ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року
м. Київ
справа №813/135/16
адміністративне провадження № К/9901/28253/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Хохуляк В.В.., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат»
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016 року (головуючий суддя Мікула О.І., судді: Курилець А.Р., Кушнерик М.П.)
у справі № 813/135/16 (№ 876/4724/16)
за позовом Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат»
до Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області
про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
У січні 2016 року Державне підприємство «Львівський військовий лісокомбінат» (далі - позивач, підприємство) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (надалі відповідач, податковий орган), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати податковий борг підприємства таким, стосовно якого минув строк давності, прийняти рішення про списання та списати безнадійний борг підприємства в сумі 506 685,21 грн.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 20.05.2016 року частково задовольнив позовні вимоги.
Зобов`язав податковий орган визнати податковий борг підприємства в сумі 506 685,21 грн таким, стосовно якого минув строк давності, встановлений ст. 102 Податкового кодексу України (безнадійним боргом).
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконано вимоги щодо належного звернення до контролюючого органу із заявою про списання безнадійного податкового боргу платника податків, момент виникнення такого сторонами не оспорювався, суму в розмірі 506 685,21 грн підтверджено документально.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 30.11.2016 року скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою в задоволенні позову відмовив.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки за рішенням суду про стягнення податкового боргу податковий борг не стягнутий, строк його стягнення може встановлюватись до повного погашення заборгованості або до визначення боргу безнадійним.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підприємство зазначає, що жодні положення Податкового кодексу України не містять вказівок на обмеження у списанні безнадійного податкового боргу, наявністю невиконаних судових рішень про стягнення цих сум податкового боргу.
Відзив на касаційну скаргу позивача від податкового органу на адресу суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.11.2015 року позивач звернувся з листом за вих. № 536 до начальника податкового органу, в якому просив визнати податковий борг в сумі 523 740,44 грн таким, стосовно якого минув строк давності, встановлений ст. 102 Податкового кодексу України; прийняти рішення про списання та списати безнадійний податковий борг підприємства у сумі 527 740,44 грн.
Листом вх. № 11480/8/23-00 від 30.12.2015 року податковий орган повідомив позивача про те, що станом на 30.12.2015 року за ним обліковується податковий борг в сумі 626 100 грн. Станом на момент надання відповіді Львівським апеляційним адміністративним судом відкрито провадження у справі № 876/7653/15 за апеляційною скаргою відповідача на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2015 року у справі № 2а-14385/11/1370 про відтермінування виконання рішення суду. Таким чином, керуючись п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України відповідач не може списати податковий борг, стосовно якого минув строк давності.
В свою чергу, 15.01.2016 року позивач звернувся з листом до відповідача за вих. № 16, та повідомив, що 22.09.2015 року Львівський апеляційний адміністративний суд розглянув апеляційну скаргу податкового органу на ухвалу у справі № 2а-14385/11/1370 та залишив таку без змін; розгляд апеляційної скарги здійснювався за участі представника податкового органу.
За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог в апеляційному порядку не оскаржувалось та касаційним судом не переглядається.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в структуру заборгованості підприємства у розмірі 523 740,44 грн включено:
земельний податок - 438 057,99 грн,
податок на прибуток - 1 705,01 грн,
ПДВ - 34 211,14 грн,
податок з власних транспортних засобів - 10 365,91 грн,
податок з доходів фізичних осіб - 39 400,39 грн.
При цьому, у вказану суму включена сума податкового боргу в розмірі 348 176 грн, по якій відповідно до ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2015 року у справі №2а-14385/11/1370 (яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 року) відстрочено виконання постанови суду від 23.01.2012 року про стягнення боргу до 01.07.2018 року.
Відповідно до відмітки на виконавчому листі №2а-14385/11/1370 про стягнення податкового боргу в розмірі 348 176 грн, зробленої державним виконавцем Германчук Р.В. 15.06.2015 року відповідно до ч.1 пп.7,9 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» стягнуто 23 017,13 грн податкового боргу.
Після проведеної звірки із податковим органом встановлено, що заборгованість частково погашена, зокрема, стягнено:
земельний податок - 8 477,70 грн,
податок на прибуток - 1 705,01 грн,
податок на додану вартість - 6 872,52 грн.
Таким чином залишок суми становить - 506 685,21 грн.
Пунктом 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) встановлено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
За приписами пп. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України під терміном «безнадійний» розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.
Згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Відповідно до п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України, - у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Отже, що за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним.
Відповідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.
У разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податкового боргу до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення «безнадійного», що зазначене у пп. 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України, тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України.
Отже, Суд не погоджується з доводом касаційної скарги, що наявність або відсутність невиконаних судових рішень про стягнення податкового боргу не перешкоджає у визнання його безнадійним.
Таким чином, грошове зобов`язання позивача зі сплати 348 176 грн, визначене постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року у справі №2а-14385/11/1370 не є податковим боргом, стосовно якого минув строк давності встановлений ст. 102 Податкового кодексу України (безнадійним боргом).
Суд погоджується з доводом суду апеляційної інстанції, що законодавством не визначено термінів, за межами яких виконання судового рішення про стягнення податкового боргу має бути припинене, і тривалість процедури стягнення боргу не впливає на право стягнення.
Щодо податкового боргу в сумі 175 564,38 грн, судом апеляційної інстанції встановлено, що вказана суму включає в себе:
- податковий розрахунок № 3714 від 30.01.2009 року -72 203,55 грн;
- податковий розрахунок № 2599 від 31.01.2011 року - 18 054,84 грн;
- податковий розрахунок № 682 від 14.01.2008 року - 32 974, 99 грн;
- залишок згідно з рішенням про розстрочення податкового боргу № 7752/1019- 00 від 30.08.2012 року - 27 338,62 грн;
- штрафну санкцію зі сплати земельного податку станом на 13.11.2015 року (дату звернення до податкового органу) - 24 755,39 грн;
- залишок пені зі сплати земельного податок станом на 13.11.2015 року (на дату звернення до податкового органу) - 236,99 грн.
Суд апеляційної інстанції встановив, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем вчинялися дії щодо погашення існуючого податкового боргу, а тому такі дії свідчать про переривання строків давності.
Підприємством в касаційній скарзі вказані обставини та висновок суду апеляційної інстанції не спростовано, строки виникнення податкового боргу не зазначено, безперервність строків давності не доведено.
Враховуючи викладене, суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність відмови у задоволенні позову в цій частині.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги
Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись статтями 243 246 250 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016 року у справі № 813/135/16 (№ 876/4724/16) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. ВасильєваСудді: В.В. Хохуляк В.П. Юрченко