№ 815/1029/17 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 815/1029/17

адміністративне провадження № К/9901/38860/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Юрченко В.П., Гімона М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2017 (суддя Єфіменко К. С.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 (головуючий суддя Танасогло Т. М., судді Федусик А. Г., Яковлєв О. В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грета Група» (далі - ТОВ «Грета Група») до Київської митниці ДФС про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року ТОВ «Грета Група» звернулося до суду з позовом до Київської митниці ДФС, у якому просило:

- визнати неправомірними дії Київської митниці ДФС України щодо призупинення митного оформлення товарів заявлених за МД ІМ 40 ДЕ від 27.01.2017 №125130013/2017/401048 строком на 10 робочих днів;

- зобов`язати посадових осіб Київської міської митниці ДФС закінчити митне оформлення товарів за декларацією ТОВ «Грета Група» ІМ 40 ДЕ від 27.01.2017 №125130013/2017/401048.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що митний орган не мав правових підстав згідно з положеннями статті 400 Митного кодексу України (далі - МК України) для зупинення 30.01.2017 процедури митного оформлення строком на 10 робочих днів, а тому вказані дії повинні бути визнанні протиправними, а відповідач зобов`язаний завершити митне оформлення товарів за декларацією позивача від 27.01.2017 ІМ 40 ДЕ №125130013/2017/401048.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 31.03.2017 позов задовольнив частково, визнав протиправними дії відповідача щодо призупинення митного оформлення товарів заявлених за МД ІМ 40 ДЕ №125130013/2017/401048 від 27.01.2017 року строком на 10 робочих днів, зобов`язав невідкладно закінчити митне оформлення за декларацією ТОВ «Грета Група» від 27.01.2017 ІМ 40 ДЕ №125130013/2017/401048 в митному режимі «імпорт» товару «Взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне з верхом і на підошві з полімерних матеріалів - розмір 40-45, довжина устілки більше 24 см, виробник - «BFT WORLDWIDE LIMITED», країна виробництва - Китай, артикули GT - 11437, GT - 11435 у кількості 4000 пар до яких не заявлено претензій ТОВ «Рібок Інтернешнл Лімітед» одразу, а відносно товару «Взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне з верхом і на підошві з полімерних матеріалів - розмір 40-45, довжина устілки більше 24 см, виробник - «BFT WORLDWIDE LIMITED», країна виробництва - Китай, артикули GT - 11437, GT - 11435 у кількості 5000 пар до яких заявлено претензії ТОВ «Рібок Інтернешнл Лімітед» одразу після вичерпання дії (скасування) ухвали Господарського суду Київської області від 22.02.2017 року по справі №911/513/17 про накладання арешту та заборони Київській міській митниці ДФС завершувати митне оформлення товару у цій частині.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд виходив з того, що висновок посадових осіб Київської міської митниці ДФС про наявність ознак порушення прав інтелектуальної власності власників торгівельних марок «REEBOK» та «PUMА» під час здійснення митного огляду товарів 28.01.2017 за митною декларацією від 27.01.2017 року №125130013/2017/401048 ТОВ «Грета Група» є безпідставним, а тому дії митного органу щодо зупинення митного оформлення товарів на підставі частини першої статті 399 МК України не відповідають визначенню законних з огляду на положення частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Щодо вимоги про зобов`язання відповідача завершити митне оформлення за митною декларацією від 27.01.2017 року №125130013/2017/401048 ТОВ «Грета Група», суд виснував, що вона підлягає задоволенню у формі зобов`язання невідкладно здійснити такі дії відносно частини товару, а відносно іншої частини - після вичерпання дії ухвали господарського суду про накладення арешту та заборони відповідачу завершувати митне оформлення товару у цій частині.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 03.10.2017 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2017 скасував, прийняв нову постанову, якою позов задовольнив частково. Суд визнав протиправними дії відповідача щодо призупинення митного оформлення товарів ТОВ «Грета Група», заявлених у митній декларації від 27.01.2017 ІМ 40 ДЕ №125130013/2017/401048, а саме - взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне з верхом і на підошві з полімерних матеріалів - розмір 40-45, довжина устілки більше 24 см, арт. GT-11435, у кількості 4000 пар, торгівельна марка «Fashion» , фірма - виробник «BFT WORLDWIDE LIMITED» (Китай) та взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне з верхом і на підошві з полімерних матеріалів - розмір 40-45, довжина устілки більше 24 см, без позначення INROUTE арт. GT-11437 у кількості 4000 пар, торгівельна марка «Fashion» , фірма - виробник «BFT WORLDWIDE LIMITED» (Китай), на яких взагалі відсутній логотип, схожий на зображувальний знак для товарів і послуг «Reebok»; зобов`язав невідкладно закінчити митне оформлення товарів ТОВ «Грета Група» заявлених у митній декларації від 27.01.2017 ІМ 40ДЕ №125130013/2017/401048, а саме - взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне з верхом і на підошві з полімерних матеріалів - розмір 40-45, довжина устілки більше 24 см, арт. GT-11435, у кількості 4000 пар, торгівельна марка «Fashion», фірма - виробник «BFT WORLDWIDE LIMITED» (Китай) та взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне з верхом і на підошві з полімерних матеріалів - розмір 40-45, довжина устілки більше 24 см, без позначення IN ROUTE арт. GT-11437 у кількості 4000 пар, Торговельна марка «Fashion» , фірма - виробник «BFT WORLDWIDE LIMITED» (Китай), на яких взагалі відсутній логотип, схожий на зображувальний знак для товарів і послуг «Reebok».

Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що митним органом було перевірено лише 435 коробів із взуттям різних позначень із загальної кількості 1125 коробів, а поданий позивачем до митного оформлення товар у вигляді взуття з артикулом GТ-11435 у кількості 4000 пар та взуття з артикулом GТ-11437 без позначення «INROUT» у кількості 4000 пар, а разом у кількості 8000 пар, взагалі не містив ознак порушення прав інтелектуальної власності. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи митного органу про наявність ознак порушення прав інтелектуальної власності під час здійснення митного огляду товарів 28.01.2017 року за митною декларацією від 27.01.2017 року №125130013/2017/401048 ТОВ «ГРЕТА ГРУПА» відносно можливого порушення прав власників торгівельних марок «REEBOK» та «PUMА» є необґрунтованими, відтак дії відповідача щодо призупинення митного оформлення товарів на підставі частини першої статті 399 МК України є неправомірними та суперечать Митному кодексу України.

Київська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 08.11.2017 залишив без руху касаційну скаргу відповідача, а ухвалою від 14.12.2017 відкрив касаційне провадження у зв`язку з усуненням митним органом недоліків касаційної скарги, а також відмовив у задоволенні клопотання Київської митниці ДФС про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

Позивач правом на подання до суду заперечень на касаційну скаргу не скористався.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційна скарга митниці була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 27.01.2017 року ТОВ «Грета Група» було подано до Київської митниці ДФС та зареєстровано митну декларацію (далі - МД) № 125130013/2017/401048 на партію взуття, що надійшла з Китаю на підставі контракту №25-11/2016 від 25/11/2016 (Специфікація №6646ВМ від 25.01.2017), укладеному із компанією «BFT WORLDWIDE LIMITED».

У графі 31 МД задекларовано: «Взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне з верхом і на підошві з полімерних матеріалів - розмір 40-45, довжина устілки більше 24 см, арт. GT-11437, GT-11435 - 9000 пар, Торговельна марка «Fashion», фірма-виробник «BFT WORLDWIDE LІМІТЕD»(Китай).

27.01.2017 відбувся митний огляд задекларованих товарів, про що митним органом м/п «Святошин» Київської митниці ДФС було складено акт про проведення огляду товарів б/н від 27.01.2017. В акті зазначено таке: «Митний огляд проведено після фізичного огляду декларантом. Під час проведення повного митного огляду вантажу, з урахуванням частини другої статті 338 МК України встановлено, що оглянутий товар відповідно до наявного маркування та характерних ознак схожий на взуття. На маркуванні коробів присутні написи: кросівки чоловічі GT-11437, GT-11435. Наявне взуття різних кольорів. Проведено вибіркове зважування. Кількість коробів перевірено та складає 1125 шт. В 1 коробі знаходиться 8 пар взуття різного розміру. На взутті присутній напис INROUTE, SPORT (на підошві). В коробах з написом GT-11437 у кількості 625 коробів (5000 пар), упаковано взуття на яких, на зовнішній боковій стороні взуття, шляхом зшивання різних частин складено логотип схожий на комбінований знак для товарів і послуг PUMA, або зображувальний знак для товарів і послуг REEBOK...».

Тобто, в акті митного огляду від 27.01.2017 року було зазначено, що задекларовані кросівки мають на боковій зовнішній стороні знак, який «складений шляхом зшивання окремих частей верху взуття», і має схожість зі знаком Reebok або PUMA.

30.01.2017 року сектором з питань захисту прав інтелектуальної власності та експертного контролю УОМК (далі по тексту - сектор) отримано запит від митного органу.

За результатом опрацювання запиту та наданих до митного оформлення документів, сектором виявлено співпадіння коду згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) заявленого до митного оформлення товару - 6402999600 згідно з УКТЗЕД, комерційної назви товару, зображувальних елементів, нанесених на взуття, з інформацією, внесеною до митного реєстру об`єктів права інтелектуальної власності (далі - митний реєстр) відносно реєстрацій: від 14.07.2008 у митному реєстрі за №000070 - зображувальний знак для товарів і послуг «REEBOK» (свідоцтво України на знак для товарів і послуг № 59, правовласник - компанія «Reebok International Limited», Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії); від 29.09.2011 за №000328 - комбінований знак для товарів і послуг «PUMA» (свідоцтво про міжнародну реєстрацію знаку №480708, правовласник - компанія «PUMA SE», Федеративна республіка Німеччина). Разом з тим, інформація про ТОВ «Грета Група» як про імпортера товарів торговельних марок «REEBOK» і «PUMA» у митному реєстрі відсутня, що є ознакою порушення прав інтелектуальної власності даним підприємством.

30.01.2017 Київська митниця ДФС, посилаючись на статтю 399 МК України, призупинила строком на 10 робочих днів митне оформлення товару, заявленого ТОВ «Грета Група» у митній декларації ІМ 40 ДЕ від 27.01.2017 № 125130013/2017/401048, а саме: взуття чоловіче повсякденне, типу кросівки, з верхом і на підошві з полімерних матеріалів, розмір 40-45, довжина устілки до 24 см, арт. GT-11435, GT-11437 - 5000 пар, торговельна марка «Fashion», виробник «BFT WORLDWIDE LІМІТЕD» (Китай).

При цьому, оскільки при здійсненні митного огляду підрозділом митного оформлення на боковій частині взуття було виявлено оздоблювальні елементи, які можуть віднесені за зовнішніми ознаками відразу до двох зазначених вище знаків для товарів і послуг, рішення про призупинення митного оформлення товарів були підготовлені окремо відносно кожного з двох знаків і листи про призупинення митного оформлення направлено, відповідно, на адреси двох правовласників.

01.02.2017 митницею отримано лист від правовласника торговельної марки «PUMА» про надання згоди на поновлення митного оформлення товару, у зв`язку з чим відповідно до частини одинадцятої статті 399 МК України митницею 01.02.2017 року скасовано рішення про призупинення митного оформлення відносно торговельної марки «PUMА».

У зв`язку із надходженням 07.02.2017 року до митниці листа правовласника на торговельну марку «REEBOK» про надання товарів для проведення експертизи і продовження строку призупинення митного оформлення, зупинення митного оформлення продовжено на 10 робочих днів відповідно до частини восьмої статті 399 МК України (до 24.02.2017 включно), про що також своєчасно митницею повідомлено правовласника і декларанта.

Протягом другого терміну призупинення, а саме 16.02.2017, до митниці звернувся правовласник на торговельну марку «REEBOK», занепокоєний можливою спробою затягування імпортером товару часу з метою вичерпання відведеного Кодексом терміну на дії по захисту прав інтелектуальної власності, оскільки станом на 16.02.2016 змоги реалізувати своє передбачене законом право на отримання зразків не зміг. Відповідно до резолюції заступника начальника митниці на даний лист, начальника м/п «Святошин» зобов`язано забезпечити надання товару для відбору зразків правовласником.

Станом на 20.02.2017, відповідно до листа правовласника, зразки товару знову не надані з причини неможливості залучення до відбору зразків представників ТОВ «Грета Група» (за поясненнями підрозділу митного оформлення).

Окрім того, 22.02.2017 суддею Господарського суду Київської області Мальованою Л. Я. розглянуто заяву Товариства «Рібок Інтернешнл Лімітед» (справа №911/513/17) про вжиття запобіжних заходів до ТОВ «Грета Група» та Київської митниці ДФС.

Ухвалою від 22.02.2017, яка відповідно до статті 436 Господарського процесуального кодексу України виконується негайно:

- накладено арешт на товар, поданий до митного оформлення за МД від 27.01.2017 №125130013/2017/401048 в митному режимі «імпорт» товару «Взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне з верхом і на підошві з полімерних матеріалів - розмір 40-45, довжина устілки більше 24 см, арт. GT-11437, GT-11435 - 5000 шт.; виробник - «BFT WORLDWIDE LIMITED», країна виробництва - Китай, які 27.01.2017 року заявлені до митного контролю та митного оформлення у режимі «імпорт» ТОВ «Грета Група», який знаходиться на митному оформленні у Київській митниці ДФС;

- витребувано у Київської митниці ДФС зразки кожного найменування та артикулу товару «Взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне з верхом і на підошві з полімерних матеріалів - розмір 40-45, довжина устілки більше 24 см, арт. GT-11437, GT-11435 - 5000 шт.; виробник - «BFT WORLDWIDE LIMITED», країна виробництва - Китай, які 27.01.2017 року заявлені до митного контролю та митного оформлення у режимі «імпорт» ТОВ «Грета Група», який знаходиться на митному оформленні у Київській митниці ДФС;

- заборонено Київській митниці ДФС здійснювати митне оформлення товару, поданого до митного оформлення за митною декларацією від 27.01.2017 року №125130013/2017/401048 в митному режимі «імпорт» товару «Взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне з верхом і на підошві з полімерних матеріалів - розмір 40-45, довжина устілки більше 24 см, арт. GT-11437, GT-11435 - 5000 шт.; виробник - «BFT WORLDWIDE LIMITED», країна виробництва - Китай, які 27.01,2017 року заявлені до митного контролю та митного оформлення у режимі «імпорт» ТОВ «Грета Група», який знаходиться на митному оформленні у Київській митниці ДФС.

Відповідно до частини дев`ятої статті 399 МК України митницею продовжено зупинення митного оформлення товару на строк, передбачений зазначеною нормою, про що були повідомлені правовласник і декларант.

Крім того, судом апеляційної інстанції установлено, що партія товару, щодо якої виник спір, не була однорідна та складалася з таких груп:

1) взуття з артикулом GT-11435 у кількості 4000 пар.

2) взуття з артикулом GT -11437 у кількості 5000 пар, які в свою чергу складались з:

- взуття з позначенням «INROUT» з декоративним елементом (знаком) на боковій частині у кількості 1000 пар;

- взуття без позначення «INROUT» та без декоративного елементу (знаку) на боковій частині у кількості 4000 пар.

Відповідач не заперечував, що взуття з артикулом GT-11435 у кількості 4000 пар не містить навіть ознак порушення прав інтелектуальної власності, що підтверджується актом про проведення митного огляду товарів б/н від 28.01.2017, в якому зазначено: «...в коробах з написом GT-11437 у кількості 625 коробів (5000 пар), упаковано взуття на яких, на зовнішній боковій стороні взуття, шляхом зшивання різних частин складено логотип схожий на комбінований знак для товарів і послуг РUМА, або зображувальний знак для товарів і послуг RЕЕВОК...».

Крім того, постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2017, прийнятою за результатами перегляду ухвали Господарського суду Київської області від 22.02.2017 у справі №911/513/17, скасовано ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення заяви про вжиття запобіжних заходів щодо включення позначень за артикулом GТ-11435, та відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Рібок Інтернешнл Лімітед» про вжиття запобіжних заходів в частині включення позначень за артикулом GТ-11435.

Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевий господарський суд, задовольняючи заяву про вжиття запобіжних заходів, безпідставно вніс позначення за артикулами GТ-11435 та GТ-11437 (що загалом становить 9000 шт.) оскільки, як вбачається з матеріали справи та пояснень сторін, спірному взуттю належить лише артикул GТ-11437, яким марковано 5000 пар.

Суд апеляційної інстанції виснував, що підозра у відповідача виникла лише стосовно взуття з артикулом GТ-11437 у кількості 5000 пар.

Взуття з артикулом GТ-11437 без позначення «INROUT» та без декоративного елементу (знаку) на боковій частині у кількості 4000 пар також не містить навіть ознак порушення прав інтелектуальної власності, кількість взуття із спірним позначенням, схожим на логотип «Rееbок», становить 1000 пар.

Ці обставини встановлені рішенням Господарського суду Київської області

від 30 серпня 2017 року у господарської справи №911/513/17 за позовом Товариства Рібок Інтернешл Лімітед до Товариства з обмеженою відповідальністю Грета Група, третя особа - Київська митниця ДФС, з якого вбачається, що кількість взуття із спірним позначенням схожим на логотип «Rееbок» становить лише 1000 пар.

Суд апеляційної інстанції виснував, що спір між ТОВ «Грета Група» та ТОВ «Rееbок» відбувається лише щодо 1000 пар взуття, та з цих причин ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2017 у справі №911/513/17 було скасовано арешт та заборону митного оформлення взуття із артикулом GТ-11437 без позначення «INROUT» у кількості 4000 пар.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 МК України митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно з положеннями статті 255 МК України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі: 1) виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів відповідно до статті 247 цього Кодексу; 2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару; 3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу; 4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини п`ятої цієї статті; 5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»; 6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні; 7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Статтею 263 МК України передбачено, що митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

У разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв`язку з прийняттям органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі органу доходів і зборів.

Товари, які протягом 30 днів з дня доставлення їх у орган доходів і зборів призначення не поміщені у митний режим або не розміщені на складі тимчасового зберігання чи складі органу доходів і зборів, набувають статусу таких, що зберігаються на складі органу доходів і зборів.

Відповідно до статті 397 МК органи доходів і зборів сприяють захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль і митне оформлення товарів, що містять об`єкти права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, та ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, здійснюються в загальному порядку з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Положеннями статті 399 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів на підставі даних митного реєстру об`єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, виявляє ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо товарів, пред`явлених до митного контролю та митного оформлення, їх митне оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складі цього органу.

Рішення про призупинення митного оформлення товарів на строк до 10 робочих днів і в разі необхідності продовження цього строку не більш як на 10 робочих днів приймає керівник органу доходів і зборів або особа, яка виконує його обов`язки.

У разі якщо протягом перших 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово поінформує орган доходів і зборів про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або звернеться до такого органу доходів і зборів з письмовим вмотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, то призупинення митного оформлення вказаних товарів може бути продовжено органом доходів і зборів, але не більш як на 10 робочих днів.

У разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, правовласник подасть органу доходів і зборів, що призупинив митне оформлення товарів, ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або інше рішення з цього питання, винесене (прийняте) іншими уповноваженими державними органами, орган доходів і зборів продовжує призупинення митного оформлення товарів на строк, встановлений цими органами.

У разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, до органу доходів і зборів, що призупинив митне оформлення товарів, не буде подано ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або відповідне рішення іншого уповноваженого державного органу, то за відсутності ознак порушення митних правил товари, щодо яких було прийнято рішення про призупинення митного оформлення, підлягають митному оформленню в установленому порядку. У такому разі відшкодування декларанту та іншим особам витрат та збитків, спричинених призупиненням митного оформлення, здійснюється за рахунок правовласника.

У разі призупинення органом доходів і зборів митного оформлення товарів, що містять об`єкти права інтелектуальної власності, за відсутності вагомих причин вважати такі товари контрафактними правовласник протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, може звернутися до органу доходів і зборів з письмовою заявою про надання згоди на поновлення митного оформлення таких товарів. У такому разі правовласник не має права вимагати знищення такого товару від його власника.

Згідно зі статтею 400 МК України за наявності достатніх підстав вважати, що внаслідок переміщення через митний кордон України товарів, щодо яких правовласником не подано заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об`єкт права інтелектуальної власності відповідно до статті 398 цього Кодексу, можуть бути порушені такі права, орган доходів і зборів може за власною ініціативою призупинити митне оформлення зазначених товарів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України.

Орган доходів і зборів вживає заходів щодо призупинення за власною ініціативою митного оформлення товарів, що містять об`єкти права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, виключно за умови наявності відомостей про правовласника.

У разі ввезення на митну територію України або вивезення за її межі товарів, зазначених у частині першій цієї статті, орган доходів і зборів, що здійснює митне оформлення таких товарів, у той же день засобами факсимільного та/або електронного зв`язку надсилає правовласнику та декларанту повідомлення, зазначене у частині третій статті 399 цього Кодексу. Датою отримання правовласником та декларантом повідомлення вважається день, коли таке повідомлення надіслано органом доходів і зборів.

Якщо правовласник протягом трьох робочих днів подасть органу доходів і зборів, що надіслав йому повідомлення, заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об`єкт права інтелектуальної власності, то митне оформлення таких товарів призупиняється на строк, передбачений частиною другою статті 399 цього Кодексу, а декларант невідкладно інформується про причини призупинення, після чого вчиняються дії згідно з положеннями частин сьомої - п`ятнадцятої статті 399 цього Кодексу.

Як установлено судами та вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення позивача до суду з цим позовом стало те, що митний орган відповідно до положень статтей 399 та 400 МК України призупинив митне оформлення товарів, задекларованих відповідно до митної декларації від 27.01.2017 №125130013/2017/401048, однак позивач не погоджувався з таким призупиненням і ініціював судовий процес з метою продовження митного оформлення саме за вказаною декларацією.

Як уже зазначалось, митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Як установлено судом апеляційної інстанції, партія товару, яка була ввезена за митною декларацією від 27.01.2017 №125130013/2017/401048, складалася з таких груп:

1) взуття з артикулом GT-11435 у кількості 4000 пар.

2) взуття з артикулом GT -11437 у кількості 5000 пар, які в свою чергу складались з:

- взуття з позначенням «INROUT» з декоративним елементом (знаком) на боковій частині у кількості 1000 пар;

- взуття без позначення «INROUT» та без декоративного елементу (знаку) на боковій частині у кількості 4000 пар.

При цьому з додаткових пояснень ТОВ «Грета Груп» (т. 2, а. с. 81 - 116) вбачається, що 24.04.2017 Київська митниця ДФС оформила ЕМД №125110/2017/406493 зі сплатою всіх митних платежів на товар - взуття з артикулом GT-11435 у кількості 4000 пар.

Крім того, 14.07.2017 Київська митниця ДФС оформила ЕМД №125110/2017/411817 зі сплатою всіх митних платежів на товар - взуття з артикулом GT-11437 без позначення «INROUT» та без декоративного елементу (знаку) на боковій частині у кількості 4000 пар.

Також рішенням Господарського суду Київської області від 30 серпня 2017 року у справі №911/513/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019, позов задоволено повністю та, зокрема, вирішено вилучити з цивільного обороту та знищити контрафактну продукцію «Взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне з верхом і на підошві з полімерних матеріалів (INROUTE) - розмір 40-45, довжина устілки більше 24 см, арт. GТ-11437 - 1000 пар, торгівельна марка - «Fashion», фірма-виробник - «ВFТ WORLDWIDE LIMITED» (Китай)», поданих до митного оформлення згідно з митною декларацією від 27.01.2017 №125130013/2017/401048, марковані позначенням, схожим з торгівельною маркою за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг від 25.12.1996№7372, настільки, що їх можна сплутати.

При цьому позивач фактично не погоджується з тим, що товар притриманий на складі митного органу та просить невідкладно випустити його у вільний обіг.

Варто також зазначити, що в подальшому позивачем ініційовано низку позовів щодо зобов`язання митного органу видати товар зі складу.

Так, у травні 2017 року ТОВ «Грета Група» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Київської митниці ДФС, третя особа - «Рібок Інтернешнл Лімітед», про, зокрема, зобов`язання митного органу видати зі складу розмитнений товар (взуття за арт. GT-11435 у кількості 4000 пар) у володіння позивача згідно з декларацією від 24.04.2017 №125110/2017/406493.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2017 у цій справі №815/2616/17 установлено, зокрема, що після завершення оформлення МД №125110/2017/406493 ТОВ «Грета Група» 25.04.2017 звернулось до відповідача з вимогою про видачу розмитненого товару зі складу митниці, однак митний орган повідомив, що товари будуть видані імпортеру лише після повного відшкодування витрат митних органів на зберігання зазначених товарів.

Крім того, у серпні 2017 року ТОВ «Грета Група» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Київської митниці ДФС, третя особа - «Рібок Інтернешнл Лімітед», про, зокрема, зобов`язання відповідача видати зі складу митного органу у володіння ТОВ «Грета Група» розмитнений товар (взуття за арт. GT-11437, без позначення «IN ROUTE», у кількості 4000 пар), оформлений згідно з митною декларацією від 14.07.2017 №UA125110/2017/411817 без відшкодування витрат за його зберігання.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 у цій справі №815/4370/17 установлено, зокрема, що 14.07.2017, враховуючи ухвалу Господарського суду Київської області від 19.06.2017 у справі № 911/513/17, ТОВ «Грета Група» подало митну декларацію №UA125110/2017/411817 на вищезазначений товар, а 19.07.2017 звернулось до відповідача з листом про видачу зі складу митниці вказаного розмитненого товару, однак митний орган відмовив у видачі через відсутність документу, який підтверджує відшкодування витрат органів доходів і зборів на їх зберігання.

Відповідно до положень статті 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за апеляційною скаргою Київської митниці ДФС та задовольняючи позов частково, обмежився дослідженням доказів, наданих сторонами та витребуваних судом першої інстанції, при цьому не дослідив та не надав оцінку наведеним вище обставинам, зокрема, і викладеним у додаткових поясненнях позивача, долучених до матеріалів справи 19.09.2017 (т. 2, а. с. 81 - 116).

Згідно зі статтею 242 КАС України (тут і далі - в редакції, чинній до внесення змін в цю статтю згідно із Законом від 15.01.2020 №460-ІХ, яка набрала чинності 08.02.2020 та підлягає застосуванню при касаційному перегляді цієї справи відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України на суд покладається обов`язок вживати визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з положеннями статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Постанова суду апеляційної інстанції не відповідає критеріям законності і обґрунтованості судового рішення.

Ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, свідчить про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при розгляді справи.

Пунктом 1 частини 2 статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Отже, Суд приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, не надав оцінку фактичним обставинам, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської митниці ДФС задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017- скасувати.

Справу № 815/1029/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грета Група» до Київської митниці ДФС про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко М.М. Гімон