ПОСТАНОВА
Іменем України
18 березня 2020 року
Київ
справа №815/1798/17
касаційне провадження №К/9901/41227/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017 (головуючий суддя - Запорожан Д.В., судді: Романішин В.Л., Шляхтицький О.І.) у справі № 815/1798/17 за позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» до Чорноморської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа: Приватне підприємство «Контейнерний термінал «Іллічівськ» про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство «Морський торгівельний порт «Чорноморськ» звернулося до суду з позовом до Чорноморської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області, в якому просило скасувати рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - «Договір від 22 червня 2005 року № 435-о про спільну діяльність - уповноважена особа Приватне підприємство «Контейнерний термінал Іллічівськ» та зобов`язати вчинити дії з відновлення реєстрації платника податку на додану вартість з моменту винесення спірного рішення.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 12.06.2017 позовні вимоги задовольнив.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 19.07.2017 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 скасував та ухвалив нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Державне підприємство «Морський торгівельний порт «Чорноморськ» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017 та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2017.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: частин другої та третьої статті 1141 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підпункту «з» пункту 184.1, пункту 184.4 статті 184 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пункту 11.24 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Зокрема, зазначає, що прийняттю рішення про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість «Договір від 22 червня 2005 року № 435-о про спільну діяльність - уповноважена особа Приватне підприємство «Контейнерний термінал Іллічівськ» повинні були передувати певні дії, в тому числі: розподіл спільного майна; подання до податкового органу спільної (погодженої іншою стороною договору) заяви учасників договору про спільну діяльність про анулювання платника податку на додану вартість одночасно із заявою про зняття з обліку платника податків.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
Між Державним підприємством «Морський торгівельний порт «Чорноморськ» та Приватним підприємством «Контейнерний термінал Іллічівськ» укладено Договір про спільну діяльність від 22.06.2005 № 435-0 (договір простого товариства), згідно з яким особою, уповноваженою на ведення обліку результатів діяльності за таким договором, визначено Приватне підприємство «Контейнерний термінал Іллічівськ». Строк дії - до 31.12.2035.
Господарський суд Одеської області рішенням від 27.01.2015 у справі № 916/4545/14 розірвав Договір про спільну діяльність від 22.06.2005 № 435-о.
Одеський апеляційний господарський суд постановою від 04.03.2015 залишив рішення Господарського суду Одеської області без змін.
Вищий господарський суд України постановою від 22.04.2015 залишив рішення Господарського суду Одеської області та постанову Одеського апеляційного господарського суду без змін.
Приватним підприємством «Контейнерний термінал Іллічівськ» подано до податкового органу заяву від 03.01.2017 про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість з посиланням на підпункт «з» пункту 184.1, пункт 184.4 статті 184 Податкового кодексу України.
Чорноморська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Одеській області прийняла рішення про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість - «Договір від 22 червня 2005 року № 435-о про спільну діяльність - уповноважена особа Приватне підприємство «Контейнерний термінал Іллічівськ» (дата анулювання - 22.04.2015), про що повідомила Приватне підприємство «Контейнерний термінал Іллічівськ» листом від 04.01.2017 № 79/10/15-03-08.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що у ситуації, що розглядається, не було дотримано послідовного алгоритму дій у зв`язку з припиненням договору спільної діяльності, а саме: розподіл спільного майна, в тому числі і результатів спільної діяльності, а також повернення майна, якщо це передбачено договором прямо чи випливає із нього із одночасним відображенням вказаного поділу у податковому обліку; подання до податкового органу спільної заяви учасників договору спільної діяльності про анулювання платника податку на додану вартість одночасно із заявою про зняття з обліку платника податків.
Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове - про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що необхідною та достатньою умовою анулювання реєстрації договору про спільну діяльність як платника податку на додану вартість є лише факт припинення дії договору про спільну діяльність.
Згідно з частиною першою статті 1130 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Відповідно до частини першої статті 1132 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.
Згідно з підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.
Відповідно до пункту 67.4 статті 67 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договори про спільну діяльність, договори управління майном та угоди про розподіл продукції знімаються з обліку у контролюючих органах після їх припинення, розірвання, закінчення строку дії чи після досягнення мети, для якої вони були укладені, визнання їх недійсними у судовому порядку.
Відповідно до підпункту 4 пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платником податку є, зокрема особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи.
У ситуації, що розглядається, на підставі укладеного між Державним підприємством «Морський торгівельний порт «Чорноморськ» та Приватним підприємством «Контейнерний термінал Іллічівськ» Договору від 22.06.2005 № 435-0 про спільну діяльність уповноважену особу на ведення обліку результатів діяльності за таким договором - Приватне підприємство «Контейнерний термінал Іллічівськ» 29.06.2015 було зареєстровано платником податку на додану вартість, про що видане відповідне свідоцтво № 200049350.
У відповідності до підпункту «з» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.
Пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватись за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Анулювання реєстрації здійснюється на дату:
подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
зазначену в судовому рішенні;
припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.
При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.
Згідно з пунктом 184.10 статті 184 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.
Пунктом 5.5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2014 № 1130 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України (підпункти «б» - «з» пункту 5.1 цього розділу).
Рішення про анулювання за самостійним рішенням контролюючого органу приймається за наявності відповідних підтвердних документів. Таким документом є, зокрема документ, який підтверджує припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (підстава - підпункт «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).
Відповідно до пункту 5.6 Положення №1130 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.
Системний аналіз вищезазначених положень дає підстави для висновку про те, що припинення дії договору про спільну діяльність, що підтверджується відповідним підтвердним документом, має наслідком прийняття податковим органом на підставі підпункту «з» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України рішення про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість уповноваженої особи, що веде облік результатів діяльності за таким договором.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, уповноваженою особою, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність від 22.06.2005 № 435-0 - Приватним підприємством «Контейнерний термінал Іллічівськ», ініційовано питання про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість у зв`язку з розірванням в судовому порядку вказаного договору.
Так, постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2015 залишено без змін постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2015 та рішення Господарського суду Одеської області від 27.01.2015 у справі № 916/4545/14, яким розірвано Договір про спільну діяльність від 22.06.2005 № 435-о.
Відповідно до частини п`ятої статті 85 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент вирішення справи № 916/4545/14) рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Таким чином, судове рішення у господарській справі, яким розірвано Договір про спільну діяльність від 22.06.2005 № 435-0 № 916/4545/14, набрало законної сили 04.03.2015.
Враховуючи викладене, у податкового органу станом на момент прийняття рішення про анулювання платником податку на додану вартість були наявні обставини, які у розумінні підпункту «з» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України є достатньою підставою для прийняття такого рішення.
При вирішенні цієї справи судом апеляційної інстанції обґрунтовано зауважено, що положення законодавства не ставлять в залежність анулювання реєстрації платником податку на додану вартість за договором про спільну діяльність від наявності у сторін такого договору взаємних обов`язків, заяви про таке анулювання від іншої сторони договору або уповноваження платника податку на додану вартість на такі дії.
За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.
Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-IX, статтями 341 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017 у справі № 815/1798/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна
Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк