№ 813/4387/17 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 813/4387/17

адміністративне провадження № К/9901/54309/18 К/9901/53407/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційні скарги Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія», Державної служби геології та надр України

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 (головуючий суддя Сакалош В.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 (головуючий суддя Кузьмич С.М., судді Гулид Р.М., Улицький В.З.)

у справі №813/4387/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1»

до Державної комісії України по запасах корисних копалин,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія», Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Надра України»,

про визнання протиправним і скасування протоколу, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» (далі - ТОВ «Нафтогазрембуд-1») звернулось до суду з позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин про визнання протиправним та скасування протоколу засідання колегії відповідача від 27.11.2017 № 4171.

2. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, - Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» (третя особа - 1).

3. В судовому засіданні 20.12.2017 залучено Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Надра України» до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача (третя особа - 2).

4. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.01.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018, позов задоволено:

4.1. визнано протиправним та скасовано протокол засідання колегії відповідача від 27.11.2017 №4171.

5. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:

5.1. Протоколом №4171 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 27.11.2017 скасовано протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 04.09.2014 №3233, яким затверджено геолого-економічну оцінку запасів вуглеводнів на Тинівському газовому родовищі Львівської області за матеріалами, поданими ТОВ "Нафтогазрембуд-1".

5.2. Скасуванню протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 04.09.2014 №3233 слугував лист від 20.11.2017 №01-2097/13, яким ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" повідомило Державну комісію України по запасах корисних копалин про те, що оголошує нелегітимним та недійсним для ТОВ "Нафтогазрембуд-1" протокол №3 спільного засідання секції геології нафти, газу і геофізичних робіт науково-технічної ради ДП "Західукргеологія", за участю ТОВ "Нафтогазрембуд-1" та ПП "Геобурпроект", від 22.07.2014 року, згідно якого учасники НТР рекомендували подати матеріали геолого-економічної оцінки Тинівського газового родовища, здійсненої ТОВ "Нафтогазрембуд-1", на розгляд до Державної комісії України по запасах корисних копалин.

5.3. Правовою підставою скасування протоколу від 04.09.2014 №3233 зазначено пункт 24 Положення про порядок проведення експертизи і оцінки запасів корисних копалин, затверджене Постановою КМУ від 22.12.1994 №865 та розділ 6 Договору №137 на проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин від 13.08.2014.

6. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем надано відповідачу всі необхідні матеріали згідно Інструкції про зміст, оформлення і порядок подання на розгляд Державної комісії України по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних і неметалічних корисних копалин, затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 04.09.1995 № 35, на підставі чого останнім прийнято вказані матеріали та виконано роботи з державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів Тинівського газового родовища. Відповідно до вказаного, відповідачем скасовано протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 04.09.2014 № 3233 за відсутності законних підстав для його скасування.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу та письмових пояснень:

7. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

7.1. Мотивами в обґрунтування доводів касаційної скарги третьою особою-1 вказано неправильне застосування норм матеріального права відносно права позивача здійснювати геолого-економічну оцінку запасів. Зокрема, третя особа-1 як власник спеціального дозволу на користування надрами не уповноважувала позивача подавати матеріали геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин до Державної комісії України по запасах корисних копалин, а висновок науково-технічної ради не є документом, який може уповноважувати учасника спільної діяльності окремо затверджувати запаси корисних копалин, оскільки носить лише рекомендаційний характер. Як наслідок позивач не мав права укладати з Державною комісією України по запасах корисних копалин договір про виконання робіт з експертизи та оцінки запасів. У зв`язку з цим вважає, що договір від 13.08.2014 №137, укладений між позивачем та відповідачем є таким, що суперечить нормам чинного законодавства. Крім того, Програмою робіт спільної діяльності по договору № 147 про спільну діяльність від 25.11.2011 на 2014 рік не передбачено виконання таких робіт, як підготовка та подача до Державної комісії України по запасах корисних копалин звіту по підрахунку запасів Тинівського газового родовища. Також зазначає, що позивач, будучи окремою юридичною особою, не проводив жодного геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки Тинівського родовища, відтак він позбавлений права здійснювати підрахунок захисту запасів корисних копалин. На додаток, позивач як оператор по договору про спільну діяльність від 25.04.2003, всупереч умовам останнього, не погоджував з третьою особою-1 укладення будь-яких договорів (угод), в тому числі договір від 05.05.2014 № 16-05/14, укладений позивачем із ПП «Геобурпроект». Вважає, що судом першої інстанції зроблені висновки на підставі документів, які відсутні в матеріалах справи (договір від 13.08.2014 № 137).

8. У касаційній скарзі Державна служба геології та надр України також просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позову

8.1. Касаційна скарга Державної служби геології та надр України містить посилання на той факт, що ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» було отримано спеціальний дозвіл на геологічне вивчення Тинівського газового родовища, реєстрація форми 3-гр відбувалася саме ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія», отже правовідносини з усім суб`єктним складом виникли саме під час здійснення господарської діяльності з геологічного вивчення, у тому числі на стадії дослідно-промислової розробки, яка провадиться на ділянках надр, з ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія», а не з позивачем. Крім того, скаржник стверджує, що судами попередніх інстанцій не враховано зауважень, встановлених висновком ДНВП «Геоінформ України» від 11.10.2016 за геологічними матеріалами, наданими позивачем щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування вуглеводнів Тинівського родовища (поклади НД-2-НД-5).

9. Відповідач у своєму відзиві на касаційну скаргу просить скасувати оскаржені рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховані норми Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865, повноваження Державної комісії України по запасах корисних копалин, що передбачені Положенням про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 № 1689, не враховано приписи Інструкції про зміст, оформлення та порядок подання в Державну комісію України по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу, не в повному обсязі з`ясовано обставин, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права.

10. Позивачем подано відзиви на касаційні скарги, у яких він просить відмовити у задоволенні касаційних скарг, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 залишити без змін. В якості мотивів зазначає відповідність висновків судів попередніх інстанцій обставинам справи, які встановлені на підставі досліджених доказів, правильне застосування норм матеріального права та відсутність порушення норм процесуального права, які можуть слугувати підставою для скасування оскаржених судових рішень.

10.1. На переконання позивача, аналіз правових підстав, на які посилається Державна комісія України по запасах корисних копалин в оскарженому протоколі № 4171 засідання колегії від 27.11.2017, а саме пункту 24 Положення про порядок проведення експертизи і оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865 та розділу 6 договору № 137 на проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин від 13.08.2014, свідчить про їх необґрунтованість та протиправне скасування протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 04.09.2014 № 3233.

10.2. Вважає, що посилання Державної служби геології та надр України на лист ДНВП «Геоінформ України» від 11.10.2016 не стосується процедури затвердження оцінки запасів Тинівського газового родовища і, відповідно, не стосується предмету доказування у даній справі, а долучався як доказ у справі № 826/6102/16 про видачу позивачу спеціального дозволу на користування надрами.

11. ПАТ «НАК «Надра України» у поданих письмових поясненнях підтримує аргументи, викладені у касаційній скарзі ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія», просить її задовольнити. Додатково зазначає, що рішення про скасування протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин приймається на загальних підставах та в такому ж порядку як і будь-яке інше рішення цього суб`єкта владних повноважень. Хоча зміст такого рішення і скасовує попереднє рішення, але за формою воно є звичайним рішенням, що оформляється протоколом, стосується основних завдань Державної комісії України по запасах корисних копалин та приймається на підставі пункту 24 Положення про порядок проведення державної експертизи і оцінки запасів корисних копалин.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

12. Під час розгляду касаційних скарг колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

13. Спірні правовідносини у цій справі виникли з приводу законності прийняття протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 27.11.2017 № 4171.

14. Статтею 45 Кодексу України про надра закріплено, що для визначення промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу встановлюються кондиції на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища.

Порядок розробки кондицій на мінеральну сировину встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

15. Порядок і умови проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин визначає Положення про порядок проведення експертизи і оцінки запасів корисних копалин, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865 (далі - Порядок № 865).

16. Державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться Державною комісією України по запасах корисних копалин з дотриманням таких принципів: наукова обґрунтованість, незалежність, об`єктивність і комплексність; узгодження екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства; узгодження довгострокових державних перспектив у збереженні запасів корисних копалин з інтересами користувачів надр; виконання вимог актів законодавства (пункт 4 Порядку № 865).

17. Як передбачено пунктом 6 Порядку № 865 державній експертизі та оцінці підлягають запаси корисних копалин усіх розвіданих родовищ, у тому числі техногенних, а також запаси корисних копалин, що додатково розвідані в процесі розроблення родовищ, та запаси, що залишаються в надрах у разі ліквідації гірничодобувного підприємства.

18. Згідно із пунктом 7 Порядку № 865 державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обґрунтування промислового значення (далі - геолого-економічна оцінка).

19. Відповідно до ступеня вивчення родовища корисних копалин державна експертиза може проводитися за матеріалами геолого-економічної оцінки: початково оцінених ділянок надр; попередньо оцінених родовищ корисних копалин; родовищ корисних копалин, підготовлених до промислового освоєння; родовищ корисних копалин, що перебувають в експлуатації (пункт 8 Порядку № 865).

20. Матеріали геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин, у відповідності до приписів пункту 9 Порядку № 865, повинні містити:

- характеристику геологічної будови покладів корисних копалин, їх технологічних властивостей, гірничо-геологічних, гідрогеологічних та інших умов залягання в обсязі, достатньому для прийняття обґрунтованих проектних рішень щодо способу й системи видобутку та схеми комплексної переробки корисних копалин і визначення граничних показників (параметрів) кондицій;

- техніко-економічне обґрунтування кондицій для підрахунку запасів корисних копалин, що забезпечують найповніше, економічно раціональне й комплексне вилучення з надр запасів основних та тих, що спільно залягають, корисних копалин, а також корисних компонентів шляхом використання сучасних промислових технологій видобутку й переробки мінеральної сировини з дотриманням вимог щодо охорони надр та навколишнього природного середовища;

- характеристику методики й результатів випробовування і підрахунку запасів корисних копалин;

- прогнозну економічну оцінку сумарного ефекту від експлуатації родовища за одним або кількома варіантами показників (параметрів) кондицій з визначенням прогнозних результатів підприємницької діяльності гірничопереробного комплексу в обсязі, достатньому для прийняття рішення про інвестування подальших робіт;

- документи, що засвідчують право на користування надрами.

21. Пунктом 10 Порядку № 865 визначено, що вимоги до змісту, оформлення і порядку подання для державної експертизи та оцінки матеріалів геолого-економічної оцінки запасів родовищ конкретних видів корисних копалин затверджуються Державною комісією України по запасах корисних копалин.

22. Техніко-економічне обґрунтування показників (параметрів) кондицій для підрахунку запасів корисних копалин розробляються для кожного родовища, матеріали щодо якого подаються на державну експертизу (пункт 11 Порядку).

23. Згідно із пунктом 16 Порядку № 865 матеріали геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин подаються до Державної комісії України по запасах корисних копалин користувачами надр або уповноваженими ними особами.

24. Пунктом 24 Порядку № 865 передбачено, що у разі коли подані на державну експертизу та оцінку матеріали геолого-економічної оцінки не дають змоги достовірно оцінити кількість або якість запасів корисних копалин, їх промислове значення, гірничо-геологічні та інші умови залягання або коли склад і зміст зазначених матеріалів не відповідає вимогам відповідних нормативно-правових актів, Державна комісія України по запасах корисних копалин утримується від оцінки запасів корисних копалин і всі подані матеріали повертає замовнику.

25. Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі досліджених доказів, що містяться в матеріалах справи, позивачем замовлено у ПП «Геобурпроект» геолого-економічну оцінку запасів газу горизонтів НД-2-5 Тинівського газового родовища Львівської області згідно із договором від 05.05.2014 № 16-05/14.

26. Звіт «Геолого-економічна оцінка запасів газу горизонтів НД-2-5 Тинівського газового родовища Львівської області», виконаний ПП «Геобурпроект», було розглянуто на засіданні науково-технічної ради ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія», за участю позивача та ПП «Геобурпроект», що підтверджується протоколом від 22.07.2014 № 3.

27. За результатами вказаного розгляду ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» рекомендувало звіт «Геолого-економічна оцінка запасів газу горизонтів НД-2-5 Тинівського газового родовища Львівської області» на розгляд в Державній комісії України по запасах корисних копалин.

28. На підставі вказаного, 13.08.2014 між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір № 137 на проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, згідно із пунктом 1.1 якого виконавець бере на себе зобов`язання виконати для замовника роботи з державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів Тинівського газового родовища згідно з Порядком.

29. Позивачем було надано Державній комісії України по запасах корисних копалин всі необхідні матеріали геолого-економічної оцінки Тинівського газового родовища, що підтверджується безпосередньо відповідачем в оскарженому протоколі, яким скасовано протокол від 04.09.2014 № 3233.

30. У свою чергу, відповідачем прийнято подані товариством матеріали та виконано роботи з державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів Тинівського газового родовища, що підтверджує надання позивачем усіх необхідних матеріалів та відсутність підстав для повернення вказаних матеріалів.

31. 04.09.2014 відбулось засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, на якій розглядались матеріали геолого-економічної оцінки запасів газових покладів горизонтів НД-2-5 Тинівського газового родовища, подані ТзОВ Нафтогазрембуд-1. У той же час, жодних зауважень щодо розгляду Державною комісією України по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічної оцінки запасів газових покладів горизонтів НД-2-5 Тинівського газового родовища представником ДП НАК Надра України Західукргеологія на засіданні 04.09.2014 не висловлено.

32. Відтак, правомірними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставне посилання відповідачем на пункт 24 Порядку № 865, яким визначені підстави для повернення матеріалів замовнику, при скасуванні протоколу від 04.09.2014 № 3233.

33. Одночасно, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що скасований протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 04.09.2014 №3233 має характер індивідуально-правового акту, оскільки стосується прав та інтересів лише визначеного у ньому кола осіб, а їх дія вичерпується виконанням.

34. У пункті 5 рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25 та частини 14 статті 46, частин 1,10 статті 59 Закону №280/97-ВР (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначено про те, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст. 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці 2 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

35. У даному рішенні Конституційного Суду України йдеться в першу чергу про акти органів місцевого самоврядування, а не органів виконавчої влади. Проте, принцип неможливості скасування ненормативних правових актів після їх виконання, який сформульований у даному рішенні, не вичерпується застосуванням лише до суб`єктів певного виду і спрямований на забезпечення гарантій стабільності суспільно-управлінських відносин загалом.

36. Зазначений правовий підхід узгоджується із позицією Верховного Суду, висловлений у постановах від 29.04.2020 у справі №2340/4521/18, від 02.04.2020 у справі №821/229/17, від 06.03.2019 у справі №2340/2921/18.

37. Також, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).

38. Наприклад, у пунктах 70-71 рішення по справі "Рисовський проти України" (29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), №33202/96, пункт 120, "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), №48939/99, пункт 128, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), №21151/04, пункту 72, "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), №10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, пункт 74, від 20.05.2010 і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини' (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), пункт 119).

39. Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), №36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), № 32457/05, пункту 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), №35298/04, пункту 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).

40. Щодо пунктів 3 та 4 Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 № 1689, на які відповідач посилається в оскарженому протоколі, Верховний Суд зазначає наступне.

41. Наведені приписи не наділяють відповідача повноваженнями на скасування раніше прийнятих ним рішень.

42. Відповідно, єдиним способом оскарження протоколу від 04.09.2014 № 3233 було звернення зацікавлених осіб до відповідного суду, що і було зроблено третьою особою-1, а саме подано до Окружного адміністративного суду м. Києва позов про визнання протиправними дій та скасування протоколу від 04.09.2014 № 3233.

43. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2021 у справі №826/19964/16 позовну заяву ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» до Державної комісії України по запасах корисних копалин про визнання протиправними дій та скасування протоколу від 04.09.2014 № 3233 залишено без розгляду з огляду на те, що позивач не з поважних причин пропустив строк звернення до суду.

44. Одночасно із судовим, третьою особою-1 було безпідставно ініційовано таке оскарження шляхом направлення відповідачу звернення від 20.11.2017 №01-2097/13. В результаті чого, відповідач замість розгляду звернення у передбачений законодавством спосіб фактично провів повторний розгляд матеріалів та діючи всупереч постанові Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 № 1689, не маючи на те повноважень, постановив скасувати вже оформлені результати розгляду матеріалів, що суперечить положенням статті 19 Конституції України, які вимагають від відповідача діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

45. Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

46. Твердження третьої особи-1 про те, що вона не уповноважувала позивача подавати матеріали геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин до Державної комісії України по запасах корисних копалин, спростовані під час розгляду справи та підтверджується наступним.

47. За встановлених обставин справи судами попередніх інстанцій на підставі досліджених матеріалів справи, вбачається що при укладанні між Державною комісією України по запасах корисних копалин та позивачем договору на проведення експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів Тинівського газового родовища були надані необхідні матеріали, а також спеціальний дозвіл на користування надрами від 14.05.2002 № 1906 на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку Тинівського родовища, наданий ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» та додаткову угоду від 30.11.2011 № 01/11 до договору № 147 про спільну діяльність від 25.04.2003.

48. У додатковій угоді від 30.11.2011 № 01/11 до договору про спільну діяльність від 25.04.2003 № 147 позивача визначено оператором, тобто уповноваженою особою, що займається веденням спільних справ.

49. Таким чином, укладаючи договір на проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин позивач як оператор, тобто уповноважена особа, згідно з договором про спільну діяльність від 25.04.2003 № 147, діяв від імені учасників цього договору, у тому числі ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія».

50. Варто відмітити, що до подання на державну експертизу звіту з результатами геолого-економічної оцінки запасів газових покладів горизонтів НД-2-5 Тинівського газового родовища був розглянутий на спільному засіданні науково-технічної ради ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» за участю позивача та проектної організації ПП «Геобурпроект» і рекомендований для розгляду Державній комісії України по запасах корисних копалин.

51. Також роботи з виконання геолого-економічної оцінки зареєстровані Державною службою геології та надр України за № У -11-293/1.

52. Відповідачем протоколом від 04.09.2014 № 3233 були затверджені запаси покладів горизонтів НД-2-5 Тинівського газового родовища Львівської області, за матеріалами, які подані оператором за додатковою угодою від 30.11.2011 № 01/11 до договору про спільну діяльність від 25.04.2003 № 147, тобто позивачем, що діяв від імені учасників договору про спільну діяльність від 25.04.2003 № 147.

53. При цьому, на засіданні колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин були присутні представники як позивача, так і третьої особи-1.

54. При цьому, жодних зауважень щодо розгляду Державною комісією України по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічної оцінки запасів газових покладів горизонтів НД-2-5 Тинівського газового родовища представником ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» на засіданні 04.09.2014 року висловлено не було.

55. Відтак, усі дії щодо геолого-економічної оцінки Державна комісія України по запасах корисних копалин здійснювала згідно з чинним законодавством України, що свідчить про відсутність законних підстав для скасування протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 04.09.2014 № 3233 (відповідну позицію відповідачем висловлено у своєму листі від 22.12.2016 № 837/10, адресованому третій особі-1).

56. З огляду на встановлені обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій на основі досліджених ними доказів, колегія суддів вважає вірним висновок судів про відсутність достатніх правових підстав для повторного розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки запасів шляхом скасування результатів попереднього (первинного) розгляду, а тому доводи скаржників про законність спірного протоколу не можуть слугувати підставою для скасування судових рішень.

57. За наведеного правового регулювання та встановлених фактичних обставин справи суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли до висновку про протиправність протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 27.11.2017 № 4171, а доводи касаційних скарг зводяться до необхідності переоцінки судом касаційної інстанції встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що виходить за межі повноважень суду, визначених статтею 341 КАС України.

58. За приписами статті 350 КАС України (в редакції до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

59. З огляду на наведене, касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341 349 355 356 359 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія», Державної служби геології та надр України залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя В.М. Шарапа

Судді: А.А. Єзеров

С.М. Чиркін