ПОСТАНОВА

Іменем України

17 лютого 2021 року

Київ

справа №813/3319/17

адміністративне провадження №К/9901/27857/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача Желєзного І. В.,

суддів Коваленко Н. В., Чиркіна С. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг

на постанову Львівського окружного адміністративного суду у складі судді Саколоши В. М. від 02 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Богаченка С. І., Курильця А. Р., Старунського Д. М. від 25 січня 2018 року

у справі № 813/3319/17

за позовом Приватного акціонерного товариства - акціонерної страхової компанії «Скарбниця»

до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг

про визнання протиправним та скасування розпорядження,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У вересні 2017 року Приватне акціонерне товариство - акціонерної страхової компанії «Скарбниця» (далі також - позивач, ПрАТ АСК «Скарбниця») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі також - відповідач, Нацкомфінпослуг), у якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача від 15 серпня 2017 року № 3466 «Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства - акціонерної страхової компанії «Скарбниця».

2. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року, позов задоволено.

3. 22 лютого 2018 року до Верховного Суду від Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг надійшла касаційна скарга на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року, у якій просить їх скасувати та закрити провадження у справі.

4. Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

5. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 вересня 2019 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Желєзного І. В., суддів: Коваленко Н. В. та Чиркіна С. М.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання вимоги Нацкомфінпослуг від 12 червня 2017 року № 4469/13-11 Моторним (транспортним) страховим бюро України (далі також - МТСБУ ) спрямовано відповідачу лист від 12 липня 2017 року № 7/1/16125 щодо дотримання страховиками - членами Моторного (транспортного) страхового бюро України строків внесення інформації до єдиної центральної бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України про договори обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у травні 2017 року. ПрАТ АСК "Скарбниця" у травні 2017 року укладено 1082 договори обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, із яких:

- 762 договори внесені до центральної бази даних із дотриманням строків;

- 320 договорів внесені до центральної бази даних із порушенням строків.

7. Актом про правопорушення, вчинені ПрАТ АСК "Скарбниця" на ринку фінансових послуг від 01 серпня 2017 року № 1431/13-4/16, зафіксовано порушення:

- статті 11 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до якої страховик подає інформацію про укладені та довгостроково припинені договори обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням Моторно (транспортного) страхового бюро України;

- підпункту 3.4.4. пункту 3.4 Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг 09 липня 2010 року № 566, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2010 року № 691/17986 (далі - Положення), відповідно до якого відомості про укладені договори обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та виданий до них спецзнак надають страховики - члени Моторно (транспортного) страхового бюро України у строк не більше ніж 2 робочі дні з моменту укладених цих договорів;

- пункту 37 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 913, відповідно до якого фінансова установа зобов`язана виконувати нормативно - правові акти, якими встановлені умови провадження діяльності з надання фінансових послуг, вимоги та рішення Нацкомфінпослуг, що відповідають її повноваженням, визначеним законом, зокрема надавати на такі вимоги та рішення інформацію і звітність у встановлений у них строк.

8. 08 серпня 2017 року на адресу ПрАТ АСК «Скарбниця» від Нацкомфінпослуг надійшов лист від 01 серпня 2017 року № 5921/13-8/13 «Про розгляд справи про правопорушення вчинені ПрАТ АСК «Скарбниця» на ринку фінансових послуг на підставі складеного акта про правопорушення від 01 серпня 2017 року № 1431/13-4/16.

9. На підставі вищевказаного акта Нацкомфінпослуг винесено розпорядження від 15 серпня 2017 року № 3466 "Про застосування заходу впливу до ПрАТ АСК "Скарбниця", яким зобов`язано позивача вжити заходи для усунення причин, що сприяли вчиненню порушень та повідомити Нацкомфінпослуг про вжиті заходи з наданням підтверджуючих документів у термін до 29 вересня 2017 року.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

10. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що жодного повідомлення від Моторно (транспортного) страхового бюро України до ПрАТ АСК «Скарбниця» про отримання листа - вимоги Нацкомфінпослуг 12 червня 2017 року № 4469/13-11 щодо надання відомостей про строки внесення страховиками інформації в єдину централізовану базу даних МТСБУ про укладені в травні 2017 року договори обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не надходило. Позивач систематично надавав МТСБУ інформацію щодо укладення договорів обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та жодних зауважень від МТСБУ щодо порушення термінів внесення такої інформації до центральної бази даних не отримував. В діях відповідача вбачається порушення законодавства щодо державного нагляду у сфері господарської діяльності, адже надсилання письмової вимоги, на переконання позивача, слід трактувати як форму позапланового контролю.

11. Відповідач проти позову заперечив та вказав, що на виконання вимоги Нацкомфінпослуг від 12 червня 2017 року № 4469/13-11 Моторним (транспортним) страховим бюро України подано до Нацкомфінпослуг лист від 12 липня 2017 року №7/1/16125, яким подано інформацію про дотримання страховиками - членами Моторно (транспортного) страхового бюро України строків внесення інформації до Єдиної централізованої бази даних Моторно (транспортного) страхового бюро України про договори обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у травні 2017 року. В додатку до вказаного листа зазначалася інформація, згідно якої позивачем у травні 2017 року укладено 1082 договори, з яких 762 внесені до центральної бази даних вчасно, а 320 ні. Вказане на переконання відповідача свідчить про порушення позивачем вимог законодавства у сфері фінансових послуг. У зв`язку з встановленими порушеннями, відповідачем 15 серпня 2017 року винесено розпорядження про застосування до позивача заходів впливу.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що за порушення строків внесення страховиками - членами Моторного (транспортного) страхового бюро України інформації про укладені договори страхування до централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України Нацкомфінпослуг встановлено більший розмір відрахування до Фонду захисту потерпілих (далі - ФЗП), ніж за внесення такої своєчасно, про що свідчить лист Моторного (транспортного) страхового бюро України від 05 квітня 2017 року № 7/1/8174. За подання страховиками - членами Моторного (транспортного) страхового бюро України інформації про укладені договори страхування з пропуском встановленого строку передбачено відповідальність у вигляді сплати відповідних відрахувань. Захід впливу, застосований відповідачем до ПрАТ АСК «Скарбниця» щодо вжиття заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушень, не узгоджується із змістом вчиненого порушення та є неможливим для виконання.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

13. Нацкомфінпослуг у касаційній скарзі зазначає, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини справи та ухвалено судові рішення з порушенням норм матеріального права, що є підставою для їх скасування.

14. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Проте скаржник посилається лише на неповне з`ясування судами попередніх інстанцій усіх обставин справи (детально описуючи обставини, які були дослідженні судами). При цьому так і не зазначив, які саме норми права порушено судами попередніх інстанцій.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

16. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

18. Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг визначено Законом України від 12 липня 2001 року № 2664-III "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон № 2664-III).

19. Відповідно до пунктів 2, 3 та 6 частини 1 статті 19 цього Закону метою державного регулювання ринків фінансових послуг в Україні є: захист інтересів споживачів фінансових послуг; створення сприятливих умов для розвитку та функціонування ринків фінансових послуг; додержання учасниками ринків фінансових послуг вимог законодавства.

20. Згідно з пунктом 3 та 4 частини 1 статті 20 цього Закону державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом: нагляду за діяльністю учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг); застосування уповноваженими державними органами заходів впливу.

21. У статті 39 Закону № 2664-III передбачено, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

22. Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 40 Закону № 2664-III Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати, заходи впливу, зокрема, зобов`язати порушника вжити заходів для усунення порушення та/або вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення; накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

23. Порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

24. Згідно із пунктом 1.1 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20 листопада 2012 року № 2319 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за № 2112/22424; далі - Положення № 2319) це Положення розроблене відповідно до Законів України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про страхування», «Про кредитні спілки», «Про недержавне пенсійне забезпечення», інших законів та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070, з метою встановлення порядку та умов застосування заходів впливу за порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, та забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг. Це Положення визначає порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про застосування заходів впливу та їх оскарження.

25. Таким чином, до компетенції Нацкомфінпослуг віднесено застосування заходів впливу саме за порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг.

26. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 13 березня 2020 року у справі №813/1498/17, від 04 березня 2020 року у справі №813/3214/17.

27. Відповідно до спірного розпорядження Нацкомфінпослуг порушення позивача полягало у невиконанні вимог статті 11 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", підпункту 3.4.4. пункту 3.4 Положення та пункту 37 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів).

28. Згідно із статтею 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

29. Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про страхування" факт укладення договору страхування може посвідчуватися свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою страхування.

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

30. Статтею 39 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

31.Відповідно до статті 11 вказаного Закону страховик подає інформацію про укладені та достроково припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

32. Статтею 55 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що оператором єдиної централізованої бази даних є МТСБУ. Користування інформаційними ресурсами єдиної централізованої бази даних є вільним і загальнодоступним, за винятком інформації, яка відповідно до законодавства є інформацією обмеженого доступу.

Перелік інформації, що надається в обов`язковому порядку органами державної влади, страховиками, іншими особами для формування інформаційних ресурсів єдиної централізованої бази даних, порядок надання користувачам інформації, що в ній міститься, органи та організації, відповідальні за збір та обробку вказаних інформаційних ресурсів, а також порядок користування централізованою базою даних та інформацією, отриманою з централізованої бази даних, визначаються в положенні про єдину централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

33. Підпунктом 3.4.4. пункту 3.4 Положення передбачено, що відомості про укладені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та виданий до них спецзнак надають страховики - члени МТСБУ у строк не більше ніж 2 робочі дні з моменту укладання цих договорів.

34. Згідно із пунктом 36 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) фінансова установа зобов`язана виконувати нормативно - правові акти, якими встановлені умови провадження діяльності з надання фінансових послуг, вимоги та рішення Нацкомфінпослуг, що відповідають її повноваженням, визначеним законом, зокрема надавати на такі вимоги та рішення інформацію і звітність у встановлений у них строк.

35. З аналізу вищенаведених норм убачається, що законодавством чітко передбачено строк протягом якого страховик повинен подати інформацію про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів до централізованої бази даних, а саме у строк не більше ніж 2 робочі дні з моменту укладення.

36. Відповідно до пункту 1.5 розділу І Положення № 2319 Нацкомфінпослуг як колегіальний орган або уповноважені особи Нацкомфінпослуг обирають і застосовують заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та застосування таких заходів.

Дані та інформація про ознаки порушення законодавства про фінансові послуги може міститися в: матеріалах, отриманих за результатами перевірок, проведених Нацкомфінпослуг; звітності, що подається до Нацкомфінпослуг; повідомленнях, отриманих від органів державної влади; повідомленнях, отриманих від міжнародних організацій, іноземних органів державної влади, неурядових організацій іноземних держав; зверненнях громадян; повідомленнях, отриманих від юридичних осіб; повідомленнях, опублікованих у засобах масової інформації; матеріалах, отриманих на письмову вимогу Нацкомфінпослуг про надання необхідних документів та інформації.

37. Пунктом 1.6 розділу І Положення № 2319 Нацкомфінпослуг, уповноважені та посадові особи Нацкомфінпослуг в межах своїх повноважень зобов`язані в кожному випадку виявлення порушення законодавства про фінансові послуги вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту такого порушення, всебічно, повно та об`єктивно дослідити обставини справи про правопорушення, а також своєчасно прийняти рішення за справою про правопорушення та застосувати передбачені законодавством заходи впливу.

37. Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання вимог статті 11 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПрАТ АСК «Скарбниця» подала до централізованої бази даних МТСБУ інформацію про укладені у травні 2017 року договори обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, загальна кількість яких становила 1082. При цьому, інформація щодо 320 договорів подана з пропуском дводенного строку, передбаченого підпунктом 3.4.4 пункту 3.4 Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

38. З вищезазначеного вбачається, що доводи позивача, які зазначені у позовній заяві та відзиві на касаційну скаргу, щодо належного виконання вимог Положення, а також того, що з 2010 року на адресу позивача не надходило жодних зауважень від МТСБУ щодо порушення термінів внесення інформації до центральної бази даних про укладені договори обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є безпідставними та не спростовують факт порушення позивачем строку (передбаченого Положенням) для подання інформації щодо 320 договорів до централізованої бази даних.

39. Відповідно до пункту 1.8 розділу І Положення № 2319 розгляд справ про правопорушення здійснюється виключно Нацкомфінпослуг або уповноваженими особами Нацкомфінпослуг у межах своїх повноважень.

40. Згідно із пунктом 4.21 розділу IV Положення № 2319 за результатами розгляду справи про правопорушення Нацкомфінпослуг або уповноважена особа Нацкомфінпослуг приймає одне з таких рішень: про застосування заходу впливу; про закриття справи про правопорушення.

41. Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Положення № 2319, Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу:

1) зобов`язати порушника вжити заходів для усунення порушення;

2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;

3) накладати штрафи в розмірах, передбачених статтею 41 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг";

4) тимчасово зупиняти (обмежувати) або анулювати (відкликати) ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг;

5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;

6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;

7) виключати відповідно до законодавства учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) з Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги;

8) установлювати для небанківських фінансових груп підвищені економічні нормативи, ліміти та обмеження щодо здійснення окремих видів операцій;

9) виносити рішення про заборону недержавним пенсійним фондам - суб`єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення укладати нові пенсійні контракти з учасниками накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування у разі порушення вимог, установлених для таких недержавних пенсійних фондів законом та ліцензійними умовами.

42. З вищенаведеного убачається, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, Нацкомфінпослуг застосовує до порушника заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно вказаних порушень.

43. Встановивши, що позивачем допущено порушення, які полягали у невиконанні вимог статті 11 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", підпункту 3.4.4. пункту 3.4 Положення та пункту 37 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), відповідач мав повноваження вжити заходи, спрямовані на їх усунення.

44. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги відповідача, що у даному випадку, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку, що оскаржуване рішення Нацкомфінпослуг не узгоджується із змістом вчиненого порушення та є неможливим для виконання.

45. Щодо доводів позивача, зазначених у відзиві на касаційну скаргу про те, що Нацкомфінпослуг порушує принцип відсутності подвійної відповідальності за одне і те ж правопорушення, оскільки за порушення строків внесення страховиками-членами МТСБУ інформації про укладені договори страхування до центральної бази даних відповідач встановив більший розмір відрахування до ФПЗ, ніж за внесення такої інформації у межах строку передбачених Положенням, колегія суддів зазначає, що такі є безпідставними з огляду на наступне.

46. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Президією МТСБУ прийнято рішення про внесення на розгляд Нацкомфінпослуг, що виконує функцію Координаційної ради МТСБУ, пропозиції щодо встановлення з 01 травня 2017 року відрахувань до ФЗП в залежності від строків внесення інформації про укладені договори страхування до центральної бази даних МТСБУ. 31 березня 2017 року зазначені пропозиції розглянуті та затверджені Нацкомфінпослуг, про що свідчить лист Моторного (транспортного) страхового бюро України від 05 квітня 2017 року № 7/1/8174.

47. При цьому, колегія суддів зазначає про передчасність висновків судів попередніх інстанцій, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним, у зв`язку з тим, що позивач вже поніс відповідальність у вигляді сплати відповідних відрахувань, оскільки збільшення коефіцієнту відрахування до ФЗП за прострочення строку внесення інформації щодо укладеного договору не є заходом впливу у розумінні Закону № 2664-III та Положення № 2319.

48. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що навіть якщо до особи застосований захід впливу у вигляді штрафної санкції (штрафу) за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, і цією особою сплачено штраф, але правопорушення, за яке застосовано штрафну санкцію (штраф), не усунено, то до такої особи може бути застосований захід впливу, передбачений підпунктом 1 пункту 2.1 цього розділу Положення № 2319.

49. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі №826/10890/16.

50. Враховуючи зазначене, колегія суддів констатує, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та з метою уникнення в подальшому порушень щодо пропуску строку для внесення відповідної інформації до централізованої бази даних МТСБУ, правомірно виніс оскаржуване розпорядження та зобов`язав позивача усунути причини, що сприяли вчиненню порушень.

51. До того ж, сплата за порушення строків внесення страховиками інформації про укладені договори страхування більшого розміру відрахування коштів до Фонду захисту потерпілих, не звільняє від обов`язку в подальшому дотримуватись строків внесення інформації до єдиної централізованої бази даних про договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

52. Щодо вимог скаржника про закриття провадження у справі, колегія суддів зазначає, що мотивів для задоволення цієї вимоги у касаційній скарзі не зазначено, а судом самостійно не встановлено підстав для закриття провадження у справі.

53. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

54. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

55. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

56. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

57. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

58. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

59. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

60. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено необґрунтовані рішення, які постановлено без дотриманням норм матеріального права, у зв`язку із чим вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 345 351 355 356 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства акціонерної страхової компанії "Скарбниця" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження від 15 серпня 2017 року № 3466.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді: Н. В. Коваленко

С. М. Чиркін