ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2020 року

Київ

справа №813/282/15

касаційне провадження №К/9901/6538/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми «Контех» (далі - Товариство) на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 (головуючий суддя - Коваль Р.Й., судді - Гуляк В.В., Судова-Хомюк Н.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми «Контех» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова ГУ ДФС у Львівській області, правонаступником якої є Галицька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Інспекція), про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,

УСТАНОВИВ:

У січні 2015 року Товариство звернулось до суду з позовом до Інспекції, у якому просило: визнати протиправними дії Інспекції щодо коригування сум податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість у ІС «Податковий блок» та АІС «Система співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов`язань у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту перевірки від 25.09.2014 № 1384/13-04-22-01/13833204; зобов`язати Інспекцію відновити інформацію про податкові зобов`язання Товариства з податку на додану вартість за період серпень-грудень 2011 року, травень 2012 року, грудень 2012 року, січень 2013 року, березень-грудень 2013 року, січень-лютий 2014 року, квітень-червень 2014 року на загальну суму 153428,71 грн. і податковий кредит за період серпень-грудень 2011 року, травень 2012 року, грудень 2012 року, січень 2013 року, березень-грудень 2013 року, січень-лютий 2014 року, квітень-червень 2014 року на суму 153428,71 грн. відповідно до поданої звітності в електронній базі даних системи АІС «Система співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов`язань у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та ІС «Податковий блок» показники податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство посилалось на те, що Інспекція неправомірно відкоригувала у АІС «Система співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов`язань у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та ІС «Податковий блок» показники податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі акта від 25.09.2014 № 1384/13-04-22-01/13833204, оскільки у Товариства наявні усі первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт реальності господарських операцій, здійснених ним з контрагентами, на підставі яких Товариство сформувало свої податкові зобов`язання та податковий кредит з податку на додану вартість.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 20.02.2015 позов задовольнив повністю: визнав протиправними дії Інспекції щодо коригування сум податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість у ІС «Податковий блок» та АІС «Система співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов`язань у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту перевірки від 25.09.2014 № 1384/13-04-22-01/13833204; зобов`язав Інспекцію відновити інформацію про податкові зобов`язання Товариства з податку на додану вартість за період серпень-грудень 2011 року, травень 2012 року, грудень 2012 року, січень 2013 року, березень-грудень 2013 року, січень-лютий 2014 року, квітень-червень 2014 року на загальну суму 153428,71 грн. і податковий кредит за період серпень-грудень 2011 року, травень 2012 року, грудень 2012 року, січень 2013 року, березень-грудень 2013 року, січень-лютий 2014 року, квітень-червень 2014 року на суму 153428,71 грн. в електронній базі даних системи АІС «Система співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов`язань у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та ІС «Податковий блок» показники податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що: сама по собі здійснена податковим органом податкова кваліфікація операцій платника за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міндоходів України та Податковий блок; висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом лише після визначення платникові податкових зобов`язань та їх узгодження у встановленому законом порядку; самостійна зміна податковим органом в автоматизованій системі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов`язань позивача без прийняття податкового повідомлення - рішення та без зміни цих показників самостійно платником податку шляхом подання декларації (розрахунків) порушує права та інтереси Товариства, яке як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов`язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 04.11.2015 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що: система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, а також ІС «Податковий блок» використовуються лише підрозділами органів ДПС у своїй роботі, а внесення чи зміна інформації в цих системах самі по собі не порушують прав позивача, оскільки не створюють для нього будь-яких юридичних наслідків чи перешкод для його діяльності, як і висновки акта перевірки, які є лише відображенням дій податкових інспекторів; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку; будь-яких порушень порядку проведення перевірки, за результатами якої було здійснено коригування показників податкової звітності позивача в інформаційних системах, позивачем не зазначено, а судом не встановлено.

Товариство подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на рішення суду апеляційної інстанції, у якій, посилаючись на неправильність (неповноту) дослідження доказів і встановлення обставин у справі та застосування норм права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги Товариство посилається на те, що податковий орган не має права коригувати показники податкової звітності за наслідками проведення документальної перевірки, якщо за її результатами не було прийняте податкове повідомлення-рішення, з огляду на що висновки акту перевірки не підлягають відображенню в інформаційних базах податкового органу.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07.12.2015 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Інспекція не скористалась своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу Товариства.

У відповідності до положень частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства у справі здійснено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - Галицькою ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.02.2016.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.02.2020 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 11.02.2020.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи Товариства та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

У справі, що розглядається, суди встановили, що Інспекція провела позапланову документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «Західелектрокомплект» за жовтень 2011 року, ТОВ «Ривс» за травень 2012 року, ТОВ «Сетмаркет» за грудень 2012 року, січень, березень - грудень 2013 року та січень 2014 року, ТОВ «Матадор Трейдінг» за квітень - червень 2014 року, ТОВ «Акцент» за жовтень - грудень 2011 року, ТОВ «Ейс Констракшн Менеджмент» за жовтень 2011 року, ТОВ «Лідерком» за вересень - жовтень 2011 року, ТОВ «Мікас плюс» за січень 2014 року, ТОВ «АДЦ» за лютий 2014 року, ПП «Вікторія-Галкомсервіс» за серпень 2011 року, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) або подальшої реалізації цих товарів (робіт, послуг), результати якої оформлені актом від 25.09.2014 № 1384/13-04-22-01/13833204.

Податкові повідомлення-рішення на підставі висновків вказаного акту перевірки Інспекцією не приймалися.

Згідно витягів з автоматизованої системи співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов`язань Інспекцією до ІС «Податковий блок» було внесено інформацію, викладену в акті перевірки від 25.09.2014 № 1384/13-04-22-01/13833204, щодо показників податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість Товариства за періоди, які перевірялися, по визначених в акті перевірки контрагентах.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.

У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Отже, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Виходячи із системного тлумачення статей 71 72 74 Податкового кодексу України Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов такого правового висновку: для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Враховуючи зазначене, виключення з бази даних інформації, внесеної на підставі акта перевірки, є необґрунтованим.

За таких обставин, висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Таким чином, доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин, з огляду на що підстави для скасування ухваленого у даній справі рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Товариства підлягає залишенню без задоволення, а постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 - без змін.

Керуючись ч.1 ст. 52, п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми «Контех» залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду