ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2020 року
м. Київ
справа №813/6582/13-а
адміністративне провадження №К/9901/7657/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Червоноградського міського відділу Головного управління МВС України у Львівській області, начальника фінансового сектору Червоноградського міського відділу Головного управління МВС України у Львівській області Кутерещин Г.М., Головного управління МВС України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, визнання грошового атестату недійсним та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду у складі судді Сидор Н.Т. від 13.07.2015 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Коваля Р.Й., Гуляка В.В., Судової-Хомюк Н.М. від 03.02.2016,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2013 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Червоноградського міського відділу Головного управління МВС України у Львівській області (далі - Червоноградський МВ ГУ МВС), начальника фінансового сектору Червоноградського міського відділу Головного управління МВС України у Львівській області Кутерещин Г.М., Головного управління МВС України у Львівській області (далі - ГУ МВС), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ), ОСОБА_2 (далі - відповідачі), у якому просив:
- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідачів щодо безпідставного, без наявності наказів про дисциплінарні стягнення, зменшення його заробітної плати за період з 01.01.2008 по 30.04.2008, що призвело до заниження розмірів його пенсійного забезпечення, за період з 01.05.2008;
- зобов`язати відповідачів вчинити дії і визнати недійсним його грошовий атестат за № 7 від 06.05.2008, виданий Червоноградським МВ ГУ МВС, до якого не включено на належному рівні премії за період із 01.01.2008 до 30.04.2008 та надбавки за січень 2008 року за особливі умови служби у розмірі 50%;
- зобов`язати відповідачів провести новий перерахунок та виплату йому протиправно занижених розмірів його щомісячного грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по 30.04.2008 та пенсійного забезпечення, включивши до розрахунку суми нарахованих та не виплачених сум грошових доплат за невиплачені розміри премій у максимальному обрахуванні за період із 01.01.2008 по 30.04.2008, включивши до розрахунку суму належно нарахованих та не виплачених сум надбавки за січень 2008 року до 50% за особливі умови служби (замість 40%), які обрахувати з 01.01.2008 по 30.04.2008 у правильному розмірі; виплатити йому недоплачені суми грошового забезпечення та пенсії з часу призначення пенсії з 01.05.2008 по даний час, з урахуванням сум індексації;
- за наслідками нового правильного перерахунку розмірів щомісячного грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по 30.04.2008 та пенсійного забезпечення призначеної йому пенсії за вислугу років за період з 01.05.2008 року по даний час зобов`язати відповідачів видати йому новий грошовий атестат та довідку про розмір правильно нарахованого грошового забезпечення, на підставі яких, з урахуванням правильного розміру нового грошового пенсійного забезпечення, здійснювати виплату пенсії.
2. У позові наводились аргументи про те, що Червоноградський МВ ГУ МВС безпідставно, з покликанням на наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності за грудень 2007 року, зменшив його грошове забезпечення в частині щомісячної премії та надбавки за особливі умови служби, проте накази про позбавлення його премій та надбавок відповідачем не приймались.
3. Позивач зазначав, що у зв`язку із вищезазначеним йому було суттєво зменшено розміри пенсійного забезпечення та вихідної допомоги при виході на пенсію, тобто порушено його право на соціальне (пенсійне) забезпечення в належному розмірі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.07.2015 позов задоволено частково, а саме:
- визнано недійсним грошовий атестат №7 від 06.05.2008, який виданий Червоноградським МВ ГУМВС ОСОБА_1 ;
- визнано протиправною бездіяльність Червоноградського МВ ГУ МВС, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 надбавки за особливі умови служби за січень 2008 року в розмірі 50% та заниженню щомісячної премії за період лютого-квітня 2008 року.
- зобов`язано Червоноградський МВ ГУ МВС здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, а саме надбавки за особливі умови служби за січень 2008 року в розмірі 50% та щомісячної премії за період лютого-квітня 2008 року в розмірі 33,3%;
- зобов`язано Червоноградський МВ ГУ МВС видати ОСОБА_1 нову довідку про додаткові види грошового забезпечення та новий грошовий атестат з урахуванням надбавки за особливі умови служби за січень 2008 року в розмірі 50% та щомісячної премії за період лютого-квітня 2008 року в розмірі 33,3%, які передати до уповноваженого структурного підрозділу органу внутрішніх справ - ГУ МВС України у Львівській області з підготовки та подання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області документів для перерахування пенсії.
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
5. Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачу надбавки за особливі умови служби за січень 2008 року в розмірі 50% та щомісячної премії у розмірі 33,3% за період лютого-квітня 2008 року.
6. За наведеного суд дійшов висновку, що довідка про грошове забезпечення та грошовий атестат позивача №7 від 06.05.2008 містять недостовірні дані про грошове забезпечення позивача, а тому реалізація задоволеної частини позовних вимог є неможливою без видачі нового грошового атестату та довідки про грошове забезпечення позивача з передачею його до органів Пенсійного фонду.
7. При цьому, як вказано в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, грошовий атестат позивача слід визнати недійсним та зобов`язати Червоноградський МВ ГУ МВС видати новий грошовий атестат з урахуванням надбавки за особливі умови служби за січень 2008 року в розмірі 50% та щомісячної премії за період лютого-квітня 2008 року в розмірі 33,3%.
8. В той же час, з метою повного захисту порушених прав позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність у відповідності до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, чинній станом на момент прийняття постанови, вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Червоноградський МВ ГУМВС передати нову довідку та новий грошовий атестат до уповноваженого структурного підрозділу органу внутрішніх справ - ГУ МВС України у Львівській області з підготовки та подання до ГУ ПФУ документів для перерахування пенсії.
9. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 прийняту судом першої інстанції постанову скасовано та відмовлено в позові.
10. Апеляційний суд мотивував свої висновки тим, що правомірність наказів начальника Червоноградський МВ ГУ МВС, на підставі який було зменшено розмір окремих додаткових видів грошового забезпечення позивача, було підтверджено під час розгляду справи №2а-6304/09/1370, де брали участь ті самі сторони, що і в даній справі, й такі обставини, в силу діючих на той час приписів статті 72 КАС України, не підлягали доказуванню.
11. Враховуючи викладене, апеляційний суд констатував правильність нарахування і виплати грошового забезпечення позивачу в період з 01.01.2008 по 30.04.2008, а тому, як наслідок, визнав безпідставними вимоги позовної заяви, які є похідними, стосовно зобов`язання відповідачів видати новий грошовий атестат та здійснити перерахунок розміру призначеної йому пенсійної виплати.
12. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цілому.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. Не погоджуючись з такими судовими рішеннями в частині відмови у задоволенні позову, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх у вищенаведеній частині скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, позивач проходив службу в органах внутрішніх справ. Остання займана посада - оперативний черговий чергової частини штабу Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області, спеціальне звання - майор міліції.
15. За час служби позивача наказами начальника Червоноградського МВ ГУ МВС від 29.01.2008 №27, від 18.02.2008 №71, від 26.03.2008 №105 та від 25.04.2008 №132 позивачу було встановлено надбавки за особливі умови служби та премії, зокрема: за січень 2008 року - 40% та 4,5% відповідно, за лютий 2008 року - 50% та 10,5% відповідно, за березень 2008 року - 50% та 2% відповідно, за квітень 2008 року - 50% та 15% відповідно.
16. Згідно з наказом ГУМВС України у Львівській області № 154 о/с від 25.04.2008 позивача було звільнено з органів внутрішніх справ у відставку за пунктом 65 «а» (за віком) з 30.04.2008.
17. У зв`язку із виходом позивача на пенсію Червоноградським МВ ГУ МВС було видано грошовий атестат за №7 від 06.05.2008, де зазначено розміри отримуваного позивачем грошового забезпечення, зокрема: процентна надбавка за вислугу років - 40% або 410 грн/міс., надбавка за особливі умови служби - до 50% або 717,50 грн/міс, премія - 15% або 322,88 грн.
18. Позивача було ознайомлено із вказаним грошовим атестатом; дані, які приведені в атестаті, позивач вважав правильними.
19. Як вбачається з відповіді Головного управління МВС України у Львівській області від 15.12.2008 №14/1-0-3 «зв» на скаргу позивача, причиною зменшення грошового забезпечення у січні 2008 року було те, що наказом Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області від 12.12.2007 №267 йому було оголошено догану, у зв`язку з чим наказом Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області від 28.01.2008 №23 зменшено премію до 4,5%, а наказом начальника Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області від 26.03.2008 №105 у березні 2008 року премію зменшено до 2% за неналежне виконання обов`язків у лютому 2008 року.
20. З листа ГУМВС України у Львівській області від 09.08.2013 №1/18-0-4/2-Зі судами встановлено, що у зв`язку з оголошенням позивачу догани згідно наказу начальника Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області від 12.12.2007 №267, відповідно до наказу ГУ МВС України у Львівській області від 19.06.2007 №433 у зв`язку з притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності у січні 2008 року йому зменшено розмір премії до 4,5%.
21. Вказані обставини також підтверджуються копіями наказів Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області від 12.12.2007 №267 та від 28.01.2008 №23.
22. Також, у адміністративній справі №2а-6304/09/1370 у спорі між тими ж сторонами встановлено, що постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 06.03.2008 позивача було визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого пунктом «г» частини третьої статті 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 380,00 гривень.
23. З огляду на вищевикладене, наказами відповідача на позивача накладено дисциплінарне стягнення та зменшено у зв`язку з цим розмір його грошового утримання.
24. Такі накази позивач оскаржив у судовому порядку й постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2010 (яка набрала законної сили) в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено; визнано правомірними накази відповідача про накладення на позивача дисциплінарних стягнень та зменшення у зв`язку з цим розмірів його грошового утримання.
25. Правомірність нарахування та виплат грошового забезпечення позивачу в цій справі також підтверджено перевіркою контрольно-ревізійного відділу у Сокальському районі та м. Червонограді, про що складено акт №23-38/33 від 29.12.2009. Встановлено, що додаткові види грошового забезпечення, в тому числі, надбавку за особливі умови служби до 50% окладів грошового забезпечення, доплату в розмірі від 25 до 50% суми пенсії, преміювання позивача встановлювалося керівником у межах виділених асигнувань.
26. Із довідки КРВ ГУ МВС України у Львівській області та відділу організації оплати праці УФЗБО ГУ МВС України у Львівській області від 16.02.2009 про результати проведеної перевірки видно, що у 2007 році за порушення вимог наказів МВС України позивач неодноразово притягався до дисциплінарної відповідальності: накази №177, №187, №267. Наказом начальника міського відділу №105 від 26.03.2008 у березні 2008 року ОСОБА_1 зменшено премію до 2,5% за неналежне відношення до виконання службових обов`язків у лютому 2008 року.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
27. В обґрунтуванні вимог касаційної скарги зазначено, що висновки апеляційного суду щодо відсутності підстав для задоволення позову, ґрунтуються на обставинах, не підтверджених доказами, тоді як під час апеляційного перегляду справи не було належним чином досліджено і надано оцінку доводам позивача і усім обставинам справи стосовно заниження ОСОБА_1 розміру пенсійної виплати, не з`ясовано дійсної причини такої протиправної поведінки відповідачів.
28. Позивач наполягає, що розмір окремих складових його грошового забезпечення був безпідставно занижений, оскільки визначених законом правових підстав для цього не існувало, однак такі аргументи залишились поза увагою апеляційного суду.
29. Зокрема, як наголошено у касаційній скарзі, жодних наказів стосовно дисціплінарних стягнень у період з 01.01.2008 по 30.04.2008, які б могли спричинити зменшення розміру грошового забезпечення скаржника, відповідачем не видавалось, а так звані «бухгалтерські» накази, згідно яких позивачу встановлено додаткові види грошового забезпечення у зменшеному розмірі, на його переконання є незаконними. Проте, суд апеляційної інстанції, не дослідивши належним чином природу вищезгаданих наказів і підстави їх видання, безпідставно погодився з доводами відповідачів про законність таких актів.
30. Усе вищевикладене, згідно з висловленою у касаційній скарзі позицією, свідчить про незаконність дій та протиправну бездіяльність відповідачів стосовно виплати його грошового забезпечення у зменшеному розмірі, що, в свою чергу призвело до зменшення призначеної йому пенсійної виплати і зумовило порушення його права на належний рівень соціального забезпечення.
31. У запереченнях на касаційну скаргу ГУ ПФУ висловлює незгоду з доводами та вимогами позивача, оскільки вважає, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, не допустили неправильного застосування норм матеріального і порушень норм процесуального права, повно і всебічно дослідили обставини справи, надали належну правову оцінку усім аргументам учасників справи та ухвалили в цій частині законні й обґрунтовані судові рішення, які, як наслідок, не підлягають скасуванню.
32. Такі висновки відповідач мотивує тим, що чинним станом на час виникнення спірних правовідносин законодавством керівникам надано право, а не обов`язок установлювати конкретні розміри премій та надбавок, які не є фіксованими та визначені у максимальних розмірах та лише в межах наявних бюджетних асигнувань. Відповідач звертає увагу й на те, що розмір таких додаткових видів грошового забезпечення залежать від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань конкретною особою, його особистих показників роботи.
33. Отже, як вказує ГУ ПФУ, у даному конкретному випадку виплата грошового забезпечення позивача проводилась відповідно до наказів начальника Червоноградського МВ ГУ МВС згідно норм діючого на той час законодавства, у зв`язку з чим відсутні підстави для видання позивачу нового грошового атестату та перерахунку розміру призначеної йому пенсійної виплати.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
34. Так, відповідно до частини третьої статті 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
35. За змістом пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - постанова КМУ №393) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:
- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
36. Також, постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова КМУ №1294) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 1 цієї постанови).
37. Пунктом 2 постанови КМУ №1294 визначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв`язку, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державним департаментом з питань виконання покарань (далі - державні органи).
38. Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 5 постанови КМУ №1294 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати, зокрема, надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а тим, що безпосередньо розробляють, проводять експертизу проектів нормативно-правових актів, які передбачено положеннями про відповідні структурні підрозділи, військовослужбовцям органів (підрозділів) Державної прикордонної служби, Морської охорони, що безпосередньо забезпечують охорону ділянок кордону, здійснюють прикордонний контроль і пропуск через кордон, військовослужбовцям Служби безпеки, які безпосередньо здійснюють заходи, пов`язані з виконанням завдань державної безпеки, військовослужбовцям розвідувальних органів, які безпосередньо виконують функції з добування інформації, забезпечують та беруть участь у спеціальних заходах, спрямованих на підтримку національних інтересів, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу за виконання спеціальних завдань, пов`язаних з антитерористичною діяльністю, особам начальницького складу слідчих підрозділів органів внутрішніх справ, військовослужбовцям Служби безпеки за службу на посадах слідчих, особам рядового і начальницького складу підрозділів міліції громадської безпеки за службу на посадах старших дільничних, дільничних і помічників дільничних інспекторів міліції та підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Порядок та умови виплати такої надбавки визначаються залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань. У разі несвоєчасного або низькоякісного виконання завдань надбавка скасовується або розмір її зменшується.
Здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
39. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 (далі - Порядок №3-1).
40. За змістом пунктів 1, 7, 12, 17, 18 Порядку №3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства транспорту та зв`язку України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової адміністрації України, Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі - міністерства та інші органи).
Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі документи, зокрема: заява про призначення пенсії (додаток 1); грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.
Уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.
Рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.
41. Окрім цього, згідно із підпунктом 1.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 №499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за №205/14896 (надалі - Інструкція №499), грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
42. Особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ установлюється надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби в розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років (підпункт 2.5.1 Інструкції).
43. Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів, та економії фонду грошового забезпечення.
44. Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов`язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників підрозділів.
45. Зменшення розміру премії, позбавлення її проводяться відповідно до положення про преміювання.
46. Виплата премій особам рядового і начальницького складу, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі здійснюються за наказами керівників органів і підрозділів, закладів та установ Міністерства внутрішніх справ України. Накази про преміювання осіб рядового і начальницького складу видаються до 10-го числа кожного місяця на підставі мотивованих рапортів начальників структурних підрозділів, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії чи зменшення її розмірів зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього (підпункти 2.15.1 - 2.15.3, 2.15.5 Інструкції №499).
47. Відповідно до підпунктів 4.3 та 4.8 Інструкції №499 особам, які звільняються з призначенням пенсії, грошовий атестат на руки не видається, а передається разом з іншими документами до уповноваженого структурного підрозділу органу внутрішніх справ з підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.
48. У грошовому атестаті має бути підпис його власника, що підтверджує правильність записів за проведеними розрахунками.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
49. Аналіз вищевказаних норм законодавства дає колегії суддів підстави для висновку, що розмір пенсії, яка призначається відповідно до Закону №2262-XII, обчислюється на підставі складових грошового забезпечення, яке фактично виплачувалось особі. Розмір грошового забезпечення встановлюється на підставі, зокрема, грошових атестатів, які готуються та подаються до органів, що призначають пенсії, уповноваженими структурними підрозділами відповідних органів, де проходила службу особа.
50. При цьому, надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби установлюється керівниками державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань. У разі несвоєчасного або низькоякісного виконання завдань надбавка скасовується або розмір її зменшується.
51. Преміювання ж, зокрема, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов`язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників підрозділів.
52. Виплата премій особам рядового і начальницького складу, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі здійснюються за наказами керівників органів і підрозділів, закладів та установ Міністерства внутрішніх справ України.
53. У справі, яка розглядається, суди встановили, що виплата надбавки за виконання особливо важливих завдань і премії здійснювалась позивачу у відповідності з вимогами законодавства на підставі відповідних наказів начальника Червоноградського МВ ГУ МВС, де проходив службу позивач.
54. Законність таких наказів підтверджена під час розгляду іншої адміністративної справи за участю тих самих учасників справи, що й у даному випадку, а тому, як правильно вказав суд апеляційної інстанції, такі обставини, в силу приписів статті 72 КАС України у редакції, яка діяла станом на час ухвалення судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень, вважаються доведеними і не підлягають доказуванню.
55. В той же час, Верховний Суд звертає увагу, що органи Пенсійного фонду України, відповідно до вищезгаданих законодавчих приписів, не уповноважені самостійно визначати розмір грошового забезпечення або окремих його складових, зокрема, додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, премій), які установлюються окремими наказами керівників державних органів у певному розмірі, який не є фіксованим.
56. Отже, з огляду на підтверджену під час розгляду цієї справи правомірність нарахування і виплати позивачу грошового забезпечення, розмір якого відображений у грошовому атестаті, підготовленого і поданого уповноваженим структурним підрозділом державного органу, звідки звільнився позивач перед виходом на пенсію, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для перерахунку призначеної позивачу пенсійної виплати, позаяк така обчислена у відповідності з вимогами вищенаведених актів законодавства на підставі належних документів про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 .
57. Доводи касаційної скарги таких висновків судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову не спростовують, не містять належних і обґрунтованих міркувань і мотивів, які б дозволяли стверджувати про інше.
58. Наведені ж у касаційній скарзі мотиви таких висновків не спростовують, оскільки не містять належних, вагомих і беззаперечних аргументів, доводів та міркувань, які б могли поставити під сумнів встановлені судовим розглядом факти, обставини й свідчили про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та/або порушення норм процесуального права.
59. Водночас, відповідно до положень пункту 25 рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» (№ 63566/00), пункту 13 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Петриченко проти України" (№2586/07) та пункту 280 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (№42310/04), суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.
60. Також, у пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини від 15 листопада 2007 року по справі «Бендерський проти України» (№22750/02) вказано, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (…). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (…). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.
61. Суд, окрім іншого, враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
62. При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
63. Суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
64. З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній позивачем частині правильно застосував норми матеріального права і дійшов слушного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а тому ухвалене ним судове рішення скасуванню не підлягає.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
65. За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
66. Зважаючи на вищезазначене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах вимог і доводів касаційної скарги та повноважень, визначених статтею 341 КАС України, не виявив неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені відповідно до закону.
67. Керуючись статтями 340, 341, 345, 349, 350, 355, 356 підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-IX,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний