ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року

м. Київ

справа № 814/3617/14

касаційне провадження № К/9901/27398/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі у тексті - Жовтнева ОДПІ, Інспекція) на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.06.2015 (суддя - Лебедєва Г.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016 (головуючий суддя - Джабурія О.В., судді - Вербицька Н.В., Крусян А.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» (далі у тексті - ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ», Товариство) до Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (правонаступник - Жовтнева об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Миколаївській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2014 №0005201500 та № 000043220,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» звернулось із адміністративним позовом до Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2014 року №0005201500 та №0000432200.

В обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що у період з 13.10.2014 по 17.10.2014 Інспекцією проводилась позапланова виїзна перевірка з питань дотримання правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні податкового кредиту за червень, липень, грудень 2013 року та січень, травень-липень 2014 року, за наслідками якої було складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 34539925) з питань дотримання правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування податкового кредиту за період червень, липень грудень 2013 року та січень травень, червень, липень 2014 року від 29.10.2014 № 790/14-20-22-34539925. Так, 19.11.2014 позивач отримав податкові повідомлення-рішення від 12.11.2014 №0005201500 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 215 731, 00 грн та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 107 866, 00 грн, а також №0000432200 про нарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 144 015, 00 грн та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 72 007, 40 грн.

Під час перевірки позивачем були надані всі наявні первинні документи, що підтверджують факт його взаємовідносин із контрагентами ТОВ «Укрспецпроект», ТОВ «ПТМ - Техсервіс», ТОВ «Спецбуд 2014», ТОВ «Ніколейд», ТОВ «Сантехжилстрой» за період, що перевірявся та які підтверджують, що дані господарські операції мають реальний характер, оскільки, фіксують факт вчинення господарських операцій, а первинні документи в свою чергу складені у відповідності до вимог чинного законодавства. На підставі чого позивач не згоден із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважав їх такими, що прийняті з перевищенням службових повноважень та у порушення приписів діючого законодавства України, а саме: норм Податкового Кодексу України, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 Конституції України, а тому звернувся до суду із цим позовом.

Відповідач у своїх письмових запереченнях на позов заперечував проти його задоволення з тих підстав, що позивачем на час проведення перевірки не було надано доказів реального здійснення господарських операцій із переліченими контрагентами-постачальниками, не підтверджено зв`язок понесених на користь позивача витрат з його господарською діяльністю. Таким чином, відповідач вважав, що позивач неправомірно задіяв під час обчислення податку на додану вартість витрат за взаємовідносинами із контрагентами. Зазначає, що податкові повідомлення - рішення від 12.11.2014 №0005201500 та №0000432200 є правомірними, та такими, що відповідають нормам діючого законодавства.

Миколаївський окружний адміністративний суд міста постановою від 30.06.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016, адміністративний позов задовольнив, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення - рішення від 12.11.2014 №0005201500 та №0000432200.

Інспекція оскаржила рішення Одеського апеляційного адміністративного суду та Миколаївського окружного адміністративного суду міста Києва до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 30.06.2016 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суд не надав належної правової оцінки доводам відповідача про те, що позивачем було безпідставно завищено податковий кредит, що у кінцевому результаті призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на 215 731, 00 грн та заниження податку на додану вартість на 144 015, 00 грн, оскільки фактичного здійснення ним вказаних господарських операцій не було, а надані до перевірки ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» первинні бухгалтерські та податкові документи по усім операціям купівлі-продажу самі по собі не спричиняють реального настання правових наслідків, тобто операції є безтоварними, та просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ».

У запереченнях на касаційну скаргу позивач наполягає на тому, що відповідач своїй у касаційній скарзі не вказує на жодне конкретне порушення норм матеріального чи процесуального права, що були допущені судами попередніх інстанцій. Мотивувальна частина касаційної скарги майже дослівно повторює заперечення на позов, зважаючи на це вважає рішення судів першої та апеляційної інстанцій законними та обґрунтованими, у зв`язку із чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 25.01.2021 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 26.01.2021.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Верховний Суд допускає заміну відповідача - Жовтневу об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Миколаївській області її правонаступником - Жовтневою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Миколаївській області.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що на підставі наказу Жовтневої ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 09.10.2014 № 444 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 34539925), керуючись підпунктами 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, зі змінами та доповненнями (далі у тексті - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Інспекцією проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Укрспецпроект» (ЄДРПОУ 32562952) за травень 2014 року, з ТОВ «ПТМ - Техсервіс» (ЄДРПОУ 37207335) за грудень 2013 року, з ТОВ «Спецбуд 2014» (ЄДРПОУ 39063670) за травень і червень 2014 року та за липень 2014 року, з ТОВ «Ніколейд» (ЄДРПОУ 33631838) за липень 2013 року та з ТОВ «Сантехжилстрой» (ЄДРПОУ 36622941) за червень, липень, грудень 2013 року та за січень 2014 року.

Як встановлено під час судового розгляду, за результатами перевірки відповідачем було складено акт від 29.10.2014 № 790/14-20-22-34539925 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 34539925) з питань дотримання правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування податкового кредиту за період червень, липень, грудень 2013 року та січень, травень, червень, липень 2014 року яким встановлено наступні порушення: ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з контрагентами постачальниками: ТОВ «Укрспецпроект» (код за ЄДРПОУ 32562952) за травень 2014 року; ТОВ «ПТМ - Техсервіс» (код за ЄДРПОУ 37207335) за грудень 2013 року; ТОВ «Спецбуд 2014» (код за ЄДРПОУ 39063670) за травень і червень 2014 року та за липень 2013 року; ТОВ «Ніколейд» (код за ЄДРПОУ 33631838) за липень 2013 року; ТОВ «Сантехжилстрой» (код за ЄДРПОУ 36622941) за червень, липень, грудень 2013 року, та за січень 2014 року; на порушення пункту 200.4 статті 200 розділу V ПК України, ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у розмірі 215 731, 00 грн, у тому числі, за липень 2013 року на 78 803, 00 грн, за серпень 2013 року на 136 928, 00 грн; перевіркою позивача встановлено завищення від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 519 765, 00 грн, в тому числі, по періодах: у червні 2013 року на суму 78 802, 90 грн, у липні 2013 року на суму 136 928, 32 грн, у грудні 2013 року на суму 197 075, 00 грн, у січні 2014 року на суму 136 958, 51 грн.

У порушення пункту 200.1 п.200.4, статті 201 Податкового кодексу України занижено розмір податку на додану вартість на загальну суму 144 015 грн, у тому числі, по періодах: у травні 2014 року на суму 31 403 ,88 грн; у червні 2014 року на суму 112 610, 00 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки від 29.10.2014 № 790/14-20-22-34539925, позивач 04.11.2014 року за вих. №1822 надіслав на адресу відповідача заперечення на вищевказаний акт перевірки.

10.11.2014 за результатами розгляду заперечень позивача надано відповідь № 10702/10/14-20-22-11, у якій зазначено, що заперечення позивача на акт перевірки від 29.10.2014 № 790/14-20-22-34539925 законодавчо не обґрунтовані і не можуть бути враховані під час прийняття податкового повідомлення-рішення.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.11.2014 №0005201500, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі: сума завищеного бюджетного відшкодування - 215 731, 00 грн та штрафні санкції 107 866, 00 грн; податкове повідомлення рішення від 12.11.2014 року №0000432200 про нарахування грошового зобов`язанням з податку на додану вартість у сумі 26 322, 45 грн, з яких: за основним платежем 144 015, 00 грн за штрафними санкціями 72 007, 40 грн.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про їх скасування.

Із матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки позивача Інспекцією були досліджені наступні документи: завірені копії податкових накладних із ТОВ «ПТМ-Техсервіс»: п/н №1 від 05.12.2013, п/н №7 від 12.12.2013, п/н №6 від 12.12.2013, п/н №5 від 12.12.2013, п/н №4 від 12.12.2013, п/н №5 від 15.07.2013; ТОВ «Спецбуд-2014»: п/н №1 від 24.04.2014, п/н №2 від 22.05.2014, п/н №4 від 27.06.2014; ТОВ «Сантехжилстрой»: п/н №1 від 04.12.2013, п/н №2 від 13.06.2013, п/н №4 від 19.06.2013, п/н №5 від 20.06.2013, п/н №6 від 27.06.2013, п/н №4 від 30.01.2014, п/н №1 від 09.04.2014, п/н №2 від 10.04.2014, п/н №2 від 19.05.2014, п/н №5 від 23.07.2013, п/н №6 від 25.07.2013, п/н №7 від 25.07.2013.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що підставою для тверджень податкового органу стосовно порушення ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» податкового законодавства є посилання на наявність акта перевірки від 09.09.2014 № 704/14-03-22-08/39063670 ДПІ у Центральному районі ГУ Міндоходів у Миколаївській області «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СПЕЦБУД-2014» (ЄДРПОУ 39063670) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період березень, квітень, травень, червень 2014 року», акта перевірки від 15.07.2014 №2483/20-38-22-01-05-08/32562952 Основ`янської ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів Харківської області «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ «УКРСПЕЦПРОЕКТ» (ЄДРПОУ 32562952) з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ «ФЕНОМ» (ЄДРПОУ 37812880) за період з 01.05.2014 по 31.05.2014»; акта перевірки від 20.06.2014 № 493/14-03-22-08/37207335 ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПТМ-ТЕХСЕРВІС» (ЄДРПОУ 37207335) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти декларування податку на додану вартість за періоди серпень 2012 року, липень 2013 року, серпень 2013 року, жовтень 2013 року, грудень 2013 року, січень 2014 року, податку на прибуток за 2012 рік, 2013 рік по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками ТОВ «ПРОФІНСТРУМЕНТ-УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 34319308) за період серпень 2012 року, ТОВ «СЕКВОЙЯ- СК» (ЄДРПОУ 38000667) за період липень-серпень 2013 року, ТОВ «ОПТ-ТРЕЙДІНГ» (ЄДРПОУ 38506097) за період липень 2013 року, ТОВ «ПК УНІТЕК» (ЄДРПОУ 38385492) за період жовтень 2013 року, ТОВ «ТБК «ФАВОРІ-СТРОЙ» (ЄДРПОУ 38251558) за період грудень 2013 року, ТОВ «МЕТА-ДНЕПР» (ЄДРПОУ 38530549) за період січень 2014 року, ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 38654416) за період січень 2014 року та контрагентами-покупцями, та з питань визначення повноти нарахування та сплати податків ТОВ «ПТМ-ТЕХСЕРВІС» (ЄДРПОУ 37207335) по взаємовідносинам із ТОВ «ТБК «ФАВОРІ-СТРОЙ» (ЄДРПОУ 38251558) у період із 01.01.2013 по 01.03.2014»; акта перевірки від 22.11.2013 №480/26-51-22-01-33631838 ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ «Ніколейд» (ЄДРПОУ 33631838) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.01.2012 по 31.10.2013»; акта перевірки від 27.05.2014 №410/14-03-22-08/36622941 ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «САНТЕХЖИЛСТРОЙ» (ЄДРПОУ 36622941) з питань визначення повноти нарахування та сплати податків за період з 01.01.2013 по 01.03.2014 по фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ «ПРОМІНВЕСТ-ГРУПП» (ЄДРПОУ 37961971) за травень-червень 2013 року, ТОВ «ОПТ-ТРЕЙДІНГ» (ЄДРПОУ 38506097) за червень-липень 2013 року, ТОВ «ТБК «ФАВОРІ-СТРОЙ» (ЄДРПОУ 38251558) за грудень 2013 року, січень 2014 року та контрагентами-покупцями, якими встановлено не підтвердження реальності здійснення господарських операцій контрагентами позивача по операціях з придбання робіт та послуг у контрагентів постачальників, та подальшої їх реалізації контрагентам-покупцям».

Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо помилковості висновків, викладених в акті перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем не надано та не доведено належними та допустимими доказами обізнаність позивача щодо фіктивної діяльності його контрагентів, доводи податкового органу щодо безтоварності господарських відносин у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.

На момент розгляду справи, як у суді першої інстанції, так і апеляційної, відповідачем не надано доказів щодо недобросовісності або будь-яких офіційних відомостей щодо контраґентів позивача про обмеження дієздатності цих юридичних осіб, їх посадових осіб та обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Суди попередніх інстанцій, із висновками яких погоджується і колегія суддів Верховного Суду, вірно вказали на те, що відповідальність у податковому законодавстві має персональний характер, платник податку не може нести відповідальності за дії його контрагентів.

Податковим повідомленням-рішенням від 12.11.2014 №0005201500 Інспекцією було зменшено ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на 215 731, 00 грн, у тому числі, за липень 2013 року на 78 803, 00 грн та за серпень 2013 року на 136 928, 00 грн.

Підставою для зменшення бюджетного відшкодування за липень 2013 року є включення до складу податкового кредиту в червні 2013 року податку на додану вартість в сумі 78 803, 00 грн, сплаченого контрагенту позивача - ТОВ «Сантехжилстрой». Підставою для зменшення бюджетного відшкодування за серпень 2013 року стало неправомірне включення до складу податкового кредиту у липні 2013 року податку на додану вартість у сумі 120 594, 98 грн, сплаченого ТОВ «Сантехжилстрой», та податку на додану вартість у сумі 16 333, 35 грн, сплаченого ТОВ «Ніколейд».

Судами встановлено, що на підставі договорів на виконання підрядних робіт від 06.12.2012 №06/12/2012 та від 21.06.2013 №21/06/2013, укладених між ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» та ТОВ «Сантехжилстрой», останнім було виконано підрядні будівельні роботи у червні 2013 року на загальну суму 472 817, 36 грн, у тому числі, ПДВ - 78 802, 90 грн, та у липні 2013 року на суму 723 569, 83 грн, включаючи ПДВ - 120 594, 98 грн.

Визнано судами попередніх інстанцій належними доказами наступні документи, що свідчать про фактичне виконання робіт: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3, а також акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, у яких наведений детальний перелік виконаних робіт та витрат, а також відповідні податкові накладні. Факт оплати виконаних будівельних робіт підтверджено виписками із банківських рахунків ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ».

Також, реальність господарських операцій з ТОВ «Сантехжилстрой» позивачем підтверджено копіями наступних первинних документів, а саме: ліцензією ТОВ «Сантехжилстрой» на господарську діяльність, пов`язану зі створенням об`єктів архітектури серії АВ № 514242, яка видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївської області 09.06.2010; випискою із Журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці і пожежної безпеки підрядних організацій, що підтверджує проходження інструктажу працівниками ТОВ «Сантехжилстрой» протягом червня-липня 2013 року; трудовими книжками, на підтвердження знаходження працівників, які виконували підрядні роботи, та які перебували у трудових відносинах із контрагентом - ТОВ «Сантехжилстрой».

У матеріалах справи наявні копії витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ «Сантехжилстрой», основним видом діяльності якого за КВЕД 41.20 є будівництво житлових і нежитлових будівель.

Проте, проведеною Інспекцією у жовтні 2014 року документальною позаплановою виїзної перевіркою, яка була оформлена актом від 29.10.2014 №790/14-20-22-34539925, визначено, що податковий кредит, сформований за рахунок цих підприємств, не підтверджений.

Контролюючим органом поставлено під сумнів також можливість врахування коштів, сплачених ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» у якості податку на додану вартість на адресу постачальників послуг ТОВ «ПТМ-Техсервіс» та ТОВ «Сантехжилстрой», оскільки, у ланцюгу цих постачальників виявлені підприємства (ТОВ «ТБК Фаворі-Строй», ТОВ «Опт-Трейдінг», ТОВ «Секвойя- СК», ТОВ «Промбуд Маркет», ТОВ «Мета-Днепр», ТОВ «ПК УНІТЕК»), які, на думку відповідача, мають ознаки фіктивності, а також ухилення від сплати податків.

При цьому, вірно встановлено судами, що на підставі договору на виконання підрядних робіт від 12.07.2013 №12/07/2013, укладеного між ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» та ТОВ «НІКОЛЕЙД», останнє у липні 2013 року виконало підрядні роботи на загальну суму 98 000, 09 грн, у тому числі, ПДВ - 16 333, 35 грн.

Факт виконання зазначених робіт підтверджено наданою довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 та актом приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, у якому викладено детальний перелік виконаних робіт та витрат, а також податковою накладною. Факт оплати виконаних будівельних робіт підтверджується випискою з банківського рахунку Товариства.

Реальність господарських операцій із ТОВ «НІКОЛЕЙД» позивачем підтверджено наданим витягом із Журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці і пожежної безпеки підрядних організацій, що підтверджує проходження інструктажу трьома працівниками ТОВ «НІКОЛЕЙД», які виконували підрядні роботи на території ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» у липні 2013 року відповідно до умов договору на виконання підрядних робіт від 12.07.2013 №12/07/2013.

У матеріалах справи наявні копії витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ «НІКОЛЕЙД», відповідно до даних яких основним видом діяльності ТОВ «НІКОЛЕЙД» за КВЕД 46.66 є оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткуванням.

Також, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх щодо того, що під час розгляду справи повністю спростовано доводи відповідача про відсутність у позивача первинних документів стосовно взаємовідносин з ТОВ «НІКОЛЕЙД», оскільки, встановлено, що вони надані позивачем та наявні в матеріалах даної адміністративної справи. При цьому, факт надання Інспекції позивачем документів щодо правовідносин з ТОВ «НІКОЛЕЙД» підтверджується копіями супровідних листів від 22.01.2014 та від 22.10.2014.

Згідно з вимогами статті 85.6 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу, така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Матеріали справи не містять доказів, що під час перевірки було зафіксовано у визначений спосіб (акт про відмову у наданні документів) факт відмови надання платником податків документів по взаємовідносинам з ТОВ «НІКОЛЕЙД», тому, суд вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій щодо хибності посилання відповідача на відсутність цих документів під час перевірки, враховуючи, що ці документи наявні в матеріалах справи.

У взаємовідносинах із ТОВ «НІКОЛЕЙД» відповідач дійшов висновку про неможливість врахування податкового кредиту, оскільки, з боку ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ», начебто, не були надані договір з цим постачальником, акти виконаних робіт, податкові накладні тощо. Крім того, під час перевірки послався на акт від 22.11.2013 №480/26-51-22-01-33631838 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки суб`єкта господарювання ТОВ «НІКОЛЕЙД» надісланий ДПІ у Дарницькому районі м. Києва.

Так, податкове повідомлення-рішення від 12.11.2014 №0000432200 про нарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 144 015, 00 грн було прийнято Інспекцією у зв`язку із включенням до складу податкового кредиту за травень 2014 року податку на додану вартість, сплаченого ТОВ «СПЕЦБУД-2014», в сумі 21 311, 35 грн та податку на додану вартість у сумі 10 092, 79 грн, сплаченого ТОВ «Укрспецпроект», а також включенням до складу податкового кредиту в червні 2014 року податку на додану вартість у сумі 112 610, 91 грн, сплаченого ТОВ «СПЕЦБУД-2014».

Оскільки, позивачем у травні та червні 2014 року було задеклароване позитивне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість, зменшення суми податкового кредиту призвело до виникнення додаткового грошового зобов'язання.

Під час розгляду справи, судами встановлено, що на підставі договору на виконання підрядних робіт від 16.05.2014 №16/05/2014, укладеного між ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» та ТОВ «СПЕЦБУД-2014», останнє у травні 2014 року виконало підрядні роботи з капітального ремонту трубопроводів та обладнання у сокоціху ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» на загальну суму 127 868, 10 грн, у тому числі, ПДВ -21 311, 35 грн.

На підставі договорів на виконання підрядних робіт від 10.05.2014 №10/06/2014, від 12.06.2014 №12/06/2014 та від 20.06.2014 №20/06/2014, укладених між ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» та ТОВ «СПЕЦБУД-2014», останнє у червні 2014 року виконало підрядні роботи на загальну суму 675 665, 45 грн, у тому числі, ПДВ - 112 610, 91 грн.

На підтвердження факту виконання робіт позивачем надано: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 та акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, у яких наведений детальний перелік виконаних робіт та витрат, а також відповідні податкові накладні. Факт оплати виконаних підрядних робіт підтверджується виписками із банківських рахунків ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ».

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «СПЕЦБУД-2014» позивач надав виписку з Журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці і пожежної безпеки підрядних організацій, на підтвердження факту проведення інструктажу працівників ТОВ «СПЕЦБУД-2014», які виконували підрядні роботи у ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ», копії їх трудових книжок, на підтвердження пербування працівників, які виконували підрядні роботи, у трудових відносинах з ТОВ «СПЕЦБУД-2014».

Як вбачається з наявних у матеріалах справи копій витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «НІКОЛЕЙД», основним видом діяльності ТОВ «СПЕЦБУД-2014» за КВЕД 43.22 є монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (основний); за КВЕД 43.99 - інші спеціалізовані будівельні роботи.

Зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість за травень та червень 2014 року на суму податку на додану вартість, сплаченого ТОВ «СПЕЦБУД-2014», Інспекція обґрунтовувала результатами зустрічної перевірки, посилаючись на дані витягу з акту зустрічної перевірки від 09.09.2014№ 704/14-03-22-08/39063670, що здійснена ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва. Крім того, у акті перевірки Інспекції вказано на те, що «перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ «СПЕЦБУД-2014» за період березень, квітень, травень, червень 2014 року за загальну суму податку на додану вартість у розмірі 195 051, 43 грн по операціях з придбання робіт та послуг у платника податків контрагента-постачальника».

Судами встановлено, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за період, що перевірявся, було надано отримані від його контрагентів належним чином оформлені податкові та видаткові накладні, а також інші супутні бухгалтерські та первинні документи на кількість придбаного товару, які наявні в матеріалах справи.

Нормами податкового законодавства визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму податку на додану вартість, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з податку на додану вартість. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Водночас, єдиною підставою для настання відповідальності платника податку, є неможливість підтвердження сум податку, включеного до складу податкового кредиту, податковими накладними, проте, як вже вірно встановлено судами попередніх інстанцій, відповідні податкові накладні у позивача на час перевірки були наявні.

Враховуючи викладене та виходячи з аналізу документів наявних у матеріалах справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо підтвердження фактичного здійснення господарських операції з отримання позивачем від його контрагентів товару та послуг, а також про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті.

Як вже встановлено, отриманий позивачем від ТОВ «УКРСПЕЦПРОЕКТ» товар був використаний у межах здійснення позивачем господарської діяльності, що підтверджується дослідженими судами доказами.

Таким чином, позивачем у відповідності до вимог пунктів 198.1, 198.2, п.198.3 статті 198 ПК України віднесено до складу податкового кредиту податок, сплачений у ціні придбаних товарів, на підставі податкових накладних, оформлених належним чином та виданих підприємствами, що на момент здійснення господарської діяльності мали статус платників податку на додану вартість.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач та його контрагенти на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Вказана обставина не заперечувалася і відповідачем.

Крім зазначено вище, судами було визначено та не заперечувалось відповідачем, що позивач належним чином, без претензій до форми та змісту, відобразив у бухгалтерському та податковому обліку вказані господарські операції із усіма переліченими вище контрагентами.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Визначення поняття господарської операції також наведене у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно положень якої господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами підтверджуються первинними документами, які повністю відповідають вимогам до первинних документів, передбачених пунктом 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Про дійсність правочинів позивача з вказаними контрагентами свідчить також те, що всі розрахунки між ними мають реальний грошовий характер та підтверджені відповідними первинними документами, зокрема, податковими накладними.

Крім того, жодних додаткових вимог до формування податкового кредиту законодавство не встановлює, лише відсутність податкової накладної безумовно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв`язку із придбанням товарів (робіт, послуг), за таких обставин позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені в ціні придбаних товарів, робіт і послуг за господарськими операціями, які проводилися ним з вказаними контрагентами: ТОВ «Укрспецпроект», ТОВ «ПТМ - Техсервіс», ТОВ «Спецбуд 2014», ТОВ «Ніколейд», ТОВ «Сантехжилстрой».

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Так під час судового розгляду встановлено, що недоліки в оформленні податкових накладних позивачем чи його контрагентами допущені не були, доводи відповідача щодо безтоварності господарських правовідносин не знайшли свого підтвердження, жодних доказів недобросовісності його самого чи контрагентів суду не надані.

Щодо посилання відповідача на акти перевірки від 09.09.2014 № 704/14-03-22-08/39063670, акт перевірки від 27.05.2014 №410/14-03-22-08/36622941, за висновками яких мало місце непідтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ «СПЕЦБУД-2014» та ТОВ «САНТЕХЖИЛСТРОЙ», крім іншого, з тих підстав, що в ланцюгу цих постачальників виявлені підприємства, які, на думку відповідача, мають ознаки фіктивності та ухилення від сплати податків, колегія суддів Верховного Суду погоджується із наданою правовою оцінкою судами першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Оскільки, ТОВ «ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ» має договірні відносини із ТОВ «САНТЕХЖИЛСТРОЙ» та ТОВ «СПЕЦБУД-2014», порушення їх контрагентами податкового законодавства може мати наслідком визначення податкових зобов'язань виключно учасникам цих правовідносин, так як протилежний висновок фактично свідчитиме, що позивач повинен нести відповідальність за дії платників податків, із якими він не мав правовідносин і визначати свої податкові зобов`язання з огляду на висновки податкового органу щодо інших підприємств, які не були стороною договору, що суперечить принципу індивідуальної відповідальності, який закріплений у ст. 61 ч. 2 Конституції України.

До того ж, нормами Цивільного та Господарського кодексів України дійсність і реальність договорів та правомірність виписаних за ними, зокрема, податкових накладних та інших первинних документів бухгалтерського та податкового обліку не обумовлені наявністю у постачальника матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Жоден нормативний акт не містить вказівок на залежність права платника податку на включення до свого податкового кредиту сум податку на додану вартість, фактично сплачених в ціні придбання товару на підставі податкової накладної, від дотримання контрагентом правил господарської діяльності.

Законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві. У разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Прикладом подібного підходу є постанова Верховного Суду України від 09 вересня 2008 року.

Взагалі в акті перевірки відсутність реальності вчинення господарської діяльності пов`язується податковим органом лише з обставинами діяльності контрагента позивача та інших суб`єктів господарювання по ланцюгу постачання, що є неприпустимим, як за законодавством України, так і міжнародними нормами.

Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду першої та апеляційної інстанцій, про відсутність підстав для застосування до позивача визначених Інспекцією у податкових повідомленнях - рішеннях сум грошових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення у цій справі відповідають, а доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на адміністративний позов і у апеляційній скарзі та, з урахуванням яких, суди першої та апеляційної інстанцій вже надали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 9 КАС України.

Доводи касаційної скарги обґрунтовані тільки посиланням на обставини, викладені в акті перевірки, скаржник вважає вказані господарські операції неприйнятними для формування податкового кредиту, оскільки, на його думку вони не мали реального характеру, просить суд про переоцінку доказів стосовно встановлених судами фактичних обставин у справі, проте це знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною першою статті 341 КАС України. Обґрунтування касаційної скарги відповідача зводиться виключно до непогодження з оцінкою, наданою судом повно і всебічно встановленим обставинам справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено.

У відповідності до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, які відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 55, 343, 349, 350, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Замінити відповідача Жовтневу об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Миколаївській області її правонаступником - Жовтневою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Касаційну скаргу Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.06.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова