№ 813/1045/15 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2020 року

Київ

справа №813/1045/15

адміністративне провадження №К/9901/6382/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби на постановуЛьвівського окружного адміністративного суду від 22.05.2015 (суддя: Грень Н.М.)та ухвалуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2016 (колегія суддів у складі: Большакова О.О., Довгополов О.М., Коваль Р.Й.)у справі №813/1045/15 (876/6293/15) за позовомПриватного нотаріуса Бєлопольської Ірини Романівни доДержавної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби проскасування рішення та вимоги, ВСТАНОВИВ:

Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Бєлопольська І.Р. звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення № 0000261702 від 06.03.2015 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 12656,67 грн.

Також позивач подала позов про визнання протиправною та скасування вимоги ДПІ у Франківському районі м. Львова про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3338 від 18.02.2015 на суму 63238,39 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2015 адміністративні справи об`єднано в одне провадження для спільного розгляду, та присвоєно об`єднаній адміністративній справі № 813/1045/15.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.05.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2016, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3338 від 18.02.2015 на суму 63238,39 грн. Визнано протиправним та скасовано рішення № 0000261702 від 06.03.2015 на суму 12656,67 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що при визначенні бази для нарахування єдиного соціального внеску шляхом ділення річного чистого доходу на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий, контролюючим органом порушені вимоги підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено документальну перевірку приватного нотаріуса Бєлопольської І.Р. щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За наслідками перевірки складено акт від 18.02.2015 № 155/1702/2230703724, згідно якого встановлено порушення позивачем абз. 3 ч. 1, п. 5 ч. 1 ст. 4; п. 1 ч. 2 ст. 6; п. 2 ч. 1 ст. 7 ; ч. 11 ст. 8; ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в частині необчислення та несплати до бюджету єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2013 рік в сумі 63283,39 грн.; пункту 3.4 розділу 3 «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в частині перекручення даних у поданому звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (додаток № 5) за 2011 рік; абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 4; абз. 3 п. 2 ч. 1 ст. 4; п. 1 ч. 2 ст. 6; п. 1 ч. 1 ст. 7; ч. 5 ч. 7 ст. 8; ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», пункт 3.1 розділу 3 «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в частині перекручення даних у поданих звітах, що призвело до заниження суми доходу, на який нараховується єдиний соціальний внесок та необчислення та несплати до бюджету суму єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із виплаченої заробітної плати працівникам в розмірі 867,74 грн., в тому числі за квітень 2011 року в сумі 177,97 грн., за квітень 2012 ріку в сумі 330,57 грн., за вересень 2013 року в сумі 359,20 грн.; п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу України з врахуванням терміну позовної давності, в частині неналежного ведення обліку доходів та витрат за 2012-2013 роки; п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України з врахуванням терміну позовної давності, в частині неповідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян за 2012-2013 роки.

З цієї підстави відповідачем направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.02.2015 № Ф-3338 та прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0000261702 від 06.03.2015 в сумі 12656,67 грн.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та посилаючись на приписи статей 1, 4, 7, 8, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», вимоги Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на виконання статті 6 Закону №2464-VІ, затвердженого Міністерством доходів та зборів України наказом від 09 вересня 2013 року №454, дійшли правильного висновку про те, що фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, зокрема нотаріальною діяльністю, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Отже, є правильним висновок судів про те, що чинним законодавством не встановлено нормативної вимоги від самозайнятої особи - приватного нотаріуса проводити обчислення суми єдиного внеску з середньомісячного чистого доходу, вирахуваного шляхом ділення річного чистого доходу на 12 місяців. Єдиною вимогою виступає відповідність даним річної податкової декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, сума доходу, на який нараховується єдиний внесок за даними самозайнятої особи, визначена позивачем шляхом подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік. Відповідно до змісту декларацій сума чистого оподатковуваного доходу, який є базою нарахування єдиного внеску за 2013 рік становить 8222,94 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341 343 349 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.05.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2016 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду