ПОСТАНОВА
Іменем України
15 квітня 2020 року
Київ
справа №814/8/18
адміністративне провадження №К/9901/2859/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №814/8/18
за позовом Фермерського господарства «Органік Сістемс» до Міністерства аграрної політики та продовольства України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Міністерства аграрної політики та продовольства України
на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року, ухвалене в складі головуючого судді Гордієнко Т. О.,
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Яковлєва О. В., суддів: Градовського Ю. М., Крусяна А. В.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2018 року Фермерське господарство «Органік Сістемс» (далі - позивач, Господарство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - відповідач, Мінагрополітики), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, в якому просило:
1.1. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України по відшкодуванню Господарству бюджетної кредиторської заборгованості в сумі 10 258 209 грн;
1.2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Господарства бюджетну заборгованість у розмірі 10 258 209 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що в органах Казначейства зареєстрована кредиторська заборгованість Держбюджету в сумі 10 258 209 грн, яка визнана Мінагрополітики, що підтверджується наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22 грудня 2011 року № 761, яким затверджено Розподіл коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2011 рік, що спрямовуються на часткове відшкодування вартості будівництва нових тепличних комплексів за КПКВК 2801590 «Часткове відшкодування вартості будівництва нових тепличних комплексів», та від 19 жовтня 2012 року № 632 "Про затвердження розподілів бюджетних коштів, передбачених для надання державної підтримки суб`єктам господарювання через механізм здешевлення кредитів", від 01 червня 2012 року № 319 «Про погашення кредиторської заборгованості за КПКВК 2801180 «Фінансова підтримка заходів і агропромисловому комплексі» для часткового відшкодування вартості будівництва нових тепличних комплексів».
3. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що Мінагрополітики, як головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем відповідної бюджетної програми у 2011-2012 роках було спрямовано бюджетні кошти на погашення кредиторської заборгованості ФГ «Органік Сістемс», але на рахунки позивача вони не надійшли.
4. Департамент агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації надав пояснення на позов, в яких зазначив, що Департаментом було своєчасно забезпечено підготовку всіх фінансових документів для перерахування коштів суб`єкту господарюванню та надано на опрацювання до Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, проте кошти позивачу не були перераховані.
5. Третя особа, Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, пояснень щодо позову не надала.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
6. Фермерське господарство є суб`єктом господарювання, одним із видів діяльності якого за код КВЕД 01.30 є відтворення рослин.
7. Наказом Мінагрополітики від 22 грудня 2011 року № 761 «Про затвердження Розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті України на 2011 рік, що спрямовуються на часткове відшкодування вартості будівництва нових тепличних комплексів за КПКВК 2801590 «Часткове відшкодування вартості будівництва нових тепличних комплексів» затверджено розподіл коштів, що спрямовуються на часткове відшкодування вартості будівництва нових тепличних комплексів, яким видатки по Миколаївській області складали 7710,01 тис. грн.
8. Зазначені кошти Розподілом відкритих асигнувань від 28 грудня 2011 року № 1582 з рахунку Мінагрополітики у повному обсязі спрямовані до Головного управління агропромислового розвитку Миколаївської облдержадміністрації. Проте у зв`язку з відсутністю коштів на Єдиному казначейському рахунку органами Державної казначейської служби України зареєстровано кредиторську заборгованість за програмою «Часткове відшкодування вартості будівництва нових тепличних комплексів» у розмірі 7710,01 тис. грн.
9. Наказом Мінагрополітики від 01 червня 2012 року № 319 «Про погашення кредиторської заборгованості за КПКВК 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» для часткового відшкодування вартості будівництва нових тепличних комплексів» затверджено Розподіл видатків державного бюджету на погашення кредиторської заборгованості за КПКВК 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» для часткового відшкодування вартості будівництва нових тепличних комплексів, зокрема, у розмірі 7710,01 тис. грн на Миколаївську область.
10. Зазначені кошти Розподілом відкритих асигнувань від 26 грудня 2012 року № 1726 з рахунку Мінагрополітики у повному обсязі спрямовані до Головного управління агропромислового розвитку Миколаївської облдержадміністрації. Зазначені кошти були зареєстровані та взяті на облік Державною казначейською службою України, проте у зв`язку з відсутністю коштів на Єдиному казначейському рахунку органами Державної казначейської служби України позивачу не виплачені.
11. Також позивач в 2012 році отримав право на фінансову підтримку через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів за КПКВК 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки суб`єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів, затвердженого постановою КМУ від 11 серпня 2010 року № 794.
12. Наказом Мінагрополітики від 19 жовтня 2012року № 632 «Про затвердження розподілів коштів, передбачених для державної підтримки суб`єктам господарювання через механізм здешевлення кредитів» 2 548 199 грн передбачено Фермерського господарства «Органік Сістемс».
13. Зазначені кошти Розподілом відкритих асигнувань від 27 грудня 2012 року № 1764 з рахунку Мінагрополітики у повному обсязі спрямовані до Головного управління агропромислового розвитку Миколаївської облдержадміністрації. Зазначені кошти були зареєстровані та взяті на облік Державною казначейською службою України, але не виплачені позивачу.
14. Протягом 2011-2018 років виплата позивачу в рахунок погашення заборгованості за бюджетною програмою 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» не здійснювалась.
15. Станом на 01 січня 2018 року кредиторська заборгованість перед позивачем по бюджетній програмі 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» становить 10258209,00 грн., з яких 7 710 010 грн - КЕКВ 2410 «Часткове відшкодування вартості будівництва нових тепличних комплексів», 2 548 199 грн - КЕКВ 1310 «Здешевлення банківських кредитів».
16. Наявність кредиторської заборгованості перед позивачем у розмірі 10 258 209 грн. за бюджетною програмою 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» підтверджується листами Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації від 30 січня 2017 року № 82/08-19/17, від 22 січня 2018 року № 65/0.09-19/1, актом звірки заборгованості між позивачем та Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації за станом на 01 січня 2017 року.
17. Судами попередніх інстанцій установлено, що протягом 2011-2012 років Міністерством було спрямовано бюджетні кошти на погашення кредиторської заборгованості ФГ «Органік Сістемс» та вчинялись дії щодо звернення до Міністерства фінансів з проханням передбачити кошти на вищезазначені цілі (листи від 23 січня 2015 року, 13 лютого 2015 року, 18 травня 2015 року, 05 червня 2015 року,13 січня 2016 року,11 лютого 2016), також звертались протягом 2015-2017 років з бюджетними запитами за встановленою формою.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
18. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року, позовні вимоги задоволено частково.
18.1. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Фермерського господарства "Органік Сістемс" (вул. Дорожна, 19, с. Шевченкове, Вітовський район, Миколаївська область, 57263, ідентифікаційний код 35521091, рахунок НОМЕР_1 Банк філія Укрексімбанк, МФО 326739) бюджетну заборгованість в сумі 10 258 209 грн (десять мільйонів двісті п`ятдесят вісім тисяч двісті дев`ять гривень).
18.2. У решті позову відмовлено.
19. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем, при наявності кредиторської заборгованості перед Господарством та всупереч вимогам законодавства, безпідставно не забезпечено виплати визнаної заборгованості, а тому така заборгованість підлягає стягненню у судовому порядку.
ІV. Касаційне оскарження
20. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 23 січня 2019 року.
21. У касаційній скарзі відповідач зазначає, що з метою виконання бюджетної програми КПКВК 2801590 «Часткове відшкодування вартості будівництва нових тепличних комплексів» у 2011 році було здійснено розподіл бюджетних коштів, зокрема, і на рахунки позивача, але кошти на рахунки не надійшли. У 2012 році фінансування кредиторської заборгованості з часткового відшкодування вартості будівництва нових тепличних комплексів здійснювалося в межах КПКВК 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексів». Протягом 2013-2016 років Мінагрополітики зверталося до Міністерства фінансів України з відповідними запитами, разом з тим коштів у Державному бюджеті України на відповідний рік передбачено не було, що унеможливило фактичне виконання вказаної програми.
22. На думку відповідача, часткове задоволення позовних вимог суперечить положенням пункту 7 статті 7 Бюджетного кодексу України, яким встановлено принцип цільового використання бюджетних коштів.
23. Представник відповідача посилається також на правову позицію Київського апеляційного адміністративного суду, викладену у постанові від 07 серпня 2017 року в справі № 810/4123/16.
24. У зв`язку із зазначеним відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
25. Касаційна скарга відповідача містить прохання про розгляд справи за участі його представника.
26. 25 квітня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою та витребувано з Миколаївського окружного адміністративного суду справу № 814/8/18 (суддя-доповідач Гончарова І. А.).
27. 11 червня 2019 року справа № 814/8/18 надійшла до Верховного Суду.
28. 21 січня 2020 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 108/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку зі зміною Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду, що унеможливлює участь судді-доповідача Гончарової І. А. у розгляді справ, категорії яких віднесені до спеціалізації іншої судової палати у зв`язку зі змінами.
29. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 21 січня 2020 року визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
30. Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу у встановлений законодавством строк не надходив.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
31. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
32. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
33. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
34. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
35. Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки суб`єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 року №794 (далі - Порядок №794; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
36. Пунктом 1 Порядку № 794 встановлено, що цим Порядком визначено механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінагрополітики для часткової компенсації відсоткової ставки за залученими суб`єктами господарювання агропромислового комплексу у банках, у тому числі іноземних, коротко-, середньо- та довгостроковими кредитами та позиками, середньо- та довгостроковими кредитами та позиками в іноземній валюті, залученими від Міжнародної фінансової корпорації, Європейського банку реконструкції та розвитку, середньо- та довгостроковими кредитами та позиками, залученими в іноземній валюті від нерезидентів, що отримуються позичальниками внаслідок випуску нерезидентами середньо- та довгострокових облігацій на міжнародних фінансових ринках, за умови участі активів позичальників у випуску з нерезидентом - емітентом облігацій, використаними на пріоритетні напрями розвитку агропромислового комплексу, та наданими кредитами з реалізації проектів енергозбереження відповідно до Закону України «Про ратифікацію Кредитної угоди (Фінансування Української ЕСКО (друга фаза) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку». Бюджетні кошти спрямовуються також на погашення бюджетної кредиторської заборгованості, зареєстрованої в органах Казначейства» та лізингових платежів.
37. Пунктом 6 Порядку № 794 визначено, що компенсація надається на конкурсній основі суб`єктам господарювання агропромислового комплексу (далі - позичальники), які залучили кредити, за переліком, наведеному у цьому пункті.
38. Абзацами четвертим-п`ятим пункту 15 Порядку № 794 визначено, що Мінагрополітики спрямовує бюджетні призначення Міністерству аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних і управлінню промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрацій на підставі рішення комісії Мінагрополітики. Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головні управління агропромислового розвитку обласних і управління промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрацій на підставі рішення комісії Мінагрополітики подають до головних управлінь Казначейства реєстр підприємств і платіжні доручення на виплату компенсації шляхом перерахування коштів на поточні рахунки позичальників та лізингоодержувачів.
39. На підставі пункту 15 Порядку № 794 Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головні управління агропромислового розвитку обласних і управління промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрацій надсилають щокварталу до 15 числа наступного місяця до Мінагрополітики узагальнену інформацію про використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення компенсації за кредитами та лізинговими платежами за затвердженою ним формою.
40. Постановою КМУ від 02 березня 2011 року № 305 затверджено «Порядок використання коштів, що спрямовуються на часткове відшкодування вартості будівництва нових тепличних комплексів» (далі - Порядок № 305), який визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінагрополітики за програмою «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі».
41. Відповідно до пункту 2 Порядку № 305 Головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем програми є Міністерство аграрної політики та продовольства. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головні управління агропромислового розвитку обласних і управління промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрацій.
42. Згідно з пунктом 3 Порядку № 305 бюджетні кошти виділяються на конкурсній основі для часткового відшкодування до 50 відсотків вартості (без урахування податку на додану вартість) будівництва нових тепличних комплексів з впровадженням сучасних енергозберігаючих технологій (далі - об`єкти) суб`єктам господарювання, які у поточному році завершили будівництво та ввели в експлуатацію нові тепличні комплекси для овочів, що вирощуються у закритому ґрунті, та розсади овочевих культур та грибів.
43. За приписами частини третьої статті 20 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) бюджетні програми визначаються головними розпорядниками бюджетних коштів з урахуванням положень частини другої статті 21 і пункту 2 частини п`ятої статті 22 цього Кодексу.
44. Частиною четвертою статті 20 Бюджетного кодексу України встановлено, що відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (місцевим фінансовим органом). Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який виконує бюджетні програми у системі головного розпорядника. Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.
45. На підставі статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
46. Повноваження головного розпорядника бюджетних коштів визначені частиною п`ятою статті 22 Бюджетного кодексу України. Зокрема, пунктами 3 - 5 цієї норми встановлено, що головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань (пункт 3); затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством (пункт 4); розробляє проекти порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, передбаченими частиною сьомою статті 20 Кодексу (пункт 5).
47. За приписами пунктів 7, 9 частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.
48. Частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
49. Порядок здійснення реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (частина сьома статті 48 Бюджетного кодексу України).
50. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання за бюджетними програмами спеціального фонду державного бюджету, не передбаченими проектом закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданим на розгляд до Верховної Ради України, головні розпорядники бюджетних коштів зобов`язані виконати до кінця поточного бюджетного періоду в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень до спеціального Фонду бюджету, не допускаючи наявності за такими зобов`язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду.
51. Наказом Міністерства фінансів України від 2 березня 2012 року №309 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 березня 2012 року за №419/20732) затверджений Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України (далі - Порядок №309), пунктом 2.2. якого передбачено, що розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов`язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1, а органи Казначейства звіряють поданий розпорядником Реєстр та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до Реєстру.
52. Згідно з пунктом 2.4. Порядку № 309 розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобов`язання, якщо інше не передбачено бюджетним зобов`язанням, подають до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобов`язань за формою згідно з додатком 2 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання та бюджетного фінансового зобов`язання.
53. Після перевірки підтвердних документів по одному примірнику Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов`язань і заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки повертаються розпоряднику бюджетних коштів, а інші примірники цих документів залишаються на зберіганні в органі Казначейства. Форма заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки затверджується Мінфіном.
54. Документи, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання та/або бюджетного фінансового зобов`язання, повертаються розпоряднику з відміткою зареєстровано та взято на облік (пункт 2.6. Порядку № 309).
VІ. Позиція Верховного Суду
55. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
56. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
57. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, в межах її доводів, суд касаційної інстанції виходить з такого.
58. Протягом 2011-2012 років державою здійснювалося часткове відшкодування вартості будівництва нових тепличних комплексів", а також запроваджено механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів.
59. Міністерство аграрної політики та продовольства України визначено головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем цієї бюджетної програми (пункт 18 частини першої статті 2, стаття 22 Бюджетного кодексу України, пункт 1 Порядку №794, пункт 2 Порядку № 305).
60. Судами установлено, що з метою виконання бюджетної програми КПКВК 2801590 «Часткове відшкодування вартості будівництва нових тепличних комплексів» відповідачем у 2011 році було здійснено розподіл бюджетних коштів, зокрема, і на рахунки позивача, але кошти на рахунки не надійшли.
61. У 2012 році фінансування кредиторської заборгованості з часткового відшкодування вартості будівництва нових тепличних комплексів, а також часткового відшкодування кредитів, здійснювалося в межах КПКВК 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексів».
62. Протягом 2013-2016 років Мінагрополітики зверталося до Міністерства фінансів України з відповідними запитами, разом з тим коштів у Державному бюджеті України на відповідний рік передбачено не було, що унеможливило фактичне виконання вказаної програми.
63. Станом на 01 січня 2018 року кредиторська заборгованість перед позивачем по бюджетній програмі 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» становить 10258209,00 грн., з яких 7 710 010 грн - КЕКВ 2410 «Часткове відшкодування вартості будівництва нових тепличних комплексів», 2 548 199 грн - КЕКВ 1310 «Здешевлення банківських кредитів».
64. Верховний Суд, оцінюючи спірні правовідносини, зазначає, що повноваження Мінагрополітики не обмежуються прийняттям відповідного рішення (наказу) про надання державної підтримки підприємствам, шляхом затвердження відповідної суми компенсації, що підлягає виплаті. Мінагрополітики також зобов`язане своєчасно приймати ефективні управлінські рішення, які забезпечують реалізацію цього наказу, у тому числі вжити усіх заходів, спрямованих на виконання затверджених бюджетних програм. Такі заходи спрямовані на підтримку розвитку аграрного сектору економіки, у зв`язку з чим щороку в законі про Державний бюджет України визначаються види державних цільових програм фінансової підтримки підприємств АПК та затверджуються суми витрат на них. Крім того, Мінагрополітики, як головний розпорядник таких коштів, є, одночасно, і відповідальним виконавцем за реалізацію таких програм, у тому числі програми 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними», та несе відповідальність за її виконання.
65. Отже, Мінагрополітики як головний розпорядник бюджетних коштів та відповідальний виконавець бюджетної програми зобов`язане спрямувати бюджетні кошти для компенсації витрат для їх подальшого перерахування на поточні рахунки суб`єктів господарювання, в тому числі і на погашення бюджетної кредиторської заборгованості. Факт наявності кредиторської заборгованості за програмою КПКВ 2801180 в сумі 10258209,00 грн, яка рахується за позивачем та яка зареєстрована в органах Казначейства, установлений судами попередніх інстанцій, що доводить невиконання відповідачем взятих державою зобов`язань щодо відшкодування коштів за вказаними програмами. Сам факт розподілу в 2011 та 2012 році бюджетних коштів Міністерством до органів Казначейства не доводить виконання ним в повному обсязі покладених на нього Порядками № 305, № 794 та Бюджетним кодексом України обов`язків.
66. Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11 лютого 2020 року в справі № 822/37/16, від 06 лютого 2020 року в справі № 819/2435/14-а, від 05 лютого 2020 року в справі №814/2693/17 та ін.
67. Верховний Суд погоджується також з висновками судів попередніх інстанцій, що, за встановлених обставин справи, недостатність фінансування не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог щодо погашення заборгованості, тому що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актів національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань. Фактично не спрацював механізм розподілу вже виділених з державного бюджету коштів.
68. Посилання відповідача на правову позицію Київського апеляційного адміністративного суду, викладену у постанові від 07 серпня 2017 року в справі № 810/4123/16, є безпідставним в силу вимог статей частини 4 статті 87 та статті 242 КАС України. Крім того, ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2020 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 березня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року в справі № 810/4123/16 визнано нечинними, а провадження в справі закрито.
69. Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій, в межах доводів касаційної скарги, не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
VІІ. Судові витрати
70. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України залишити без задоволення.
2. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року в справі №814/8/18 залишити без змін.
3. Судові витрати розподілу не підлягають.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова
Судді: В. М. Бевзенко
Н. А. Данилевич