№ 815/2234/17 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 815/2234/17

адміністративне провадження № К/9901/67169/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року (суддя Танцюра К.О.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року (судді: Стас Л.В. (головуючий), Турецька І.О., Шеметенко Л.П.) у справі №815/2234/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, Підприємець) звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення, на підставі наказів від 30.08.2013 №262, від 31.12.2013 №569 документальної планової виїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за результатами якої складно акт перевірки №49/15-54-17-03/ НОМЕР_1 від 20.01.2014; скасування податкових повідомлень - рішень від 07.03.2014 №0000111703, №0000121703, №0000131703, №0000141703, рішення від 07.03.2014 №00000151703.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування та була платником єдиного податку. 01.02.2013 на підставі ухвали Суворовського районного суду міста Одеси від 30.01.2013 по справі № 523/1606/13-к - співробітниками Суворовського ВП в місті Одесі ГУ НП в Одеській області було проведено обшук за місцем здійснення підприємницької діяльності позивача, за результатами якого, згідно до протоколу виїмки від 01.02.2013 були вилучені усі документи бухгалтерського, касового, банківського та податкового обліку, чорнові записи, а також системні блоки від персональних комп`ютерів, флеш-носії.

03.09.2013 позивача було викликано до контролюючого органу для ознайомлення з наказом про проведення документальної планової виїзної перевірки, після ознайомлення з яким вона повідомила про вилучення всієї бухгалтерсько-фінансової документації та про те, що документи перебувають у органу досудового слідства та повідомила про неможливість надати усі необхідні документи для проведення перевірки. У період з 03.09.2013 по 05.10.2013 відповідачем документальна планова виїзна перевірка позивача не проводилась, а ні за адресою офісного приміщення ( АДРЕСА_1 ), а ні за адресою реєстрації ( АДРЕСА_2 ), а з 05.10.2013 позивач безперервно знаходиться і постійно безвиїзно проживає на території Сполучених Штатів Америки.

Представник позивача зазначав, що використання відповідачем при перевірці лише свідоцтва про державну реєстрацію позивача, декларацій про доходи, інформації з Центральної бази даних податкової служби, тобто виключно інформації та документів, які були в наявності у податкового органу, свідчать про те, що документальна планова виїзна перевірка - позивача контролюючим органом не проводилась, а тому, складений на її підставі акт перевірки від 20.01.2014 №49/15-54-17-03/ НОМЕР_1 не може бути використаний для додаткового обчислення грошових зобов`язань позивача.

Крім того, позивач не переходила на загальну систему оподаткування з 1 січня 2012 року, не подавала заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування та її дохід від провадження господарської діяльності за 2011 рік склав лише 370827,00 грн. Також, позивач не могла бути платником податку на додану вартість оскільки не подавала заяву про реєстрацію особисто згідно п. 183.7 ст.183 ПК України.

У зв`язку з викладеним та оскільки перевірка позивача проводилась в той момент, коли вона перебувала за кордоном, без участі представника позивача та за відсутності бухгалтерсько-фінансових документації, оскільки такі документи знаходились в органі досудового розслідування, який не надавав відповідачу для перевірки будь-які бухгалтерсько-фінансові документи позивача, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року, позов задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.03.2014 №0000141703, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про правомірність здійснення контролюючим органом перевірки Підприємця, оскільки виїзд платника податків за кордон не є підставою для нездійснення контролюючими органами документальної планової виїзної перевірки, а також те, що перевірка була проведена на підставі бухгалтерсько-фінансових документації Підприємця, яка була направлена до контролюючого органу слідчим СВ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Також суди дійшли висновку про обґрунтованість прийняття контролюючим органом податкових повідомлень від 07.03.2014 №0000111703, №0000121703, №0000131703, №00000151703, з огляду на встановлені порушення вимог законодавства під час проведення перевірки позивача, які останнім не були спростовані належними та достовірними доказами під час розгляду справи в суді.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.09.2013 ОСОБА_1 було вручено копію наказу ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 30.08.2013 №262 про проведення документальної планової виїзної перевірки та повідомлення про проведення перевірки від 02.09.2013 №50/17-1 (т.1 а.с.164).

13.09.2013 довіреній особі ОСОБА_1 - Шульзі Наталії Анатоліївні-було вручено направлення від 13.09.2013 №147/15-15-17-03 на проведення документальної планової перевірки та службове посвідчення осіб, які зазначені в ньому (т.1 а.с.165).

Відповідно до наказу ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 13.09.2013 №285 було зупинено проведення документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_1 .

Наказом ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 31.12.2013 №569 поновлено проведення перевірки з 08.01.2014 (т.1 а.с.129)

Таким чином, у період з 13.09.2013 по 13.01.2014 з перервою на призупинений термін, фахівцем контролюючого органу на підставі наказу ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №262 від 30.08.2013 було проведено документальну планову перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт перевірки від 20.01.2014 №49/15-54-17-03/ НОМЕР_1 (т.1 а.с.50-75).

У ході перевірки було встановлено порушення позивачем вимог законодавства, а саме:

- п.177.5.3 п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України, розділу IV Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1395 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», в результаті чого підлягає сплаті податок з доходів фізичних осіб за 2012 рік у сумі 5217,88 грн;

- п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», що призвело до заниження суми єдиного соціального внеску за 2012 рік на суму 3984,84 грн;

- п.185.1 ст.185, ст.187, ст.188 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додатку вартість (ПДВ) на 25707,68 грн та п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України,, що полягало у неподанні податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий-квітень 2012 року;

- ст. 269, ст. 287.8 Податкового кодексу України, а саме несплата земельного податку за 2011 -2012 роки на загальну суму 186,94 грн та п. 286.2 ст.286 Податкового кодексу України ненадання податкових розрахунків зі сплати за землю за 2011-2012 роки;

- п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не проведено через реєстраторів розрахункових операцій суму реалізованого товару у 2012 році на загальну суму 64844,25 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки контролюючим органом 07.03.2014 прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0000111703, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем у розмірі 5217,88 грн та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1304,47 грн;

- податкове повідомлення-рішення №0000121703, яким визначено штрафні (фінансові) санкції (штраф) за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 263187,05 грн;

- податкове повідомлення-рішення №00000151703, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 25707,68 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6936,92 грн;

- податкове повідомлення-рішення №0000141703, яким визначено грошове зобов`язання з земельного податку фізичних осіб у розмірі 186,94 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 386,74 грн;

- рішення №0000131703 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким, у зв`язку з донарахуванням за наслідками документальної перевірки єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування застосовано штрафні санкції у розмірі 398,48 грн.

Під час з`ясування офіційних обставин справи судом першої інстанції в судовому засіданні 12.12.2017 було допитано у якості свідка ОСОБА_2 , яка проводила зазначену перевірку ОСОБА_1 та працювала на посаді заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області. Свідок ОСОБА_2 пояснила, що наказ ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 30.08.2013 №262 про проведення документальної планової виїзної перевірки та повідомлення про проведення перевірки від 02.09.2013 №50/17-1 було вручено ОСОБА_1 особисто, яка надала письмові пояснення про те, що усі документи стосовно господарської діяльності були вилученні на підставі ухвали слідчого судді Суворовського районного суду м.Одеси від 30.01.2013 у справі №523/1606/13-к.

Свідок також пояснила, що у зв`язку із вказаними поясненнями було зупинено проведення перевірки до отримання вказаних документів. Разом з тим, свідок зазначила, що наказ ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області «Про поновлення проведення документальної планової виїзної перевірки» №569 від 31.12.2013 направлявся поштою на адресу позивача та згідно відміток пошти отриманий 06.01.2014. Також було вказано, що бухгалтерські документи фінансової діяльності позивача були надані контролюючому органу разом з листом Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 13.12.2013 №31/24-453, а тому контролюючим органом було проведено перевірку позивача саме на підставі наданих первинних документів.

Також, 12.12.2017 судом було допитано у якості свідка ОСОБА_3 , яка представляла інтереси ОСОБА_1 щодо взаємовідносин із контролюючим органом та пояснила, що 13.09.2013 вона знаходилась у приміщенні ДПІ у Суворовського району м.Одеси на документальній перевірці іншого платника податку, під час якої ОСОБА_2 повідомила її про те, що буде проходити документальна планова перевірка ФОП ОСОБА_1 і надала їй під підпис направлення на перевірку від 13.09.2013 №147/15-54-17-03. Разом з тим, свідок наголосила, що незважаючи на те, що у неї була довіреність на представлення інтересів ОСОБА_1 , позивач не надавала їй повноваження на представлення її інтересів у цій перевірці. При цьому, під час допиту у якості свідка ОСОБА_3 не могла чітко визначитись які саме вона документи підписувала, посилаючись на те, що минуло багато часу. Разом з тим, на запитання суду, чи саме нею складались пояснення від 31.10.2015 (т.1 а.с.82) адресоване позивачеві про те, що ОСОБА_4 не приймала участі у проведенні перевірки від 2013, 2014 років, вона зазначила, що складала їх не вона та проте підпис її.

Судами також було встановлено, що 30.01.2013 слідчим суддею Суворовського районного суду м.Одеси у справі №523/1606/13-к задоволено клопотання слідчого СВ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про надання дозволу на проведення обшуку квартири АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_1 та надано дозвіл на проведення обшуку (т.1 а.с.18-19).

01.02.2013 слідчим СВ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області складено протокол обшуку із зазначенням виявлених документів (т.1 а.с.20-46).

Згідно листа слідчого Слідчого відділу Суворовського районного відділу ОМУ ГУМВС України в Одеській області Нетребського О.А. №2665/9/15-54-170 від 13.12.2013 матеріали фінансово-господарської діяльності ОСОБА_1 направлено до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси (т.1а.с.126).

Заступником начальника відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області Дьяченко О.І. складено опис документів одержаних для проведення документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 (т.1 а.с.127-128).

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на безпідставне неврахування судами обставин, які свідчать про порушення відповідачем вимог щодо приведення перевірки, наведені доводи є аналогічними доводам позовної заяви та апеляційної скарги, зокрема відсутність доказів на підтвердження факту пред`явлення чи ознайомлення позивача з наказом про проведення перевірки, фактично була проведена невиїзна перевірка, хоча наказ було видано на виїзну перевірку, витребувані у контролюючого органу первинні документи, які були направлені відповідачу слідчим Слідчого відділу Суворовського районного відділу ОМУ ГУМВС України в Одеській області, які були використані під час перевірки не були засвідчені печаткою та підписами посадових осіб правоохоронних органів, що вилучали такі документи у позивача.

Доводів відносно спростування висновків щодо правомірності прийняття оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень - рішень касаційна скарга не містить.

9. Контролюючим органом відзиву (заперечень) на касаційну скаргу позивача надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20.

Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

10.2. Пункт 75.1 статті 75

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

10.3. Підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті75

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

10.4. Пункт 77.4 статті 77.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

10.5. Пункт 81.1 статті 81.

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

10.6. Пункт 85.9 статті 85.

У разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

12. Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів, як направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання платнику податків вказаних документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням встановлених вимог, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки.

13. У разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону).

15. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

16. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в позовній заяві, в апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

17. Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що виїзд платника податків за кордон не є підставою для нездійснення контролюючими органами документальної планової виїзної перевірки, а відповідно і неможливість проведення такої за місцезнаходженням платника податків.

Колегія суддів зазначає, що позивач та його представник були повідомлені про призначену перевірку (копію наказу №262 від 30.08.2013 та повідомлення про проведення перевірки від 02.09.2013 вручено особисто позивачу, направлення від 13.09.2013 вручено представнику ОСОБА_3 , наказ №569 від 31.12.2013 про поновлення проведення перевірки направлено листом з повідомленням про вручення та було отримано 06.01.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6506902962819) і фактично перевірка була проведена на підставі первинних документів фінансово-господарської діяльності Підприємця, які були надані контролюючому органу слідчим СВ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, що підтверджується відповідним листом, який наявний в матеріалах справи, а тому висновок судів попередніх інстанцій про правомірність здійсненої перевірки ФОП ОСОБА_1 є правильним та обґрунтованим.

Посилання позивача в касаційній скарзі на те, що судами було встановлено, що контролюючим органом не було здійснено виїзд ні за місцем проживання ні за місцем здійснення господарської діяльності не відповідає дійсності, як не відповідає дійсності і посилання позивача на відсутність доказів на підтвердження факту предявлення чи ознайомлення позивача з наказом про проведення перевірки у встановлений строк. Як вже зазначалось вище копію наказу №262 від 30.08.2013 та повідомлення про проведення перевірки від 02.09.2013 вручено особисто позивачу, направлення від 13.09.2013 вручено представнику ОСОБА_3 , наказ №569 від 31.12.2013 про поновлення проведення перевірки направлено листом з повідомленням про вручення та було отримано 06.01.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6506902962819. Крім того, в позовній заяві Підприємець вказує на те, що нею 03.09.2013 в приміщенні контролюючого органу було підписано копію наказу від 30.08.2013.

Посилання позивача на порушення вимог пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України в частині не засвідчення копій документів позивача печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронного органу, яким було здійснено вилучення оригіналів документів Підприємця, а потім надано такі контролюючому органу для проведення перевірки, суди попередніх інстанцій також обґрунтовано не взяли до уваги, оскільки, як вбачається з листа слідчого Слідчого відділу Суворовського районного відділу ОМУ ГУМВС України в Одеській області Нетребського О.А. №2665/9/15-54-170 від 13.12.2013 (т.1 а.с. 126) та опису документів одержаних для проведення документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 (т.1 а.с.127-128) до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси було направлено матеріали фінансово-господарської діяльності ОСОБА_1 в оригіналах (журнали - ордери, книги обліку доходів, договори, акти здачі - прийому, податкові накладні, акти виконаних робіт та інші) і лише 5 документів (порядкові номери 46-50 акту опису) були надані у вигляді копій, а саме копії свідоцтв про державну реєстрацію ФОП та ТОВ, а тому враховуючи, що положення пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України містить вимогу щодо засвідчення печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронного органу лише копій документів, оригінали яких було вилучено, а тому вказані посилання позивача на невизнання таких доказів як недопустимих є безпідставними.

18. Рішенням судів першої та апеляційної інстанції в частині правомірності податкових повідомлень - рішень від 07.03.2014 №0000111703, №0000121703, №0000131703, рішення від 07.03.2014 №00000151703 суд касаційної інстанції оцінки не надає з огляду на відсутність доводів касаційної скарги в зазначеній частині. Доводів в чому полягає неправильне застосування судами положень п.177.5.3 п.177.5 ст.177, п.185.1 ст.185, ст.187, ст.188 Податкового кодексу України, п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення яких контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення та рішення касаційна не містить.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Оцінка доказів судами першої та апеляційної інстанцій зроблена з огляду на приписи норм процесуального законодавства (ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції на час прийняття рішення), надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як Товариством так і контролюючим органом.

20. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року слід залишити без задоволення.

21. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

22. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року у справі № 815/2234/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова