ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 812/883/16
адміністративне провадження № К/9901/21449/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Мацедонської В.Е.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Луганській області
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року (головуючий суддя - Міронова Г.М., судді: Арабей Т.Г., Геращенко І.В.)
у справі № 812/883/16
за позовом ОСОБА_1
до Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Міністерства юстиції України
про скасування наказу Головного територіального управління юстиції у Луганській області № 360/В від 15.07.2016 та наказу Міністерства юстиції України №3820/5 від 27.12.2016, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
В липні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі - відповідач 1, скаржник, ГТУЮ у Луганській області), Міністерства юстиції України (далі - відповідач 2, Мінісерство, МУЮ України), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просила скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Луганській області № 360/В від 15.07.2016 та наказ № 3820/5 від 27.12.2016 Міністерства юстиції України.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Міністерства юстиції України про скасування наказу Головного територіального управління юстиції у Луганській області № 360/В від 15.07.2016 та наказу Міністерства юстиції України №3820/5 від 27.12.2016 - відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що конструкція статті 30 Закону України «Про нотаріат» визначає однозначне припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса при наявності для цього визначених підстав, не надаючи певному органу чи посадовій особі можливість альтернативи при застосуванні цієї статті. Також судом встановлено, що стаття 29-1 Закону України «Про нотаріат» не містить таких підстав для тимчасового зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, як набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким приватний нотаріус засуджений за навмисний злочин. У зв`язку з чим у відповідача-1 станом на 15.07.2016 були відсутні законодавчо визначені підстави для тимчасового зупинення нотаріальної діяльності позивача. Підпунктом «б» п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про нотаріат» визначено право відповідача-2 анулювати свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю за наявності рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання головного управління юстиції в області, у випадку винесення щодо нотаріуса обвинувального вироку суду, який набрав чинності. Таким чином, Міністерство юстиції України діяло в межах повноважень та в порядку, визначених нормами Закону України «Про нотаріат», приймаючи наказ № 3820/5 від 27.12.2016 відносно ОСОБА_1 . Посилання представника позивача на порушення відповідачами положень ст. 61 Конституції України суд визнав незмістовним, оскільки при даних спірних правовідносинах відсутні обставини, які б свідчили про притягнення особи двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність, яка оспорюється в порядку адміністративного судочинства, передбачена нормами Закону України «Про нотаріат». При цьому така відповідальність можлива лише при наявності факту обвинувального вироку, який вже набрав законної сили. Тобто, застосована при даних спірних правовідносинах юридична відповідальність в порядку Закону України «Про нотаріат» була б неможлива при відсутності юридичної відповідальності, застосованої в порядку кримінального судочинства. Вказані обставини виключають можливість визнати позбавлення права займатися нотаріальною діяльністю строком на один рік, визначене вироком Лисичанського міського суду Луганської області, юридичною відповідальністю одного виду порівняно з юридичною відповідальністю, застосованою в порядку Закону України «Про нотаріат». Посилання представника позивача як на підставу для задоволення позовних вимог на положення п. 35 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Півень проти України» суд визнав незмістовним, оскільки вказане рішення стосується питань належного виконання рішення суду. В даному випадку адміністративним судом не вирішується спір у зв`язку з неналежним виконанням рішення суду стосовно ОСОБА_1 - вироку Лисичанського міського суду Луганської області від 06.06.2016, а вирішуються спірні правовідносини, які виникли у зв`язку з реалізацією повноважень відповідачів у зв`язку з наявністю самого вироку стосовно позивача, що виключає можливість застосування на підставі ч. 2 ст. 8 КАС України практики по зазначеному рішенню Європейського Суду з прав людини.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року у справі № 812/883/16 - скасовано.
Прийнято нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Міністерства юстиції України про скасування наказу Головного територіального управління юстиції у Луганській області № 360/В від 15.07.2016 року та наказу Міністерства юстиції України № 3820/5 від 27.12.2016 року - задоволено частково.
Скасовано наказ Міністерства юстиції України № 3820/5 від 27.12.2016 року «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю виданого ОСОБА_1 ».
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи частково позов, суд апеляційної інстанції погодився про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування наказу Головного територіального управління юстиції у Луганській області № 360/В від 15.07.2016 відсутні, оскільки відповідач 1 діяв відповідно до норм статті 30 Закону України «Про нотаріат». Водночас, колегія суддів не погодилася з рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних про скасування наказу Міністерства юстиції України № 3820/5 від 27.12.2016, оскільки процедуру прийняття рішення Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату було порушено, а саме - ГТУЮ у Луганській області не доданий весь необхідний перелік документів, які передбачені п. 4 Порядку № 1904/5. За загальним правилом порушення процедури прийняття рішення тягне за собою недійсність такого рішення. Відтак, вказане є підставою для визнання наказу Міністерства юстиції України № 3820/5 від 27.12.2016 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого ОСОБА_1 » неправомірним. Крім того, суд також зазначив, що посилання апелянта на проведення відповідачем комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності, довідку про результати проведення планової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Лисичанського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та рішення Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо направлення приватного нотаріуса Лисичанського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на курси підвищення кваліфікації у м. Києві в Інституті права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України не є предметом оскарження у даній справі.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
17 жовтня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Головного територіального управління юстиції у Луганській області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року, в якій відповідач 1, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В обґрунтування поданої касаційної скарги Головне територіальне управління юстиції у Луганській області зазначає, що Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату при Міністерстві юстиції України було встановлено, що подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю позивачки та додані до нього матеріали містять всі підстави для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 . Вказане рішення позивачкою не оскаржувалося, тобто сама підстава прийняття наказу МЮУ дійсна на даний час. Наказ Міністерства є наслідком рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, а відтак, зважаючи на відсутність оскарження останнього, є таким, що прийнятий відповідно до вимог чинного законодавства. Скаржник звертає увагу, що наказ МЮУ анулював свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 , однак він не передбачає позбавлення її можливості скласти іспит повторно та отримати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю на загальних підставах у майбутньому. Скаржник також вказує на суперечності в постанові суду апеляційної інстанції. Так, зокрема, за висновком суду, проведення відповідачем комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності, довідку про результати проведення планової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Лисичанського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та рішення Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо направлення приватного нотаріуса Лисичанського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на курси підвищення кваліфікації у м. Києві в Інституті права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України не є предметом оскарження у даній справі. Водночас, далі суд, посилаючись на п. 4 Порядку внесення головними управліннями юстиції МЮУ в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату затвердженого наказом Міністерства юстиції України 28.07.2011 № 1904/5, зазначає про долучення ГТУЮ в Луганській області до подання не усього переліку необхідних документів, серед яких - доповідна записка про перевірку роботи нотаріуса; пояснення нотаріуса на предмет обставин, викладених у доповідній записці про перевірку роботи нотаріуса; копії документів про зупинення нотаріальної діяльності; копії документів, що свідчать про виявлені в діяльності нотаріуса порушення; документи, які свідчать про вжиті заходи щодо виявлених в роботі нотаріуса порушень.
Позивачкою відзиву чи заперечення на подану касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 жовтня 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2021 року касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Луганській області прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Відповідно до свідоцтва № 8949 від 24.01.2013 ОСОБА_1 має право на зайняття нотаріальною діяльністю (а. с. 16).
Згідно реєстраційного посвідчення № 344 від 29.03.2013 про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності Головним управлінням юстиції у Луганській області позивач зареєстрована у Лисичанському міському нотаріальному окрузі Головного управління юстиції у Луганській області (а. с. 17).
На підставі наказу № 64/АГ від 22.03.2016 Головного територіального управління юстиції у Луганській області, 24 березня 2016 року проведено відповідачем проведено планову комплексну перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Лисичанського міського нотаріального округу ОСОБА_1 , дотримання нею порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства. За результатами перевірки складено довідку про результати проведення планової комплексної перевірки від 30.03.2016, в якій зазначено, що при проведенні перевірки комісією не було встановлено порушень в організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, але виявлені порушення правил ведення нотаріального діловодства та Порядку вчинення нотаріальних дій, деякі з яких мають загальний характер. Загальна оцінка нотаріальної діяльності нотаріуса, дотримання порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства - незадовільно. (а. с. 9-13).
21 квітня 2016 року позивачем надані пояснення про проведену роботу по усуненню виявлених порушень за результатами проведеної планової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності ОСОБА_1 (а. с. 8).
Відповідно до витягу з протоколу № 10 від 25.04.2016 оперативної наради відділу з питань нотаріату за участю в.о. начальника Головного територіального управління юстиції у Луганській області за результатами проведених перевірок у березні 2016 року вирішено направити приватного нотаріуса Лисичанського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на курси підвищення кваліфікації у м. Києві в інституті права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України (а. с. 31-32).
06.06.2016 Лисичанським міським судом Луганської області винесено вирок, яким ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-4 ч. 3 КК України, та призначено їй покарання у виді штрафу у розмірі 850 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що відповідає 14450, 00 грн., з позбавленням права займатися нотаріальною діяльністю строком на один рік. Вирок набрав законної сили 07.07.2016 (а. с. 28-29).
Наказом № 360/В від 15.07.2016 Головного територіального управління юстиції у Луганській області відповідно до п. 8 ст. 30 Закону України «Про нотаріат» та вироку Лисичанського міського суду Луганської області від 06.06.2016, припинено приватну нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Лисичанського міського нотаріального округу ОСОБА_1 з 15.07.2016 та припинено дію реєстраційного посвідчення від 29.03.2013 № 344 (а. с. 7).
Листом № 4/4/2841 від 15.07.2016 Головного територіального управління у Луганській області направлено копію наказу № 360/В від 15.07.2016 на адресу ОСОБА_1 (а. с. 6).
18.08.2016 Головним територіальним управлінням юстиції у Луганській області направлено подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 8949, видане на ім`я ОСОБА_1 , яке отримано Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату 29.08.2016. В переліку додатків до подання зазначено: копія листа Лисичанського міського суду від 08.07.2016 з додатком (копія вироку Лисичанського міського суду Луганської області від 06.06.2016 № 415/1578/16-к) на 4 арк., в 1 прим.; копія наказу Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 15.07.2016 № 360/В «Про припинення приватної нотаріальної діяльності ОСОБА_1 » на 1 арк., в 1 прим. (т. 2 а.с. 6-7, 11-13).
Рішенням № 3 від 08.12.2016 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату вирішено на підставі підпункту «б» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» у зв`язку з винесенням щодо нотаріуса обвинувального вироку суду, який набрав чинності, анулювати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 24 січня 2013 року за № 8949 на ім`я ОСОБА_1 (а. с. 90-93).
Наказом № 3820/5 від 27.12.2016 Міністерства юстиції України «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого ОСОБА_1 », відповідно до рішення № 3 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 08.12.2016 та на підставі підпункту «б» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», а саме у зв`язку з винесенням щодо нотаріуса обвинувального вироку суду, який набрав чинності, анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 24 січня 2013 року за № 8949 на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 94).
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до пп. «б» п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 N 3425-XII (далі - Закон N 3425-XII), свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, у випадку винесення щодо нотаріуса обвинувального вироку суду, який набрав чинності.
Частина 9 ст. 10 Закону N 3425-XII: Питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю розглядається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за поданням відповідно Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальної палати України у випадках, визначених цим Законом.
Частина 10 ст. 10 Закону N 3425-XII: Порядок внесення відповідно Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату встановлюється Міністерством юстиції України.
Частина 11 ст. 10 Закону N 3425-XII: Рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату може бути оскаржено до суду.
Порядок внесення головними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату (далі - Порядок № 1904/5) затверджений наказом Міністерства юстиції України 28.07.2011 № 1904/5 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 липня 2011 р. за № 925/19663 розроблений відповідно до статті 10 Закону України "Про нотаріат" з метою удосконалення процесу внесення головними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління юстиції) або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляду Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату.
Пункт 2 Порядку № 1904/5: Подання Мін`юсту, управління юстиції або Нотаріальної палати України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (далі - Подання) вноситься до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (далі - Комісія) не пізніше тридцяти днів з дня встановлення підстав для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, якщо інший строк не передбачено законом.
Пункт 4 Порядку № 1904/5: До Подання Мін`юсту, управління юстиції додаються:
засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, на підставі яких внесено Подання;
доповідна записка про перевірку роботи нотаріуса;
пояснення нотаріуса на предмет обставин, викладених у Поданні (у разі наявності);
копії документів про зупинення нотаріальної діяльності (щодо приватного нотаріуса);
копії документів, що свідчать про виявлені в діяльності нотаріуса порушення;
документи, що свідчать про вжиті заходи щодо виявлених в роботі нотаріуса порушень;
відповідні документи органів дізнання і слідства, прокуратури, суду тощо;
засвідчена в установленому порядку копія рішення Мін`юсту, управління юстиції про направлення до Комісії Подання, яке прийняте відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" або Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Перелік документів, які додаються до Подання, визначається Мін`юстом, управлінням юстиції залежно від підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону.
Пункти 9-10 Порядку № 1904/5: Розгляд Подання на засіданні Комісії розпочинається з доповіді члена Комісії, який підготував висновок, після чого заслуховуються представник Департаменту державної реєстрації та нотаріату Мін`юсту, управління юстиції або територіальний уповноважений та нотаріус, щодо якого складено Подання.
На засіданні заслуховуються члени Комісії, досліджуються та аналізуються подані документи.
У разі відсутності безспірного підтвердження факту порушення закону Комісія відхиляє Подання.
У разі відсутності необхідної інформації стосовно обставин, викладених у Поданні, або наявності додаткових відомостей Комісія може перенести розгляд питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю до вирішення зазначених питань або повернути на доопрацювання до Департаменту державної реєстрації та нотаріату Мін`юсту, управління юстиції, Нотаріальної палати України, але не більше ніж на тридцять днів з дня його надходження та з урахуванням строку, передбаченого пунктом 8 частини першої статті 29-1 Закону.
Пункт 12 Порядку № 1904/5: За результатами розгляду Подання Комісія може ухвалити одне з таких рішень:
про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
про відмову в анулюванні свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Пункт 14 Порядку № 1904/5: На підставі рішення Комісії про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю видається відповідний наказ Міністерства юстиції України.
Пункт 17 Порядку № 1904/5: Рішення Комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
Суд зауважує, що скаржником оспорюється рішення суду апеляційної інстанції виключно в частині задоволення позовних вимог стосовно скасування наказу Міністерства юстиції України № 3820/5 від 27.12.2016 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю виданого ОСОБА_1 ». А відтак, враховуючи приписи ч. 1 ст. 341 КАС України, предметом касаційного перегляду є даний наказ Міністерства.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, підставою винесення Міністерством юстиції України наказу № 3820/5 від 27.12.2016 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого ОСОБА_1 » слугувало рішення № 3 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 08.12.2016, винесене у відповідності до підпункту «б» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», а саме - у зв`язку з винесенням щодо нотаріуса обвинувального вироку суду, який набрав чинності.
Постановленню Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату рішення № 3 від 08.12.2016 передувало подання Головного територіального управління юстиції у Луганській області про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 8949, видане на ім`я ОСОБА_1 , яке було направлене на адресу Комісії 18.08.2016.
Суд звертає увагу, що процедура порядку розгляду подання на засіданні Комісії передбачена приписами пунктів 9-10 Порядку № 1904/5. Так, згідно аналізу даних норм слідує, що на засіданні Комісії розгляд подання розпочинається з доповіді члена Комісії, який підготував висновок, після чого заслуховуються представник ГТУЮ, нотаріус, щодо якого складено Подання та члени Комісії. Також на засіданні Комісії досліджуються та аналізуються подані документи.
Відсутність необхідної інформації стосовно обставин, викладених у поданні, або наявність додаткових відомостей зумовлює один з наступних варіантів дій Комісії: 1) перенесення розгляду питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю до вирішення зазначених питань; 2) повернення на доопрацювання до управління юстиції.
Також з пункту 12 Порядку № 1904/5 вбачається право Комісії, як задовольнити подання та винести рішення про анулювання свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, так і відмовити у задоволенні вказаного подання.
Водночас, пунктом 14 Порядку № 1904/5 передбачається лише видання Міністерством юстиції України відповідного наказу на підставі рішення Комісії про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Суд звертає увагу, що ані норми Закону N 3425-XII, ані норми Порядку № 1904/5 не містять повноважень Міністерства юстиції України щодо дослідження, аналізу як самого подання, так і долучених до нього документів. Крім того, в даних нормативно - правових актах також не відображаються права чи обов`язки Міністерства щодо перенесення розгляду питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю або повернення на доопрацювання з причин відсутності необхідної інформації чи наявності додаткових відомостей.
Відтак, Суд наголошує, що вищенаведеними повноваженнями наділена лише Вища кваліфікаційна комісія нотаріату.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до подання ГТУЮ в Луганській області від 18.08.2016 про анулювання свідоцтва позивачки про право на зайняття нотаріальною діяльністю долучені наступні документи: копія листа Лисичанського міського суду від 08.07.2016 з додатком (копія вироку Лисичанського міського суду Луганської області від 06.06.2016 № 415/1578/16-к) на 4 арк., в 1 прим.; копія наказу Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 15.07.2016 № 360/В «Про припинення приватної нотаріальної діяльності ОСОБА_1 » на 1 арк., в 1 прим.
Суд дійшов висновку, що відповідачем не подано увесь необхідний перелік документів, які передбачені п. 4 Порядку № 1904/5, що, відповідно, є підставою для скасування оскаржуваного рішення Міністерства.
Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що порушення процедури є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення. Водночас, застерігає, що вказане порушення процедури, у даних спірних правовідносинах, мало місце під час розгляду Комісією подання, що, відповідно є підставою для скасування рішення саме Комісії, а не Міністерства.
Суд підкреслює, що у випадку незгоди з рішенням Комісії, право на його оскарження до суду, передбачено як приписами частини 11 ст. 10 Закону N 3425-XII, так і приписами пункту 17 Порядку № 1904/5.
Проте, Суд наголошує, що рішення Комісії № 3 від 08.12.2016 не було предметом оскарження у даній справі, не оспорювалося позивачкою, а відтак є чинним.
Водночас, доводи скаржника про суперечності в рішенні суду апеляційної інстанції, зазначені в доводах касаційної скарги, Суд відхиляє як необґрунтовані з огляду на те, що суд апеляційної інстанції лише констатував відсутність необхідних документів, передбачених п. 4 Порядку № 1904/5, без їх конкретизації, а не надавав оцінку результатам та порядку проведення планової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Лисичанського міського нотаріального округу ОСОБА_1 .
Відтак, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального права, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції скасовано правильне по суті та законне рішення суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись статтями 341 345 349-356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції в Луганській області задовольнити .
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року у справі № 812/883/16 скасувати повністю .
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року у справі № 812/883/16 - залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська Н. В. Шевцова