ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2020 року

Київ

справа №814/1145/18

адміністративне провадження №К/9901/17612/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Колективного підприємства хозрахунковий науково-технічний центр «Квант» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі за позовом Колективного підприємства хозрахунковий науково-технічний центр «Квант» до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Колективне підприємство хозрахунковий науково-технічний центр «Квант» (надалі - НТЦ «Квант», Підприємство) звернулося до суду з позовом до ГУ ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 січня 2018 року №00005121407 щодо встановлення суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового (звітного) періоду з податку на додану вартість за серпень 2017 року в розмірі 703740 грн та №00005131407 щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 136205 грн, у томі числі 108964 грн за податковими зобов`язаннями та 27241 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всі господарські правовідносини позивача з контрагентами дійсно мали реальний характер, за якими наявні первинні документи та відсутні будь-які підстави для висновку про порушення норм чинного законодавства. Твердження відповідача про безтоварність спірних господарських операцій не відповідають дійсності та спростовуються наданими до перевірки документами.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2018 року позов задоволено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, Підприємство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у Миколаївській області на підставі направлень від 14 грудня 2017 року №2858/14-29-03-43 та №2859/14-29-03-43, виданих відповідно до наказу від 6 грудня 2017 року №2314, проведено документальну позапланову виїзну перевірку НТЦ «Квант» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ «Донагроторг Преміум» за червень 2017 року та ТОВ «Артбуд Проект» за червень 2017 року, та контрагентами-покупцями, яким у подальшому були реалізовані товари (послуги), придбані у вищезазначених контрагентів-постачальників. За результатами перевірки складений акт від 28 грудня 2017 року №1972/14-29-14-07/13847488.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 108964 грн, а саме за липень 2017 року у сумі 108964 грн; п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення податку на додану вартість за період липень 2017 року на суму ПДВ 703740 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 23 січня 2018 року №00005121407 щодо встановлення суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового (звітного) періоду з податку на додану вартість за серпень 2017 року в розмірі 703740 грн; №00005131407 щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 136205 грн, у томі числі 108964 грн за податковими зобов`язаннями та 27241 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з того, доводи відповідача, які зводяться до відсутності у позивача певних документів, носять опосередкований характер, так як прямо не свідчать про відсутність постачання позивачу товару, а лише вказують на гіпотетичну можливість такого ризику. Натомість, матеріали справи містять первинні бухгалтерські документи та документи податкової звітності, які свідчать про дотримання позивачем вимог податкового законодавства.

Суд апеляційної інстанції, скасувавши рішення суду першої інстанції та відмовивши в задоволенні позову, не погодився із висновками суду першої інстанції стосовно належного підтвердження фактичного здійснення господарських операції щодо отримання позивачем від його контрагентів товару та послуг, а також про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції і вважає їх такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, з огляду на наступне.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закон №996-XIV, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону Закон №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

При цьому, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до наведеного визначення господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Так, згідно із п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Предметом досліджень під час перевірки були фінансово-господарські відносини позивача з контрагентами ТОВ «Донагроторг Преміум» та ТОВ «Артбуд Проект» за червень 2017 року.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, між НТЦ «Квант» та ТОВ «Донагроторг Преміум» укладено договір на постачання товарів від 21 червня 2017 року №17/17, відповідно до п.1.1. якого продавець зобов`язується продати (передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) продукцію, далі - товар, номенклатура, кількість, ціна якого вказана у специфікації постачання. (Додаток до договору).

Згідно специфікацій від 21 червня 2017 року №2, №3, №6, №8, №9 та №10 ТОВ «Донагроторг Преміум» здійснено поставку Підприємству наступних товарів: перетворювачів радіочастот (ПРЧ-Н) 9кГц-12ГГ, блоків безшумної кореляції (ББК) у складі перетворювача радіочастот швидкодіючого (ПРЧ-Н-2), блоків живлення і вимірювання акустоелектричних перетворень (БНЧ-В), 4-х канальний блоків ВЧ-комутатора (БВЧК) з розширювачем діапазону до 12ГГЦ, блоків автоматичної локалізації центроїдним методом (БАЛЦ), вимірювальних антен для вимірювання магнітної складової поля в діапазоні частот від 9кГц до 30МГц, вимірювальних антен для вимірювання електричної складової поля в діапазоні частот від 9кГц до 2000МГц, блоків цифрової обробки сигналу (БЦОС), широкосмугових антен SA-І для виявлення сигналів у діапазоні частот від 1 до 3000МГц, СВЧ антен SA-3 до 8,5 ГГЦ, приймальних штирьових антен МА-І для локалізації закладних пристроїв та джерел ПЕМВН, блоків акустичної кореляції БАК, блоків акустичної локалізації БАЛ, антен SA-5 для локалізації мережевих закладних пристроїв, на загальну суму 3042406,80 грн у т.ч. ПДВ 507067,80грн.

Разом з тим, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Донагроторг Преміум» здійснює наступні види діяльності: код КВЕД 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; Код КВЕД 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; код КВЕД 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; код КВЕД 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (основний); код КВЕД 46.34 Оптова торгівля напоями; код КВЕД 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; код КВЕД 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; код КВЕД 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; код КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Отже, як встановлено судом апеляційної інстанції, ТОВ «Донагроторг Преміум» не спеціалізується на виробництві або продажі товарів поставлених позивачу згідно договору на постачання товарів від 21 червня 2017 року №17/17.

Крім того, податковим органом в ході аналізу податкових накладних, які включені до Єдиного реєстру податкових накладних за 2017 рік, встановлено реєстрацію податкових накладних на адресу ТОВ «Донагроторг Преміум» за номенклатурою: гомілка кур-бр., н/ф кулін. Зам., кисть крила кур-бр. зам (нефас. блок 20кг), четверть задня кур-бр., н/ф охол., шлунок м`язовий кур-бр. охол., котлети «Гречаники» з м`яса та гречки охол., паштет з грудинкою, ковбасні вироби різні в асортименті, субпрод. кур-бр. для промпереробки.

Як встановлено податковим органом, ТОВ «Донагроторг Преміум» не надано до ДПІ за місцем обліку: фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за перше півріччя 2017 рік., що свідчить про відсутність на підприємстві власних основних засобів та інших необоротних активів. Крім того, за даними ЄРПН не встановлено придбання послуг з експлуатації основних засобів у сторонніх організацій або оренди транспорту; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за II квартал 2017 року.

Згідно відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам наданої ТОВ «Донагроторг Преміум» до ДПІ обліку за червень 2017 року (вх. №9137870639 від 17 липня 2017 року), кількість працівників на підприємстві - 1 особа (директор), сума нарахованої заробітної плати - 3500 грн. Згідно Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено залучення трудових ресурсів у сторонніх організацій.

Відповідно до узагальненої податкової інформації складеної у зв`язку з відсутністю ТОВ «Донагроторг Преміум» за податковою адресою (лист оперативного управління Маріупольської ОДПІ від 19 червня 2017 року №22748/7/05-19-21-04): відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій; відсутність інформації про транспортування товарів (наявність власних орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправнівника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні); відсутність інформації про власні або орендовані фонди, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій); відсутність реального ланцюга постачання реалізованих товарно-матеріальних цінностей; маніпулювання податковою звітністю шляхом підміни товару, згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено невідповідність номенклатури придбаних та реалізованих товарів по ланцюгу постачання; ТОВ «Донагроторг Преміум» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Отже, з урахуванням вказаних обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Донагроторг Преміум» із платниками податків контрагентами-постачальниками за період червень 2017 року та контрагентами-покупцями.

Крім того, судом апеляційної інстанції також встановлено, що згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 9 листопада 2017 року, відповідно матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №32017040230000004 від 31 січня 2017 року за фактами фіктивного підприємництва, а також ухилення від сплати податків в значних розмірах за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 205, частинами першою та третьою статті 212 КК України, у період 2016-2017 років невстановлені особи створили ряд підприємств з метою прикриття незаконної діяльності контрагентів. Відповідно до податкової звітності поставлено на адресу, зокрема ТОВ «Донагроторг Преміум», товари роботи, послуги, з їх подальшою документальною поставкою на адресу «вигодонабувачів» з метою прикриття незаконної діяльності.

Також позивачем не надано сертифікати якості товарно-матеріальних цінностей, зазначених у первинних документах, документів на оприбуткування товарно-матеріальних цінностей на склад, його рух та списання. Неможливо встановити й походження товарно-матеріальних цінностей (виробника) та їх якісні характеристики.

При цьому, судом апеляційної інстанції спростовано доводи позивача про те, що акт вхідного контролю, виданий самим позивачем, - є сертифікатом якості.

Так, згідно із частиною першою статті 1 Закону України від 15 січня 2015 року №124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (далі - Закон №124-VIII) сертифікація - підтвердження відповідності третьою стороною (особою, яка є незалежною від особи, що надає об`єкт оцінки відповідності, та від особи, що заінтересована в такому об`єкті як споживач чи користувач), яке стосується продукції, процесів, послуг, систем або персоналу.

Водночас, згідно зі статтею 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості, тощо), що стосуються товару і підлягають передачі разом з товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною четвертою статті 180 Господарського кодексу України умови про предмет господарському договорі повинні визначати вимоги до якості продукції, з додержанню, умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів.

Отже, законодавством передбачений обов`язок відповідальних службових осіб покупця бути обізнаними про дійсне джерело походження товарів, що придбаваються для їх послідуючої реалізації (кінцевому одержувачу, на експорт), чи в якості сировини для виробництва готової (побічної (супутньої)) продукції.

При цьому, реалізація позивачем спірного товару не може слугувати доказом отримання - придбання товару від контрагента ТОВ «Донагроторг Преміум».

Крім того, між НТЦ «Квант» та ТОВ «Артбуд Проект» укладено договір на постачання товарів від 21 червня 2017 року №16/17, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов`язується продати (передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) продукцію, далі - товар, номенклатура, кількість, ціна якого вказана у специфікації постачання. (Додаток до договору).

Згідно специфікацій від 21 червня 2017 року №1, №4, №5, №7 ТОВ «Артбуд Проект» здійснено поставку НТЦ «Квант» наступних товарів: перетворювачів радіочастот (ПРЧ-Н) 9кГц-12ГГ, блоків безшумної кореляції (ББК) у складі перетворювача радіочастот швидкодіючого (ПРЧ-Н-2), блоків вимірювальних наведень по току та напруги (БИН 2-4), струмознімачів ТК 1, корпусів та шассі до донтрального блоку комплексу (ЦБК), акустичні колонки (АК), кейси для укладення комплексу та аксесуарів, мережевих адаптерів (CAU-1), комплектів адаптерів, на загальну суму 1833814,80грн у т.ч. ПДВ 305635,80грн.

Податковим органом встановлено згідно аналізу бази даних Єдиного реєстру податкових накладних за червень 2017 року, що ТОВ «Артбуд Проект» сформувало податковий кредит за рахунок контрагентів-постачальників за номенклатурою: послуги щодо технічного випробовування й аналізування, методична допомога підприємствам при розробці до ТУ у зв`язку з відміною НД, повірка вольтметрів селективних та підсилювачів селективних, ноутбук Dell Inspiron 5558, організація доставки «Міст Експрес», газета «Налоги и Бухгалтерский учет», канцтовари.

В свою чергу ТОВ «Артбуд Проект» за червень 2017 року сформувало податкові зобов`язання з номенклатурою: арахіс.

Тобто, судом апеляційної інстанції встановлено невідповідність у номенклатурі придбаних та реалізованих товарів (послуг, робіт). Джерело походження даних товарно-матеріальних цінностей невідоме.

Судом встановлена відсутність у ТОВ «Артбуд Проект» основних фондів, технічного персоналу (при значних обсягах задекларованих операцій), виробничих активів, складських приміщень, механізмів, транспортних засобів, або наявність залучення організацій для надання допоміжних, сторонніх послуг для здійснення фінансово-господарської діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Крім того, позивачем не надано сертифікати якості товарно-матеріальних цінностей зазначених у первинних документах, документів на оприбуткування товарно-матеріальних цінностей на склад, його рух та списання, виписаних ТОВ «Артбуд Проект» на адресу НТПідприємства, інші документи. Таким чином не можливо встановити походження товарно-матеріальних цінностей (виробника) та їх якісні характеристики.

Реалізація позивачем спірного товару не може слугувати доказом отримання - придбання товару від контрагента ТОВ «Артбуд Проект».

За вказаних обставин, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача із вказаними контрагентами.

В межах даної справи оцінка доказів судом апеляційної інстанції, на підставі яких суд встановив обставини у справі, відповідає правилам оцінки доказів, зокрема правилам оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу.

Встановлення або визнання доведеними обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додаткова перевірка доказів відповідно до частини другої статті 341 КАС України знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.

Доводи ж касаційної скарги фактично стосуються оцінки судом апеляційної інстанції доказів у справі та встановлення на підставі цієї оцінки обставин у справі. Оскільки порушень норм процесуального права чи помилки при застосуванні норм матеріального права апеляційним судом не було допущено, доводи касаційної скарги визнаються безпідставними як такі, що зводяться до переоцінки доказів та встановлених обставин справи.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, правильність висновків апеляційного суду та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 3 341 343 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Колективного підприємства хозрахунковий науково-технічний центр «Квант» залишити без задоволення, а постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх