ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 813/978/15
адміністративне провадження № К/9901/69668/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2015 року у складі судді Мартинюка В.Я. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Шавеля Р.М. (головуючий), суддів: Довгої О.І., Улицького В.З. у справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України) до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про зобов`язання до вчинення дій,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:
1. ДАБІ України звернулася до суду з позовом в якому просила
1.1 зобов`язати ОСОБА_1 за власний рахунок здійснити знесення самовільної прибудови та надбудови до літньої кухні по
АДРЕСА_1 . Львівський окружний адміністративний суд постановою від 9 листопада 2015 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2018 року, позов задовольнив.
Зобов`язав ОСОБА_1 за власний рахунок здійснити знесення самовільної прибудови та надбудови до літньої кухні по АДРЕСА_2 .
2.1 Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач, здійснивши самочинне будівництво зазначеної господарської будівлі, в установлений строк добровільно не виконав вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
3. Судами встановлені такі обставини, що мають значення для правильного вирішення спору по суті:
3.1 1 вересня 2014 року посадовими особами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській обл. із залученням керівника відділу містобудування та архітектури Сколівської районної державної адміністрації Львівської обл. ОСОБА_3 у присутності замовника будівництва ОСОБА_1 відповідно до статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI) та згідно із Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011року (далі - Порядок №553), на підставі заяви ОСОБА_2 проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил зі сторони ОСОБА_4 на об`єкті будівництва з реконструкції літньої кухні з прибудовою та надбудовою другого поверху по АДРЕСА_2 .
3.2 Проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 на земельній ділянці, яка належить їй на праві приватної спільної часткової власності разом із ОСОБА_5 згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 883251 від 24 грудня 2010 року, по АДРЕСА_2 здійснює реконструкцію літньої кухні з прибудовою орієнтовно 3,25 на 2,10 м та надбудовою другого поверху без права на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги статті 34 Закону №3038-VI.
3.3 На час проведення перевірки здійснено прибудову до літньої кухні з газоблоків та змонтовано дерев`яний каркас стін та даху другого поверху із покрівлею.
3.4 За результатами перевірки складено наступні документи:
акт №24/82-ф від 1 вересня 2014 року перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
протокол про адміністративне правопорушення №24/82-ф від 1 вересня 2014 року;
припис № 24/82-ф від 1 вересня 2014 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
постанову №24/150-ф/7 від 29 вересня 2014 року по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 96 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250 грн.
3.5 10 жовтня 2014 року у відповідності до статті 41 Закону №3038-VI та згідно із Порядком №553, проведено позапланову перевірку виконання вимог припису №24/82-ф від 1 вересня 2014 року, виданого ОСОБА_1 на об`єкті будівництва з реконструкції літньої кухні з прибудовою та надбудовою другого поверху по
АДРЕСА_2 3.6 Проведеною перевіркою виявлено, що припис №24/82-ф від 1 вересня 2014 року не виконаний, чим порушено пункт 3 частини четвертої статті 41 Закону №3038-VI та абзац 3 пункт 14 Порядку №553.
3.7 За результатами перевірки складено:
акт №24/85-ф від 10 жовтня 2014 року перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
протокол про адміністративне правопорушення №24/85-ф від 10 жовтня 2014 року.
3.8 Окрім цього, згідно рішення Виконавчого комітету Сколівської міської ради Львівської області №250 від 12 грудня 2012 року надано дозвіл ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 на реконструкцію літньої кухні по АДРЕСА_2 ; зобов`язано останніх виготовити проект реконструкції на проведення вказаних робі.
3.9 Разом із тим, ОСОБА_1 не отримано містобудівних умов та обмежень на реконструкцію літньої кухні з добудовою і надбудовою і не оформлено декларації про початок будівельних робіт, а розроблена проектна документація не пройшла відповідної експертизи.
3.10 Проект реконструкції виготовлений ТзОВ «Фазис», однак в останньому не вказані відстані до сусідніх будинків, не дотримані вимоги ДБН 360-92* у частині протипожежних вимог; згідно фотофіксації земельної ділянки виявлено, що ОСОБА_1 проведено реконструкцію з добудовою і надбудовою літньої кухні, при цьому відстань до сусіднього будинку становить 2,1 м, чим порушені пожежні вимоги, що встановлено перевіркою Сколівського районного відділу ГУ ДСНС України у Львівській обл.
3.11 Сколівський районний суд Львівської області постановою від 24 лютого 2015 року (справа №а453/1599/14-а) відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною і скасування постанови №24/150-ф/7 від 29 вересня 2014 року.
3.12 Окрім цього, ОСОБА_1 подано до суду позов до Сколівської міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору ДАБІ України, ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , про визнання права власності на самочинну добудову і надбудову до літньої кухні.
3.13 Ухвалою Сколівського районного суду Львівської обл. від 29 серпня 2018 року у справі №453/381/16-ц закрито провадження у вказаній справі через відмову позивача (її представника) від заявлених позовних вимог.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:
4. ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2015 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2018 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
4.1. Аргументи в обґрунтування вимог касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права - статті 38 Закону №3038-VI та статті 376 ЦК України. Відповідач зазначає, що реконструкція літньої кухні по вул. Калинишевського, 18 в м. Сколе Львівської області відбулась у відповідності до виготовленого ТзОВ «Фазис» проекту і не суперечить суспільним інтересам. Уважає, що знесення здійсненої надбудови і прибудови до літньої кухні є неможливим без нанесення шкоди сусіднім будівлям.
5. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, у якій просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2015 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2018 року - без змін. Уважає, що суди попередніх інстанцій повно з`ясували обставини справи щодо предмету спору та фактичних обставин. Судові рішення ухвалені з правильним застосуванням норм Закону №3038-VI та статті 376 ЦК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, що діяла до 8 лютого 2020 року), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин. Норми процесуального права під час касаційного перегляду судом касаційної інстанції застосовуються у редакції КАС України станом до 8 лютого 2020 року.
8. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
10. Відповідно до частини першої статті 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
11. Статтею 38 Закону №3038-VI унормовано порядок вирішення питань, пов`язаних із знесенням самочинно збудованих об`єктів, за правилами частин першої, другої якої, у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
12. Відповідно до частин першої, четвертої, сьомої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
13. Положення частини першої статті 38 Закону №3038-VI встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.
14. Пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:
1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;
2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;
3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.
15. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 22 серпня 2019 року (справа №2040/7234/18).
16. Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.
17. За змістом частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: (1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, (2) істотного порушення будівельних норм і правил.
18. У цих випадках з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.
19. У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною першою статті 38 Закону №3038-VI.
20. Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.
21. У інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.
22. Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України).
23. У цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.
24. Це означає, що у спірних правовідносинах має місце той вид самочинного будівництва, для якого Цивільний кодекс України не встановлює правила, що знесенню передує рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Тобто, частина сьома статті 376 ЦК України спірні правовідносини не регулює.
25. Натомість, для висновку про задоволення позову у цьому випадку визначальним та достатнім є той факт, що відповідач здійснив будівництво без документів, що дають право на це, і без належно затвердженого проекту та не виконав вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.
26. Аналогічна правова позиція, висловлена Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 січня 2020 року (справа №822/2149/18).
27. У справі, яка розглядається, встановлено, що реконструкція літньої кухні з прибудовою орієнтовно 3,25 на 2,10 м та надбудовою другого поверху проведено відповідачем за відсутності документів, які надають право на проведення будівельних робіт.
Також після проведення перевірки і винесення припису відповідачем не вжито результативних заходів для отримання вказаних документів та приведення здійсненої реконструкції до вимог закону.
28. Ураховуючи наведене, Верховний Суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_1 здійснено будівництво без містобудівних умов та обмежень на реконструкцію літньої кухні з добудовою і надбудовою, не оформлено декларації про початок будівельних робіт, а розроблена проектна документація не пройшла відповідної експертизи, що є підтвердженням факту самочинно збудованої споруди, відповідачем не було виконано вимоги припису припис №24/82-ф від 1 вересня 2014 року, а відтак наявності підстав для задоволення позовних вимог про здійснення знесення самовільної прибудови та надбудови до літньої кухні по АДРЕСА_2 за власний рахунок.
29. За таких обставин, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій прийняті правильні по суті рішення про задоволення позовних вимог, такі рішення є законним та обґрунтованим і не підлягають скасуванню, оскільки суди попередніх інстанцій, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
30. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341 343 349 350 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2015 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Головуючий суддя В. М. Шарапа
Судді: А. А. Єзеров
С.М. Чиркін