№ 814/1100/18 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 814/1100/18

адміністративне провадження № К/9901/5559/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І.В.,

суддів: Коваленко Н.В., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія»

на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Лісовської Н. В. від 01.08.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Стас Л. В., суддів: Турецької І. О., Шеметенко Л. П. від 24.01.2019

у справі №814/1100/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія»

до головного диспетчера Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Семенова Сергія Олексійовича, Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»,

треті особи: компанія Cofco Resources S.A., Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта Шиппінг Едженсі»,

про визнання протиправною бездіяльності

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія» (далі також - позивач, ТОВ «ДССК») звернулося до суду з позовом до Капітана морського порту Миколаїв Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрації морських портів України» ОСОБА_1., головного диспетчера Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Семенова С.А. (далі також - відповідач 1), за участю третіх осіб: компанії Cofco Resources S.A., Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Шиппінг Едженсі», Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-Лоцман, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просило: визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», а саме: головного диспетчера Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Семенова С. О. та капітана морського порту Миколаїв Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» ОСОБА_1., що полягає у ненаданні у період з 04.05.2017 по 11.07.2017 дозволу або відмови на захід судна т/х «РАСІFІС РІОNЕЕR» (ІМО 9739082, прапор Гонконг) у Миколаївський морський порт, та неузгодженні та неповідомленні позивачу та капітану судна (агенту) умови лоцманського проведення в морському порту Миколаїв, причалу швартування чи місце якірної стоянки на рейді та заплановану дату постановки судна до причалів № 1, 2; визнати протиправною бездіяльність державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі також - відповідач 2), що полягає у ненаданні у період з 04.05.2017 по 11.07.2017 дозволу або відмови на захід судна т/х «РАСІFІС РІОNЕЕR» (ІМО 9739082, прапор Гонконг) у Миколаївський морський порт та неузгодженні і неповідомленні позивачу та капітану судна (агенту) умови лоцманського проведення в морському порту Миколаїв, причалу швартування чи місце якірної стоянки на рейді та заплановану дату постановки судна до причалів № 1, 2.

2. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.09.2017 у справі № 814/894/17 вилучено як третю особу Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман», та залучено до участі у справі в якості відповідача ДП «Адміністрація морських портів України».

3. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 у справі № 814/894/17 закрито провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія» в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», а саме: головного диспетчера Миколаївської філії Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» Семенова С. А., що полягає у ненаданні у період з 04.05.2017 по 11.05.2017 дозволу або відмови на захід судна т/х «РАСІFІС РІОNЕЕR» (ІМО 9739082, прапор Гонконг) у Миколаївський морський порт та неузгодженні та неповідомленні ТОВ «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія» та капітану судна (агенту) умови лоцманського проведення в морському порту Миколаїв, причалу швартування чи місце якірної стоянки на рейді і запланованої дати постановки судна до причалів № 1, 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія», та визнання протиправною бездіяльності Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», що полягає у ненаданні у період з 04.05.2017 по 11.07.2017 дозволу або відмови на захід судна т/х «РАСІFІС РІОNЕЕR» (ІМО 9739082, прапор Гонконг) у Миколаївський морський порт та неузгодженні і неповідомленні ТОВ «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія» та капітану судна (агенту) умови лоцманського проведення в морському порту Миколаїв, причалу швартування чи місце якірної стоянки на рейді та заплановану дату постановки судна до причалів № 1, 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія», у зв`язку з тим, що справу в цій частині не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; роз`яснено позивачу, що позовні вимоги в цій частині можуть бути вирішені в порядку господарського судочинства.

4. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 у справі № 814/894/17 у частині позовних вимог до капітана морського порту Миколаїв Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» ОСОБА_1. про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», а саме капітана морського порту Миколаїв Миколаївської філії Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» ОСОБА_1 , що полягає у ненаданні у період з 04.05.2017 по 11.05.2017 дозволу або відмови на захід судна т/х «РАСІFІС РІОNЕЕR» (ІМО 9739082, прапор Гонконг) у Миколаївський морський порт та неузгодженні та неповідомленні ТОВ «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія» та капітану судна (агенту) умов лоцманського проведення в морському порту Миколаїв, причалу швартування чи місця якірної стоянки на рейді та запланованої дати постановки судна до причалів № 1, 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія» відмовлено.

5. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 про закриття провадження у справі № 814/894/17 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду в цій частині позовних вимог.

6. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.05.2018 прийнято справу № 814/1100/18 до провадження та постановлено розглядати її в порядку загального позовного провадження.

7. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.08.2018 у задоволенні позову відмовлено.

8. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.08.2018 змінено шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції постанови суду апеляційної інстанції, в іншій частині - залишено без змін.

9. 26.02.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.08.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

10. Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2019 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.

11. 25.03.2019 від відповідача 1 надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

12. 30.01.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив на касаційну скаргу, в якому просить не враховувати відзив під час ухвалення судового рішення у справі та задовольнити вимоги, викладені у касаційній скарзі.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі договору сервітуту від 09.07.2013 позивач користується причалами № 1, 2 та причальною інфраструктурою на території порту Миколаїв ДП «Адміністрація морських портів України».

14. 10.03.2016 позивач та компанія Noble Resources S.A. (в подальшому змінила назву на Cofco Resources S.A.) уклали договір про надання послуг перевантаження, накопичування та експедирування вантажів.

15. 20.03.2017 компанія Cofco Resources S.A. уклала контракт щодо купівлі кукурудзи в кількості 27500 мт +/-10% з відправкою на умовах FOB з терміналу позивача на території порту Миколаїв.

16. 27.04.2017 позивач як користувач причалів № 1, 2 з метою забезпечення приймання судна надіслав на адресу головного диспетчера ДП «Адміністрація морських портів України» номінацію про готовність прийняти т/х «PACIFIC PIONEER» (IMO 9739082, прапор Гонконг).

17. ТОВ «Дельта Шиппінг Едженсі» уклало договір з ДП «Адміністрація морських портів України» про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України від 26.11.2015 № 12-П-АМПУ-15, предметом якого є надання послуг суднами на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки.

18. 28.04.2017 ТОВ «Дельта Шиппінг Едженсі» як морським агентом т/х «PACIFIC PIONEER» подано заявку на лоцманське швартування теплоходу від рейду порту «Южний» до причалу № 1, 2 Миколаївського морського порту та надання необхідних послуг служб регулювання руху суден. Цього ж дня морським агентом було подано до адміністрації порту засобами електронної пошти та факсу, включаючи головного диспетчера Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» Семенова С.О. , попереднє повідомлення з інформацією про судно, що має намір зайти до морського порту Миколаїв до причалу позивача.

19. 29.04.2017, 01.05.2017, 02.05.2017, 03.05.2017 та 04.05.2017 до ДП «Адміністрація морських портів України», у тому числі до головного диспетчера порту, направлялись попередні підхідні нотіси про прибуття судна на підставі розрахункового час прибуття із зазначенням назви судна, його прапору, приблизного часу прибуття, виду вантажу, його кількості та розмірів тощо.

20. 03.05.2017 Миколаївська філія ДП «Адміністрація морських портів України» виставила рахунок від 03.05.2017 на 57 377,34 доларів США, який був сплачений ТОВ «Дельта Шиппінг Едженсі» із зазначенням платежу на виконання умов договору від 26.11.2015 № 12-П-АМПУ-15, укладеного між ТОВ «Дельта Шиппінг Едженсі» та ДП «Адміністрація морських портів України», відповідно до пункту 1.1.1 якого предметом договору є надання послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки.

21. 04.05.2017 о 15:20 год. т/х «PACIFIC PIONEER» прибув на рейд порту «Южний» для проведення навантажувальних робіт в морському порту «Миколаїв», причал № 1, 2, відповідно до нотісу про готовність.

22. 04.05.2017 позивач повторно направив головному диспетчеру Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» Семенову С. А. лист з підтвердженням про повну готовність терміналу до безперешкодного прийому судна «PACIFIC PIONEER» до причалів № 1, 2 Миколаївського морського порту і виконання вантажних операцій.

23. 04.05.2017 о 18:00 год т/х «PACIFIC PIONEER» прибув на зовнішній рейд Миколаївського морського порту. Капітаном судна та його агентом належним чином та в повному об`ємі надана інформація про строки підходу судна та часу його обслуговування. Для безперешкодного початку вантажних операцій позивачем отримані всі належні інструкції, подані заявки в державні контролюючі органі, надана ІМО декларація, вантаж повністю оформлений у митному відношенні Миколаївською митницею, згідно з чинним законодавством, оформлені доручення на відвантаження експортної партії товарів.

24. 04.05.2017 позивач звернувся до начальника Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» з проханням терміново вжити заходів стосовно виконання вимог щодо постановки т/х «PACIFIC PIONEER» до терміналу.

25. 05.05.2017 ТОВ «Дельта Шиппінг Едженсі» зверталося до капітана Миколаївського морського порту з проханням надати дозвіл на вхід та швартування т/х «PACIFIC PIONEER» до терміналу позивача.

26. 05.05.2017 начальнику Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» направлено прохання розглянути та узгодити лоцманську заявку по т/х «PACIFIC PIONEER», який очікує на постановку до причалу з моменту приходу та подачі нотісу про готовність з 04.05.2017.

27. 05.05.2017 та 07.05.2017 капітану Миколаївського морського порту ОСОБА_1 , головному диспетчеру Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Семенову С. А. та начальнику Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» Козонаку В. М. направлені запити з вимогою надати інформацію про причини відсутності інформації щодо дозволу на захід т/х « PACIFIC PIONEER » до Миколаївського морського торговельного порту, а саме: до причалів № 1, 2 позивача та умови лоцманського проведення в морському порту Миколаїв, причали швартування чи місце якірної стоянки на рейді та заплановану дату постановки судна до причалу.

28. Однак, незважаючи на вчинені позивачем та морським агентом дії, судно т/х «PACIFIC PIONEER» було пришвартовано до причалів позивача лише 11.05.2017, тобто з запізненням на вісім діб.

IІI. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

29. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що позивачем не доведено та жодним письмовим доказом не підтверджено, що протягом восьми діб (час затримки постановки судна до причалу) саме головний диспетчер Семенов С.А. отримав нотіси, повідомлення про готовність судна, адвокатські запити. Морський порт має добовий графік роботи та окрім головного диспетчера Семенова С.А. функції координації логістики суден в акваторії порту мають і чергові диспетчери. У період з 04.05.2017 по 11.05.2017 мала місце затримка постановники судна т/х "PACIFIC PIONEER" до причалів ТОВ «ДССК», але це було обумовлено технічною необхідністю водолазного огляду причалів № 1,2. До повноважень головного диспетчера порту Семенова С.А. не входить обов`язок відповідати письмово чи усно на отриманий нотіс або приймати письмове рішення про відмову в пропущенні судна в акваторію порту. Права позивача відновлені шляхом постановки судна до причалу ще 11.05.2017, а щодо питання стягнення завданих збитків через затримку постановки судна, це є компетенцією суду господарської юрисдикції. Позивач не довів суду, що бездіяльність саме головного диспетчера Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Семенова С.А. стала причиною затримки заходу судна т/х «PACIFIC PIONEER» до причалів позивача.

30. Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019, виходив з того, що правовідносини, що склалися між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія» та Миколаївською філією ДП «Адміністрація морських портів України», є цивільно-правовими з приводу надання останнім послуг щодо користування причалами та причальною інфраструктурою відповідно до мети сервітуту та умовами Договору сервітуту від 09.07.2013. У цих правовідносинах дії або бездіяльність посадових осіб Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України», що полягає у ненаданні у період з 04.05.2017 по 11.07.2017 дозволу або відмови на захід судна т/х «РАСІFІС РІОNЕЕR» (ІМО 9739082, прапор Гонконг) у Миколаївський морський порт та неузгодженні і неповідомленні капітану судна (агенту) умов лоцманського проведення в морському порту Миколаїв, причалу швартування чи місця якірної стоянки на рейді та запланованої дати постановки судна до причалів № 1, 2, стосується виключно визначених у межах цієї компетенції суб`єктів, встановлює не загальні правила поведінки, а містить конкретні дії або бездіяльність, звернені до відповідної особи. Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія» не входить до кола осіб, на яких поширюються ці правовідносини, то й немає порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА НЕЇ ТА ВІДПОВІДІ НА ВІДЗИВ

31. Позивач у касаційній скарзі посилається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано, що Законом України «Про морські порти України», Порядком оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту та Зводом звичаїв морського порту Миколаїв прямо встановлено адміністративно-публічні функції Адміністрації морських портів України відносно позивача - портового оператора щодо постановки та обробки суден. Судом апеляційної інстанції не проаналізовано та не надано оцінки позовним вимогам позивача. Головним диспетчером Семеновим С. О. не забезпечено своєчасно обробку транспортних засобів у відповідності зі змінно-добовим планом роботи Миколаївського порту, навмисно порушено зміно-добове планування роботи порту з 04.05.2017 по 11.05.2017 та не створено умов для ефективної роботи позивача. ДП «Адміністрація морських портів України» та головний диспетчер як посадова особа здійснюють по відношенню до ТОВ «ДССК» саме публічно-адміністративні функції, що виражається у здійсненні нею владно-управлінських функцій щодо надання дозволу до причалів і отримання портових зборів. Суд апеляційної інстанції, зазначивши, що між сторонами були відсутні публічно-правові відносини, фактично встановив неправомірність дій відповідачів у сфері виконання владно-управлінських функцій, зазначивши: «З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що суд дійшов правильного висновку про те, що позов є необґрунтованим, а тому правильно відмовив в задоволенні позову. Однак висновок суду з посиланням на правомірність дій відповідачів у сфері виконання владно-управлінських функцій відносно позивача, є помилковим.». Наявні розбіжності щодо визначення належності спору до сфери публічно-правових відносин між ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019. Головним диспетчером Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Семеновим С. О. не надано належних доказів надсилання відзиву на касаційну скаргу особі, яка її подала, а тому суду необхідно вирішити справу без його врахування.

32. Головний диспетчер Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Семенов С. О. у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що ні Закон України «Про морські порти України», ні Порядок оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту, ні Звід звичаїв морського порту Миколаїв та Положення про службу головного диспетчера, на які посилається позивач, не містять норм, які наділяють відповідачів владними управлінськими функціями такого змісту, який наведений в позовних вимогах ТОВ «ДССК». Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позову ТОВ «ДССК».

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

33. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

34. Доводи позивача, викладені у відповіді на відзив на касаційну скаргу, про неможливість врахування судом під час ухвалення судового рішення у цій справі відзиву на касаційну скаргу, оскільки такий не надісланий позивачу, колегія суддів відхиляє, так як суду надано докази надсилання відзиву іншим учасникам справи та у відповіді на відзив на касаційну скаргу позивач зазначає, що отримав його 01.10.2019, а відтак такий реалізував своє право надати відповідь на відзив на касаційну скаргу.

35. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

36. Відповідно до статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовними вимогами, які були предметом розгляду у справі №814/894/17 та є предметом розгляду у цій справі) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

37. Пунктом 1 частини першої статті 3 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовними вимогами, які були предметом розгляду у справі №814/894/17 та є предметом розгляду у цій справі) визначено, що справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

38. За правилами статті 17 КАС України у зазначеній редакції юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

39. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовними вимогами, які були предметом розгляду у справі №814/894/17 та є предметом розгляду у цій справі).

40. Наведене узгоджується й з положеннями статей 2 4 19 КАС України у чинній редакції, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

41. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про морські порти України» (тут і далі також - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) адміністрація морських портів України - державне підприємство, утворене відповідно до законодавства, що забезпечує функціонування морських портів, утримання та використання об`єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо і через свої філії, що утворюються в кожному морському порту (адміністрація морського порту).

42. Згідно з частиною четвертою статті 10 Закону України «Про морські порти України» загальний контроль за дотриманням режиму перебування і переміщення в морському порту здійснює адміністрація морських портів України.

43. Відповідно до положень статті 14 Закону України «Про морські порти України» організація судноплавства в акваторії морського порту здійснюється на основі розподілу функцій забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства. Нагляд за мореплавством у морському порту здійснюється капітаном морського порту, який очолює службу капітана морського порту. Безпека мореплавства в акваторії морського порту забезпечується адміністрацією морських портів України, власниками морських терміналів і гідротехнічних споруд, судновласниками, іншими суб`єктами господарювання, що провадять свою діяльність у морському порту, відповідно до законодавства і правил, визначених обов`язковими постановами по порту.

44. Згідно з положеннями частини першої статті 15 Закону України «Про морські порти України» адміністрація морських портів України утворюється з метою утримання та забезпечення ефективного використання державного майна, переданого їй в господарське відання, у тому числі модернізації, ремонту, реконструкції та будівництва гідротехнічних споруд, інших об`єктів портової інфраструктури, розташованих у межах території та акваторії морського порту; надання послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки; організації та забезпечення безпечної експлуатації об`єктів портової інфраструктури державної власності, у тому числі гідротехнічних споруд, систем забезпечення безпеки мореплавства, розташованих у межах території та акваторії морського порту; організації та забезпечення безпеки мореплавства.

45. Згідно з частиною першою статті 74 Кодексу торговельного мореплавства України організація та забезпечення безпеки мореплавства у морському порту покладаються на адміністрацію морських портів України.

46. Згідно з пунктом 1.2 Порядку оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.06.2013 №430 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2013 за №1230/23762, портові власті - адміністрація порту, що є відповідальною за ефективну експлуатацію порту, ведення господарської діяльності, організацію та забезпечення безпеки мореплавства в акваторії порту, та капітан морського порту (служба капітана морського порту), що здійснює нагляд (контроль) за безпекою мореплавства; прихід судна - постановка судна на якір в акваторії порту або швартування судна до причалу, розташованого в акваторії порту, у визначеному адміністрацією морського порту місці.

47. Предметом спору у цій справі є визнання протиправною бездіяльності Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та її посадових осіб, а саме: головного диспетчера Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Семенова С.О. , що полягає у ненаданні у період з 04.05.2017 по 11.07.2017 дозволу або відмови на захід судна т/х «РАСІFІС РІОNЕЕR» (ІМО 9739082, прапор Гонконг) у Миколаївський морський порт та неузгодженні та неповідомленні позивачу та капітану судна (агенту) умови лоцманського проведення в морському порту Миколаїв, причалу швартування чи місця якірної стоянки на рейді та запланованої дати постановки судна до причалів № 1, 2.

48. Як встановлено судами, в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що протиправна бездіяльність головного диспетчера порту Семенова С.А. (як посадової особи ДП «Адміністрація морських портів України»), яка полягає в ігноруванні протягом восьми діб нотісів капітана судна та агента судна про прибуття судна та його готовність до швартування, ненадання своєчасно дозволу на захід судна в акваторію порту до причалів ТОВ «ДССК» або надання вмотивованої відмови на захід судна призвела до порушення прав позивача на одержання комерційної вигоди від користування причалами № 1, 2. Затримка заходу судна до причалів позивача зірвала графік роботи терміналу (вантажообіг терміналу, розміщення вантажу у сховищах тощо), чим причинила збитки як позивачу, так і судновласнику. Головним диспетчером Семеновим С.О. не забезпечено своєчасно обробку транспортних засобів у відповідності зі змінно-добовим планом роботи Миколаївського порту, навмисно порушено зміно-добове планування роботи порту та не створено умов для ефективної роботи причалів 1, 2.

49. Як встановлено судами попередніх інстанцій, правовідносини, що склалися між ТОВ «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія», ТОВ «Дельта Шиппінг Едженсі» та ДП «Адміністрація морських портів України», є відносинами між суб`єктами господарювання з приводу надання останнім послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки. За вказані послуги ТОВ «Дельта Шиппінг Едженсі» сплатило на адресу ДП «Адміністрація морських портів України» 57377,34 доларів США.

50. Виходячи зі статусу та завдань, визначених Законом України «Про морські порти України», та встановлених у цій справі обставин, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідачі не виконують управлінських функцій щодо позивача, тобто не є суб`єктами, які здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства відносно позивача.

51. Водночас колегія суддів зауважує, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

52. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

53. При цьому визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення такого права або інтересу призвели дії суб`єкта владних повноважень при виконанні ним владних управлінських функцій.

54. Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, правовідносини, що склалися між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія» та Миколаївською філією ДП «Адміністрація морських портів України», є цивільно-правовими з приводу надання останнім послуг щодо користування причалами та причальною інфраструктурою у відповідності з метою сервітуту та умовами Договору сервітуту від 09.07.2013.

55. Колегія суддів зауважує, що вирішення спору у цій справі не матиме наслідком поновлення порушеного права позивача, оскільки не дозволить остаточно вирішити спір між позивачем та відповідачами, не буде ефективним способом захисту його права, а відтак не буде виконаним основне завдання судочинства.

56. Таким чином, позовні вимоги у справі заявлено з метою поновлення порушеного цивільного (майнового) права, а спір у цій справі має приватноправовий характер, що унеможливлює її розгляд у порядку адміністративного судочинства.

57. Згідно із частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України (у чинній редакції) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

58. Статтею 2 Господарського кодексу України (у чинній редакції) визначено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

59. З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що цей спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

60. Відповідно до частин першої та третьої статті 354 КАС України (тут і далі також - у чинній редакції) суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

61. У разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

62. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

63. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

64. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

65. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» («Golder v. the United Kingdom»), заява № 4451/70, пункт 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Станєв проти Болгарії» («Stanev v. Bulgaria»), заява № 36760/06, пункт 230).

66. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

67. Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення у справі «Доббертен проти Франції» зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі («Dobbertin v. France» № 13089/87).

68. Суд також враховує позицію ЄСПЛ, висловлену в справі «Омельченко проти України» (заява № 45965/08) про визнання заяви, яка стосувалася розмежування юрисдикцій між адміністративним та цивільними судами, неприйнятною у зв`язку з відсутністю порушення права заявника на доступ до суду; Суд нагадав, що згідно з його прецедентною практикою, пункт 1 статті 6 Конвенції закріплює «право на суд», в якому право на доступ до суду (тобто право на звернення до національних судів) становить лише один з його аспектів; для того щоб право на доступ було ефективним, особа повинна мати чітку, практичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (Bellet v. France, заява № 23805/94, пункт 36, «Церква села Сосулівка проти України», заява № 37878/02, пункт 50); Суд зазначає, що заявники мали можливість порушити провадження в національних судах, а суди ухвалити рішення, виходячи із суті їхніх позовів, незважаючи на початкову затримку, викликану питаннями щодо відповідної юрисдикції.

69. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню, а провадження у справі - закриттю, оскільки спір у цій справі має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія» задовольнити частково.

2. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.08.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019 скасувати.

3. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія» до головного диспетчера Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Семенова Сергія Олексійовича, Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», треті особи: компанія Cofco Resources S.A., Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта Шиппінг Едженсі», про визнання протиправною бездіяльності - закрити.

4. Роз`яснити, що спір може бути розглянуто за правилами господарського судочинства, а тому позивач має право звернутися протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіІ.В. Желєзний Н.В. Коваленко С.М. Чиркін