ПОСТАНОВА
Іменем України
19 березня 2020 року
Київ
справа №813/518/17
адміністративне провадження №К/9901/1149/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Калашнікової О.В.,
суддів - Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 813/518/17
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Червоноградської міської ради Львівської області, третя особа Голова постійної комісії Червоноградської міської ради Золочівський Володимир Петрович про визнання відповіді, бездіяльності та дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 9 червня 2017 року (головуючий суддя - Грень Н.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року (суд у складі головуючого судді - Довгополова О.М., суддів: Гудима Л.Я., Святецького В.В.)
І РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Червоноградської міської ради Львівської області, яким просив:
- визнати протиправною відповідь заступника начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області Тарана А.М. від 31.01.2017 року № 0-1/04/15-2017;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області надати йому відповідь на його звернення відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;
- визнати протиправною бездіяльність Червоноградської міської ради Львівської області та зобов`язати Червоноградську міську раду Львівської області вчинити дії відповідно до її повноважень.
2. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною відповідь заступника начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області А.М. Тарана від 31.01.2017 року № 0-1/04/15-2017; зобов`язано Головне управління Національної поліції у Львівській області надати ОСОБА_1 відповідь відповідно до Закону України «Про звернення громадян».У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
3. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Верховного Суду у складі: Білоус О. В. (судді-доповідача), суддів: Желтобрюх І.Л., Смокович М.І. про що складено протокол від 20 грудня 2017 року.
5. Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2018 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 9 червня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року.
6. У зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоус О. В. відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі № 813/518/17 (провадження К/9901/1149/17).
7. Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 05 червня 2019 року касаційну скаргу у справі № 813/518/17 (провадження К/9901/1149/17).. передано на розгляд колегії суддів у складі: Калашнікова О.В. (головуючий суддя), судді: Білак М.В., Губська О.А.
8. Верховний Суд ухвалою від 27 червня 2019 року на підставі пункту 5 частини першої статті 340 КАС України прийняв до провадження вищевказану касаційну скаргу.
9. Червоноградська міська рада Львівської області подала заперечення на касаційну скаргу, в яких просила залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій -без змін.
II ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. ОСОБА_1 звернувся із заявою від 22.12.2016 року до керівника Червоноградської місцевої прокуратури, в якій просив притягнути до кримінальної відповідальності за службове недбальство у вигляді умисного невиконання постанови Львівського окружного адміністративного суду, що виразилось у невжитті дієвих заходів стосовно знешкодження «Червоноградської корупції», що потягнуло за собою втрату Державним бюджетом істотної суми грошей - начальника Червоноградської поліції Дикого А.В .
11. 23.12.2016 року заступником керівника Червоноградської місцевої прокуратури скеровано за належністю звернення ОСОБА_1 від 22.12.2016 року для організації розгляду в межах компетенції Управлінню внутрішньої безпеки у Львівській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, про що свідчить лист № 05-32-359-16 вих.
12. В подальшому, 11.01.2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Начальника ГУ НП України у Львівській області, в якій просив повідомити про перелік вчинених дій під час розгляду звернення ОСОБА_1 та надати відповідь на поставлені ним запитання.
13. 17.01.2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Начальника ГУ НП у Львівській області, в якій просив створити спеціальну комісію.
14. Наказом ГУ НП У Львівській області від 13.01.2017 року №121 призначено службове розслідування за зверненням ОСОБА_1 від 22.12.2016 року, з приводу неправомірних дій працівників Червоноградського відділу поліції ГУНП у Львівській області.
15. За результатами розслідування старшим інспектором УПД ГУНП у Львівській області майором поліції Хомою Н.Р. складено висновок службового розслідування від 31.01.2017 року, яким встановлено, що 31.01.2017 року в УПД ГУНП у Львівській області з УВБ у Львівській області ДВБ НП України надійшло адресоване керівнику Червоноградської місцевої прокуратури звернення ОСОБА_1 , з приводу неправомірних, на його думку, дій начальника Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області Дикого А.В., який не виконує постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2016 року. В ході перевірки з`ясовано, що 29.12.2015 року в Червоноградський ВП надійшла заява ОСОБА_1 від 03.12.2015 року для проведення перевірки в частині реалізації алкогольних напоїв, діяльності «міняйл» на території автовокзалу м. Червонограда. Про результати роботи щодо виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду письмово повідомлено ОСОБА_1 . Вивченням зібраних в ході перевірок працівниками Червоноградського ВП матеріалів встановлено, що постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2016 року в частині розгляду звернення ОСОБА_1 працівниками Червоноградського ВП виконано, в межах повноважень та у спосіб визначений законом, в частині стягнення коштів з Червоноградського ВП - таку виконати не можливо, оскільки Червоноградський ВП не є юридичною особою.
16. 31.01.2017 року за вих. №О-1/04/15-2017 на адресу ОСОБА_1 скеровано відповідь Заступника начальника ГУ НП у Львівській області на заяви від 22.12.2016 року, 11.01.2017 року та 17.01.2017 року.
ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Суди першої т а апеляційної інстанцій, розглядаючи справу по суті, прийшли до висновку, що Головне управління Національної поліції у Львівській області не надало позивачу в повному обсязі відповідь на поставлені ним запитання і не вказало, які запитання не можуть бути розглянуті у межах його компетенції, зокрема, що стосуються грошових коштів, які могли б поступити до бюджету. Щодо позовних вимог до Червоноградської міської ради Львівської області суди зазначили, що на звернення позивача від 05.08.2016 року, в якому він просив доручити голові постійної депутатської комісії Золочівському В.П. посприяти Червоноградському відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області у виконанні постанови Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2016 року, суди зазначили, що відповідачем належним чином вжито заходів реагування на заяву позивача, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
18. У касаційній скарзі касатор вказав, що судом першої інстанції протиправно не залучено до участі у справі у якості співвідповідача виконавчий комітет Червоноградської міської ради Львівської області, оскільки до його повноважень належить сприяння діяльності Національної поліції України, забезпечення вимог законодавства про звернення громадян.
19. Касатор також наголосив, що суд апеляційної інстанції помилково зазначив у своєму рішенні, що постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не оскаржується, а тому не підлягає перегляду в апеляційному порядку. Зазначає, що безпосередньо перед засіданням суду апеляційної інстанції - 12.12. 2017 року ним надано апеляційну скаргу від 06.12.2017 року, в якій він просив змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
22. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, заявник оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій з двох підстав:
1) незалучення судом першої інстанції у якості співвідповідача виконавчий комітет Червоноградської міської ради Львівської області;
2) відсутність в оскаржуваному рішенні суду апеляційної інстанції правової оцінки позовним вимогам, які були задоволені судом першої інстанції.
23. З цього приводу колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
24. У касаційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції, в порушення статті 52 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року), не залучив у якості співвідповідача виконавчий комітет Червоноградської міської ради Львівської області, що призвело до неправильного вирішення справи.
25. Відповідно до статті 52 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року) суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє третю особу.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
26. Аналіз вказаної вище норми дає підстави для висновку, що залучення співвідповідача можливе лише у випадку, коли позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою. Разом з тим, зі змісту касаційної скарги та матеріалів справи не вдається можливим встановити, на якій підставі суд першої інстанції мав застосувати норми статті 52 КАС України щодо залучення співвідповідача та яким чином позивач ініціював дане питання у суді першої інстанції.
Зважаючи на викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованими зазначені вище посилання позивача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
27. Стосовно доводів касатора про те, що суд апеляційної інстанції помилково зазначив у своєму рішенні, що постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не оскаржується, а тому не підлягає перегляду в апеляційному порядку, колегія суддів зазначає наступне.
28. Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, поданої позивачем (апелянтом) в липні 2017 року, у прохальній частині він дійсно оскаржував постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову.
29. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, яка подана саме в липні 2017 року.
30. Посилання апелянта на те, що безпосередньо перед судовим засіданням суду апеляційної інстанції у даній справі 12.12.2017 року ним було подано нову апеляційну скаргу, у якій він просив змінити рішення суду першої інстанції у мотивувальній частині, на думку колегії суддів Верховного Суду, не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, оскільки у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
31. Таким чином, оскільки у апеляційній скарзі, поданій позивачем у липні 2017 року, стосовно якої відкрито апеляційне провадження, позивач оскаржував рішення суду першої інстанції лише в частині відмови у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції правомірно застосував норми статті 195 КАС України та переглянув рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляції.
32. При цьому, колегія суддів зазначає, що поданий позивачем безпосередньо перед судовим засіданням документ під назвою «апеляційна скарга» не може розцінюватися як апеляційна скарга в розумінні статті 187 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року).
33. З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі, ніяким чином не свідчать про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
34. Стосовно посилань касатора на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, колегія суддів зазначає про їх необґрунтованість, оскільки касатор вказав лише на норму частини 14 статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування» та Положення про постійні депутатські комісії, проте не конкретизував, у чому саме полягають такі порушення та яким чином суд мав би застосувати вказані нормативно-правові акти.
35. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
36. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
37. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
38. Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 9 червня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року по справі №813/518/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О. В. Калашнікова
М. В. Білак
О.А. Губська
Судді Верховного Суду