№ 813/647/15 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 813/647/15

касаційне провадження № К/9901/24945/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 (суддя - Клименко О.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016 (головуючий суддя - Яворський І.О., судді - Кухтей Р.В., Нос С.П.) у справі № 813/647/15 за позовом Приватного транспортно-експедиційного підприємства «Автотрансекспедиція» (далі у тексті - ПТЕП «Автотрансекспедиція», Підприємство) до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі у тексті - Інспекція, ДПІ у Залізничному районі) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

УСТАНОВИВ:

ПТЕП «Автотрансекспедиція» звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, у якому просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 7-25 від 28.01.2015 на суму податкового боргу - 32 310, 00 грн, у тому числі 32 288, 48 грн за основним платежем та 21,52 грн пені.

Обґрунтовуючи неправомірність спірного рішення позивач вказував, що ним розпочато процедуру судового оскарження податкової вимоги, яка складена (винесена) із порушенням вимог Податкового кодексу України щодо суми неузгодженого грошового зобов`язання, визначеного у податкових повідомленнях-рішеннях від 25.02.2014 №0000502201/2736 та від 26.08.2014 №0002922204 (справи №813/4506/14 та №813/8438/14). Так як в даному випадку платник податків розпочав процедуру судового оскарження рішення контролюючого органу, грошові зобов`язання позивача вважається неузгодженими, що виключає формування та надіслання платнику податків податкової вимоги, тому оскаржувана податкова вимога від 28.01.2015 № 7-25 є передчасною, прийнята без дотримання відповідної процедури, встановленої Податковим кодексом України, та підлягає скасуванню.

У письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначив, що у зв`язку із зверненням позивача до суду з позовами про оскарження податкових повідомлень-рішень від 25.02.2014 №0000502201/2736 на суму 35 775, 00 грн та від 26.08.2014 №0002922204 на суму 34 350, 00 грн, контролюючим органом було внесено зміни до картки особового рахунку ПТЕП «Автотрансекспедиція» шляхом виключення даних сум, внаслідок чого у підприємства немає заборгованості зі сплати податків, зборів. З урахуванням наведеного, представник відповідача зазначив, що спірна податкова вимога вважається відкликаною у порядку ст. 60 Податкового кодексу України, оскільки податковий борг відсутній. Зважаючи на що, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016, позовні вимоги Підприємства задоволено повністю: визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 28.01.2015 № 7-25.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення й постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права, а саму касаційну скаргу, обґрунтовано лише цитуванням обставин справи, а також зазначенням того, що відповідно до даних картки особового рахунку платника податковий борг відсутній, що підтверджується зворотнім боком облікової картки з податку на додану вартість, тому відповідно до статті 60 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПКУ, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) податкова вимога вважається відкликаною.

Наполягаючи на порушенні судами норм процесуального права відповідач посилається на те, що судами неповно з`ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення справи, не враховано доводи й аргументи, якими він обґрунтовував свою правову позицію у спорі.

Позивач на адресу суду направив пояснення у справі та клопотання про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів без змін, оскільки вважає їх обґрунтованими та такими, що повністю відповідають вимогам закону.

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017 Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.02.2022 касаційну скаргу ДПІ прийняв до провадження, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи та призначив попередній розгляд справи на 15.02.2022.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку позивача - ПТЕП «Автотрансекспедиція» (ЄДРПОУ 25544907) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «МДМ КОД» (ЄДРПОУ 36859975) за період з 01.10.10 по 31.12.10 та з 01.08.11 по 31.08.11, ТОВ «Екватор Експрес» (ЄДРПОУ 37449850) за період 01.11.12 по 30.11.12, ТОВ «Конді 50» (ЄДРПОУ 38149196) за період 01.08.12 по 30.09.12, ТОВ «Маштрейд» (ЄДРПОУ 37956799) за період 01.04.12 по 30.04.12, про що складено Акт від 08.02.2014 №172/13-03-22-01-13/25544907.

На підставі вказаного Акта перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.02.2014 №0000502201/2736 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 35 775, 00 грн, у тому числі, 23 850, 00 грн за основним платежем та 11 925, 00 грн за штрафними (фінансовими санкціями).

ПТЕП «Автотрансекспедиція» не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 25.02.2014 №0000502201/2736, оскаржило його до Львівського окружного адміністративного суду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 у справі №813/4506/14 за позовом ПТЕП «Автотрансекспедиція» до ДПІ у Залізничному районі м. Львова про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові-повідомлення рішення відповідача від 25.02.2014 №0000502201/2736, №0000492201/2738 та від 21.03.2014 №0000902201/4007.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2014 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Залізничному районі м. Львова на вищевказану постанову.

Також, ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ПТЕП «Автотрансекспедиція» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин із ПП «Імпел ЛТД» (ЄДРПОУ - 35501934) за період листопад, грудень 2011 року, ПП «Сьомий день» (ЄДРПОУ - 32484508) за період березень, травень 2011 року, ТОВ «ТГ «Євроінвест» (ЄДРПОУ - 35444515) за період серпень 2011 року, ТОВ «ТД «Енергокомфорт» (ЄДРПОУ - 31189735) за період червень 2013 року, ТОВ «Транслем» (ЄДРПОУ - 38844515) за період січень, лютий 2014 року, ТОВ «ПКФ «ВостокТрейд» (ЄДРПОУ - 38961066) за період січень лютий 2014 року, за результатами якої складено Акт від 07.08.2014 №1738/13-03-22-04/25544907.

На підставі вказаного Акта, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.08.2014 №0002922204 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 34 350, 00 грн, у тому числі 22 900, 00 грн за основним платежем і 11 450, 00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

ПТЕП «Автотрансекспедиція» не погодившись із податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 26.08.2014 №0002922204, оскаржило його до суду, яке постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.02.2015 у справі №813/8438/14 за позовом ПТЕП «Автотрансекспедиція» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до ДПІ у Залізничному районі м. Львова, серед інших, визнано протиправним та скасовано.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2015 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Залізничному районі м. Львова на вищевказану постанову.

Водночас, 28.01.2015 ДПІ у Залізничному районі м. Львова винесено податкову вимогу №7-25, за змістом якої станом на 28.01.2015 сума податкового боргу ПТЕП «Автотрансекспедиція» за узгодженими грошовими зобов`язаннями становить 32 310, 00 грн, у тому числі: 32 288, 48 грн за основним платежем та 21,52 - пеня.

Не погоджуючись із цією податковою вимогою позивач звернувся до суду із адміністративним позовом.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з такого.

Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з підпунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з абзацом 1 пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до абзацу першого пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 60.1 статті 60 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: 60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; 60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу; 60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; 60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; 60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду (пункт 60.5 статті 60 ПК України).

Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною першою статті 325 КАС України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У даній справі платник податків розпочав процедуру судового оскарження рішення контролюючого органу і тому грошові зобов`язання позивача вважаються неузгодженими, що виключає формування та надіслання платнику податків податкової вимоги.

Судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлено, що збільшення ПТЕП «Автотрансекспедиція» суми грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 26.08.2014 № 0002922204 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 34 350, 00 грн, у тому числі 22 900, 00 гривень за основним платежем та 11 450, 00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, прийнято відповідачем на підставі Акта перевірки від 07.08.2014 № 1738/13-03-22-04/25544907; а на підставі Акта перевірки від 08.02.2014 №172/13-03-22-01-13/25544907 прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.02.2014 №0000502201/2736 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 35 775, 00 грн, у тому числі, 23 850, 00 грн за основним платежем та 11 925, 00 грн за штрафними (фінансовими санкціями).

У подальшому позивачем розпочато процедуру судового оскарження податкових повідомлень-рішень, зокрема 26.08.2014 № 0002922204 було подано позов до Львівського окружного адміністративного суду про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення. Провадження у справі № 813/8438/14 відкрито ухвалою суду від 26.12.2014.

28.01.2015, тобто після початку процедури оскарження названого вище податкового повідомлення-рішення, ДПІ у Залізничному районі міста Львова сформовано та надіслано ПТЕП «Автотрансекспедиція» податкову вимогу №7-25 на суму податкового боргу в сумі 32 310, 00 грн, у тому числі 32 288, 48 грн за основним платежем та 21,52 грн пені.

Згідно з довідкою про відсутність заборгованості з податків, зборів, що контролюються органами державної податкової служби від 23.02.2015 № 2679/1303-2500 ДПІ у Залізничному районі міста Львова до особового рахунку ПТЕП «Автотрансекспедиція» внесені зміни шляхом виключення з обліку основного боргу та штрафних санкцій, визначених податковим повідомленням-рішенням від 26.08.2014 № 0002922204.

У відповідності до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Умовою формування та надіслання платнику податків податкової вимоги є несплата узгодженої суми грошового зобов`язання у встановлені законодавством строки.

На підставі п.56.18 ст.56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Правильно встановивши указані обставини у справі, суд апеляційної інстанції врахував, що на момент розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій, Інспекцією не були скасовані раніше прийняті податкові повідомлення-рішення, а станом на 28.01.2015 (дату винесення оскаржуваної податкової вимоги) у відповідача було відсутнє рішення суду, що набрало законної сили про скасування цих податкових повідомлень-рішень, несплата грошових зобов`язань, за якими була формована податкова вимога, а відтак суди повно й правильно встановили, що при застосуванні процедури із стягнення податкового боргу відповідач діяв із порушенням своїх повноважень, меж та способу, визначених Конституцією та законами України.

Слід також зазначити, що у разі скасування в подальшому податкових повідомлень-рішень у судовому порядку, виникають умови для застосування наслідків, визначених пунктом 60.5 статті 60 ПК України. Водночас, ці обставини перебувають поза межами предмета доказування у даній справі.

По своїй правовій природі податкова вимога - це правовий акт індивідуальної дії контролюючого органу і видається конкретному платнику податку та створює для нього юридичні наслідки у вигляді обов`язку погасити суму податкового боргу і поширення права податкової застави на його майно.

Пунктом 60.1 ст.60 Податкового кодексу України встановлені обставини, за якими податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними.

Отже, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди повно й правильно встановили обставини справи, не допустили неправильного застосування норм матеріального права, чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій є результатом оцінки наявних у їх розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції не може не погодитись із ними, оскільки така оцінка судами здійснена з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування всіх обстави справи на підставі належних та допустимих доказів.

Перевіряючи доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, - у разі, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що такі аргументи відповідача фактично зводяться до незгоди із наданою судами правовою оцінкою наявним у справі доказам. Однак, такі доводи відповідно до приписів статті 341 КАС України виходять за межі касаційного перегляду й не є свідченням неправильного застосування судами положень ПК України. Більш того, скаржник конкретно не наводить висновку щодо правильного застосування якої норми права, яка б врегульовувала конкретно цей спір, ще не сформульовано Верховним Судом.

В решті касаційна скарга не містить інших обґрунтувань, ніж ті, які були висловлені відповідачем в судах обох інстанцій, і з урахуванням яких як суд першої, так і апеляційної інстанцій вже надавали правову оцінку встановленим у справі обставинам.

У цілому доводи скаржника у розрізі підстав касаційного оскарження зводяться до незгоди із правовою оцінкою наданим позивачем доказам, однак, такі доводи відповідно до статті 341 КАС України виходять за межі касаційного перегляду і не є свідченням неправильного застосування судом апеляційної інстанції положень ПК України.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

У зв`язку з цим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова