наводить пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме стосовно застосування окремих підпунктів пункту 7 Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2011 №888/5.

10. Крім цього, скаржник зазначає, що підставою касаційного провадження у цій справі є пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України із посилання на пункт 1 частини другої статті 353 КАС України, а саме, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

11. Відповідач зазначає, що рішення щодо визначення власником квартири, яка є робочим місцем нотаріуса за ОСОБА_1 прийняте лише 08.08.2020, а на момент проведення перевірки робочого місця позивача були наявні тільки відомості щодо спільного володіння майном подружжя. Скаржник вважає, що в даному випадку рішення суб`єкта владних повноважень ґрунтуються на законних документах, чинних на момент прийняття відповідного рішення, а тому помилковими є висновки судів попередніх інстанцій про недостовірність встановлених під час перевірки діяльності позивача обставин.

12. Відповідач окремо зауважує, що спір про право щодо спірної квартири існував ще до проведення 21.12.2016 позапланової перевірки позивача, та вважає, що подання останньою позову щодо розподілу майна додатково підтверджує той факт, що вона на той момент була не в змозі убезпечити своє робоче місце від несанкціонованого проникнення сторонніх осіб.

13. На переконання відповідача, оскільки ОСОБА_2 (колишній чоловік позивачки) на праві спільної сумісної власності мав право володіти і користуватися квартирою, яка була робочим місцем приватного нотаріуса та при наявності систематичних конфліктів (які були зафіксовані поліцією) щодо спору за дану квартиру, на той момент виникала загроза збереженню нотаріальної таємниці, у зв`язку із вільним доступом до робочого місця позивача.

14. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій при дослідженні доказів не надано оцінки листу Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, де було зазначено, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася до зазначеного відділу поліції із заявами про те, що спірному у приміщенні виникають конфлікти з колишнім чоловіком щодо спірного помешкання; разом з тим, 16.07.2016 ОСОБА_3 зверталася із заявою до відділу поліції про те, що її колишній чоловік має намір прийти до спірної квартири для ночівлі, так як заявниця з 17.06.2016 по 24.07.2016 виїжджала в м. Київ. На переконання відповідача, указані докази спростовують твердження позивача, наданої в поясненнях від 13.12.2016, що ОСОБА_2 не має ключів від спірної квартири, а отже, логічним є висновок про те, що позивач дійсно допускала факт ночівлі колишнього чоловіка у їх спірній квартирі, що підтверджується виявленим комісією розкладного ліжка в квартирі.

15. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

16. Позивач, зазначає, зокрема, що відповідач в судах першої та апеляційної інстанцій не довів правомірності прийнятого рішення.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

17. Касаційна скарга Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) до Верховного Суду надійшла 31.05.2021.

18. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2021 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Єресько Л.О.

19. Ухвалою Верховного Суду від 11.06.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021 у справі №812/82/17.

20. Ухвалою Верховного Суду від 17.01.2024 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю НОМЕР_1 від 23.11.2007, виданого Міністерством юстиції України та посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності НОМЕР_2, виданого Головним управлінням юстиції у Луганській області 11.12.2007, здійснює нотаріальну діяльність по Новопсковському районному нотаріальному округу за адресою: АДРЕСА_1 .

22. Приміщення (квартира) за вказаною адресою була набута ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого державним нотаріусом Новопсковської державної нотаріальної контори Ковальовим А.О. від 10.06.2010 за № 933.

23. Відповідність робочого місця позивача вимогам законодавства підтверджується актом про сертифікацію робочого місця приватного нотаріуса від 28.09.2010, затвердженого Головним управлінням юстиції у Луганській області.

24. Довідкою Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 19.11.2015 про результати проведення планової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_1 , дотримання нею порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за період з 13.11.2012 по 13.11.2015 встановлено, що загальна оцінка організації нотаріальної діяльності нотаріуса дотримання нею порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства - «задовільно».

25. 30 листопада 2016 року до Головного територіального управління юстиції у Луганській області надійшла скарга ОСОБА_2 вх. № Г-610/4 щодо організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_1.

26. У заяві ОСОБА_2 стверджував, що мешкає у квартирі, яка є приміщенням, де знаходиться робоче місце нотаріуса на праві спільної сумісної власності, а приватна нотаріальна діяльність ОСОБА_1 заважає його проживанню, що порушує його конституційне право щодо користування своєю власністю.

27. 08.12.2016 за № Г-610/4/4 відповідачем на адресу позивача направлено листа, яким запропоновано до 15.12.2016 надати письмові пояснення щодо порушених у зверненні ОСОБА_2 від 30.11.2016 питань, а також засвідчені належним чином копії документів, які стосуються цього питання.

28. 13.12.2016 за № 26/01-16 позивачем на адресу відповідача були направлені письмові пояснення з додатками щодо звернення ОСОБА_2 .

29. Відповідно до вимог статті 2-1 Закону України «Про нотаріат», підпункту 4.37 пункту 4 Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.2011 за № 759/19497 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 22.11.2016 № 3303/5) та наказу Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 19.12.2016 № 201-АГ «Про проведення позапланової перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_1 » 21.12.2016 Головним територіальним управлінням юстиції у Луганській області було проведено позапланову перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_1 .

30. Про результати проведення позапланової перевірки організації діяльності приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_1. комісією було складено довідку від 26.12.2016, якою встановлено порушення вимог статті 8 Закону України «Про нотаріат», а саме: було встановлено те, що ОСОБА_2 (колишній чоловік позивача), оскільки нерухоме майно належить йому на праві спільної сумісної власності постійно відвідує приміщення, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, що спричиняє перешкоди приватному нотаріусу у дотриманні нотаріальної таємниці, загальна оцінка організації нотаріальної діяльності нотаріуса - «незадовільно».

31. 28.12.2016 позивачем до Головного територіального управління юстиції у Луганській області було подано свої заперечення.

32. 28.12.2016 протоколом оперативної наради відділу з питань нотаріату за участю начальника Головного територіального управління юстиції у Луганській області № 25 вирішено застосувати до нотаріуса відповідні заходи реагування, а саме зупинити нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_1. з 09 січня 2017 року до усунення виявлених недоліків.

33. Згідно з наказом Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 06.01.2017 № 2/В «Про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_1 » приватна нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_1. була зупинена з 10.01.2017 до приведення її робочого місця у відповідність до вимог, встановлених Законом, але не більше 60 днів з дня виявлення порушень.

34. Наказом від 03.02.2017 № 45/В виправлено описку в наказі від 06.01.2017 № 2/В.

35. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 06.08.2020 у справі № 420/1390/16-ц позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя - задоволено частково.

Визнано гараж загальною площею 23,7кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Старобільського районного нотаріального округу Луганської області Пульний Сергій Миколайович про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна, встановлення факту спільного проживання однією сім`єю, визнання майна спільною власністю осіб які проживали однією сім`єю як чоловік і дружина, визнання договорів дарування недійсними, скасування державної реєстрації права власності, поділ майна осіб які проживали однією сім`єю - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 140 гривень 55 копійок. Арешт, накладений ухвалою судді Новопсковського районного суду Луганської області від 14.09.2016р., на індивідуальний дачний будинок розташований за адресою: АДРЕСА_4 , на земельну ділянку кадастровий номер 4423355100:01:002:0165 розташовану за адресою АДРЕСА_4 , належні ОСОБА_4 - скасовано.

36. Судовим рішенням від 06.08.2020 у справі № 420/1390/16-ц, зокрема, встановлено, що квартира АДРЕСА_1 придбана позивачкою ОСОБА_1 10.06.2010 та відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 334 ЦК України (у редакції до 01.01.2013), її право власності на цю квартиру виникло з моменту нотаріального посвідчення та реєстрації договору - з 10.06.2010, тобто після розірвання її шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 , який відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України припинився у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу - 07.05.2010. У зв`язку з чим зазначена квартира не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а є приватною власністю позивачки ОСОБА_1 .

37. Указане рішення суду набрало законної сили 25.09.2020.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

38. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

39. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України в чинній редакції).

40. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

41. Правове регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат» (далі - Закон №3425), відповідно до статті 1 якого нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

42. Відповідно до статті 2-1 Закону №3425 державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні переліку додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов`язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами; встановленні правил професійної етики нотаріусів.

Контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

43. Відповідно до статті 25 Закону №3425 робоче місце (контора) приватного нотаріуса має знаходитись у межах нотаріального округу, в якому приватний нотаріус здійснює нотаріальну діяльність.

Робоче місце (контора) має відповідати таким умовам: 1) забезпечувати дотримання нотаріальної таємниці; 2) давати можливість кожному приватному нотаріусу, який здійснює нотаріальну діяльність, одночасно та незалежно від іншого приватного нотаріуса здійснювати нотаріальну діяльність; 3) бути захищеним від несанкціонованого проникнення; 4) бути забезпеченим сейфом для зберігання печаток, штампів, металевою шафою для зберігання архіву нотаріуса; 5) кількість кімнат у приміщенні, де знаходиться робоче місце (контора) приватного нотаріуса, не може бути меншою, ніж кількість приватних нотаріусів, які здійснюють нотаріальну діяльність у його межах; 6) бути пристосованим для роботи технічного персоналу з документами у відокремленій від нотаріуса кімнаті.

44. Частиною другою статті 24 Закону №3425, зокрема, визначено, що вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса встановлюються Міністерством юстиції України.

45. Наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2011 №888/5 затверджено Положення про вимоги робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності (далі - Положення №888/5), яке встановлює єдиний підхід до організації нотаріальної діяльності для покращення якості обслуговування населення, вільного доступу до приміщення, що є робочим місцем приватного нотаріуса (контори), неухильного забезпечення дотримання нотаріальної таємниці при вчиненні нотаріальних дій, суворої схоронності нотаріальних документів, печатки та штампів приватного нотаріуса, спеціальних бланків нотаріальних документів та архіву нотаріуса.

46. Відповідно до пункту 2 Положення №888/5 вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса установлюються в рамках реалізації Міністерством юстиції України повноважень, передбачених статтями 2-1, 24 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), виходячи з переліку умов, визначених статтею 25 Закону.

47. Водночас пунктом 7 Положення №888/5 додатково визначено, що з метою дотримання умов робочого місця (контори) приватного нотаріуса, встановлених Законом, це робоче місце (контора) має відповідати таким вимогам, зокрема:

7.1. Щодо забезпечення нотаріальної таємниці:

7.1.1. у приміщенні не можуть перебувати, здійснювати професійну діяльність особи, діяльність яких не пов`язана з учиненням нотаріальних дій чи наданням додаткових послуг правового чи технічного характеру, пов`язаних з ними, крім осіб, які за договорами (угодами, контрактами) з приватним нотаріусом виконують роботи із забезпечення діяльності приватного нотаріуса (установлення та обслуговування оргтехніки, охоронного обладнання тощо);

7.4. Щодо зберігання печаток, штампів, бланків нотаріальних документів та архіву нотаріуса:

7.4.1. архів приватного нотаріуса та документи нотаріального діловодства мають зберігатися у металевій(их) шафі(ах) у робочому кабінеті приватного нотаріуса (в окремій кімнаті) або у відповідно обладнаній для цього кімнаті. Забороняється розміщувати шафи для зберігання архіву місцях, де відвідувачі можуть безперешкодно до них підійти. У разі зберігання архіву приватного нотаріуса та документів нотаріального діловодства в окремій кімнаті на дверях такої кімнати має бути встановлений дверний замок

7.4.2. приміщення, в якому розташоване робоче місце (контора) приватного нотаріуса, має бути придатним для зберігання документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса протягом усього строку здійснення ним нотаріальної діяльності.

48. Відповідно до частини першої статті 33 Закону №3425, Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки звернень громадян чи юридичних осіб у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

49. Відповідно до вимог частини другої статті 33 Закону №3425 перевірка організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, крім повторних перевірок, передбачених цим Законом, проводиться не частіше одного разу на два роки виключно на робочому місці (у конторі) приватного нотаріуса з обов`язковим повідомленням його про проведення такої перевірки.

50. Приватний нотаріус зобов`язаний надавати посадовим особам, уповноваженим проводити перевірку, відомості і документи щодо організації нотаріальної діяльності, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства (частина третя статті 33 Закону №3425).

51. Відповідно до частин четвертої-п`ятої статті 33 Закону №3425 у разі виявлення під час перевірки порушень в організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса або неодноразових порушень ним правил нотаріального діловодства Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які проводили перевірку, можуть зупинити або припинити нотаріальну діяльність приватного нотаріуса з підстав та у порядку, передбачених цим Законом.

У разі виявлення під час перевірки неодноразового грубого порушення порядку вчинення нотаріальних дій свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса може бути анульовано у порядку та на підставах, передбачених цим Законом.

52. Відповідно до частини шостої статті 33 Закону №3425 порядок проведення перевірки рганізації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів , дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України.

53. Наказом Міністерства юстиції України №357/5 від 17.02.2014, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 лютого 2014 року за №298/25075, затверджено Порядок проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства (далі - Порядок №357/5), який визначає механізм здійснення Міністерством юстиції України (далі - Міністерство юстиції), Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління юстиції) перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства.

54. Згідно з пунктом 2 Порядку №357/5 позапланова перевірка - не запланована Міністерством юстиції, головним управлінням юстиції комплексна, цільова або контрольна перевірка організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства, а також перевірка за зверненнями фізичних і юридичних осіб.

55. Пунктом 13 Порядку №357/5 встановлено, що позапланова комплексна, цільова або контрольна перевірка державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса проводиться за результатами попередньої перевірки або за дорученням Міністерства юстиції чи головного управління юстиції. За наслідками такої перевірки комісія складає довідку про результати проведеної перевірки з висновками.

56. Відповідно до пункту 14 Порядку №375/5 перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, головного управління юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса.

57. Пунктом 26 Порядку №357/5 встановлено, що у визначений строк проведення перевірки нотаріус зобов`язаний перебувати на робочому місці відповідно до свого режиму роботи, створити умови для проведення перевірки, надати комісії всі необхідні документи та відомості, а також за потреби усні та письмові пояснення з питань, що стосуються предмета проведення перевірки.

58. Пунктом 29 Порядку №357/5 передбачено, що при перевірці організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса перевіряються: правові підстави для зайняття приміщення, у якому розміщується державна нотаріальна контора, державний нотаріальний архів або яке займає приватний нотаріус, кількість кімнат та їх площа; правові підстави для здійснення приватним нотаріусом нотаріальної діяльності; наявність акта про сертифікацію робочого місця; відповідність робочого місця вимогам, установленим чинним законодавством; пристосованість приміщення, де знаходиться робоче місце (контора) приватного нотаріуса, для роботи з технічним персоналом та забезпечення нотаріальної таємниці; наявність приміщення для очікування прийому громадянами; забезпечення доступу населення до приміщення, у якому знаходиться державна нотаріальна контора, державний нотаріальний архів, розміщено робоче місце приватного нотаріуса; захищеність від несанкціонованого проникнення в приміщення (наявність засобів захисту на вхідних дверях, дверях робочого кабінету нотаріуса, вікнах тощо); наявність засобів охоронної та пожежної сигналізації; наявність окремого входу з вулиці у приміщення; наявність осіб, що працюють на умовах цивільно-правових чи трудових договорів, та дотримання вимог щодо оформлення з ними трудових відносин; наявність вакантних посад у державній нотаріальній конторі та додатково залучених працівників; забезпечення виконання приватним нотаріусом вимог чинного законодавства щодо страхування цивільно-правової відповідальності (наявність договору(ів) страхування його цивільно-правової відповідальності за весь період, що підлягає перевірці, відповідність страхової суми встановленому Законом України «Про нотаріат» мінімальному розміру страхової суми); умови зберігання архіву нотаріуса; умови зберігання спеціальних бланків нотаріальних документів, документів нотаріального діловодства, печаток, штампів; наявність технічного обладнання (комп`ютерна та інша оргтехніка); наявність довідково-інформаційних матеріалів для відвідувачів; наявність інформаційної вивіски та графіка прийому громадян при вході до приміщення, дотримання встановленого режиму роботи; підвищення професійного рівня нотаріусів шляхом проходження курсів підвищення кваліфікації, взяття участі у конференціях, семінарах, дотримання правил професійної етики тощо; дотримання приватним нотаріусом вимог законодавства щодо заміщення нотаріуса; своєчасність розгляду звернень фізичних та юридичних осіб.

59. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29-1 Закону №3425 нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупиняється на час дії таких обставин, зокрема, якщо приватний нотаріус не має приміщення для розміщення робочого місця або це приміщення не відповідає встановленим цим Законом умовам, - до усунення цих недоліків, але не більше 60 днів з дня виявлення цього порушення.

60. Отже, вимоги до робочого місця приватного нотаріуса визначені статтею 25 Закону №3425, а також пунктом 7 Положення №888/5. Саме порушення вимог пунктів 7.1.1., 7.4.1., 7.4.2. Положення №888/5 були підставою для складення довідки від 26.12.2016 (якою встановлено порушення вимог статті 8 Закону України «Про нотаріат» (нотаріальна таємниця); загальна оцінка організації нотаріальної діяльності нотаріуса - «незадовільно») та оскаржуваного наказу про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_1.

61. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на момент перевірки та постановлення оскарженого наказу здійснювала свою нотаріальну діяльність у приміщенні (квартирі) за адресою: квартира АДРЕСА_1 .

62. Підставою для проведення позапланової перевірки організації нотаріальної діяльності позивача слугувала заява її колишнього чоловіка ОСОБА_2 , в якій останній, зокрема, зазначав, що мешкає у квартирі, яка є приміщенням, де знаходиться робоче місце нотаріуса на праві спільної сумісної власності, а приватна нотаріальна діяльність ОСОБА_1 заважає його проживанню, що порушує його конституційне право щодо користування своєю власністю.

63. Позивачем було надано пояснення, в яких зазначалося про те, що ОСОБА_2 ніколи не мешкав і не мешкає за адресою здійснення приватної нотаріальної діяльності, та жодних доказів протилежного її колишній чоловік не надав.

64. Виходячи зі змісту Довідки про результати проведення позапланової перевірки організації діяльності приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_1., Комісія виявила за місцем роботи позивача розкладне ліжко та на основі пояснень встановила, що ОСОБА_2 неодноразово з`являвся до спірного приміщення, оскільки нерухоме майно належить йому на праві спільної сумісної власності, що на думку Комісії, суперечить вимогам пунктів 7.1.1., 7.4.1., 7.4.2. Положення №888/5.

65. Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що положеннями частини другої статті 77 КАС України закріплено презумпцію неправомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, згідно якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

66. Виходячи зі змісту оскаржуваних судових рішень та обсягу встановлених обставин у цій справі, не вдаючись до переоцінки наявних у справі доказів, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем не було надано до суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача у поясненнях від13.12.2016 за № 26/01-16 та не доведено правомірності свого рішення.

67. Слід зазначити, що виявлення розкладного ліжка за місцем здійснення приватної нотаріальної діяльності позивача не може свідчити про постійне відвідування чи проживання її колишнього чоловіка за спірною адресою, а відтак - не свідчить про порушення останньою вимог Положення №888/5 та статті 8 Закону України «Про нотаріат».

68. Жодних доказів про те, що колишній чоловік позивачки безперешкодно проникав до місця ведення нею приватної нотаріальної діяльності, відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не аналізувались, та судам надано не було.

69. Посилання судів попередніх інстанцій на рішення від 06.08.2020 у справі № 420/1390/16-ц, яке набрало законної сили, та яким визнано, що спірна квартира належить самій позивачці, право власності на яку набуте нею з моменту нотаріального посвідчення та реєстрації договору - з 10.06.2010, не має визначального значення в контексті спірних правовідносин та встановлених обставин.

70. А тому доводи касаційної скарги про неврахування того, що судове рішення у наведеній справі прийнято лише у серпні 2020 року, тобто за 4 роки після проведеної позапланової перевірки не свідчать про неповне з`ясування судами попередніх інстанцій обставин цієї справи та не зумовлюють необхідності у скасуванні оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд.

71. Щодо доводів касаційної скарги в частині невмотивованості оскаржуваних судових рішень, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.

72. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

73. Згідно із усталеним науковим підходом обґрунтованим є судове рішення, якщо воно ухвалене судом на підставі обставин у справі, які повно і всебічно з`ясовані на основі доказів, що були досліджені судом. Вмотивованим є судове рішення, в якому належним чином зазначені підстави, на яких воно ґрунтується.

74. Під умотивованістю розуміється повне і всебічне відображення в рішенні суду мотивів, якими він керувався при ухваленні свого рішення, при оцінюванні доказів для встановлення наявності або відсутності обставин, на які сторони посилалися як на підґрунтя своїх вимог і заперечень, із зазначенням, чому певні докази були взяті до уваги або відхилені, й віддзеркалення мотивів щодо позиції суду при застосуванні норм матеріального і процесуального права.

75. Вмотивованість судового рішення є свідченням того, що:

- доводи та міркування сторін (учасників) судового процесу судом були належним чином оцінені та враховані або відхилені судом на підставі конкретно визначених мотивів, з посиланням на відповідні норми законодавства;

- усім зібраним у справі доказам (зібраним судом або поданим учасникам справи) судом було надано належну правову оцінку; надано обґрунтування прийняття (врахування) та відхилення кожного суттєвого доказу;

- судом наведені норми законодавства, якими урегульовані спірні правовідносини, з наданням обґрунтування того, чому ті чи інші правові норми мають бути застосовані у конкретній спірній ситуації, враховуючи попередні два пункти.

76. Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 18.10.2023 у справі № 420/10723/21.

77. Посилаючись на порушення норм процесуального права, скаржник також вказує на неврахування судами попередніх інстанцій листа Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області (від 16.02.2017), де було зазначено, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася до зазначеного відділу поліції із заявами про те, що спірному у приміщенні виникають конфлікти з колишнім чоловіком щодо спірного помешкання; разом з тим, 16.07.2016 ОСОБА_3 зверталася із заявою до відділу поліції про те, що її колишній чоловік має намір прийти до спірної квартири для ночівлі, так як заявниця з 17.06.2016 по 24.07.2016 виїжджала в м. Київ тощо.

78. Виходячи із аналізу вимог процесуального закону, колегія суддів Верховного Суду уважає за необхідне виснувати, що національні суди можуть не брати до уваги докази, які не стосуються доказування, не мають значення для розгляду справи, позаяк на підставі аналізу таких доказів неможливо буде встановити дійсні обставини справи, які мають значення для правильного розгляду справи.

79. Повертаючись до матеріалів даної справи та обсягу встановлених обставин у цій справі, слід зауважити, що оскаржуваний наказ прийнято 06.01.2017. Отже, вказане листування не було підставою для прийнятя оскаржуваного наказу і надання оцінки таким доказам виходить за межі, які слугували предметом позапланової перевірки приватної нотаріальної діяльності позивача.

80. А тому, відсутність у мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень висновків щодо оцінки зазначеному доказу не може бути підставою для скасування таких судових рішень, оскільки указане не призвело до неправильного вирішення справи.

81. Враховуючи наведене слід дійти висновку, що суб`єктом владних повноважень належним чином не доведено правомірність прийнятого рішення, оформленого наказом Головного територіального управління юстиції в Луганській області № 2/В від 06.01.2017, яким зупиненено нотаріальну діяльності позивача. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для його скасування.

82. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

83. Підсумовуючи наведене, перевіривши за матеріалами справами доводи касаційної скарги, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень, які би зумовлювали необхідність у їх скасуванні та направленні справи на новий судовий розгляд.

84. Таким чином, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

85. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, Верховний Суд бере до уваги висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якій зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

86. Колегія суддів вважає, що Верховним Судом надано відповідь на всі доводи касаційної скарги, які можуть вплинути на правильність розгляду цієї справи на стадії касаційного оскарження.

87. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 2 242 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) залишити без задоволення.

2. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у справі №812/82/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

...........................

А.В. Жук

Л.О. Єресько

Н.М. Мартинюк

Судді Верховного Суду