ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 813/419/17

адміністративне провадження № К/9901/39979/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфект-Пак» до Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфект-Пак» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2017 (суддя - Кузан Р.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 (головуючий суддя - Глушко І.В., судді: Большакова О.О., Макарик В.Я.) у справі № 813/419/17.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перфект-Пак» (далі - ТОВ «Перфект-Пак») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Галицька ОДПІ) №0002091402 від 04.11.2016.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017, в позові відмовлено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ «Перфект-Пак» оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2017, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що контролюючим органом застосовано штрафні санкції з порушенням строку, визначеного статтею 250 Господарського кодексу України та статтею 257 Цивільного кодексу України зазначає, що ТОВ «Перфект-Пак» не порушувало вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та постанов Національного банку України з питань валютного регулювання.

В письмових заперечення на касаційну скаргу Галицька ОДПІ зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Галицькою ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Перфект-Пак» з питань дотримання вимог валютного законодавства по взаєморозрахунках з нерезидентами «Kempel Paletten GmbH & Co.KG» за контрактом від 02.01.2014 №25, «Ing.Benjamin PETRIK» spol. s.r.o. за контрактом від 17.01.2014 №27, «EUROPSKA OBALOVA spolonost» s.r.o. за контрактом від 17.01.2014 №28, «Dieffegi» s.r.l. за контрактом від 03.03.2014 №31, «Heinrich & Bock» за контрактом від №32, «Stergiou Pallets ltd» за контрактом від 26.05.2014 №37, «S BL Paletten GmbH» за контрактом від 29.05.2014 №38, «Saglamlar Orman Tarim Urunleri San Ve Tic A.S.» за контрактом від 27.08.2014 №42, «Global Trust Project» Sp.z.o.о. за контрактом від 30.06.2015 №30/6-1, «Favor Group» Sp.z.о.о. за контрактом від 26.08.2015 №9, «DAN-Holz» за контрактом від 12.11.2015 №11.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 04.08.2016 №1751/37711540/13-04-14-02, в якому відображено висновок про порушення позивачем вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: отримано валютну виручку від іноземних контрагентів з порушенням строків розрахунків, встановлених цим законом та Постановами Правління Національного банку України від 14.11.2013 №453, від 12.05.2014 №270 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті», від 20.08.2014 №515, від 20.11.2014 №734 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України», від 01.12.2014 №758, від 03.03.2015 №160, від 03.06.2015 №354, від 03.09.2015 №581, від 04.12.2015 №863, від 03.03.2016 №140 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринку України».

На підставі названого акту перевірки та результатами адміністративного оскарження Галицькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002091402 від 04.11.2016 на суму 435638,02 грн.

За змістом статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності-з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною четвертою вказаної статті Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» доповнено частину першу статті 25 Закону України «Про Національний банк України» шляхом надання Національному банку України повноважень щодо зміни строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Так, Правлінням Національного банку України прийнято постанови від 14.11.2013 № 453 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті», від 12.05.2014 № 270«Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті», від 20.08.2014 №515, від 20.11.2014 №734 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України», від 01.12.2014 №758, від 03.03.2015 №160, від 03.06.2015 №354, від 03.09.2015 №581, від 04.12.2015 №863, від 03.03.2016 №140 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринку України», пунктом 1 яких встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» Порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ТОВ «Перфект Пак» та «Kempel Paletten GmbH & Co.KG» укладено контракт № 25 від 02.01.2014 щодо продажу плоских дерев`яних піддонів. На виконання умов цього контракту позивачем відвантажено товар на загальну суму 25077,20 євро, що засвідчено вантажно-митними деклараціями (далі - ВМД) від 30.06.2015 №3658, від 01.07.2015 №3673, від 03.07.2015 №3747, від 03.07.2015 №3748, від 13.07.2015 №3938, від 07.08.2015 №4560, від 18.08.2015 №4844.

З урахуванням встановлених Законом №185 та Постановами НБУ строків проведення розрахунків за такими експортними операціями, граничний термін надходження валютної виручки становив 28.09.2015, 29.09.2015, 01.10.2015, 11.10.2015, 05.11.2015 та 16.11.2015 відповідно.

Вказаним контрагентом здійснено оплату позивачу за отриманий товар в загальній сумі 29977,20 євро, однак валютну виручку у сумі 22373,60 євро ТОВ «Перфект Пак» отримано з порушенням законодавчо встановленого строку на 7, 6, 15, 21, 9 та 7 днів, відповідно.

Відповідно до статті 4 Закону № 185 Галицькою ОДПІ нараховано позивачу пеню в розмірі 0,3 відсотки від суми виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості по вказаному контракту в розмірі 18824,33 грн.

Між позивачем та «Ing.Benjamin PETRIK» spol. s.r.o. укладено контракт № 27 від 17.01.2014 щодо продажу плоских дерев`яних піддонів, на виконання умов якого ТзОВ «Перфект Пак» відвантажено товар на загальну суму 4410,20 євро, що підтверджується ВМД №3909 від 17.07.2014, №312 від 23.01.2015.

Граничний термін надходження валютної виручки становив 15.10.2014 та 23.04.2015, відповідно.

«Ing.Benjamin PETRIK» spol. s.r.o. проведено оплату за отриманий товар на загальну суму 4410,20 євро, однак валютну виручку у сумі 1650,00 євро ТзОВ «Перфект Пак» отримано з порушенням законодавчо встановленого строку на 20 днів.

З урахуванням курсу євро, встановленого НБУ на дату граничного терміну розрахунку, відповідачем нараховано пеню в розмірі 2402,78 грн.

Між позивачем та «Dieffegi» s.r.l. укладено зовнішньоекономічний контракт № 31 від 03.03.2014 щодо продажу плоских дерев`яних піддонів, на виконання умов якого ТОВ «Перфект Пак» відвантажено товару на загальну суму 4410,20 євро, що підтверджується ВМД № 3943 від 18.07.2014.

Граничний термін надходження валютної виручки становив 16.10.2014.

Нерезидентом проведено оплату за отриманий товар в загальній сумі 4670,40 євро, однак валютну виручку у сумі 123,20 євро позивачем отримано з порушенням законодавчо встановленого строку на 13 днів.

Галицькою ОДПІ нараховано пеню по вказаному контракту в загальній сумі 91,63 грн.

Між ТОВ «Перфект Пак» та «Heinrich & Bock» укладено контракт № 32 від 07.03.2014 щодо продажу плоских дерев`яних піддонів, на виконання умов якого позивачем відвантажено на експорт товар на загальну суму 4703,4 євро, що засвідчено ВМД 5396 від 26.09.2014.

Граничний термін надходження валютної виручки становив 25.12.2014.

Вказаним іноземним контрагентом проведено оплату за отриманий товар на загальну суму 4703,4 євро, однак валютну виручку у сумі 188,00 євро позивачем отримано з порушенням законодавчо встановленого строку на 350 днів, у зв`язку з цим відповідачем нараховано пеню в сумі 3803,5 грн.

26.05.2014 позивачем укладено зовнішньоекономічний контракт з «Stergiou Pallets ltd» №37 на поставку плоских дерев`яних піддонів, на виконання умов якого ТОВ «Перфект Пак» відвантажено на експорт товар на загальну суму 3898,80 євро, що підтверджується ВМД №3433 від 19.09.2015.

Граничний термін надходження валютної виручки становив 17.09.2015.

Нерезидентом проведено оплату за отриманий товар на загальну суму 3898,80 євро, однак з порушенням законодавчо встановленого строку на 34 дні, у зв`язку з чим відповідачем нараховано пеню в розмірі 9715,96 грн.

Між ТОВ «Перфект Пак» та «Saglamlar Orman Tarim Urunleri San Ve Tic A.S.» укладено контракт № 42 від 27.08.2014 щодо продажу плоских дерев`яних піддонів, на виконання умов якого позивачем здійснено відвантаження товару на загальну суму 23509,80 євро, що підтверджується ВМД №2827 від 25.05.2015, №3800 від 07.07.2015, №4493 від 06.08.2015, №4970 від 21.08.2015, № 5559 від 08.09.2015, №16663 від 25.11.2015.

Граничний термін надходження валютної виручки становив 23.08.2015, 05.10.2015, 19.11.2015, 07.12.2015 та 23.02.2015 відповідно.

Розрахунок за поставлений товар вказаним іноземним контрагентом проведено на загальну суму 23509,80 євро, однак валютну виручку у сумі 64,60 євро позивачем отримано з порушенням законодавчо встановленого строку на 11 днів, у зв`язку з чим відповідачем нараховано пеню в сумі 54,31 грн.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту № 30/6-1 від 30.06.2015, укладеного з «Global Trust Project Sp.z.o.o.», позивачем відвантажено на експорт плоскі дерев`яні піддони на загальну суму 5208,00 євро, що підтверджується ВМД № 4589 від 10.08.2015 та № 4682 від 13.08.2015.

Оплату за поставлений товар в сумі 2666,40 євро проведено з порушенням встановлених законодавством строків проведення розрахунків в іноземній валюті, у зв`язку з чим податковим органом нараховано пеню в розмірі 1764,05 грн.

Між позивачем та компанією «Favor Group Sp.z.o.o.» укладено експортний контракт № 9 від 26.08.2015 щодо продажу плоских дерев`яних піддонів, на виконання умов якого ТзОВ «Перфект Пак» відвантажено товар на загальну суму 3780,00 євро, що засвідчено ВМД від 23.11.2015 №7828.

Граничний термін надходження валютної виручки становив 21.02.2016.

Оплату за поставлений товар в сумі 3780 євро проведено 15.03.2016, тобто з порушенням законодавчо встановленого строку на 23 дні. Галицькою ОДПІ нараховано пеню в розмірі 7772,22 грн.

Між ТОВ «Перфект Пак» та компанією «DAN-Holz e.U.» укладено контракт від 12.11.2015 №11, на виконання умов якого позивачем відвантажено товар на загальну суму 9165,60 євро, що засвідчено ВМД від 13.11.2015 №7564, №7565.

Граничний термін надходження валютної виручки становив 11.02.2016.

Нерезидентом проведено оплату за отриманий товар на загальну суму 9165,6 євро, однак валютну виручку у сумі 1810,00 євро позивачем отримано з порушенням законодавчо встановленого строку на 109 дні, у зв`язку з чим відповідачем нараховано пеню в розмірі 17517,66 грн.

Позивач не заперечував факт укладення вказаних договорів, а також встановлених перевіркою та відображених в акті порушень строків проведення розрахунків за експортними операціями з вказаними вище контрагентами.

Протиправність оскаржуваного рішення, в частині нарахування відповідачем пені за порушення строків розрахунків по вказаних вище зовнішньоекономічних контрактах, позивач обґрунтовує пропуском встановлених законодавством термінів давності щодо стягнення такої пені, а також відсутністю повноважень у податкового органу на винесення податкових повідомлень-рішень за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД».

Так, відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Щодо доводів позивача про протиправність застосування до позивача відповідальності за встановлені у акті перевірки порушення вимог валютного законодавства з підстав недотримання контролюючим органом строків, визначених частиною першою статті 250 Господарського кодексу України для застосування адміністративно-господарських санкцій та строків позовної давності, встановлених статтею 257 Цивільного кодексу України слід зазначити наступне.

Так, з набранням 01.01.2011 чинності Законом України від 02.12.2010 №2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Податкового кодексу України» зі сфери дії статті 250 Господарського кодексу України виключено штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Порядок застосування цих санкцій з 01.01.2011 врегульовано статтями 113 114 Податкового кодексу України, якими, зокрема, передбачено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється (пункт 113.3 статті 113 Податкового кодексу України).

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (пункт 114.1 статті 114 Податкового кодексу України).

Враховуючи наведені законодавчі норми є вірним висновок судів попередніх інстанцій, що податковий орган наділений повноваженнями проводити документальну перевірку з питань дотримання валютного законодавства при взаєморозрахунках за зовнішньоекономічними операціями, за наслідками якої самостійно визначати суму грошового зобов`язання за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД». Закон № 185 не визначає спеціальних строків давності, протягом яких така пеня може бути нарахована та стягнена податковим органом з платника податків в дохід бюджету. Відтак, при нарахуванні такого грошового зобов`язання слід керуватись загальними строками давності, визначеними в статтею 102 Податкового кодексу України.

Крім того, враховано, що відповідно до частини другої статті 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Щодо контрагента «Europska Obalova spolochnost s.r.o.» позивач вказує, що на виконання умов контракту № 28 від 17.01.2014, ТОВ «Перфект Пак» відвантажено на експорт плоскі дерев`яні піддони на загальну суму 172329,51 євро, що підтверджується відповідними ВМД.

Зобов`язання компанії «Europska Obalova spolochnost s.r.o.» перед позивачем по вказаному контракту в сумі 32816,70 євро припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог цього контрагента до ТОВ «Перфект Пак» за контрактом № 22/12 від 22.12.2014 про поставку «Europska Obalova spolochnost s.r.o.» на адресу позивача обладнання сушильної камери, твердопаливного котла.

Такий акт про зарахування зустрічних однорідних вимог від 02.03.2015 досліджувався ревізорами під час перевірки, однак безпідставно не врахований відповідачем. Погашення заборгованості по зовнішньоекономічному контракту шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між контрагентами не суперечить вимогам законодавства та проведено в межах граничних строків розрахунків за поставлений товар.

Відтак, позивач вважає, що при виконанні умов контракту № 28 від 17.01.2014 не було порушено строків розрахунків, а тому нарахування пені в розмірі 373885 грн. по цьому контракту відповідачем проведено протиправно.

Судами встановлено, що 22.12.2014 між ТОВ «Перфект Пак» (покупець) та компанією «Europska Obalova spolochnost s.r.o.» (продавець) укладено контракт № 22/12 на поставку сушильних камер, марки «Secea» рік випуску 2008, твердопаливного котла марки «Ahena» рік випуску 2008. Загальна вартість товару становила 122 000 євро.

Вказане обладнання ввезене на митну територію України згідно з вантажно-митними деклараціями № 209040001/2015/000515 та № 209040001/2015/001659.

22.01.2015 сторонами укладено додаткову угоду до Контракту № 22/12 від 22.12.2014, згідно з якою сторони узгодили остаточну ціну та умови розрахунку за придбане позивачем обладнання. Згідно з п.4.1 та п.4.2 нової редакції Контракту № 22/12 покупець оплачує продавцю 50% загальної вартості обладнання (56000,00 євро) до 01.06.2015. Інша частина вартості обладнання (56000,00 євро) оплачується покупцем щомісяця рівними частинами до 01.12.2015.

Відповідно до положень статей 627 628 Цивільного кодексу України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу, укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, одним із способів припинення зобов`язань у цивільному праві є зарахування, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, або невстановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги (стаття 601 Цивільного кодексу України ).

Аналогічні положення містяться в частині третій статті 203 Господарського кодексу України, згідно з якою господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом.

Отже, залік (або зарахування) зустрічних однорідних вимог контрагентів є одним із законних засобів врегулювання сторонами своїх взаємних зобов`язань. Водночас, для проведення зарахування необхідна сукупність певних умов, а саме: вимоги повинні бути зустрічними (тобто такими, що випливають зі взаємних зобов`язань між двома особами) та однорідними (як правило, йдеться про взаємні вимоги грошових сум в одній і тій самій валюті); має настати строк виконання за всіма зустрічними вимогами.

Зарахування є односторонньою операцією, для якої достатньо заяви однієї сторони. Проте, воно може здійснюватися за згодою обох сторін - у разі підписання ними угоди про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Відповідно, зарахування вважається вчиненим із дати підписання заяви однією стороною або угоди - обома.

Пунктом 1.11 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999 № 136 встановлено, що експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов`язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання тощо.

Отже, припинення зобов`язання за контрактом, в тому числі зовнішньоекономічним, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог можливе лише за умови дотримання вказаних вище норм законодавства. Зокрема, лише в тому випадку, якщо строк виконання обох зобов`язань вже настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Судами встановлено, що в даному випадку між позивачем та компанією «Europska Obalova spolochnost s.r.o.» узгоджено строки виконання зобов`язанням ТОВ «Перфект Пак» за контрактом № 22/12 від 22.12.2014. Згідно з умовами контракту, станом на 02.03.2015 строк виконання зобов`язанням по оплаті за обладнання ще не настав, а тому подана позивачем угода про зарахування взаємних вимог від 02.03.2015 не може підтверджувати припинення взаємних зобовязань між сторонами, в тому числі зобов`язань «Europska Obalova spolochnost s.r.o.» перед позивачем за контрактом № 28 від 17.01.2015 в сумі 32816,70 євро.

Водночас, згідно з актом перевірки, компанією «Europska Obalova spolochnost s.r.o.» проведено оплату повної вартості відвантаженого позивачем на виконання контракту № 28 від 17.01.2014 товару (піддонів деревяних плоских), шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Перфект Пак». Позивачем вказана обставина не заперечувалась.

Таким чином, зазначена угода про зарахування взаємних вимог від 02.03.2015, не є доказом своєчасного проведеного розрахунків за контрактом №28 від 17.01.2014 на суму 32816,70 євро.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення розглядуваних позовних вимог.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфект-Пак» залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 у справі № 813/419/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова